Піодермія: лікування, симптоми, фото

Лікування піодермії – боротьба з шкірними патологіями, спровокованими гноєтворними мікроскопічними формами життя. Піодермія – поняття збірне, включає в себе кілька видів хвороб, об’єднаних локалізацією (шкіра), збудниками (один рід бактерій). Специфічні дослідження показали: 25-40 % випадків всіх шкірних хвороб – це піодермія в різній формі.

Загальна інформація

Іноді потрібне лікування піодермії як самостійної хвороби, в інших випадках патологію провокують інші порушення здоров’я. Відомо, що підвищений ризик піодермії у страждаючих діабетом, так як порушується робота кровоносної системи, шкірні клітини недоотримують поживні компоненти, необхідні для нормального функціонування.

Зрозуміти, що потрібне лікування піодермії, можна з широкого списку симптомів. Для більшості випадків характерна зміна відтінку хворих областей шкіри: покриви стають червонуватими, потім на них з’являються висип, гнійні пухирці. При відсутності лікування відбувається розтин бульбашок, на їх місці формуються виразки. Без адекватної терапії такі осередки заживають дуже довго.

Піодермії у хронічній формі, спровоковані стафілококами, з високим ступенем стають причиною формування рубців на шкірі.

Одна з різновидів піодермії – фолікуліт. Подібними проявами відрізняються і карбункули. Ці діагнози ставлять, якщо патологічні процеси вражають шкірні області в місцях скупчення волосяних цибулин. Частіше потрібне лікування піодермії такого формату в промежині, пахвових западинах.

Діагностика хвороби

Щоб підібрати оптимальну програму лікування піодермії обличчя, тіла, пахової області та інших ділянок, необхідно спочатку зробити ряд специфічних аналізів для підтвердження діагнозу. На прийомі лікар бере зіскрібки з хворих ділянок шкірних покривів і направляє їх у лабораторію для ретельного дослідження. При наявності бульбашок отримують зразки їх вмісту. Виявивши збудника, можна остаточно зрозуміти, чи має місце піодермія або пацієнт страждає іншим захворюванням.

Крім зіскрібка, лікар збирає скарги, дізнається особливості побуту хворого для складання анамнезу. Як правило, пацієнти не надто ретельно дотримуються правил гігієни, і це сприяє активному розвитку патологічної мікрофлори. Клінічна картина при піодермії істотно відрізняється від інших шкірних захворювань, тому діагностика рідко являє собою складну задачу.

Звідки прийшла біда?

Перш ніж вникати в суть симптомів, лікування піодермії, необхідно розібратися з тим, що призводить до розвитку хвороби. Спровокувати патологічні процеси можуть три бактеріальні різновиди з сімейства коків: піо-, стафило-, стрептококи. У вкрай рідкісних випадках хвороба провокують інші збудники. Вчені з’ясували, що мікроорганізми, здатні стати причиною піодермії, в нормі живуть на шкірних покривах будь-якого здорового людини. При зниженні імунітету, погіршення шкірного харчування колонії починають розмноження, що призводить до патологічних процесів. Частіше потрібно через симптомів піодермії лікування особам, які страждають на:

  • діабет;
  • порушеннями функціональності ШКТ;
  • збоями в роботі кровотворних органів;
  • гормональним дисбалансом.

Ніжний вік

Досить часто доводиться підбирати препарати для лікування піодермії у дітей. Вище відсоток захворюваності серед немовлят. Більшість випадків пояснюються недостатньою гігієною, що призводить до нагноєння в пупкової області. Природний захист шкіри у дитячому віці досить слабка, тому ризик розвитку хвороби істотно вище, ніж в осіб старшого віку. Зі статистики відомо, що до 40 % всіх випадків шкірних дитячих хвороб – саме піодермія.

У діточок постарше піодермія пояснюється частими травмами, отриманими під час ігор. Особливу складність всі ці випадки представляють в силу обмеженості застосування різних препаратів для терапії малолітніх пацієнтів. Широко поширена практика лікування піодермії народними засобами – вважається, що домашні рецепти ефективні, але безпечні. Правда, їх застосування слід практикувати тільки під контролем лікаря.

Правильний початок – запорука успіху

Перше, що потрібно зробити, це відвідати доктора, ледь з’явилися симптоми піодермії. Лікування у дорослих, дітей вибирає кваліфікований лікар, орієнтуючись на особливості випадку, індивідуальні непереносимості, перебіг і тяжкість патології. Вести курс буде дерматолог, хоча з ознаками хвороби можна прийти на прийом до терапевта – лікар випише направлення до вузькопрофільного спеціаліста.

На прийомі лікар розповість: спочатку потрібно коротко обстригти волосся в області поразки. Лікування піодермії голови, пахвових западин, пахової області та інших ділянок з волоссям передбачає суворо їх стрижку, не можна голитися. Усунення довгого волосся попереджає перенесення бактерій на здорові шкірні ділянки.

Важливе правило терапевтичного курсу – вилучення водних процедур, крім самих необхідних. Особливо важливо дотримуватися цього правила, якщо постраждали великі території, хвороба протікає важко.

Для підтримки сил організму лікар порекомендує на час лікування дотримуватися спеціальної дієти. Доведеться відмовитися від:

  • гострого;
  • смаженого;
  • спиртного;
  • солоного.

Лікування піодермії у дорослих, дітей передбачає обробку уражених ділянок аніліновими сполуками, рожевим розчином марганцівки. Якщо руки не заражені, щодня доведеться ретельно мити їх, використовуючи антибактеріальне мило. Під час лікування важливо постійно стригти нігті, щодня обробляти їх розчином йоду. Це дозволить попередити поширення патологічних мікроорганізмів по всій поверхні тіла.

Варіанти і підходи

Якщо хвороба протікає в хронічній формі, практикується лікування піодермії антибіотиками. Вибір засобу – строго на розсуд лікаря. Доктор бере зразки з уражених ділянок, виявляє, яка патологічна мікрофлора присутній, до яких речовин вона чутлива. На підставі отриманих даних розробляють комплексний курс. Бактеріологічний аналіз проводять методом посіву, використовуючи поживні середовища.

Можна приймати засоби для стимуляції імунітету з метою підвищення ефективності курсу лікування піодермії. Фото нижче демонструє, зокрема, алое віра. Росте така рослина практично в кожному будинку, а його протизапальні якості відомі всім і кожному.

Втім, іноді необхідні більш серйозні методи, щоб потримати захисні сили організму. Лікар може призначити переливання крові або ультрафіолетові ванни. Такі процедури дозволять знезаразити рідина в кровоносній системі. Вибір методів для підтримання імунітету залежить від тяжкості та форми захворювання.

Простіше попередити, ніж лікувати

Найефективніший спосіб – профілактика піодермії. Заходи досить прості: потрібно уважно ставитися до гігієнічним правилам, стежити за чистотою шкірних покривів, регулярно проходити обстеження у лікаря з метою своєчасного визначення системних захворювань, порушення функціональності будь-яких внутрішніх органів. При виявленні проблем зі здоров’ям потрібно починати адекватне лікування, не затягуючи.

Лікування в домашніх умовах

Пиодермию в легкій формі можна вилікувати будинку. Звичайно, спочатку потрібно прийти до лікаря для уточнення діагнозу, узгодити терапію з ним, але висока ймовірність, що лікар схвалить застосування простих рецептів народної медицини, якщо патологія протікає легко. Перевага такого підходу – мінімальний ризик алергічної реакції, відсутність системного впливу на організм, стимуляція регенерації шкірного. При правильному застосуванні народних рецептів мінімізується ризик рецидиву.

Отже, з чого почати лікування піодермії? На фото нижче – кульбаба. Це рослина, звичне багатьом, часто вважається бур’яном, але знахарі можуть розповісти про його потужні цілющі властивості.

При піодермії використовують сушені кореневища, листя рослини. На склянку окропу необхідно взяти пару чайних ложок, прокип’ятити суміш протягом не менше п’яти хвилин, потім дати настоятися вісім годин. Перед прийомом ліки підігрівають. Разова доза – половина склянки. Ліки використовують перед трапезою.

Є багато трав, здатних допомогти, якщо необхідно на тлі симптомів лікування піодермії. На фото, до прикладу, кропива. Використовують її в якості чайної заварки, приймають в їжу щодня, як тільки захочеться пити. Особливо виражений ефект від кропив’яного чаю при фурункулах, нагноєннях.

Використовувати в їжу можна відвар житніх зерен. Це ліки рекомендують при хронічній формі хвороби. Відвар вживають кілька разів на день.

Варіантів безліч

Лікування піодермії народними засобами передбачає застосування деревію. На пару столових ложок беруть склянку окропу, наполягають протягом години суміш, потім зливають воду і використовують для компресів. Змочені в настої марлеві тампони прикладають до уражених ділянок шкіри.

Є кілька варіантів застосування рутки. З свіжої рослини можна вичавити сік, який також застосовується для примочок. В рідини змочують шматочок вати, прикладають до ушкоджених областях. Інший варіант – мазь для лікування піодермії. На столову ложку сушеного листя 50 г вазеліну, ретельно перемішують. Ліками намазують хворі шкірні покриви.

Коріння аїру змішують з олією (рідини – в десять разів більше, ніж рослини), третину години варять, дають охолонути, зціджують і вживають в їжу по столовій ложці. Оптимальна програма – двічі перед трапезою до повного одужання. Інший варіант використання олії змішати його з чистотілом в аналогічних зазначеним вище пропорціях, застосовувати ліки для змащування хворих ділянок шкіри.

До чого красиві завжди бувають берези на фото! При симптомах піодермії лікування дорослих, дітей можна практикувати з використанням бруньок, листя, соку цього чудового дерева, не даремно вважається одним з символів нашої країни. Найпростіший варіант, він же – найбільш ефективний – це ліки на березових бруньках. На столову ложку продукту беруть склянку води, кип’ятять третину години, дають охолонути, потім зливають воду і застосовують її для обробки уражених ділянок.

Прості та ефективні засоби можна зробити і з інших підручних продуктів. Наприклад, буряк очищають, подрібнюють, а кашку наносять на гнійні запалення. Не складніше використовувати картоплю: коренеплід також очищають і подрібнюють, наносять на марлю, закріплюють її за допомогою бинта на хворий зоні і залишають на дві години, після чого замінюють масу на нову.

Ефективно і просто

Вище можна бачити алое (у матеріалі присутні фото). При симптомах піодермії лікування з використанням цієї рослини можливо у формі настойки. Щодня хворі ділянки протирають лікарським засобом. Найбільшу ефективність алое показує при наявності гнійників.

Калиновий сік змішують з водою (пара столових ложок на стакан), протирають готовим складом хворі області. Інший варіант для зовнішнього застосування – настій з кропового насіння (попередньо потовкти). На склянку води – столову ложку продукту. Кріп заливають окропом і настоюють 10 хвилин.

Вважається, що принесе користь суміш з листя суниці, волоського горіха, фіалки. У склад додають череду. Готують настій з урахуванням наступних пропорцій: на літр води – 50 г суміші трав. Заливають сухий продукт окропом, настоюють півгодини, зціджують рідину і використовують в їжу. Разова доза – половина склянки, частота – до шести разів на добу.

На склянку окропу беруть столову ложку суміші з рівної кількості лопуха, оману, волоського горіха (листя). Всі разом кип’ятять 10 хвилин, потім зціджують рідину і використовують в їжу. Дозування – стакан. Між прийомами слід витримувати тригодинні проміжки.

На пару стаканів ретельно перемелених тополиних нирок беруть половину склянки рослинного масла, дають настоятися протягом дня, кип’ятять на малому вогні, чекають остигання. Готовий препарат застосовують на уражених ділянках, змащуючи їм шкірні покриви.

Хороший варіант місцевого лікування суміш воску, смоли їли, вершкового масла. Компоненти беруть у рівних обсягах, сумішшю намазують хвору зону.

Нарешті, народні знахарі можуть порекомендувати спирт з часником. Продукти беруть у рівних кількостях, коренеплід подрібнюють в кашку. Ліки використовують для місцевої обробки гнійних ділянок, зверху накладають три шари марлі і фіксують пов’язкою. Препарат подсушит шкірні покриви, розкриє пори, попередить розмноження патологічних мікроорганізмів. Пов’язку змінюють три рази щодня. Ліками користуються, поки не буде досягнуто повне одужання.

Комплексний підхід – запорука успіху

На жаль, немає такого унікального рецепту, який би описував, яке підходить всім і кожному (та ще б і демонстрував на фото!) лікування піодермії. У дорослих, дітей хвороба найчастіше провокується недостатньо відповідальним дотриманням правил гігієни, але цей фактор далеко не єдиний. Проаналізувавши стан пацієнта, лікар зможе зрозуміти, які пункти потрібно включити в терапію. Це можуть бути:

  • лікування основної хвороби;
  • виняток агресивних факторів, що пригнічують здоров’я шкірних покривів;
  • призначення специфічної дієти;
  • заборона на деякі процедури;
  • прийом медикаментів;
  • гігієнічні і санітарні заходи обробки вогнищ запалення.

Досить часто піодермія спостерігається через дисбалансу гормонального фону, ендокринних порушень і неправильного метаболізму, низького імунітету. У цих випадках показано почати лікування головною хвороби, паралельно застосовуючи засоби для ослаблення симптоматики піодермії. Усунувши або згладивши вплив на організм основної проблеми, можна позбутися від шкірних висипань.

Іноді пиодермию провокують:

  • перегрів;
  • переохолодження;
  • бруд;
  • хімічні речовини;
  • рани.

Лікування хвороби передбачає виключення всіх цих факторів, інакше ніякої курс, навіть самих потужних препаратів, не дасть результату.

Під час терапії необхідно харчуватися білковою їжею, уникаючи вуглеводів. Показані кисломолочні продукти і багаті клітковиною овочі, фрукти. Для полегшення місцевих проявів піодермії уражені ділянки двічі щодня промивають саліциловим спиртом.

Нюанси лікування

Якщо піодермія супроводжується запаленням фолікулів, фликтенами, остиофолликулитом, пацієнту показана процедура розкриття гнійних утворень. Проводиться строго у стерильних умовах з застосуванням спеціальної голки, після чого поверхні ретельно обробляють зеленкою. Якщо піодермія розвивається у формі сикозу, вуса і бороду можна видаляти тільки строго вручну.

Стафілодермія вимагає застосування іхтіолу. Препарат накладають на визрівають гнійники, а після їх розтину використовують пов’язки зі спеціальним медикаментозним розчином (по вибору доктора). Коли гній зійде, можна використовувати антибіотики в формі мазі. При імпетиго утворюються кірочки обробляють фукорцином, доповнюють курс антимікробними препаратами. Широке поширення отримала синтомициновая емульсія і:

  • «Левосин».
  • «Левомеколь».

Іноді пацієнтам призначають антимікробні препарати системного впливу. Показаннями для такої терапії будуть:

  • жар;
  • інтоксикація;
  • великі площі зараження;
  • запалення лімфатичних вузлів;
  • лимфангиит;
  • гнійні запалення на обличчі.

Найширше використовують кошти з пеніцилінового ряду – «Амоксиклав» та його аналоги, а також містять еритроміцин, левоміцетин препарати. Для підвищення ефективності хворому показано полівітамінні комплекси, імуностимулятори. Якщо піодермія протікає дуже важко, приймають стафілококовий анатоксин.

Фактори і методи

Оптимальний курс лікування вибирають, враховуючи не тільки форму хвороби, але і віку пацієнта. Найскладніше доводиться маленьким діточкам. Локалізовану форму зазвичай усувають в домашніх умовах, але суворо дотримуючись рекомендацій лікаря. Для контролю одужання обов’язково доведеться відвідати лікаря.

При піодермії у новонародженого вогнища запалення обробляють антисептиками, антибіотиками. Застосовують спирт, анілінові препарати, нагідки у формі настойки (продається в будь-якій аптеці), саліцилову кислоту. Якщо ділянки сверблять і набрякають, дитині дають антигістамінні. Конкретний варіант вибирають, виходячи з допустимості його вживання малолітніми дітьми. Точні вказівки на вікові обмеження є в інструкції по застосуванню.

Якщо одночасно у малюка з’явилося кілька вогнищ запалення, використовують мазі з антимікробними компонентами (тетрациклін, метронідазол, еритроміцин). При фурункулах, що з’явилися в невеликій кількості, на відстані один від одного, показана мазь Вишневського та інші препарати, ефективні при вогнищах нагноєння.

Недопустимо самостійно видавлювати вміст гнійників. Особливо це небезпечно, якщо піодермія з’явилася на обличчі. Висока ймовірність зараження крові, менінгіту, при якому запалюються оболонки головного мозку. Якщо почати терапевтичний курс, поступово фурункул пройде сам.

Важкий випадок

Якщо стан пацієнта погане, показані інфузії (внутрішньовенні вливання). Використовують розчини з солями і глюкозою, в тому числі полигюкин, реополигюкин. Конкретний вибір залишається за лікарем.

Вибрати найбільш вдалий антибіотик можна якщо попередньо перевірити чутливість мікрофлори до різних речовин. Виходячи з цього, приймають рішення на користь цефалоспорину, пеніциліну, макролідів, фторхінолонів або інших груп. Відомі такі випадки, коли пиодермию провокували стійкі до більшої частини відомих сучасних ліків патологічні мікроскопічні форми життя.

У цьому випадку лікар призначає комбіновані засоби, регулярно проводить перевірку ефективності курсу.

Найчастіше піодермія спровокована стафілококами, а значить, розроблені саме проти цих патогенних мікроорганізмів препарати покажуть найкращий ефект. Сучасним хворим доступні:

  • антистафілококовий плазма;
  • гамма-глобулін.

З допомогою таких речовин формується штучна стійкість організму до збудника.

Для підвищення захисних сил організму дитини хворому призначають:

  • фототерапію;
  • аутогемотерапію;
  • фізіотерапію.

Можливі ситуації, коли показана операція з видалення гнійного освіти. Таке більшою мірою властиво випадків, коли лікар діагностує гідраденіт, фурункульоз, карбункули.

Піодермія на обличчі

Особливість цієї локалізації – складність боротьби з нею, підвищена небезпека зараження патологічної мікрофлорою внутрішніх систем і життєво важливих органів. Медична статистика показує, що частіше на обличчі піодермія з’являється у молодих жінок. Хвороба приходить непередбачувано, стрімко прогресує. Найчастіше висипання локалізовані на:

  • скронях;
  • лобі;
  • підборідді.

Зрідка можливе ураження інших частин.

Хворі ділянки шкіри спочатку червоніють і опухають, через пару днів тут виступають численних гнійнички. Шкірна патологія приносить чимало неприємних відчуттів і вражень, погіршується самопочуття, порушується сон. Хворі апатичні, немає апетиту. У деяких випадках пиодермию вдається вилікувати за місяць, але бувають і складні ситуації, коли курс розтягується на рік. Для терапії зазвичай використовують купирующие запальні процеси гормональні мазі, креми.