Плеврит: симптоми, причини, лікування, діагностика, наслідки

В грудній порожнині є спеціальна оболонка — плевра. Вона призначена для вільного руху легких і підтримки нормального дихання. Між її шарами знаходиться змочуюча рідина.

Плеврит – запалення цієї оболонки, що обмежує рух легенів. Під час описуваного процесу на її поверхні утворюється фіброзний наліт. Плеврит часто виникає, як ускладнення інших захворювань.

Загальні відомості

Плеврит – це запалення плевральних листків, що характеризується дуже сильним скупченням рідини в порожнини оболонки. Лише в деяких випадках плеврит може бути самостійним захворюванням. Як вже зазначалося вище, найчастіше він виступає як ускладнення інших хвороб і порушень в організмі.

Серед основних симптомів можна зазначити утруднене дихання, задишку, кашель, підвищення температури. Спровокувати виникнення такого стану можуть інфекційні процеси, травми грудної клітини, новоутворення. Часто виникає плеврит у хворих із запаленням легенів.

Незалежно від форми і стадії протікання, плеврит відноситься до досить серйозних патологій, які можуть призвести до тяжких наслідків. Лікування проходить досить успішно, якщо своєчасно поставлений правильний діагноз і почата комплексна терапія, а хворий виконує всі вказівки лікаря.

Загрузка...

Класифікація

Існує кілька видів захворювання плеврит, які поділяються, перш за все, за характером запалення. Розрізняють фібринозний і випотной плеврит. Сухий вид характеризується осіданням на плеврі фібрину, який являє собою білок плазми крові. При цьому рідина присутній у мінімальній кількості, що значно посилює тертя листків плеври. Це провокує виникнення хворобливих відчуттів. Фіброзний плеврит відноситься до початкової стадії розвитку цієї патології, після якої починає розвиватися ексудативна форма.

Випотной плеврит характеризується значним скупченням рідини в порожнині легеневої оболонки, що призводить до надмірного тиску на розташовані поруч тканини і органи. Ця форма патології супроводжується збільшенням площі ураження і запаленням. Крім того, при випотном плевриті починають формуватися плевральні кишені, в яких через деякий час накопичується гній. У результаті зменшення об’єму легень, поступово формується дихальна недостатність.

По етіології плеврити можуть бути інфекційні і неінфекційні. До інфекційних форм відносяться такі:

  • Бактеріальна.
  • Паразитарна.
  • Грибкова.
  • Туберкульозна.

Неінфекційними видами є пухлинні, травматичні, ферментативні, а також спровоковані деякими захворюваннями. Травматичні види обумовлені значними крововиливами при травмуванні грудини, що провокує скупчення крові в порожнині плеври. При відсутності нагноєння починає утворюватися щільна сполучна тканина, що обмежує функціонування легенів.

При важких видах травм кров в порожнині легкого згортається практично миттєво. У деяких випадках можуть зустрічатися змішані види захворювання. За характером протікання плеврит підрозділяють на:

  • Гострий.
  • Підгострий.
  • Хронічний.

По області поширення він може бути дифузним або отграниченным. Крім того, відмінності можуть бути за характером випоту. У цьому випадку лікарі виділяють такі форми плевриту:

  • Фібринозний.
  • Серозно-гнійний.
  • Серозний.
  • Гнійний.
  • Хиллезный.
  • Геморагічний.
  • Холестериновий.

Найбільш легкої вважається фибринозная форма, яка характеризується скупченням незначної кількості фібрину і мінімумом рідини. Гнійний вид захворювання протікає досить гостро і характеризується наявністю між плевральними листками гною, що супроводжується ознаками інтоксикації організму. Подібний стан несе велику загрозу для життя людини.

Стадії розвитку

Розрізняють кілька стадій перебігу плевриту, які характеризуються різною симптоматикою й особливостями патогенезу.

На 1-й стадії спостерігається посилена вироблення плевральної рідини. Цей патологічний процес виникає із-за сильного розширення кровоносних судин. Це відбувається в результаті активізації захисною системою організму відповідних клітин та антитіл у відповідь на проникнення інфекції. Лімфатична система на цій стадії поки що в стані виводити наявний надлишок рідини, тому її кількість все ще залишається в нормі.

На 2-й стадії починає на плеврі відкладатися фібрин, який володіє клейким властивістю. Це провокує значну тертя листків плеври між собою, в результаті чого формуються спайкові процеси. В результаті цього утворюються невеликі кишені, а відтік рідини з плевральної порожнини може. У зв’язку з постійним накопиченням патологічної рідини, починається процес нагноєння, а утворюється гній провокує запалення поруч розташованих тканин. При цьому порушується процес відтоку рідини через лімфатичну систему.

На 3-й стадії відбувається видужання або перехід у хронічну стадію. Хронічна форма характеризується зниженням рухливості легень, збільшенням товщини плеври, а також погіршенням відтоку патологічної рідини. В деяких випадках утворюються спайки плеври або відбувається повне заміщення фіброзними волокнами.

Що викликає захворювання

Серед основних причин виникнення плевриту легенів можна виділити такі:

  • Інфекції.
  • Новоутворення.
  • Травмування грудини.
  • Алергічні реакції.
  • Вплив токсинів на організм.
  • Туберкульоз.

Існують певні провокуючі фактори, що сприяють розвитку патології:

  • Наявність хвороб органів дихання.
  • Зловживання алкоголем та тютюнопаління.
  • Зниження роботи імунної системи.
  • Рефлюкс шлунка.

В основному, це захворювання розвивається при проникненні в плевральну область хвороботворних мікроорганізмів. Інфікування відбувається повітряно-крапельним шляхом, через лімфатичну систему, кров.

Загрузка...

Основні ознаки

Симптоми плевриту багато в чому залежать від форми перебігу патології. Сухий тип захворювання проявляється у вигляді гострої, колючого болю в грудях, що посилюється при чханні, кашлі, рухах і занадто активному диханні. Щоб зменшити хворобливі відчуття, пацієнт лягає на область хворобливості для обмеження рухливості грудної клітки.

При верхівковому типі захворювання, який характерний для протікання туберкульозу, можна почути звуки тертя плеври. М’язи стають напруженими і болючими. Серед основних симптомів плевриту можна виділити і такі:

  • Підвищення температури.
  • Посилене потовиділення в нічний час.
  • Слабкість.
  • Озноб.

При протіканні туберкульозу плеврит триває дуже довго і часто супроводжується виділенням рідини в плевральну порожнину. При діафрагмальному розташуванні захворювання ознаки плевриту легенів досить специфічні і проявляються у вигляді хворобливих відчуттів під ребрами, черевної порожнини та області грудини. Черевний прес кілька напружений, виникають метеоризм і гикавка.

При ексудативному типі перебігу хвороби спостерігаються тупі болі в ураженій області, а також болісний кашель. Крім того, чутний характерний шум, відчуття тяжкості в боці, задишка, синюшність шкірних покривів. Також спостерігаються загальні симптоми плевриту:

  • Втрата апетиту.
  • Підвищена пітливість.
  • Підвищення температури.
  • Сильна слабкість.

Емпієма плеври протікає з ознобом, а при серозному типі хвороби спостерігається виділення крові. Якщо хвороба була спровокована червоною вовчанкою, то до загальних ознак приєднуються запалення суглобів і нирок, перикардит. У разі наявності метастазів, патологічна рідина накопичується досить повільно, тому патологія протікає практично безсимптомно.

Хілезний плеврит характеризується тим, що рідина між плевральними пелюстками більше схожа на молоко. Розвивається він, в основному, унаслідок утворення злоякісної пухлини лімфатичних вузлів. Їх цілісність порушується, лімфа проникає в порожнину плеври. Серед основних симптомів плевриту можна виділити постійну лихоманку, біль під ребрами, прискорене дихання, кашель, який спочатку сухий, а потім проходить з виділенням мокротиння.

Проведення діагностики

Діагноз плеврит встановлюється на основі проведеного комплексного обстеження. Діагностика передбачає такі дії медиків:

  • Опитування пацієнта.
  • Проведення зовнішнього огляду.
  • Прослуховування легенів і серця.
  • Аналіз сечі і крові.
  • Рентгенологічне дослідження.
  • Аналіз мокротиння.
  • Вивчення плевральної рідини.

Після проведення комплексної діагностики лікар підбирає методику лікування.

Методи терапії

При виявленні плевриту клінічні рекомендації потрібно дотримуватися дуже суворо, щоб не допустити розвитку ускладнень. Методики терапії багато в чому залежать від первісної причини, що спричинила виникнення патологічного процесу. Спочатку курс лікування повинен бути спрямований на усунення первинного захворювання і поліпшення самопочуття. Серед основних методів лікування плевриту потрібно виділити такі:

  • Медикаментозна терапія.
  • Народні методики.
  • Хірургічне втручання.
  • Дотримання дієти.

Після розсмоктування скупчення ексудату хворому призначають проведення фізіотерапевтичних методів лікування, дихальну гімнастику і лікувальну фізкультуру. Велике значення має ЛФК при плевриті, так як спеціальна гімнастика допоможе полегшити відкашлювання.

Застосування медикаментозної терапії

Лікування плевриту обов’язково має бути комплексним. Основне значення мають медикаментозні препарати, але перед їх застосуванням обов’язково потрібно проконсультуватися з лікуючим лікарем. Так як хвороба в більшості випадків виникає внаслідок проникнення в плевру хвороботворних мікроорганізмів, призначають препарати для усунення інфекції.

Антибіотики при плевриті призначають, тому що найчастіше в біоматеріалах хворого, взятих для досліджень, виявляються патогенні бактерії. Спершу виписують антибактеріальні препарати широкого спектру дії, а після проведення дослідження і визначення інфекції, призначають конкретний лікарський засіб.

Дозування і курс проведення терапії залежить від поставленого діагнозу і складності перебігу патології. Найпоширенішими антибіотиками при плевриті вважаються «Ампіцилін», «Кліндаміцин», «Іміпенем», «Цефтріаксон».

Перебіг захворювання супроводжується хворобливими відчуттями. Для усунення болю показано застосування протизапальних препаратів («Аспірин», «Мелоксикам», «Диклофенак», «Німесил».) і глюкокортикоїдів. Основний засіб, який виписують хворим — «Преднізолон».

При плевриті бактерії отруюють організм людини токсичними речовинами. Вони провокують в організмі процеси гниття. Для виведення токсинів і загиблих бактерій застосовується детоксикаційна терапія, яка включає в себе:

  • Внутрішньовенне вливання глюкози.
  • Детоксикаційні препарати «Альбумін» або «Атоксіл».
  • Сечогінні засоби («Фуросемід»).

Рясне питво не призначається, оскільки надмірна кількість рідини призводить до підвищення випоту. Якщо спостерігається температура при плевриті, потрібне застосування жарознижуючих препаратів.

Розвиток хвороби пов’язаний з ослабленням імунної системи, так як саме вона відповідає за протистояння хвороботворним мікроорганізмам. Для зміцнення імунітету призначають імуномодулятори «Тимоген», «Імудон». Додатково можна приймати вітамінні комплекси.

Кашель при плевриті лікується спеціальними протикашльовими препаратами, а також відхаркувальними засобами. Ліки підбирає лікар індивідуально, залежно від характеру кашлю.

При прийомі антибактеріальних препаратів порушується мікрофлора кишечника. Для її відновлення призначаються пробіотики. Їх існує багато, але найбільш часто лікарі призначають «Аципол», «Лінекс», «Біфіформ».

Методики народної медицини

Хороший ефект надають засоби народної медицини. Можна приймати подрібнений корінь хрону, змішаний з лимонним соком. Для боротьби із захворюваннями дихальної системи широко застосовуються цибульні інгаляції. Потрібно зробити кашку з цибулин середнього розміру і перекласти її у велику ємність. Потім закрити очі, нахилити голову до кашки і вдихати пари через рот.

Для більш швидкого виведення з організму скопилася рідини потрібно подрібнити корінь женьшеню, перекласти його в компресійну папір з невеликими отворами, потім загорнути в марлю і прикладати як компрес на область шлунка. Потім укутати все це теплою тканиною.

Для полегшення відхаркування і відновлення альвеол хворому показаний легеневий збір, а також відвар, приготовлений на основі кореня солодки, багна, листя подорожника. Хорошим засобом буде свіжий буряковий сік. Також рекомендується регулярно споживати в їжу відварну буряк.

Зменшити набряклість і вивести зайву рідину з організму допоможе відвар ромашки і хвоща польового. Народні засоби не зможуть самостійно вилікувати захворювання, але стануть гарним доповненням до медикаментозної терапії.

Хірургічне втручання

При плевриті легких операція проводиться у випадку важкого перебігу захворювання. Часто призначається плевральна пункція. Суть її полягає у введенні в плевральну порожнину під місцевою анестезією товстої голки, через яку роблять забір певної частини рідини.

У результаті подібної маніпуляції можна усунути зайвий тиск у легенях, що нормалізує дихальну рухливість і самопочуття пацієнта. Подібна процедура показана при неефективності медикаментозної терапії, а також в якості комплексної терапії. У разі тяжкого перебігу патології потрібно грамотний сестринський догляд при плевритах. Він включає взяття медпрацівниками необхідних аналізів, виконання процедур, забезпечення хворому полупостельного режиму та дієти (стіл №15), а також накладення пов’язки на грудну клітини і сухе тепло на ту сторону легенів, яка вражена (виконується при нормалізації температурних показань).

Дотримання дієтичного харчування

При протіканні плевриту клінічні рекомендації включають в себе і суворе дотримання дієти. Вона призначається, залежно від захворювання, яке спровокувало патологію в плеврі.

Харчування обов’язково повинно складатися з продуктів, збагачених вітамінами і корисними мікроелементами. Це дозволить зміцнити імунітет і весь організм. Крім того, потрібно уникати споживання важкої їжі. Важливо також відрегулювати питний режим.

Можливі ускладнення

Наслідки плевриту можуть бути досить небезпечними. Якщо після курсу терапії з’явилася задишка, то це може свідчити про те, що між листками плеври утворилися спайки, які обмежують рухливість легень при диханні.

Проведення профілактичних заходів

Щоб не допустити виникнення плевриту, потрібно проводити профілактичні заходи, які включають:

  • Своєчасне звернення за допомогою до лікаря.
  • Дотримання приписів реабілітації після хірургічного втручання.
  • Недопущення переохолодження.
  • Дотримання правил гігієни.
  • Нормалізація режиму дня.
  • Часті провітрювання приміщення.
  • Відмова від алкоголю та тютюнопаління.

Важливо вчасно і комплексно лікувати всі наявні хвороби органів дихання. Ці заходи профілактики допоможуть запобігти виникненню плевриту і нормалізувати загальне самопочуття.

Після виписки із стаціонару хворому слід виконувати дихальну гімнастику, призначену лікарем для відновлення повноцінного функціонування легенів. Показано незначні фізичні навантаження, йога і прогулянки на свіжому повітрі.