Політика Леніна: поняття, політичні погляди, видані праці, теорія і практика застосування

Громадську і державну діяльність засновника СРСР в. І. Леніна визначали його філософські й політичні переконання. Соціально-політичне, економічне і філософське вчення, створене вождем в процесі розвитку і конкретизації марксизму, називається ленінізмом. Цей термін у класичному визначенні ввів в обіг Йосип Сталін.

Історичний та філософський аналіз капіталізму

У 1916 році в Цюріху Володимир Ілліч написав нарис «Імперіалізм як вища стадія капіталізму», у якому брав в якості вихідного положення той факт, що капіталізм в розвинених країнах в кінці XIX століття перейшов в особливу історичну стадію розвитку, названу в роботі імперіалізмом. Останній розглядається як капіталізм монополістичний по економічної сутності та «загниваючий». Згодом (у 1920-му) Ленін відзначав у передмові до інших видань, що імперіалізм є переддень соціалістичної революції. Це твердження підтвердилося подіями 1917 року в Росії.

Багато постулати політики Леніна актуальні і сьогодні. Наприклад, критика диктатури капіталу, при якій розмови про владу народу — це самий що ні на є самообман. Імперіалізм (тобто фінансовий капіталізм в розумінні вождя) — це самопожирающий монстр. У результаті такого стану справ всі гроші опиняються в руках банкірів, а держава змушена друкувати нічим не забезпечені банкноти. Це і стало причиною сучасного фінансової кризи. Ленін це передбачав ще в 1916 році.

Політична філософія Володимира Ілліча Леніна

Політика орієнтувалася на усунення всякого соціального гноблення і радикальне перевлаштування суспільства, засобом якого повинна була стати революція. Ленін узагальнює досвід попередніх революцій, розробляючи вчення про диктатуру пролетаріату як засіб для захисту та розвитку результатів перевороту. Під політикою загалом Володимир Ілліч розумів дії більший мас людей. Замість міркувань про партіях він говорив саме про масах і групах.

Вождь вивчав життя різних верств населення, намагався як можна більш точно виявити настрої соціальних груп, співвідношення сил і так далі. На цій основі можна було зробити висновки про можливі практичних діях і словах. Володимир Ілліч визнавав, що соціалістичне свідомість потрібно вносити в робітничий клас за допомогою широкого теоретичного обґрунтування.

Влада, відповідно до політики Леніна, повинна бути виборною, а робота чиновників і депутатів — оплачуватися на рівні заробітної плати звичайних робочих. Крім того, до державного управління він планував залучати широкі народні маси, що в кінці кінців повинно призвести до того, що сама влада перестала бути привілеєм.

Соціалізм, комунізм і військова диктатура

В. І. Ленін стверджував, що кожна держава має класовий характер, все залежить тільки від того, інтереси якого саме класу воно проводить. У невеликій брошурі «Лист до робітників і селян…» політичний і громадський діяч підкреслює необхідність «диктатури робітничого класу». Згідно Леніну, цей етап є необхідним проміжним етапом для побудови комунізму.

Комунізм ділиться на два періоду: соціалізм і саме комунізм. При соціалізмі ще ні того достатку благ, яке дозволило б задовольнити потреби всіх членів суспільства. Прихід більшовиків до влади Володимир Ілліч Ленін розглядав як початок соціалістичної революції в Росії. У промові «Завдання спілок молоді» в 1920 році вождь говорив, що комунізм буде побудований в 1930-1940 роках.

Ставлення до імперіалістичної війні

Перша світова війна (на думку в. І. Леніна) мала імперіалістичний характер і був чужа інтересам трудящих. Вождь наполягав на необхідності перетворення імперіалістичної у війну громадянську, тобто проти свого правлячого шару, а також необхідності цієї війни для повалення капіталістичних урядів.

Можливість перемоги революції в одній країні

У 1915 році Володимир Ілліч Ленін писав, що революція не обов’язково трапиться одночасно у всіх державах (як вважав Маркс). У статті «Про гасло Сполучених Штатів Європи» вождь народів стверджував, що спочатку влада може змінитися в окремій державі, а потім це держава допоможе зробити переворот в інших країнах.

Зовнішня політика Володимира Леніна

Відразу ж після Революції Володимир Ілліч визнав независиую Фінляндію, а у війну намагався досягти угоди з Антантою. В 1919 році він вів переговори з Вільямом Кидком, державним та політичним діячем США, першим послом Америки в СРСР. Ленін погодився на виплату російських боргів (дореволюційних) в обмін на припинення інтервенції. Проект угоди з країнами Антанти спільними зусиллями все ж був вироблений.

У 1919 році з’ясувалося, що, швидше за все, світова революція буде продовжуватися дуже довго. У зовнішній політиці Ленін став дотримуватися нової концепції. Він вирішив мирно сусідити з усіма народами, з робітниками і селянами всіх націй і стравлювати імперіалістів між собою в той час, «поки ми не завоювали всього світу».

Після Громадянської війни були налагоджені дипломатичні відносини з Фінляндією, Монголією, Іраном, Польщею, Естонією, Туреччиною. Активну співпрацю з Афганістаном, Іраном і Туреччиною, які чинили опір європейського колоніалізму, і Німеччиною, стала після поразки у Першій світовій природним союзником СРСР.

Внутрішня політика і суспільні перетворення

Внутрішня політика Леніна позитивно була сприйнята робітниками і селянами. Володимир Ілліч провів реформу оплати праці, яка зрівняла доходи вищого ешелону влади і кваліфікованих робітників, вперше встановив мінімально допустимий рівень зарплати, і обмежив максимальну оплату праці всіх керівників. Політикою Леніна в Радянській Росії вперше у світі було встановлено восьмигодинний робочий день, а всі трудящі громадяни отримали законне право на відпустку та пенсійне забезпечення. Така структура давала громадянам СРСР впевненість у завтрашньому дні, відрізнялася відкритістю і демократичністю.

Найважливішим елементом побудови нового суспільства вождь вважав розвиток освіта. У 1918 році було запроваджено безкоштовне навчання дітей. Така політика призвела до того, що до 1959 році політичні опоненти радянської держави вважали, що система освіти СРСР займає лідируюче положення в усьому світі. В галузі охорони здоров’я теж проводилися реформи, спрямовані на забезпечення безоплатності та рівної доступності медицини для всіх громадян.

Володимир Ілліч Ленін проголосив рівність і ліквідував всі станові привілеї. Однією з умов просування по кар’єрних сходах стало робітничо-селянське походження. Політика Леніна відкрила селянам і робітникам можливості просування до статусних позиціях. Цікаво, що Радянський Союз став єдиною державою в світі, в якому всі керівники (крім самого Леніна) були вихідцями з низів.

У «Сторінки з щоденника» Ленін поставив основні завдання культурної революції. Необхідно було забезпечити рівні умови для творчого розвитку трудящих, затвердити комуністичну ідеологію в свідомості населення, ліквідувати відсталість і неграмотність громадян, сформувати нову соціалістичну інтелігенцію.

Політика військового комунізму

Військовий комунізм — політика Леніна, що проводилася в роки Громадянської війни (1918-1921). Характерними її рисами були централізація економіки і націоналізація промисловості, монополія на багато сільськогосподарські продукти, заборона приватної торгівлі, рівняння в розподілі основних благ, мілітаризація. Деякі історики припускають, що це була спроба запровадити комунізм командним методом, від якої більшовики відмовилися тільки після явного провалу.

Нова економічна політика

Нова економічна політика Леніним була прийнята в 1921 році, проводилася в 1920-тобто Це практичне застосування всіх тез та ідей. Основний зміст Непу — відродження ринкових відносин, відновлення народного господарства, запровадження приватної власності, заміна продрозкладки продподатком, залучення капіталу з-за кордону, проведення грошової реформи. В якійсь мірі економічна політика Леніна була мірою вимушеною і навіть імпровізованої.

Твори вождя народів

Зовнішня і внутрішня політика Леніна базувалася на його поглядах, які відображені в працях вождя народів.

У Радянському Союзі було видано п’ять зборів його праць і сорок «Ленінських збірників». Багато роботи активно видавалися в КНР на китайській мові. Рейтинг ЮНЕСКО дає праць вождя сьоме місце в світі за кількістю перекладів.