Громадську і державну діяльність засновника СРСР в. І. Леніна визначали його філософські й політичні переконання. Соціально-політичне, економічне і філософське вчення, створене вождем в процесі розвитку і конкретизації марксизму, називається ленінізмом. Цей термін у класичному визначенні ввів в обіг Йосип Сталін.
Історичний та філософський аналіз капіталізму
У 1916 році в Цюріху Володимир Ілліч написав нарис «Імперіалізм як вища стадія капіталізму», у якому брав в якості вихідного положення той факт, що капіталізм в розвинених країнах в кінці XIX століття перейшов в особливу історичну стадію розвитку, названу в роботі імперіалізмом. Останній розглядається як капіталізм монополістичний по економічної сутності та «загниваючий». Згодом (у 1920-му) Ленін відзначав у передмові до інших видань, що імперіалізм є переддень соціалістичної революції. Це твердження підтвердилося подіями 1917 року в Росії.
Багато постулати політики Леніна актуальні і сьогодні. Наприклад, критика диктатури капіталу, при якій розмови про владу народу — це самий що ні на є самообман. Імперіалізм (тобто фінансовий капіталізм в розумінні вождя) — це самопожирающий монстр. У результаті такого стану справ всі гроші опиняються в руках банкірів, а держава змушена друкувати нічим не забезпечені банкноти. Це і стало причиною сучасного фінансової кризи. Ленін це передбачав ще в 1916 році.
