“Зібрав свої речі і поїхав”, – іноді говоримо ми, вживаючи слово “пожитки” і абсолютно не думаючи про його походження і сенс. Втім, як у слова слов’янського походження, у нього абсолютно прозоре для носіїв російської мови значення. По корені відразу стає ясно, що пожитки – це якесь нажите майно. Тим не менш, не варто ставитися до такого, здавалося б, давно знайомому поняттю занадто зневажливо.
Лексичне значення слова “пожитки”
Дане слово відноситься до розряду розмовних слів, тому частіше вживається в повсякденній мові, проте і в літературних творах його можна зустріти. Основне значення слова “пожитки” – це дрібне домашнє майно, скарб. Крім цього, можливе вживання цього слова в значенні “вигода”, “прибуток” або “нажива”.
Є також більш грубий синонім до цього слова – “манатки”. Вживається він зазвичай в тих випадках, коли необхідно підкреслити зневажливе, навіть презирливе ставлення до того, про кого йде мова, і його речей. Дане розмовне слово, як вважається, прийшло в російську мову з польської, де утворилося від італійського слова, що позначав “вузол”.
У сучасній російській мові слово має лише форму множини. Між тим таке становище спостерігалося не завжди. Ще в літературі 19 століття можна зустріти вживання цього слова у формі однини – “перехрестям на добробут людям чесним” (іменник чоловічого роду). Проте з часом ця форма вийшла з ужитку, переставши бути мовної нормою.
