Правила внутрішнього розпорядку: затвердження, внесення змін, відповідальність за порушення

Життя в суспільстві вимагає дотримання певних порядків. Певні норми поведінки встановлені у всіх сферах діяльності: навчання, робота, дозвілля. У більшості громадських місць і установах певного призначення встановлені свої правила внутрішнього розпорядку, які зафіксовані у відповідних документах і підлягають виконанню всіма: працівниками, відвідувачами, клієнтами. Ця стаття розглядає особливості таких правил: для чого вони потрібні, де зафіксовані, на кого спрямовані. Також будуть розглянуті організаційні питання про погодження, затвердження, зміну і скасування правил внутрішнього розпорядку (ПВТР) в конкретних установах чи компаніях.

Визначення та призначення

Правила внутрішнього розпорядку для організації – один з найважливіших організаційних актів, без якого комерційна діяльність перетворюється в хаос, а у контролюючих інстанцій можуть виникати зайві питання і санкції. У компаніях цим документом регулюється порядок прийняття на роботу, звільнень та переміщень працівників, тривалість робочого дня і обідньої перерви, заохочення і штрафи, які застосовуються до працівників, та інші процеси в діяльності організації. Якщо у людини, устроившегося на роботу в дану організацію, виникають питання щодо порядку роботи, оплати витрат на зв’язок і транспорт, порядку оформлення відпусток або будь-який інший питання про робочому процесі, перший блок, який може відповісти на них – правила внутрішнього розпорядку.

За допомогою цього нормативного акта встановлюється чіткий режим роботи, усувається більшість суперечок і нормалізується протікання організаційних процесів. За допомогою нього можна уникнути безлічі непередбачених проблем, виникнення прецедентних ситуацій, простоїв, зайвих тимчасових, матеріальних і грошових витрат. У сукупності з правилами безпеки, цей акт забезпечує комфортну і захищене середовище на робочому місці. А в деяких установах його чітке формулювання може бути життєвою необхідністю. Яскравий приклад – правила внутрішнього розпорядку виправних установ.

Загрузка...

Встановлення правил розпорядку

При прийомі на роботу кожен новий співробітник зобов’язаний вивчити внутрішній трудовий розпорядок. Необхідно зробити це ще до того, як буде підписаний трудовий договір. Саме такої послідовності дій вимагає трудове право як від працівника, так і від роботодавця. Всю необхідну для ознайомлення документацію робочого процесу, організація повинна надати майбутньому працівникові перед укладенням договору, так як він повинен мати уявлення про діяльність організації і свої обов’язки, щоб прийняти рішення про те, чи відповідає дане робоче місце його очікуванням та уявленням.

У компанії розробка внутрішнього трудового розпорядку повинна починатися з перших днів її існування. В її складі може перебувати досить багато установок, відносяться не тільки до юридичної частини питання про комерційної та трудової діяльності. Наприклад, роботодавець може прийняти рішення про внесення в даний нормативний акт положень про етичної, моральної, технологічної, координаційної складової функціонування компанії. Природно, всі ці норми не можуть бути протизаконними, пригнічувати конституційні права працюючих в організації людей, а також суперечити трудовому законодавству.

Форма і зміст

Правила внутрішнього розпорядку організації розробляються з урахуванням організаційної форми, сфери діяльності та інших визначальних моментів самої компанії, а також повинні ґрунтуватися на низці статей трудового кодексу. Так, основні положення про цьому документі вказуються у статті 189. У статті описується необхідність дотримання працівниками дисципліни праці, встановленої низкою нормативно-правових актів, у тому числі і правилами внутрішнього розпорядку організації. Компанія повинна докласти всі свої сили для того, щоб цю дисципліну здійснити і забезпечити. У цій же статті трудового кодексу представлено докладний визначення самого поняття трудового розпорядку, а також коментарі з цього приводу, розшифровували спірні сторони питання.

В питаннях оформлення, законодавство дає організаціям деяку свободу дій. Певної встановленої форми документа не описано. Проте існують норми, визначені для організаційно-розпорядчих документів, яким правила внутрішнього трудового розпорядку і трудової дисципліни повинні відповідати. Ці вимоги до документації представлені в ГОСТ Р. 6.30-2003.

Оформити Правила можна кількома способами: зробити окремий документ або додаток до колективного договору. У будь-якому випадку, при оформленні слід заглянути в восьмий розділ Трудового кодексу, який так і називається “Трудовий розпорядок і дисципліна праці”. Також при оформленні частини документа, що містить обов’язки роботодавця, необхідно ознайомитися зі статтею 22, а опис обов’язків працівників викладено в статтях 100, 108, 109, 111 та 116.

Типові розділи

Кожна окрема організація повинна складати свій власний документ про трудовому розпорядку. В його основу повинні лягати об’єктивні дані про масштаб діяльності, кількості співробітників, сфері роботи, специфіки напряму, а також окремі дані, що мають значення для компанії. Однак при розробці документа на початковому етапі можна скористатися типовим планом, з наступними пунктами:

  • Загальні положення – тут описуються дані про діяльність компанії, порядок прийняття документа, правила розгляду і внесення змін та інші дані.
  • Права та обов’язки роботодавця – опис гарантованих роботодавцем умов праці та заходів по забезпеченню комфортного робочого процесу і трудової дисципліни.
  • Права і обов’язки працівників – розділ з інформацією про вимоги до поведінки учасників робочого процесу організації, що включає правила поведінки, правила безпеки, етичні норми, вимоги до зовнішнього вигляду, дотримання чистоти на робочому місці, дбайливе ставлення до технічних пристроїв та верстатів.
  • Порядок прийому на роботу нових співробітників, переміщення працівників між посадами, порядок звільнення, стажування, тривалість та умови випробувального терміну. Тут же зазначаються вимоги до документів і співробітникам.
  • Тривалість робочого часу. Даний розділ містить інформацію про тривалості робочого дня, графіки роботи фахівців різного напрямку, встановлені години обідньої перерви, тривалість відпусток.
  • Інформація про заохочення для співробітників. У цьому розділі правил внутрішнього розпорядку можна знайти інформацію про преміювання та заохочення для співробітників. При будь досягнення співробітник отримує нагороду, в якій формі він її отримує, як часто. Вказана може бути і краща форма заохочення: цінний подарунок, присвоєння звання (класу, рівня, кваліфікації), грошова премія, додаткові дні відпочинку і так далі.
  • Санкції за порушення трудового договору і правил внутрішнього трудового розпорядку. В цьому розділі відображені відомості про відповідальність за правопорушення, порушення прийнятих на підприємстві норм, види стягнень, розміри штрафів, регламент накладення та зняття покарань.

Документ може включати й інші важливі для конкретної організації розділи. Наприклад, якщо в організації є штатні посади з особливою специфікою роботи, бажано описати їх особливості. Варто зазначити, що правила внутрішнього розпорядку повинні охоплювати моменти, які актуальні для даної компанії.

Загрузка...

Як розробити і погодити ПВТР

Порядок розробки та погодження ПВТР описаний у статті 190 Трудового Кодексу Російської Федерації. Правила внутрішнього розпорядку, накази та положення зазвичай розробляються юридичним відділом організації. Однак далеко не всі компанії розвинені до такого масштабу, щоб мати окремий юридичний відділ або навіть одного штатного юриста. Багато компаній на російському ринку взагалі складаються з двох-трьох чоловік, які і так максимально завантажені покладеним функціоналом, так і юридичної освіти і досвіду роботи не мають. В цьому випадку компанія може залучити до роботи стороннього фахівця. Наприклад, звернутися в юридичну контору, або знайти індивідуального підприємця, які надають послуги такого роду. Також вирішенням таких питань займаються консалтингові фірми.

Якщо компанія зовсім невелика, на початковому етапі розробка ПВТР може лягти на плечі директора, бухгалтера чи засновника. Навіть людина без спеціалізованої освіти зможе скористатися типовим примірником правил розпорядку та внести в нього необхідні для діяльності організації корективи.

Якщо в організації є профспілка, розроблений документ необхідно узгодити з його представниками.

Наказ про затвердження правил розпорядку

Будь-який локальний нормативно-правовий акт в організаціях отримує законну силу тільки після підписання керівником. Затвердження правил внутрішнього розпорядку відбувається за такою ж схемою. Спочатку документ узгоджується з усіма передбаченими особами (представники профспілки, начальники кадрового, юридичного відділу і інші особи), потім складається і випускається наказ про вступ в силу узгодженого документа. Наказ повинен підписати директор (генеральний директор), а також усі посадові особи, які брали участь у погодженні.

Наказ переважно оформляти на фірмовому бланку організації з зазначенням реквізитів, найменування, логотипу та іншої важливої інформації. Він обов’язково повинен містити наступні дані:

  • найменування юридичної особи, її організаційно-правова форма;
  • юридична адреса;
  • дата набуття чинності узгоджених правил внутрішнього розпорядку;
  • терміни ознайомлення працівників з правилами;
  • дані співробітника, який зобов’язаний повідомити працівників про інформацію в ПВТР;
  • дані контролює виконання наказу співробітника;
  • дані керівника компанії;
  • підпис директора і дата складання.

Терміни дії ПВТР

Законодавство не обмежує строк дії правил внутрішнього розпорядку. Але в деяких ситуаціях вони можуть втратити свою актуальність і втратити юридичну силу. До таких подій відносяться наступні:

  • закінчення встановленого наказом строку;
  • випуск нових правил, автоматично скасовують попередні;
  • вихід нових законодавчих актів, які змінюють вимоги до умов праці працівників і суперечать прийнятим правилам внутрішнього розпорядку.

Організація має право залишити Правила внутрішнього розпорядку без терміну дії. У випадку, якщо необхідно зворотне, в наказі про затвердження документа необхідно вказати дату закінчення терміну його дії.

В більшості випадків, доцільніше переглядати окремі положення документа, ніж повністю його відміняти і випускати новий. Так, якщо відбулися зміни у графіку роботи або положенні про відпустки, достатньо внести корективи саме в цей розділ.

Внесення змін у документ

Час не стоїть на місці, і в певний момент в організації можуть виникнути процеси, що потребують її зміни: змін у специфіці, штатний розклад, графік роботи, списку підрозділів і в інших аспектах діяльності. Зміна правил внутрішнього розпорядку в цьому випадку може стати гострою необхідністю. Для вирішення цього питання може бути притягнутий окремий фахівець зі штату компанії, група посадових осіб, або стороння компанія або індивідуальний підприємець.

Після підготовки нового документа, директор повинен його затвердити відповідним наказом у довільній формі. Також відбувається з внесеними окремими змінами. Якщо в організації діє профспілка, необхідно узгодити нововведення з ним. Той у свою чергу зобов’язаний підготувати розгорнуту відповідь протягом п’яти робочих днів. У разі позитивної відповіді профспілки, документ приймається в первозданному вигляді. Якщо ж є спірні моменти, необхідно прийти до компромісу. Погодження з профспілкою не вимагає оформлення правил у вигляді додатка до колективного договору.

Після затвердження та випуску нових правил, необхідно ознайомити весь персонал із змінами, що набрали чинності.

Порушення правил

Дотримання правил внутрішнього розпорядку – обов’язок усіх співробітників організації. В деяких випадках дія цього документа поширюється і на інших осіб, Наприклад, правила внутрішнього розпорядку в школі. У навчальному закладі встановленим правилам поведінки повинні підкорятися не лише працівники, але й учні.

Порушення правил внутрішнього розпорядку може спричинити серйозні проблеми в організації, в суспільстві, в колективі. Навіть одиничне порушення може завдати серйозної шкоди в самих різних областях життя і діяльності: соціальної, юридичної, економічної. Тому за порушення установок, прописаних в даному документі, передбачені різні санкції. Їх характер і рівень серйозності залежать від ступеня тяжкості порушення.

За різні провини працівника можуть позбавити премії, оштрафувати, виписати догану, зауваження або претензію, звільнити за статтею з присвоєнням негативної характеристики. У разі, якщо правопорушення стосується ще й законодавчих актів, працівник може бути притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності.

ПВТР в спеціалізованих установах

ПВТР застосовується не тільки в комерційних організаціях, метою яких є господарська діяльність і отримання прибутку. Також є вони і в соціальних, медичних, освітніх, військових, казенних установах. У кожному з них застосовується свій набір правил поведінки, що поширюється як на фахівців, що працюють в організації, так і на клієнтів, відвідувачів, студентів, учнів, пацієнтів та інших осіб. Особливе значення мають правила внутрішнього розпорядку у виправних установах. В таких організаціях дуже велику важливість має дисципліна, режим, дотримання вимог. Саме дисципліна допомагає людям виправитися, привести в порядок свої думки, почуття, емоції. Дисципліна виховує в людині не тільки правильна поведінка під наглядом, але і правильний розумовий процес.

Що стосується медичних організацій, тут правила внутрішнього розпорядку мають життєво важливе значення. Для людей з різними захворюваннями дотримання приписів є невід’ємним чинником одужання.