Препарат Ровамицин: інструкція із застосування, відгуки, аналоги

Як вказано в інструкції, «Ровамицин» – антибіотик, ефективний при бронхіті і легеневому запаленні, інфікування шкіри, сечовивідних шляхів, а також при деяких гінекологічних патологіях і хворобах, що зачіпають органи слуху, зору, дихання. Препарат належить до класу макролідів, пригнічує білковий синтез в клітці полігенного мікроорганізму.

Коли ефективний?

Як випливає з інструкції по застосуванню, «Ровамицин» 3000000 показує результат при зараженні стрепто-, стафило-, ентерококами, токсо-, мікоплазмою, корінебактеріями, лептоспирой, хламідіями, трепонемою.

Помірну стійкість до активного з’єднання показують уреаплазми, нейссерия, клостридії. Для терапевтичного ефекту необхідно забезпечити достатньо високий місцевий рівень концентрації речовини.

Не менше половини штамів показують стійкість до Ровамицину» з категорії ентеро-, стафілококів, а також деякі види мікоплазм, нокардий, ентеро-, коринебактерій.

Основний компонент «Ровамицина» (спіраміцин) здатен проникати у фагоцити, де відбувається накопичення речовини. Оскільки при цьому досягнутий високий рівень концентрації, «Ровамицин» показує виражену дію проти внутрішньоклітинних патологічних форм життя.

Кінетика

Як вказано в інструкції по застосуванню, «Ровамицин» (1500000 або 3000000 МО) є постачальником спирамицина в тканини організму. Всмоктування цього з’єднання досить короткочасне, але неможливо передбачити, наскільки велика буде ефективність процесу. Можливий розкид: 10-60%. Якщо одночасно прийняти дозу 6 млн, максимальні показники концентрації спирамицина в кровоносній системі в середньому близькі до 3,3 мкг/мл

Активний компонент швидко проникає в фагоцити і накопичується в цих клітинах, при цьому неможливо проникнення у спинномозкову рідину. Дослідження показали, що спіраміцин виявляється в грудному молоці і може проникнути крізь плаценту. У кровоносній системі ембріона антимікробну з’єднання присутня в удвічі меншому обсязі, ніж у материнської кров’яної сироватки. У самій плаценті спіраміцин виявляється в кількості, що вп’ятеро перевищує концентрацію в крові.

Як вказано в інструкції по застосуванню до пігулок «Ровамицин», засіб здатна в короткий термін проникнути в різні тканини організму, досить висока концентрація спостерігається в слині. Щодо інфікованих пазух кількість активного з’єднання досягає 110 мкг/г, в мигдалинах ця величина варіюється в межах 20-80 мкг/г, а в кістковій тканині – 5-100 мкг/р. За підсумками десятиденного курсу спіраміцин у клітинах печінки, нирок присутній в кількості 5-7 мкг/р. Зв’язування з білками не перевищує 10%.

Біологічна хімія

Як вказано в інструкції по застосуванню, «Ровамицин» (1,5 млн, 3 млн – форма дозування) є джерелом антимікробної сполуки, яке трансформується в клітинах печінки. На основі спирамицина формуються продукти, показують активність щодо деяких патологічних мікроорганізмів. Хімічна структура продуктів розпаду спирамицина в даний час не уточнено.

Концентрація спирамицина в жовчі перевищує показники сироватки крові у 15-40 разів. Основний відсоток ліки виводиться з жовчю, близько однієї десятої дози – нирками. Період напіввиведення після вживання 3 млн оцінюється у вісім годин, хоча в деяких випадках можливий більш короткий або тривалий термін. Зокрема, період подовжений у осіб похилого віку.

Як вказано в інструкції по застосуванню, «Ровамицин» можна використовувати при порушенні функціональності нирок, при цьому коригувати дозу не потрібно.

Що в продажу?

В аптеці можна придбати препарат у дозі 1,5 або 3 млн. Інструкція по застосуванню «Ровамицина» обов’язково вкладається виробником в упаковку препарату. На зовнішньої боці картонного боксу зазначено, як багато капсул знаходиться всередині, скільки спирамицина міститься в кожній з них. У складі препарату, крім макроліду, є додаткові компоненти целюлоза, крохмаль, кремнієвий діоксид. Класична форма випуску – упаковка, що містить один блістер з десятком таблеток для перорального прийому.

Нюанси прийому

Як вказано в інструкції по застосуванню, «Ровамицин» у поєднанні з леводопою, карбідопою призводить до зниження концентрації леводопи. Для контролю стану пацієнта необхідно регулярно отримувати показники.

В інструкції виробник вказує рекомендовані для прийому дози. Інформації про випадки передозування немає. Імовірно, про це можуть свідчити порушення випорожнення, нудота, блювання. Такий стан вимагає симптоматичного лікування. Ніякого спеціального антидоту спіраміцин не має.

Правила прийому

Як вказано в інструкції по застосуванню, «Ровамицин» 1500000, 3000000 МО використовується дорослими за два або три рази. На добу призначають дозу 6-9 млн МО. Максимально можлива дозування – 9 млн на 24 години.

В якості профілактичного засобу при ризику менінгіту, спровокованого менінгококами, «Ровамицин» можна використовувати в дорослому віці двічі на добу по 6 млн МО. Тривалість курсу – 5 днів.

В інструкції по застосуванню «Ровамицина» зазначено, що засіб не можна приймати:

  • під час годування груддю;
  • до повноліття;
  • при виявленні гіперчутливості до спирамицину, іншим речовинам, включеним до складу медикаменту;
  • низькій концентрації в організмі глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, оскільки неприпустимо збільшується ймовірність гострого гемолізу.

Засіб можна використовувати, але за умови регулярної перевірки показників життєдіяльності, якщо виявлена недостатність роботи нирок або обструкція протоків жовчі.

В інструкції по застосуванню «Ровамицина» зазначено, що особливої обережності вимагає поєднання препарату і алкалоїдів ріжків.

Свідчення

Усі можливі випадки, коли засіб піде на користь, перераховані в інструкції по застосуванню. «Ровамицин» призначають, якщо виявлено:

  • інфікування вуха, горла, носа;
  • зараження органів дихальної системи, включаючи внебольничную форму пневмонії, атипову, гостру, загострення хронічних патологій;
  • рожа;
  • токсоплазмоз;
  • вторинний дерматит;
  • ектіма.

«Ровамицин» використовують, якщо інфекційний агент вразив періодонт, шкірні покриви, суглобові, м’які, кісткові тканини, репродуктивні органи. В останньому варіанті «Ровамицин» п’ють, якщо точно встановлено, що випадок не належить до гонорейному.

Як вказано в інструкції по застосуванню, «Ровамицин» 3 млн, і 1,5 млн можна використовувати в якості профілактичного засобу при ймовірності менінгіту, якщо неможливо вживати препарати на рифампицине. Для лікування менінгіту, викликаного менінгококами, «Ровамицин» застосовувати не можна. Профілактичні заходи рекомендовані після терапевтичного курсу і в разі, якщо здорова людина контактував з хворим в строк до десяти діб до моменту госпіталізації.

«Ровамицин» вживають як профілактичний препарат для попередження гострого ревматизму; застосовують, якщо у хворого виявлена алергія на пеніциліновий ряд.

Важливі особливості

Як видно з відгуків, інструкції, «Ровамицин» іноді використовується в якості складу для внутрішньовенного вливання. Таке застосування можливе строго під контролем лікаря. Практикується воно, якщо встановлено інфікування, запальний вогнище в органах дихання.

У ряді випадків лікар може прийняти рішення про лікування «Ровамицином» дітей. Інструкція по застосуванню допускає такий варіант тільки при відсутності більш безпечної та ефективної альтернативи. «Ровамицин» застосуємо, якщо маса тіла дитини 20 кг і більше. Добова доза – 150-300 тисяч МО на кілограм. Необхідно розділити отриманий обсяг на два або три рази. Не можна використовувати в добу понад 300 000 МО/кг Для дітей не використовують таблетки з дозуванням 3 млн.

В інструкції по застосуванню «Ровамицина» для дітей і дорослих особлива увага звернена на наступний факт: таблетовану форму можна вибрати для терапії осіб різного віку, а от вливання препарату допустимі тільки при лікуванні дорослих. Приготування досить простий: безпосередньо перед введенням один флакон складу розчиняють у 4 мл чистої води, після чого вводять у вену через крапельницю. Тривалість процедури – годину. Таким чином допускається введення 1,5 млн з восьмигодинний частотою. Допускається подвоєння, якщо інфекція протікає дуже важко. Тривалість програми вибирається лікарем, ґрунтується на перебігу хвороби і відповіді організму. При стабільному поліпшення стану пацієнта «Ровамицин» починають використовувати перорально.

Побічні явища

Як видно з відгуків та інструкції по застосуванню, «Ровамицин» може спровокувати порушення стільця, нудоту, блювоту. Відомо кілька випадків, коли на тлі прийому препарату розвивалися:

  • коліт;
  • езофагіт;
  • гепатит.

Також в інструкції по застосуванню «Ровамицина» (відгуки про такі побічні реакції відсутні) є інформація про можливість гострого гемолізу, анафілактичного шоку. Такі реакції спостерігаються вкрай рідко. Також до рідкісним негативних ефектів належать ангіоневротичний набряк, тромбоцитопенія.

З невеликою часткою ймовірності можливе збільшення інтервалу QT, шкірні алергічні реакції, минущі парестезії. У місці введення «Ровамицина» внутрішньовенно є ризик появи невеликого роздратування. Виробник вказує, що у виняткових випадках це може стати причиною припинення курсу. Якщо з’являються симптоми, що дозволяють запідозрити алергію, слід терміново припинити внутрішньовенне вливання.

Важливі аспекти

Як вказано в інструкції по застосуванню, «Ровамицин» вагітним дозволений, але під контролем лікаря. Препарат призначають, якщо випадок відповідає показанням. Сувора заборона на застосування накладається тільки при грудному вигодовуванні. При необхідності пройти терапію доведеться перевести дитину на штучне харчування. Тривалість цього періоду визначається лікарем.

Категорично не поєднуються «Ровамицин» та алкогольні напої. На весь період лікування доведеться повністю відмовитися від спиртного. Крім того, виробник рекомендує ретельно вибирати місце для зберігання коробки з інструкцією по застосуванню і таблетками «Ровамицин». Діти не повинні мати доступу до цього місця. Кліматичні умови: сухе повітря, температура не вище 25 °С.

«Ровамицин»: аналоги

Інструкція щодо застосування цього препарату в достатньо високій мірі схожа з медикаментом «Спіраміцин». До можливих замінників відносяться:

  • «Спирамисар».
  • «Спіраміцин-Веро».
  • «Азитроміцин».
  • «Азитрокс».

«Азитроміцин»

Як видно від відгуків, інструкції по застосуванню, аналог «Ровамицина» «Азитроміцин» відрізняється активними компонентами, але має подібний ефект на організм пацієнта. «Азитроміцин» рекомендований, якщо діагностовано інфекції:

  • дихальної системи;
  • шкірних покривів;
  • м’яких тканин;
  • статеві;
  • спровоковані Хелікобактер пілорі.

«Азитроміцин» ефективний при гострих та хронічних формах отиту, синуситу, тонзиліту, бронхіту, пневмонія, включаючи атипову. Препарат застосовують при акне, еритеми в хронічній формі захворювання Лайма на первинному етапі, роже, пиодерматозе, цервіциті і уретриті.

Інструкція по застосуванню рекомендує використовувати «Азитроміцин» щодня за годину до їжі або через пару годин після неї. Весь виписаний лікарем обсяг приймають за один раз. Враховують, що продукти харчування дещо знижують всмоктування активної речовини. Можливо лікування дорослих пацієнтів і дітей. Спеціальний вибір дози необхідний, якщо маса дитини менше 45 кг

При інфікуванні органів дихальної системи, м’яких тканин, шкірних покривів оптимальна доза – 500 мг щоденно три дні поспіль. Якщо вага пацієнта менше 45 кг, дозу розраховують індивідуально: 10 мг на кожен кілограм маси.

При мігруючій еритемі в хронічній формі «Азитроміцин» використовують для дорослих пацієнтів, дітей важче 45 кг за програмою:

  • перший день – один грам;
  • з другого дня по п’яту добу вдвічі менше.

При масі дитини менше 45 кг на перший день дозування розраховують як 20 мг на кожний кілограм, потім зменшують вдвічі. Тривалість аналогічна рекомендованої дорослим.

Якщо встановлені хвороби, пов’язані з Хелікобактер пілорі, «Азитроміцин» використовують як допоміжний терапевтичний засіб три дні поспіль. Добова доза – один грам.

На що звернути увагу?

Терапія статевих захворювань:

  • без ускладнень – використання один раз доза – 1 г;
  • з ускладненнями – по граму тричі, витримуючи між прийомами тижневий проміжок.

При акне без ускладнень перші три дні «Азитроміцин» беруть по одному разу на добу по 500 мг, після чого необхідно дев’ять прийомів в аналогічній дозі з тижневими проміжками між ними. Якщо препарат був прийнятий в належний час, слід якомога швидше виправити помилку і використовувати пропущену таблетку.

Обмеження

При кліренсі креатиніну більше 40 мл/хв «Азитроміцин» переноситься добре, корекція дози не потрібна. Щодо осіб з меншими показниками випробувань не проводилося, достовірної інформації немає, тому використання складу не рекомендовано.

Не слід застосовувати «Азитроміцин» для лікування хворих з недостатністю функціонування печінки у важкій формі.

Негативні наслідки

Клінічні спостереження доводять, що «Азитроміцин» переноситься більшістю пацієнтів дуже добре. Серед можливих побічних ефектів:

  • кандидоз;
  • коліт (дуже рідко);
  • нейтро-, лейкопенія;
  • анемія, тромбоцитопенія (украй рідко);
  • анорексія;
  • тривожність, дратівливість, нервозність, схильність до агресії;
  • ангіоневротичний набряк;
  • анафілактична реакція.

На тлі використання «Азитроміцину» можливо погіршення слуху, зору, порушення смаку, судорожность і збудження. Деякі пацієнти відзначали, що хворіла і крутилася голова, турбували безсоння, серцебиття, тахікардія, порушення ритму.

З досить частих побічних реакцій варто зазначити порушення стільця і неприємні відчуття в області шлунку, підвищене газоутворення. У вкрай поодиноких випадках у хворих змінювався колір мови, розвивався панкреатит в гострій формі. Є ризик гепатиту, некротичних процесів у печінці, жовтяниці.

Є можливість появи висипки на шкірних покривах, окремі ділянки можуть свербіти. В окремих випадках хворі стикаються з еритемою, некролизом, кропив’янкою. Можлива артралгія, нефрит, загальне нездужання, набряклість, больові відчуття в грудях.

Всі зазначені побічні реакції відомі як можливі, але ймовірність прояви практично більшості оцінюється як дуже низька. Переважна частина пацієнтів, які проходили терапію цим препаратом, не страждали від таких явищ.

Особливий випадок

«Азитроміцин» не використовують, якщо встановлена підвищена чутливість до антимікробних препаратів з ряду макролідів. Не можна застосовувати складу, якщо хворому притаманні алергічні реакції на будь-який з компонентів фармацевтичного продукту.

Як випливає з досвіду застосування, «Азитроміцин» не чинить негативного впливу на ембріон, але використання антимікробної складу в період виношування дитини не рекомендовано. В кожному окремому випадку лікар зобов’язаний порівняти очевидну користь для пацієнтки і можливі ризики для дитини, пояснити клієнтці всі небезпеки, пов’язані з програмою лікування, і тільки після цього призначати Азитроміцин».

Не варто використовувати антибіотик для лікування осіб, які страждають недостатністю функціонування печінки у важкій формі. При недостатності роботи нирок і кліренсі креатиніну більше 40 мл/хв «Азитроміцин» використовується в стандартній дозі.

Можна використовувати «Азитроміцин» для лікування дітей, але з урахуванням маси пацієнта.

Важливо пам’ятати, що макроліди, включаючи «Азитроміцин», можуть спровокувати ангіоневротичний набряк, анафілактичний відповідь, а це пов’язано з ризиком летального результату. Якщо є підозра на високу ймовірність такого ускладнення, необхідно вести лікування, постійно контролюючи стан пацієнта.

Вимагає уваги!

Відомо, що на тлі прийому таблеток «Азитроміцин» з’являлися прояви міастенії або активізувалися вже наявні.

Не вдалося виявити впливу таблеток «Азитроміцин» на здатність людини зосереджуватися, керувати транспортом. Відповідно, під час курсу лікування немає необхідності обмежувати роботу з механізмами.

При вживанні в їжу занадто великого об’єму препарату можливий розвиток побічних ефектів. Найчастіше спостерігаються порушення стільця і нудота, шлункові болі і блювота, короткочасно порушення слуху. Для полегшення стану пацієнта промивають шлунок і ведуть симптоматичне лікування.

Сполучуваність

Як показали дослідження, одночасне застосування антацидів і «Азитроміцину» не впливає на показники біологічної доступності. При цьому максимальний рівень концентрації в кров’яній плазмі зменшувався приблизно на чверть. Для попередження небажаного ослаблення ефекту слід вживати зазначені групи медикаментів з достатніми часовими проміжками.

Для оцінки взаємного впливу «Азитроміцину» та препаратів на цетиризине були організовані дослідження з запрошенням добровольців. Тривалість програми становила п’ять діб, дозування цетиризину – 20 мг. Ніяких достовірних відомостей про можливості коригування інтервалу QT виявити не вдалося.