Псевдомембранозний коліт: симптоми і лікування у дорослих

Псевдомембранозний коліт – це запалення товстої кишки, яке виникає на фоні терапії антибіотиками. Антибактеріальні препарати нерідко призводять до порушення мікрофлори ШКТ. Внаслідок дисбактеріозу виникає запальний процес в лівій частині товстого кишечника. Це супроводжується появою фібринових плівок (псевдомембран). Захворювання характеризується загальною інтоксикацією організму, втратою рідини з-за сильної діареї та порушенням водно-сольового обміну. У запущених випадках патологія ускладнюється перфорацією стінки кишечнику.

Причини патології

Етіологія псевдомембранозного коліту пов’язана з активним розмноженням бактерії Clostridium difficile. Цей мікроорганізм відзначається у 3% дорослих людей і приблизно у половини дітей.

Бактерія вважається умовно-патогенної, тобто вона викликає захворювання тільки при певних несприятливих умовах. Прийом антибіотиків може призвести до того, що Clostridium difficile починає переважати в кишечнику. Мікроорганізм виділяє отруйні речовини, які руйнівно впливають на ШКТ. В результаті виникає псевдомембранозний коліт. Запалення товстої кишки після антибіотиків зазвичай з’являється при пероральному прийомі препаратів. Однак зрідка відзначаються випадки захворювання і після тривалого курсу уколів.

Найчастіше до розвитку патології призводить тривалий прийом «Лінкоміцину» і «Кліндаміцину». У більш рідкісних випадках причиною хвороби стає вживання «Ампіцилін», «Пеніциліну», «Тетрацикліну», «Левоміцетину», «Еритроміцину», а також медикаментів з групи цефалоспоринів.

Ці препарати не тільки можуть порушити мікрофлору, але і у багато разів посилюють вплив токсинів бактерії Clostridium difficile. Є дані, що псевдомембранозний коліт може виникнути також при тривалому вживанні цитостатиків і частому прийомі проносних.

Однак не у всіх пацієнтів розвивається важкий дисбактеріоз у період лікування антибактеріальними препаратами. Для виникнення захворювання необхідні додаткові провокуючі фактори. Запалення товстої кишки найчастіше відзначається у наступних груп пацієнтів:

  • людей похилого віку (старше 65 років);
  • які страждають нирковою недостатністю;
  • онкохворих;
  • хворих, що перенесли важкі операції.

Ці люди частіше схильні до ускладнень після антибіотикотерапії.

Загрузка...

Заразне захворювання?

Бактерії Clostridium difficile проникають в організм контактно-побутовим шляхом. Вони потрапляють всередину людини з заражених предметів через немиті руки. Проте проникнення мікроорганізмів в кишечник не завжди призводить до захворювання. Найчастіше людина стає безсимптомним носієм бактерій. І тільки при зловживанні або тривалому лікуванні антибіотиками мікроби переходять в активний стан і стають хвороботворними.

Симптоматика

Симптоми й лікування псевдомембранозного коліту у дорослих і дітей залежать від ступеня захворювання. Патологія може протікати в легкій, середньотяжкій та тяжкій формі.

При легкій формі виникає помірно виражена діарея під час прийому антибактеріальних препаратів. Після відміни ліків стілець нормалізується, і ознаки хвороби вщухають.

Якщо захворювання протікає в среднетяжелой або важкій формі, то діарея виражена сильно. Стілець водянистий, фекалії нагадують за зовнішнім виглядом відвар рису. Діарея повторюється багаторазово протягом дня, людина втрачає велику кількість рідини. Розвивається зневоднення, в організмі порушується баланс води і солей. Це супроводжується такими симптомами псевдомембранозного коліту:

  • прискореним серцебиттям;
  • відчуттям повзання «мурашок» по тілу;
  • судомами;
  • ослабленням м’язового тонусу.

При важкому ураженні товстої кишки в калових масах з’являється кров’яниста домішка. Розвиваються ознаки інтоксикації організму:

  • підвищення температури до +38 градусів;
  • слабкість;
  • болі в нижній лівій частині живота;
  • втрата апетиту;
  • головний біль.

При важких формах патології симптоми не зникають навіть після повної відміни антибіотиків.

Зустрічаються злоякісні форми хвороби, при яких блискавично розвиваються симптоми псевдомембранозного коліту. Лікування в таких випадках часто запізнюється, так як ознаки патології стрімко наростають. Такі форми нерідко закінчуються загибеллю пацієнта з-за прориву кишечнику. При блискавичному перебігу ознаки захворювання нагадують симптоми холери. Виникає сильний багаторазовий пронос, який призводить до різкого зневоднення та збільшенням рівня калію у крові. Це теж може стати причиною припинення серцевої діяльності і смерті хворого.

Особливості захворювання у дітей

Вище були описані основні симптоми псевдомембранозного коліту у дорослих. Ознаки захворювання у дітей мають свої особливості. Близько половини новонароджених немовлят і малюків у віці до року є носіями бактерії Clostridium difficile. Однак при цьому у них дуже рідко виникають прояви захворювання навіть при тривалому курсі антибактеріальної терапії. Це пов’язано з тим, що маленьких дітей захищають від хвороб спеціальні антитіла з молока матері.

Однак псевдомембранозний коліт хоч і рідко, але все ж відзначається в дитячому віці. Найчастіше патологія спостерігається у наступних груп маленьких пацієнтів:

  • страждають запальними хворобами ШКТ аутоімунного генезу;
  • хворих на лейкоз;
  • дітей з вродженим дефектом будови товстої кишки (хворобою Гіршпрунга).

У дитячому віці рідко відзначаються важкі форми хвороби. Зазвичай коліт протікає з помірно вираженою діареєю, без ознак інтоксикації. В деяких випадках спостерігаються симптоми зневоднення.

Загрузка...

Можливі ускладнення

Найнебезпечнішим ускладненням псевдомембранозного коліту є розширення кишечника, яке нерідко призводить до перфорації його стінки.

Патологічний стан з’являється в результаті дії токсинів, що виділяються бактеріями, а також зневоднення. Воно характеризується наступними симптомами:

  • здуттям живота через скупчення газів;
  • високою температурою до +39…40 градусів;
  • зменшенням діареї;
  • різким погіршенням загального стану.

Розширення кишечника може призвести до порушення цілісності її стінок. В цьому випадку розвивається клінічна картина перитоніту: посилення болю в животі, затримка газів і дефекації, сильна слабкість.

Лікування ускладнень псевдомембранозного коліту проводиться тільки хірургічним шляхом. У таких випадках доводиться видаляти уражену частину кишки.

Діагностика

Діагностикою та лікуванням псевдомембранозного коліту у дорослих займається лікар-гастроентеролог. Фахівець може запідозрити захворювання вже на етапі збору анамнезу. Ця патологія має характерні симптоми: виникнення діареї на фоні лікування антибіотиками у поєднанні з ознаками інтоксикації і зневоднення організму.

Щоб диференціювати це захворювання від інших форм коліту, а також гострого отруєння призначають лабораторні та інструментальні методи діагностики:

  • Загальні дослідження крові. Підвищення показників лейкоцитів і ШОЕ свідчить про запалення.
  • Аналіз калу (загальний і на бактерії). При захворюванні виявляється кров у фекаліях, а також велику кількість слизу і лейкоцитів. При бактеріологічному дослідженні визначається збудник – Clostridium difficile. Однак, якщо в калі не виявлено бактерії, то це не завжди говорить про відсутність даної патології.
  • Ректороманоскопія. Це ендоскопічне дослідження дозволяє виявити запалені ділянки кишки, вкриті фибринозными плівками.
  • Медикаментозна терапія

    В першу чергу необхідно усунути саму причину виникнення псевдомембранозного коліту. Антибіотики скасовують відразу ж, як тільки у пацієнта виявляється діарея на тлі антибактеріальної терапії.

    Далі необхідно впливати на патогенну мікрофлору – бактерію Clostridium difficile. Мікроорганізм найбільш чутливий до препарату Метронідазолу». Це ліки першої лінії для лікування псевдомембранозного коліту. Якщо у пацієнта є непереносимість «Метронідазолу», то призначають «Ванкоміцин». Цей препарат також здатний ефективно впливати на збудника псевдомембранозного коліту. Клінічні рекомендації передбачають використання таких ліків для лікування середньотяжких і тяжких форм захворювання.

    При безсимптомному носійстві бактерій «Метронідазол» і «Ванкоміцин» не призначають. Ці ліки не застосовують і при легких формах патології. У таких випадках для нормалізації стану пацієнта достатньо відміни антибіотиків і симптоматичної терапії.

    Необхідно також нормалізувати мікрофлору кишечника. З цією метою призначають пробіотики: «Біфідумбактерин», «Колібактерин», «Біфікол». Ці препарати слід приймати після закінчення лікування антибактеріальними препаратами або після зникнення діареї.

    Важливу роль у лікуванні псевдомембранозного коліту відіграє боротьба із зневодненням і дезінтоксикаційна терапія. Щоб заповнити недолік рідини пацієнтам ставлять крапельниці з сольовими розчинами. При великій втраті білків показане переливання плазми крові.

    Для зняття інтоксикації хворим призначають «Холестирамін» в таблетках. Цей препарат нейтралізує токсини, що виділяються бактеріями.

    Важливо пам’ятати, що при цьому захворюванні не можна приймати препарати від діареї. Це може привести до розширення і прободению кишечника, а також до посилення інтоксикації організму.

    Хірургічне лікування

    Хірургічне втручання (колонэктомия) показано при розвитку ускладнень, а також при важкому перебігу захворювання. Операцію проводять у два етапи. Спочатку видаляють уражену частину товстого кишечника, а тонку кишку виводять на черевну стінку. В результаті виділення із ШКТ виходять не через пряму кишку, а через отвір в животі (илеостому).

    Після поліпшення стану приступають до другого етапу операції. Отвір закривають, а тонку кишку з’єднують з прямою. Після цього дефекація здійснюється природним шляхом.

    Правила харчування

    Дотримання дієти при псевдомембранозному коліті грає важливу роль в лікуванні. Це допомагає відновити слизову оболонку кишечника. Їжа повинна бути щадною, легко перетравлюватися і не дратувати органи ШКТ.

    При сильній діареї у перші два дні слід дотримуватися голодної дієти. В цей період можна тільки пити чисту кип’ячену воду, несолодкий чай або відвар шипшини. Від твердої їжі слід тимчасово відмовитися.

    На третій день в раціон можна ввести кисіль без додавання цукру. Допускається пити кефір, він повинен бути не свіжим, а приблизно триденної давності. Можна також є сир в протертому вигляді.

    Далі потрібно дотримуватися дієти №4-а. Такий стіл рекомендований хворим з гострими запаленнями кишечника, що супроводжуються проносом. Дозволено вживати наступні страви:

    • парові котлети або фрикадельки з м’яса птиці, нежирної яловичини або риби;
    • каші з гречки або вівса в протертому вигляді;
    • супи з нежирного м’яса і риби;
    • паровий омлет (не частіше 1 разу в день);
    • некислий сир протертий;
    • кабачки, гарбуз, морква в протертому вигляді (тільки в якості добавки в супи);
    • яблучне пюре;
    • відвар шипшини;
    • трав’яний чай;
    • негазовану воду.

    При цьому слід повністю виключити всі страви, які можуть спровокувати діарею. До заборонених продуктів відносяться:

    • хлібобулочні вироби;
    • каші з круп (крім гречки та вівса);
    • картопля;
    • солодощі;
    • випічка;
    • макарони;
    • кондитерські вироби;
    • жирне м’ясо і риба;
    • кисломолочні продукти високої жирності;
    • сири;
    • квас і вода з газом;
    • свіжі овочі;
    • бобові;
    • солодкі фрукти;
    • молоко.

    Дотримуватися цієї дієти необхідно і протягом деякого часу після зникнення симптомів до тих пір, поки слизова кишечника повністю не відновиться.

    Прогноз

    При легких формах хвороби прогноз благополучний. Після відміни антибактеріальних препаратів та проведення курсу терапії патологія повністю виліковується.

    Захворювання середньої тяжкості може перейти в хронічну форму і часто рецидивувати.

    Тяжкі форми хвороби навіть при правильному лікуванні можуть закінчитися смертю пацієнта через зневоднення і метаболічних порушень. При блискавичному перебігу летальний результат може наступити в перші години хвороби.

    При розвитку ускладнень (розширення і прориву кишечнику) прогноз завжди серйозний. Врятувати хворого може тільки екстрена операція.

    Профілактика

    Потрібно дотримуватися велику обережність при прийомі антибіотиків. Необхідно суворо дотримуватись призначеного дозування антибактеріальних препаратів. Неприпустимо займатися самолікуванням. У час курсу антибіотикотерапії слід приймати пробіотики для захисту мікрофлори кишечника і запобігання дисбактеріозу.

    Літнім людям, а також пацієнтам з хворобами нирок і пухлинами необхідно уникати прийому тих антибіотиків, які можуть спровокувати запалення товстої кишки. Також не слід безконтрольно приймати проносні препарати при запорах. При виникненні діареї після вживання антибактеріальних ліків необхідно терміново звертатися до лікаря.