Рахіт: симптоми і лікування, фото

Про здоров’я свого чада батьки невтомно турбуються з ранку до вечора. Вони готові купувати різноманітні препарати, давати дитині вітамінні комплекси і консультуватися з найвідомішими педіатрами, але все ж велика частина мам і тат пропускають перші симптоми рахіту у немовлят і дітей більш старшого віку. Найчастіше батькам здається, що в наш вік розвиненої медицини це захворювання вже давно перестало проявляти себе. Однак насправді ознаки і симптоми рахіту знаходять у кожного третього малюка, а у світі хворіють в різному віці до шістдесяти відсотків дітей. Примітно, що навіть дорослі стикаються з проявами подібного захворювання, але все-таки в переважній більшості випадків рахіту схильні діти до року. Якщо проблему не приділити належної уваги, то вона тільки посилиться, а до трьох років залишить наслідки, які уже неможливо буде ліквідувати. З нашої статті ви дізнаєтеся, які симптоми рахіту у дітей до 3 років, а також, як саме боротися з цим захворюванням і в чому полягає його профілактика.

Докладно про рахіті

Практично всі батьки симптоми рахіту сприймають як щось, що відноситься до одному захворюванню. Однак не варто ставитися до нього таким чином. Педіатри вважають рахіт певною сукупністю обмінних проблем, які перешкоджають засвоєнню кальцію в організмі. Тому цілком закономірно, що початкові симптоми рахіту пов’язані з кістковою структурою дитини. Причиною захворювання є нестача вітаміну D, який і дозволяє в здоровому організмі синтезувати і зберігати кальцій, що йде на будівництво і зміцнення швидко зростаючих кісток.

В зв’язку з динамікою і характеристикою проблеми педіатри часто називають її «хвороба зростаючого організму», адже чим активніше йде зростання малюка, тим більше ймовірність того, що він зіткнеться з рахітом.

Фахівці знають, що хвороба розвивається дуже повільно і, на жаль, часто протікає непомітно навіть для самих уважних мам і тат. Але якщо продивитися перші симптоми рахіту (фото проблемних дітей ми пропонуємо в статті трохи пізніше), то багато зміни стануть незворотними і повернути малюка до здорового життя буде практично неможливо. Адже у дитини будуть вражені нервова та ендокринна системи, багато внутрішніх органів і опорно-руховий апарат. А ось раннє діагностування захворювання дає майже стовідсоткові гарантії на повне вилікування. Причому при цьому не доведеться прикладати титанічних зусиль.

Примітно, що вперше проблеми рахіту були описані в Англії в сімнадцятому столітті. Тоді основними симптомами рахіту вважалося тільки викривлення хребта, в результаті якого утворювався характерний горбик. Надалі хвороба була більш докладно вивчена і виявилися інші її симптоми, а також ознаки і методики лікування.

Групи ризику

Не кожен малюк може захворіти на рахіт, тому педіатри виділяють групи ризику, діти з яких мають більш високі шанси зіткнутися з цією проблемою. В першу чергу сюди включаються недоношені малюки. Вони відрізняються малою вагою і найчастіше їх організм ослаблений, що в результаті в багатьох випадках не дає зробити отриманий з їжею кальцій легкозасвоюваним.

Також ризику захворіти на рахіт піддаються немовлята, що знаходяться на штучному вигодовуванні. Справа в тому, що діти, які отримують грудне молоко, більш захищені. Разом з їжею в їх організм потрапляють всі необхідні вітаміни і мінерали, а ось «искусственникам» не завжди щастить з сумішшю. Неадаптовані суміші і зовсім не можуть забезпечити дитину вітаміном D та іншими корисними речовинами.

Якщо ваш малюк народився в холодну пору року, то він теж потрапляє в групу ризику. Адже такі діти практично не отримують необхідних їм для розвитку сонячних променів, а прогулянки на свіжому повітрі часто неможливі або дуже сильно обмежені у часі.

Ще в описувану нами категорію потрапляють діти, які проживають у несприятливі умови. Якщо їм не забезпечується належний догляд, то цілком ймовірно, що дитина захворіє на рахіт, початкові симптоми якого можуть проявитися вже на третьому тижні життя.

Причини захворювання

Не завжди попадання в групу ризику є синонімом рахіту, при дотриманні деяких правил ваше немовля має всі шанси уникнути захворювання. Тому варто дуже уважно вивчити причини виникнення проблеми, яких, до речі, досить багато.

До перших лікарі відносять недотримання режиму дня і недостатнє перебування на свіжому повітрі. На першому місяці життя при сприятливих погодних умовах дитина може проводити на вулиці до двох з половиною годин на добу. Перша прогулянка обмежується півгодини і надалі збільшується. У літній час корисно буде організовувати для малюка повітряні ванни, таким чином він отримає необхідну кількість сонця. Але не забувайте, що дитина ні в якому разі не повинен перебувати під прямими сонячними променями.

Не варто гальмувати руху новонародженого тугим сповиванням, воно обмежує рухові можливості малюка і не дає йому розвиватися. В результаті кістки постійно знаходяться в одному положенні, що, в свою чергу, знижує кількість кальцію, доступного для скелета.

Порушення травлення теж ведуть до появи перших симптомів рахіту в самому ранньому віці. До них можна віднести часті зригування, запори та діарею. Паралельно в дану категорію педіатри включають і серйозні захворювання травного тракту.

Досить часто на рахіт хворіють діти, схильні до регулярних застуд. Знижений імунітет не дає обмінним процесам в організмі йти своїм чередом, що стає причиною симптомів рахіту.

Якщо дитині призначено судинозвужувальні лікарські засоби, то цілком ймовірно, що вам доведеться зіткнутися з рахітом. Препарати цієї групи нерідко є причиною виникнення у немовлят до року і старше.

Батьки завжди радіють, коли дитина швидко додає у вазі. Це вважається однією з характеристик нормально розвивається дитини. Але варто враховувати, що велика маса тіла є певним навантаженням на кістковий скелет і вимагає підвищеного вмісту кальцію в організмі.

Симптоми рахіту

Причини виникнення захворювання ми вже перерахували, але крім них кожен батько повинен знати, як саме воно проявляється на початковій стадії. Педіатри радять бути дуже уважними до дитині у кінці першого місяця життя, щоб вчасно визначити проблему і повідомити про свої підозри лікаря.

Симптоми початкового періоду рахіту виглядають наступним чином:

  • Зниження апетиту. Новонароджений раптово перестає з’їдати свою звичну порцію молока або суміші. При цьому він набагато швидше втомлюється і час годування значно скорочується.
  • Безпричинне занепокоєння. Батьки нерідко помічають, що дитина стає неспокійним, реагує вздрагиванием на різкі звуки і світло, лякається будь-яких незнайомих людей і постійно вередує, не дозволяючи татові і мамі навіть трохи відпочити. Всі перераховані симптоми можуть стати першим дзвіночком, що свідчить про рахіті.
  • Проблеми з нічним і денним сном. Якщо дитина перестав добре спати, часто прокидається і при цьому здригається, голосно плачучи, то це явні симптоми рахіту у немовлят.
  • Підвищена пітливість. Нерідко захворювання виявляється таким чином. Малюк навіть у прохолодну погоду сильно потіє, при цьому з’являється неприємний кислуватий аромат. Так як малюк весь час вологий, то велика ймовірність появи попрілостей, що ще сильніше збільшує занепокоєння дитини.
  • Вышаркивание волосиків на потиличній частині голови. Так як малюк стає вкрай нервовим і постійно пітніє, то його волосся, труться об подушку, дуже швидко звалюються і набувають неакуратний вигляд, що сильно відрізняється від здорового.
  • Поява проблем зі стільцем. Якщо ви не міняєте щоденний раціон немовляти, але з якихось причин малюк почав мучитися від запорів або, навпаки, діареї, то обов’язково проконсультуйтеся з лікарем. Можливо, у вас вже почався рахіт.
  • Педіатри стверджують, що на даній стадії найлегше перемогти хворобу. При дотриманні всіх рекомендацій вона пройде безслідно і ніяким чином не проявить себе надалі. В іншому випадку проблема посилиться.

    Перебіг хвороби

    Перші симптоми рахіту у новонароджених, які ми описали, при відсутності лікування поповняться новими і більш важкими. Їх не помітити батькам буде досить складно, адже вони проявляються явним відставанням у розвитку.

    У дитини слабшає тонус м’язів, він перестає активно рухатися, а перевертатися і починає повзати набагато пізніше інших малюків. Наприклад, симптоми рахіту у дітей до 1 року можуть виражатися в тому, що вони не бажають самостійно ходити і навіть не роблять спроб до цього. Такі діти можуть піти тільки до півтора-двох років.

    Також відбувається розм’якшення кісток черепа, що призводить до більш пізнього закриття джерельця і зміни форми черепа. Він стає сплюснутим і ніби витягнутим, а в лобовій частині з’являються помітні бугри.

    Паралельно дитина постійно мучиться від здуття живота, а проблеми з травленням тільки множаться і загострюються.

    Тяжкі форми хвороби

    Якщо розглянути фото з симптомами рахіту, то стане зрозуміло, що захворювання через кілька років переходить у важку стадію. На даному етапі лікування буде займати достатній час, а зволікання позбавить дитину шансів на нормальне і здорове життя.

    До такої міри може дійти рахіт до 3 років. Симптоми можна перерахувати таким чином:

    • Серйозні деформації кісткового скелета. У дитини формується викривлення кінцівок, особливо це помітно на ногах. Також змінюється форма грудної клітки, вона стає більш вузькою з випирають кістками. Таз теж звужується, в деяких випадках навіть дітям важко пересуватися.
    • Пізнє прорізування зубів. Дитина з важким ступенем рахіту набагато пізніше за своїх однолітків починає їсти тверду їжу. Це пов’язано з тим, що зуби у нього прорізуються часом тільки до двох-трьох років.
    • Череп остаточно деформується і в майбутньому вже не зможе прийняти початкову форму.
    • Проблеми з внутрішніми органами. Діти з рахітом постійно відчувають труднощі з диханням і тахікардію, а збільшена в розмірах печінка погано справляється зі своїми основними функціями.

    Досить часто симптомами рахіту у період розпалу захворювання стають складності, пов’язані зі звичайними діями. Наприклад, дитина втрачає можливість сідати без допомоги дорослих, а про спроби ходити і бігати можна і зовсім забути на довгий час.

    Попередження рахіту

    Будь-яку хворобу легше попередити, ніж потім лікувати, і починати робити це необхідно ще з моменту вагітності. Жінка в процесі виношування малюка повинна повноцінно харчуватися, не обмежуючи себе в їжі. Деякі дами так бояться набрати зайву вагу під час вагітності, що примудряються дотримуватися дієти всі дев’ять місяців. В результаті у майбутньої матері спостерігається дефіцит вітаміну D, який з її організму повинен надходити в організм плоду. Природою влаштовано так, що саме цим шляхом малюк може запастися необхідною кількістю вітаміну. За вагітність він накопичує його і після народження починає активно витрачати свої запаси. Якщо жінка обмежувала себе в їжі, то малюкові просто нізвідки буде брати потрібний для попередження рахіту вітамін.

    З тієї ж причини не можна нехтувати повноцінним раціоном і годуючим матерям. Грудне молоко є дуже цінним для здоров’я малюка продуктом, так як в ньому міститься все необхідне йому для розвитку. Мізерне харчування матері не дозволить немовляті отримувати настільки важливий вітамін D.

    В сукупність профілактичних заходів педіатри в обов’язковому порядку включають щоденні прогулянки, масаж, загартовування і плавання. Всі ці процедури зміцнюють імунітет новонародженого і перешкоджають захворювання рахітом. Проте не завжди навіть при належному догляді хвороба вдається уникнути і в цьому випадку варто покладатися на її ранню діагностику.

    Як виявити захворювання?

    Якщо у вас з’явилися підозри на рахіт, то обов’язково поділіться ними з педіатром під час чергового відвідування. Після розмови з вами він уважно огляне дитину і поставить діагноз, оцінивши характерні ознаки захворювання. У деяких спірних випадках призначається ряд лабораторних досліджень.

    Найчастіше дитині потрібно буде здати кров. Знижений вміст в ній фосфору і, навпаки, підвищений деяких інших речовин є підтвердженням діагнозу. В радянські часи лікарі призначали ще й аналіз сечі. Вона збиралася особливим чином, але в останні роки ця методика практично не використовується.

    Точно поставити діагноз вдається після рентгенівських знімків, але роблять їх далеко не завжди, так як існує небезпека завдати шкоди здоров’ю немовляти подібним дослідженням. Якщо вам все ж призначать зробити знімки, то не відмовляйтеся. На них буде відмінно помітно, яка тканину наростає на скелет малюка – кісткове або пультом. Остання в надлишку знаходиться на кістках при рахіті, це і змушує їх рости неправильно, робить крихкими і ламкими.

    Сучасний рівень розвитку медицини дозволяє визначити рахіт і без рентгенівського дослідження. Його успішно замінює комп’ютерна томографія, на апараті доктор зуміє проаналізувати стан кісток і поставити вірний діагноз.

    Лікування хвороби

    Якщо у вашого крихти діагностували рахіт, то будьте готові до комплексного лікування. Тільки поєднання різних процедур допоможе перемогти хворобу, яка на ранніх стадіях навіть не залишить в організмі дитини ніякого сліду.

    На будь-якій стадії рахіту педіатр призначить прийом вітаміну D. Його дозування підбирається індивідуально, а тривалість прийому становить не менше півроку.

    Гімнастика і масаж є важливим фактором лікування. Гімнастичні хвилинки з немовлятами проводять мами і тата, а дитини у віці від року до трьох років можуть займатися під їх наглядом і самі. В цілому фізичне навантаження спрямована на підтримання м’язового тонусу і складається з найпростіших вправ. Малюкові необхідно присідати, згинати ніжки, стрибати, грати з м’ячем і так далі.

    Масаж проводиться як батьками, так і фахівцями. Немовлятам достатньо буде погладжувань, розтирання, легких постукувань і розминання кінцівок. Подібні найпростіші дії підсилюють кровообіг, відновлюють обмін речовин і зміцнюють м’язовий скелет. Дитинці більше року доведеться наймати масажиста, йому необхідні більш складні маніпуляції, які батькам буде непросто відтворити самостійно.

    Якщо хвороба вже перейшла з початкової стадії, то педіатр до перерахованих дій додасть і фізіотерапію. У неї входять ванни з сіллю, електрофорез і парафінові обгортання.

    Як захистити дитину від рахіту?

    Про профілактику захворювання ми вже писали трохи вище, але деякі моменти, що стосуються харчування, все-таки не охопили. Тому ми розглянемо їх в даному розділі.

    До групи ризику, наведені на початку статті, входять діти, що перебувають на штучному вигодовуванні. Але це зовсім не означає, що вони обов’язково зіткнуться з цією проблемою. Щоб звести ці ризики практично до нуля при гарному догляді, мами повинні підбирати молочні суміші, збагачені вітаміном D. Сьогодні вони широко представлені на ринку дитячого харчування, тому проблем з вибором у батьків не буде.

    А ось діти більш старшого віку повинні повноцінно харчуватися. Мамам необхідно ретельно продумувати щоденний раціон і робити його максимально різноманітним. Дитина до трьох років і старше обов’язково повинен отримувати різне м’ясо. Сюди включаються страви з дієтичного і червоного м’яса (телятина, кура, індичка) в будь-якому виконанні. Не можна виключати з раціону яйця, їх потрібно давати переважно у вигляді омлету або вареними. Багато батьки уникають морепродуктів і рибу, вважаючи їх алергеном. Але якщо ви хочете позбавити свого малюка від рахіту, то ці продукти є для вас кращими друзями. Рибу рекомендується готувати на пару і вибирати жирні сорти. Молочні продукти теж вкрай важливі, тут ви можете ставити на стіл усе, що любить малюк. Однаково добре «працюють» проти рахіту йогурти, кісломолочка, молоко, вершкове масло, сири і сир.

    Висновок

    Але все, що ми розповіли, буде безглуздим у випадках, коли не ліквідована безпосередня причина рахіту. Тому обов’язково змініть догляд за малюком, своє і її харчування, а також режим дня. Тільки при такому підході через кілька місяців лікування ситуація почне змінюватися на краще, і ваша дитина одужає.