Рак передміхурової залози: симптоми, лікування, причини та стадії

Згідно зі статистикою, рак простати (передміхурової залози) діагностується у 14 % випадків. Найчастіше патологія виявляється у чоловіків після 50 років. Вона ж є причиною смерті представників сильної статі раннього літнього віку в 73 % випадків. Така сумна статистика змушує задуматися про регулярному контролі за здоров’ям і функціональністю передміхурової залози. Про симптоми і лікування раку буде розказано в сьогоднішній статті.

Опис захворювання

Простата — це ендокринна залоза, яка є частиною статевої системи. Вона виконує кілька функцій: продукція насінної рідини, участь у сім’явиверганні. Залоза розташовується над сечовим міхуром і поруч з товстою кишкою, обхоплюючи сечовипускальний канал. Зовні і за своїми розмірами вона нагадує волоський горіх.

Рак передміхурової залози — це важке онкологічне захворювання. Злоякісна пухлина має властивість виділяти метастази в інші органи. Прогресування патологічного процесу відбувається вкрай повільно і непомітно. Появу мікроскопічних ознак новоутворення, настання критичної стадії може зайняти від 10 до 15 років. До лікаря зі скаргами хворі звертаються, коли воно досягає значних розмірів і починає метастазувати.

Основні причини

Відсоток захворюваності на рак передміхурової залози варіює залежно від географічної зони. Наприклад, у Східній і Південній Азії він набагато нижче, якщо порівнювати з європейським регіоном. Точні причини розвитку патології лікарі ще не змогли визначити. Однак науці відомі основні групи ризику:

  • Вік. У чоловіків, яким ще не виповнилося 40 років, ризик розвитку злоякісного утворення мінімальний. Він зростає після 60 років. У цьому віці онкопатологія діагностується у кожного восьмого представника сильної статі.
  • Спадковість. Якщо у близьких родичів був виявлений рак простати, ймовірність захворіти підвищується в кілька разів. При цьому перші його симптоми виявляються до 60 років.
  • Спосіб життя. Шкідливі звички (куріння, зловживання алкогольними напоями) можуть активізувати процес переродження вже наявної пухлини в злоякісний процес.
  • Харчування. Спровокувати онкозахворювання може червоне м’ясо, їжа з високим вмістом тваринних жирів, дефіцит клітковини в раціоні.
  • Гормональний фон. Є прямі докази зв’язку чоловічих статевих гормонів із зародженням злоякісних вузликів в залізистої тканини простати.
  • Хронічні захворювання. Мова йде про простатиті, цукровому діабеті, ожирінні.
  • Якщо чоловік потрапляє в одну або відразу кілька груп ризику, йому слід з особливою увагою ставитися до власного здоров’я. Своєчасне виявлення захворювання дозволяє відразу приступити до терапії і перемогти недугу.

    Клінічна картина

    На початковому етапі досить важко діагностувати рак передміхурової залози. Симптоми захворювання відсутні зовсім або мають прихований перебіг. Перші його прояви спостерігаються, коли новоутворення переходить межі сечовипускального каналу. При цьому пацієнти можуть скаржитися на:

    • переривчасте сечовипускання;
    • багаторазові нічні і денні спорожнення;
    • сильні позиви до сечовипускання, які супроводжуються гострим болем;
    • відчуття неповного випорожнення міхура;
    • дискомфорт в поперековій зоні;
    • кров у сечі або спермі.

    При подальшому збільшенні в розмірах новоутворення інтенсивність перерахованих симптомів наростає. Коли метастази починають проникати в сусідні органи, клінічна картина дещо видозмінюється. Виникнення набряклості в ногах свідчить про ураження злоякісними клітинами лімфовузлів паху. Порушення процесу дефекації у вигляді закрепів вказує на проникнення метастазів в пряму кишку. Метастазування можуть піддаватися органи черевної порожнини і грудної клітки. У цьому випадку про втягнення в патологічний процес легенів говорить сильний кашель, а печінки — жовтяниця.

    Ступеня та стадії розвитку захворювання

    Між двома поняттями «стадія» та «ступінь» раку існують деякі відмінності. В останньому випадку в основу класифікації прийнято брати результати досліджень клітинної маси залози на гістологічному та цитологічному рівні.

    Виділяють 5 ступенів раку передміхурової залози:

    • Початкова. Характеризується повільним морфологічними перетворенням клітинних елементів.
    • Друга. Змінені клітини вже істотно відрізняються від здорових. Одночасно з цим виявляється їх скупчення на одному ділянці, відбувається формування патологічного сайту.
    • Третя. Виділяються клітини з різною морфологією. При відсутності лікування пухлина починає стрімко збільшуватися в розмірах.
    • Четверта. Більшість елементів складно диференціювати.
    • П’ята. Клітинна маса не піддається диференціації, є повністю атипової.

    При підозрі на рак передміхурової залози стадію захворювання також важливо визначити. Всього їх існує чотири:

  • Зміни виявляються лише на мікроскопічному рівні після проведення при біопсії органу. УЗД і пальпація не дозволяють діагностувати хворобу.
  • На другій стадії патологію вже можна виявити за допомогою ультразвукового обстеження. Вузол ще обмежується капсулою, а розміри новоутворення не виходять за межі органу.
  • Третя стадія визначається виходом пухлини за межі залози. Висока ймовірність виявлення метастазів в сечовому міхурі і прямій кишці.
  • Остання стадія порівнянна з 4 ступенем раку передміхурової залози. Метастази продовжують активно поширюватися по організму. Чоловік відчуває постійний біль при сечовипусканні і скаржиться на виснаження сил.
  • Щоб лікування виявилося ефективним, лікар повинен правильно визначити ступінь та стадію розвитку недуги. Такий підхід також дозволяє спрогнозувати подальший його перебіг.

    Методи діагностики

    При найменших підозрах на дисфункцію передміхурової залози чоловік повинен звернутися до уролога. Стандартне обстеження починається з ректальної пальпації і вивчення анамнезу пацієнта. При нормальних розмірах органу призначається додатковий аналіз — вимірювання концентрації в крові специфічного антигену простати (ПСА). Він виступає в ролі своєрідного онкомаркера раку. Дослідження крові є найбільш інформативним методом діагностики. Додатково призначається УЗД і МРТ передміхурової залози.

    Підтвердити остаточний діагноз може тільки біопсія. Дана процедура передбачає використання спеціальної голки, яку вводять у пряму кишку. З допомогою неї доктор здійснює забір тканин новоутворення для подальшого дослідження в лабораторних умовах. У цього методу обстеження є побічні ефекти — поява домішок крові в спермі і сечі. У нормі ці ускладнення мають пройти через кілька днів. Однак імовірність розвитку запалення в місці проведення біопсії досить висока.

    Варіанти терапії

    Вибір методу лікування раку передміхурової залози залишається за лікарем. При цьому лікар повинен враховувати ряд факторів: вік пацієнта, ступінь розвитку патології, наявність метастазів і пр.

    Однакового алгоритму не існує. Найчастіше рекомендується хірургічне видалення новоутворення, якщо відсутні протипоказання до операції. До їх числа слід віднести старечий вік, наявність супутніх проблем з боку ЦНС і судинної системи. В іншому випадку втручання завдасть більше шкоди хворому, ніж полегшить його стан. При онкології 1-2 стадії радикальних методів терапевтичного впливу не потрібно. У цьому випадку обходяться медикаментозною терапією. Більш детально про кожному методі лікування раку передміхурової залози буде розказано трохи нижче.

    Оперативне втручання

    Процедура з видалення новоутворення може проводитися двома способами: порожнинна операція або лапароскопія.

    У першому випадку лікар робить невеликий розріз в нижній зоні живота, відокремлює залозу від сечового міхура і уривається. При цьому нерви, відповідальні за ерекцію, зберігають. Потім за допомогою катетера кукса уретри з’єднується з сечовим міхуром, який через 2 тижні видаляють. Така процедура часто супроводжується ускладненнями у вигляді нетримання сечі, імпотенції.

    Лікарі сьогодні воліють лапароскопічний спосіб усунення раку передміхурової залози. Операція характеризується малою травматичністю і швидким періодом відновлення. У ході процедури виконується кілька проколів черевної порожнини, через які потім вводяться інструменти для хірургічних маніпуляцій. Однак її можна проводити тільки при відсутності метастазів.

    Використання медикаментів

    Чоловікам похилого віку, які мають протипоказання до операції, призначається медикаментозна терапія з застосуванням гормональних препаратів. Такий підхід подовжує життя пацієнта при запущених формах раку з метастазами. Його основна мета — знизити високі показники андрогенів штучно.

    Гормональна терапія включає в себе прийом таких препаратів:

  • Медикаменти, які блокують вироблення тестостерону («Трипторелін», «Госелерин»). Вони вводяться раз в 30 днів, але іноді рідше.
  • Антиандрогени, що припиняють дію тестостерону на простату («Флутамид», «Нилутамид»). Перші 4 місяці лікування перераховані засоби призначають одночасно з агоністами. Їх застосування дозволяє часто зберегти лібідо і еректильну функцію.
  • Естрогени. Використання препаратів з цієї групи характеризується високою ефективністю, але може супроводжуватися побічними ефектами. Мова йде про інфаркті міокарда, порушенні роботи ШЛУНКОВО-кишкового тракту, тромбоемболії.
  • Сучасна медицина не вважає за доцільне застосовувати гормональну терапію на ранніх стадіях раку, оскільки в цьому випадку її результативність прирівнюється до нуля.

    Хіміотерапія

    На пізніх стадіях раку передміхурової залози з метастазами для лікування використовується хіміотерапія. До її допомоги також вдаються при нечутливості пухлини до гормональних препаратів, рецидиві після операції. Лікування має на увазі під собою застосування засобів з токсичними речовинами у складі, які блокують ріст ракових елементів. Потрапляючи в організм, їх компоненти розносяться по всьому тілу разом з потоком крові і знаходять найбільш віддалені метастази.

    Однак вони згубно впливають і на нормальні клітини. Вченим ще не вдалося придумати універсальні ліки з виборчим дією. Тому у пацієнтів після курсу хіміотерапії часто з’являються симптоми інтоксикації (діарея, нудота з блюванням, анемія, випадання волосся). Проводиться вона циклами від 3 до 6 місяців, після чого дається час для відновлення організму.

    Радіотерапія

    Для зниження швидкості поділу злоякісних елементів застосовується променева чи радіотерапія. Однак останній метод лікування не є гарантією одужання пацієнта. Тому його використовують разом з гормональними препаратами.

    Альтернативним методом знищення патологічних клітин на початкових стадіях раку передміхурової залози вважається брахітерапія. Він ґрунтується на введенні в орган радіоактивного йоду. Вся процедура здійснюється під контролем ультразвукового апарату. Завдяки локалізованого впливу рівень радіації посилюється тільки у вогнищі ураження, а здорові тканини залишаються недоторканими. Процедура виконується амбулаторно, займає не більше години.

    Прогноз на одужання

    Згідно зі статистичними дослідженнями, кожен сьомий представник сильної статі після 50 років має рак передміхурової залози. Прогноз при цьому захворюванні залежить від його стадії. На початкових етапах, якщо пацієнт виконує всі рекомендації лікаря, п’ятирічна виживаність становить 100 %. На другій стадії цей показник трохи нижчий — 85 %. У разі розростання пухлини за межі органа тільки кожен другий хворий може сподіватися на сприятливий результат. При метастазах і агресивному перебігу захворювання пацієнти живуть не більше трьох років.

    Способи профілактики

    При появі симптомів раку передміхурової залози лікування слід починати негайно. Тільки в цьому випадку можна сподіватися на сприятливий результат. Як попередити розвиток недуги?

    Специфічної профілактики не існує. Проте ризик захворіти істотно скорочується, якщо людина:

    • стежить за своїм харчуванням;
    • уникає впливу токсичних речовин;
    • дотримується здорового способу життя;
    • веде регулярне статеве життя.

    Також важливо періодично проходити повне обстеження в уролога.