Ранітидин: інструкція по застосуванню, показання, механізм дії, відгуки

Від чого допомагає «Ранітидин»? Це частий питання. Розберемося.

Цей медикаментозний препарат належить до фармакологічної групи медичних засобів, що блокують Н2-гістамінові рецептори. Він застосовується, як правило, для того, щоб знизити кислотність шлунка при розвитку різних патологій шлунка та верхніх відділів тонкої кишки.

Інструкція по застосуванню до «Ранітидину» представлена нижче.

Склад препарату

Лікарський препарат випускається у вигляді таблеток для прийому всередину, вони покриті розчинної у кишечнику оболонкою. Таблетки мають круглу форму і опуклі з обох сторін поверхня, колір — світло-оранжевий. Основна діюча речовина даного медикаментозного засобу — ранітидину гідрохлорид. Кількість даного компонента в одній таблетці становить 300 і 150 мг. Крім цього, до її складу входять деякі додаткові речовини, до яких відносяться:

  • пропіленгліколь;
  • етилцелюлоза;
  • кукурудзяний крохмаль;
  • діоксид титану;
  • магнію стеарат;
  • мікрокристалічна целюлоза;
  • поліетиленгліколь;
  • лаурилсульфат натрію;
  • барвник жовтий.

В яких формах випускається

Таблетки лікарського засобу «Ранитидин» упаковані в блістери, у кожному їх яких вони є в кількості 10 штук. Блістери упаковані в картонну коробку, по 2 штуки. Пачка містить інструкцію щодо застосування даного ліки.

Фармакологічні властивості лікарського препарату

Згідно інструкції по застосуванню до «Ранітидину» діюча речовина даного медикаменту здатне блокувати спеціальні гістамінові Н2-рецептори залізистих парієтальних клітин оболонки шлунка, які відповідають за утворення соляної кислоти. Цей процес призводить до того, що обсяг вироблюваного шлункового соку скорочується, так само, як і його кислотність, і, відповідно, знижується біологічна активність специфічного ферменту — пепсину.

Подібний механізм дії «Ранітидину» проявляється, як правило, у відношенні основної і стимульованої харчової навантаження, роздратуванням деяких барорецепторів, дією гормональних речовин, також певних біологічно активних сполук внутрішньої секреції, таких як гастрин і гістамін. Медикаментозний препарат не має впливу на рівні гормону пролактину в людському організмі. Тривалість лікувального ефекту цих таблеток становить 12 годин. Чи можна пити «Ранітидин» при вагітності? Про це нижче.

Після прийому цього лікарського засобу всередину діючі речовини практично повністю всмоктуються в кров з верхніх відділів шлункового тракту. Це відбувається дуже швидко, а максимальна концентрація діючої речовини в крові пацієнта спостерігається вже через 2-3 години. Присутність в шлунку і кишечнику неперетравленого вмісту на ступінь всмоктування діючих речовин не робить ніякого впливу. Вони рівномірно розподіляються по всьому організму, і шляхом проникнення з крові в слизову шлунка починають надавати основний терапевтичний ефект. Виводиться ліки з організму в основному своєму кількості (близько 80 %) у незміненому вигляді за допомогою сечовидільної системи. При вагітності діючі речовини проникають в організм плода через плаценту жінки, так само як і в грудне молоко під час годування новонародженого. Що ще повідомляє інструкція по застосуванню до «Ранітидину»?

Свідчення

Головними клінічними ознаками, які вимагають лікування лікарським препаратом, є:

  • Необхідність у зниженні кислотності шлункового соку при розвитку різноманітних патологічних процесів, що протікають в органах системи травлення.
  • Виразкова патологія, яка характеризується утворенням виразок з переважною локалізацією на стінках дванадцятипалої кишки і шлунка – лікарський засіб застосовується для основної терапії, також можливе його використання в цілях запобігання виникнення рецидивів (загострень), при підвищеній кислотності в шлунку, що не дозволяє гоїтися пошкодження його слизової оболонки. Показання «Ранітидину» на цьому не обмежуються.
  • Ерозивний езофагіт – захворювання, яке характеризується запаленням слизової оболонки стравоходу і порушенням її цілісності.
  • Рефлюкс-езофагіт – запалення, що зачіпає стравохід, викликане зворотним занедбаністю кислоти, що міститься в шлунку.
  • Запобігання утворення ерозій та виразок, які є наслідком сильних стресів, а також спровокованих проведенням певних операцій.
  • Синдром Золлингераэллисона, який є доброякісною пухлиною слизової шлунка, що сприяє підвищенню соляної кислоти і утворення виразкових дефектів. Які ще свідчення у «Ранітидину» є?
  • Ураження слизових оболонок верхніх відділах травного тракту виразкового характеру, які могли бути викликані тривалим лікуванням деякими лікарськими препаратами, що відносяться до фармакологічної групи нестероїдних протизапальних медикаментозних засобів.
  • Профілактика кровотеч з виниклих у слизовій верхніх відділів шлункового тракту виразкових дефектів.
  • Крім того, даний лікарський препарат може застосовуватися для профілактики випліскування шлункового соку в дихальні шляхи перед здійсненням хірургічних заходів із застосуванням загального наркозу (так званий синдром Мендельсона).
  • Медичні протипоказання до застосування медикаменту

    Прийом ле6карственного препарату « Ранітидин» при вагітності та годуванні груддю протипоказаний, а також дітям до 12 років, оскільки діючі речовини даного медикаменту можуть надавати певний токсичний вплив на організм плода і дітей молодшого віку. При наявності непереносимості компонентів препарату він також протипоказаний. З обережністю медичний засіб має застосовуватись при недостатній функціональності нирок і печінки, а також у випадках наявності супутньої порфірії, цирозу печінки, після портосистемної енцефалопатії.

    Дозування препарату і способи застосування

    Як вказує інструкція по застосуванню, «Ранітидин» у вигляді таблеток слід приймати внутрішньо, незалежно від прийомів їжі. Таблетки не можна розжовувати і подрібнювати. Запивати їх слід достатньою кількістю рідини, в якості якої можна використовувати звичайну воду, молочні напої, соки. Дози медикаментозного препарату, а також частота прийому у людей різних вікових груп залежить від показань:

  • При виразці з локалізацією патологічних уражень в шлунку або дванадцятипалої кишці – по 0,1 г двічі на день. При необхідності ця доза може бути підвищена. Тривалість такого прийому варіюється від ступеня захворювання і становить, як правило, від 4 до 8 тижнів. При проведенні профілактичних заходів проти загострення такої патології ліки може застосовуватися в малих дозах — 0,15 г один раз на день. Оскільки нікотин підсилює вироблення соляної кислоти, то для пацієнтів-курців профілактичні дози лікарського препарату можуть бути збільшені до 0,5 г раз на добу. «Ранітидин» при болях у шлунку дуже ефективний.
  • При синдромі Золлингераэллисона початкові добові дози медикаменту складають, як правило, по 0,15 г три рази на день через рівні часові проміжки, але при необхідності дозування слід збільшити.
  • Для профілактики кровоточивих ерозій або виразок препарат приймається в дозі 0,15 г вранці та ввечері.
  • При лікуванні виразки дванадцятипалої кишки, провоцированной високими емоційними перевантаженнями і стресами, доза зазвичай становить 0,15 г двічі на день, тривалість такої терапії — 3-7 тижнів.
  • Виразки, що стали результатом застосування лікарських засобів, що відносяться до групи нестероїдних протизапальних медикаментів — також становить 0,15 г двічі на добу, курс подібної терапії повинен тривати не менше 8 тижнів.
  • Рефлюкс-гастрит ерозивного виду лікується дозами лікарського засобу «Ранитидин» — по 0,15 г двічі на добу. При виникненні важких форм патологічного процесу доза препарату може бути збільшена, а курс у цьому випадку становить до 12 тижнів. Для профілактики подібної патології «Ранітидин» використовують у дозі 0,15 г двічі на день.
  • Для профілактики виникнення синдрому Мендельсона — по 0,25 г ввечері перед здійсненням хірургічного втручання, і безпосередньо перед операцією — 0,15 г за дві години до введення хворого в наркоз.
  • В залежності від того, яка ступінь тяжкості патологічного процесу, в кожному окремому випадку фахівець може коригувати дозування медикаментозного засобу «Ранитидин» для кожного хворого індивідуально.

    Побічні явища від застосування препарату

    За відгуками до «Ранітидину» на тлі прийому цього лікарського засобу можливе виникнення деяких небажаних явищ з боку різних органів організму. До них відносяться:

  • З боку системи травлення: сухість у роті, нудота, періодичні напади блювоти і діареї, біль в животі різної локалізації, в рідкісних може розвиватися гепатит, який може мати холестатичний, гепатоцелюлярний або змішаний характер.
  • З боку нервової системи: симптоми сонливості, періодичних головних болів, підвищеної стомлюваності і запаморочення. У більш рідкісних випадках можливо виникнення шуму у вухах, сплутаність свідомості, галюцинації, дратівливість, а також появи мимовільних рухів. Побічні дії «Ранітидину» на цьому не закінчуються.
  • З боку серця і судинної системи: зниження кількості серцевих скорочень (брадикардія), рівня артеріального тиску (гіпотонія), порушення ритму скорочень серця (аритмія), а також блокування проведення імпульсів через нервові вузли між передсердями і шлуночками – так звана атріовентрикулярна блокада.
  • З боку ендокринної системи: у чоловіків — гінекомастія (молочні залози збільшуються в об’ємі), імпотенція; у жінок — підвищення рівня гормону пролактину (гіперпролактинемія), зниження сексуальної активності, ознаки аменореї (відсутності менструацій).
  • З боку кровотворення: зменшення в крові кількості лейкоцитів (лейкоцитопенія), гранулоцитів (агранулоцитоз) і тромбоцитів (тромбоцитопенія), а також гемолітична анемія, що є зниженням рівня гемоглобіну і числа еритроцитів крові, яке пов’язано з підвищеним їх руйнуванням. Може також спостерігатися зниження активності клітин кісткового мозку, що беруть участь в утворенні крові.
  • З боку органів чуття – порушення концентрації зору, що характеризується зниженням чіткості сприйняття, а також, в окремих випадках — парез акомодації.
  • З боку рухового апарату – прояви міалгії і артралгії (біль у м’язах і суглобах).
  • Всілякі алергічні реакції у формі появи шкірного висипу, почервоніння, кропив’янки (характерні ураження шкіри, характерно нагадують опік від кропиви). Крім цього, можливе виникнення ангіоневротичного набряку Квінке, коли розвивається набряклість м’яких тканин верхніх дихальних шляхів як наслідок підвищеної проникності судинної стінки. Можливо розвиток спазмів (звуження просвіту) бронхів, анафілактичного шоку (системної алергічної реакції з виникненням поліорганної недостатності).
  • Деякі пацієнти відзначають випадання волосся і підвищення рівня креатиніну (гіперкреатинемія).

    Поява ознак серйозних негативних явищ є підставою до припинення прийому цього лікарського препарату.

    Аналоги «Ранітидину» розглянемо нижче.

    Особливі вказівки

    Для підвищення ефективності такого медикаментозного засобу слід звернути увагу на особливі вказівки щодо його використання, до яких відносяться:

  • Прийом препарату «Ранітидин» може маскувати симптоматику злоякісних новоутворень шлунка.
  • Після різкої відміни препарату можливо виникнення синдрому «рикошету» — різке підвищення кислотності. Тому скасування даних таблеток слід здійснювати поступово.
  • На тлі тривалих стресів може виникнути інфекційний процес у шлунку.
  • При одночасному прийомі медикаментів «Кетоконазол» або «Ітраконазол», «Ранітидину» в обов’язковому порядку потрібно дотримуватися інтервал у кілька годин, оскільки може знизитися ступінь всмоктування цих препаратів.
  • «Ранітидин» і алкоголь

    Пити спиртні напої на тлі лікування препаратом не рекомендується. Це загрожує негативними наслідками для організму. Чоловікам і жінкам слід витримати від 24 до 32 годин перед прийомом спиртних напоїв, і 12 годин після вживання алкоголю.

    Відгуки

    За відгуками людей, які застосовували цей лікарський засіб в якості основного для лікування певних захворювань травного тракту, можна зробити висновок про наявність як позитивного, так і негативного думки про нього. Негативні відгуки про «Ранитидине» говорять про наявність множинних побічних ефектів, які змусили багатьох хворих відмінити прийом цього лікарського засобу та звернутися до фахівця за новим призначенням лікування. Позитивні відгуки полягають у тому, що пацієнти відзначили дуже високу ефективність лікарського засобу і хорошу переносимість його діючих речовин.

    Нижче наведені аналоги «Ранітидину».

    Аналоги

    Структурні аналоги — це лікарські препарати «Зантак», «Ранигаст», «Гистак», «Зоран», «Ранитин», «Ацидекс».

    Від чого допомагає «Ранітидин», тепер ми знаємо.