Рено Кангу: відгуки про автомобілі

Напевно, кожен автолюбитель замислювався про покупку машини «на всі випадки життя». Універсальний автомобіль – це добре, але як показує практика, доводиться чимось жертвувати. Найчастіше це динаміка, зовнішність або вартість обслуговування. У сьогоднішній статті ми приділимо увагу такому автомобілю, як «Рено Кангу». Це універсальний багатоцільовий фургон, який дуже популярний серед конкурентів у своєму класі. Але які є проблеми у «Рено Кангу»? Відгуки власників, переваги і недоліки машини розглянемо далі.

Опис

«Рено Кангу» — це передньопривідний французький автомобіль універсального призначення. Машина прийшла на зміну моделі «Експрес» і випускається як вантажних, так і пасажирських модифікаціях.

Таким чином, «Рено Кангу» підходить в якості транспортного засобу для великої родини, так і в ролі розвізного фургона. Машина випускається з 1997 року. На даний момент автомобіль виробляється в новому кузові (друге покоління). Складання моделі здійснюється у Франції, Туреччини та Аргентині.

Зовнішність

«Рено Кангу» — це не той автомобіль, який повинен хизуватися особливою зовнішністю. Більшою мірою це проста, робоча конячка, нічим не примітна в дизайні. Як відзначають відгуки, «Рено Кангу» має настільки простою зовнішністю, що його можна легко сплутати на великій парковці з чужим авто. З виходом другого покоління ситуація трохи змінилася.

Як відзначають відгуки, «Рено Кангу» в новому кузові виглядає більш привабливо. Машина отримала більш яскравий силует з широкими колісними арками і усміхненим бампером. Але все ж дизайн на любителя. Не кожному сподобався новий «Рено Кангу». Відгуки кажуть, що машина не викликає зовні якихось емоцій. Це спокійний і тихий автомобіль.

Є іржа на «Рено Кангу»? Про якість металу можна судити за першим моделям 2000 років. На диво, «каблук» виявився стійким до корозії – кажуть відгуки. «Рено Кангу» був оцинкований з заводу, і багато примірники дожили до наших днів у хорошому стані. Проте дрібні недоліки все ж є. Так, за роки експлуатації фарба починає облазити на арках і порогах. Але що примітно, навіть без емалі метал не іржавіє. Але вже починаючи з середньої частини оцинковка кузова відсутній. Тому утворилися відколи там швидко покриваються іржею. Що стосується днища, тут особливу увагу потрібно приділити ділянці в районі вихлопної труби. Мабуть, нагрів якось позначається на захисті від корозії – багато ділянок покриваються «рижики».

Розміри, кліренс

На російський ринок «Рено Кангу» поставляється в декількох варіантах. Це фургон і мінівен. Габарити кузова у них однакові. Загальна довжина машини становить 4,12 метра, висота – 1,8, ширина – 1,83 метра. Величина колісної бази – 2697 міліметрів. Дорожній просвіт — 16 сантиметрів. Що кажуть відгуки про «Рено Кангу»? Машина ця досить компактна і не доставляє проблем з паркуванням. Кліренсу теж вистачає. Машина здатна проїхати скрізь, де треба. Зокрема, цьому сприяє легкий споряджена вага. А при завантаженні машина практично не просідає, що теж є перевагою.

Салон

Всередині автомобіль виглядає досить скромно і бюджетно. Це один з основних мінусів у «Рено Кангу». Відгуки відзначають, що в машині використовуються дешеві матеріали обробки. Сидіння досить жорсткі, з обмеженим діапазоном настройок. Кермо простий, без кнопок. Панель приладів стрілкова, без бортового комп’ютера.

На центральній консолі – пара дефлекторів, кнопка аварійки, блок управління пічкою і касетна магнітола. Підлокітника для водія не передбачено. Також багато викликають невдоволення шумоізоляцією. В машині, за словами власників, дуже шумно, особливо при проходженні нерівностей на дорозі. Штатна акустика низької якості і придатна тільки для прослуховування радіо.

Що дивує, так це кількість різних електронних блоків. По суті, «Рено Кангу» можна назвати французьким «пиріжком» (ІЖ-2715). Але чомусь у ньому передбачений дуже складний і до болю «глючний» іммобілайзер, який, судячи з відгуків, доставляє чимало проблем власникам.

Ще один недолік – це склоочисники. Обзорность в погану погоду тут ніяка. Штатні щітки дуже короткі, до того ж тут використовуються двухструйные форсунки омивачів.

Зазначимо, що з виходом другого покоління салон у «Рено Кангу» змінився в кращу сторону. Дизайн став більш сучасним. На центральній консолі з’явилася мультимедіа. Але як і раніше «каблучок» страждає поганою шумоізоляцією і жорстким пластиком. Мабуть, це вроджена хвороба «Кангу» — кажуть відгуки власників.

Місткість

В чому перевершує «Кангу» своїх конкурентів, так це в плані місткості. Машина дуже практична. В пятиместном виконанні вона здатна вмістити до 660 літрів поклажі. А фургон і зовсім розрахований на 2,6 кубометра вантажу. Спинки заднього дивана в мінівені складаються врівень з підлогою. Як відзначають відгуки, «Рено Кангу»-дизель – дуже господарська машина. У ній можна возити все – від будматеріалів до холодильника.

Задні двері – орні, петлі не провисають. Є з правого боку і зсувні двері. Однак, водії кажуть, що в зимовий час в замок потрапляє волога, із-за чого двері можуть не відкритися. В іншому проблем не спостерігається.

Силова частина

Для «Рено Кангу» передбачені як дизельні, так і бензинові агрегати. Лінійка останніх включає в себе інжекторні двигуни на 1,1-1,6 літра з 8 — і 16-клапанним механізмом ГРМ. Потужність бензинового «Кангу» варіюється в межах від 58 до 100 кінських сил. Крутний момент – 93-148 Нм. Що кажуть про «Рено Кангу» відгуки? Бензинова версія досить надійна, але витрачає більше палива – близько 10-12 літрів в місті. Серед проблем варто відзначити малий ресурс свічок. В іншому двигуни хороші, за винятком слабкої динаміки.

Дизельні мотори при обсязі 1,5-1,9 літра розвивають потужність 65-80 кінських сил. Крутний момент – від 121 до 185 Нм.

Найбільш популярний в Росії мотор – 1.9 dTi. Він зарекомендував себе як невибагливий і надійний агрегат. Витрата палива не перевищує 8 літрів. Серед проблем – витрата масла. Від заміни до заміни йде близько літра «на долив». Також дорогі фільтри. Паливний коштує близько 25 доларів. З самим мотором проблем,судячи з відгуків, немає. Періодично може перегорати датчик на генераторі, з-за чого не йде зарядка на АКБ.

Що кажуть про дизельний «Рено Кангу» 1.5 відгуки? У цьому моторі дуже вразлива паливна. Сюди може встановлюватися ТНВД «Делфі» або «Сіменс». Перший має круглу форму. Другий же випускається у формі зірки. «Делфі» більш чутливий до якості палива, і через 60 тисяч кілометрів можна потрапити на заміну форсунок. Можна поставити як нові, так і колишні у вживанні з Європи. Останній варіант є більш популярним і дешевим.

Паливна «Сіменс» краще перетравлює наше паливо, хоча є проблеми з підтікання пального через прокладки. В іншому система не викликає проблем.

Трансмісія на «Рено Кангу» — механічна, п’ятиступінчаста. Масло залито на весь термін служби (відповідно до керівництва з експлуатації). Зчеплення ходить довго – близько 150 тисяч. Передачі включаються м’яко, але педаль зчеплення відверто туга – доводиться звикати.

Підвіска

Автомобіль побудований на передньопривідній «візку» з поперечним розташуванням силового агрегату. Спереду – «МакФерсон», ззаду – напівзалежна балка. На диво, більше проблем у власників викликає саме задня підвіска. Тут чотири торсиона. При їх поломці виконати самостійну заміну практично неможливо – доводиться їхати на СТО.

Разом з торсіонами змінюються і підшипники. Якщо виконувати повний ремонт, цінник може доходити до 500 доларів (28 тис. руб.). У передній підвісці все трохи простіше. Раз в 100 тисяч змінюються кульові, кермові наконечники і сайлентблоки. Це можна зробити своїми руками. Колодки ходять 35-40 тисяч. Їх також можна замінити самостійно.

Висновок

Отже, ми з’ясували, що собою являє «Рено Кангу». Як бачите, це досить практичний автомобіль, хоча місцями може доставляти проблеми власнику. В цілому машина ламається рідко і витрачає мало палива. Але з огляду на її місткість, багато прощають їй вищеперелічені «хвороби».