Режими робочого часу і часу відпочинку

Режим робочого часу і часу відпочинку регламентується ТК. Для окремих видів професій і посад додатково діють галузеві закони. У будь-якому випадку, однак, режим робочого часу і часу відпочинку закріплюється в колективному угоді або положенні про внутрішній розпорядок на підприємстві. В організації може діяти і інший локальний акт. Розглянемо особливості режимів робочого часу і часу відпочинку.

Робочий час: класифікація режимів

У ТК передбачені наступні режими:

  • Звичайний (однозмінний).
  • Ненормований.
  • Змінна робота.
  • Гнучкий графік.
  • Вахтовий режим.
  • Роздроблений робочий день.
  • Загрузка...

    Однозмінний режим

    Він залежить від методики обліку часу трудової діяльності. Вона закріплюється внутрішніми нормативними документами організації.

    При звичайному режимі роботи робочий час може враховуватися поденно, потижнево або суммировано.

    На підставі положень статті 100 ТК, на підприємстві може встановлюватися:

    • п’ятиденний тиждень з двома вихідними;
    • шестиденний з одним вихідним;
    • тиждень з наданням днів відпочинку за змінним графіком.

    За ст. 104 ТК, в організації може передбачатися підсумований облік.

    Щоденний режим робочого часу на практиці іменується односменным.

    У разі поденного обліку будь-яку трудову діяльність понад встановленої норми слід вважати надурочною роботою. Порядок притягнення до неї регулюється 99-ю статтею ТК.

    Підсумований облік

    При його використанні в якості розрахункового встановлюється період, що перевищує одну добу або один тиждень. Мінімальна тривалість — місяць, а максимальна – рік.

    На підприємствах або при здійсненні певних видів трудової діяльності, якщо за виробничими умовами щоденний або щотижневий режим робочого часу дотримати не представляється можливим, законодавство допускає встановлення підсумованого обліку. Це необхідно для того, щоб загальна тривалість трудової діяльності за розрахунковий період не перевищила норму годин.

    Облік може бути квартальними, місячними, тижневими, річними. Його використовують при організації трудового процесу вахтовим методом, в організаціях, що надають транспортні послуги.

    При підсумованому обліку гранична тривалість законом не передбачена. Однак на практиці максимальна тривалість становить зазвичай 8-12 год.

    Ненормований графік

    При такому режимі робочого часу працівників за розпорядженням керівника підприємства можуть епізодично залучатися до виконання обов’язків за межами нормальної тривалості зміни, закріпленої законом. У колективному договорі, правилах, спеціальному положенні або іншому локальному акті встановлюється перелік конкретних посад, для яких може передбачатися ненормований графік.

    Специфіка такого режиму робочого часу в тому, що на працівника поширюється загальний порядок залучення до праці. Однак на прохання наймача він може затримуватися на роботі для виконання своїх обов’язків після закінчення зміни або викликатися на підприємство до її початку.

    Загрузка...

    Важливий момент

    Необхідно відзначити, що при ненормованому режимі робочого часу співробітники можуть виконувати тільки ті обов’язки, які встановлені договором та посадовою інструкцією. Зобов’язати персонал виконувати які-небудь інші завдання можна, в т. ч. після закінчення або до початку зміни. Положення 60-ї статті ТК взагалі не допускають залучення громадянина до виконання обов’язків, не зазначених у договорі.

    Для кого може встановлюватися ненормований графік?

    У ТК закріплено, що в такому режимі можуть працювати категорії працівників, закріплені в спеціальному переліку. Цей список повинен додаватися до колективної угоди, положення про особливості режиму робочого часу або іншому локальному акті організації. Перелік може закріплюватися в регіональних, галузевих та інших угодах.

    Ненормований графік можна встановити для співробітників:

    • управлінського, технічного, адміністративного, господарського персоналу;
    • час трудової діяльності яких не може бути врахована;
    • розподіляють робочий час на свій розсуд;
    • зміна яких розділяється на частини різної тривалості.

    При ненормованому графіку наймач вправі залучати співробітників до понаднормової роботи без отримання від них згоди. Зрозуміло, це повинні бути випадки крайньої виробничої необхідності. Працівники при цьому відмовитися від такої трудової діяльності не можуть, інакше буде зафіксовано грубе порушення дисципліни.

    Гарантії працівникам

    Встановлення для працівників ненормованого графіка не означає, що стосовно них не діють загальні норми ТК, що регламентують особливості режиму робочого часу і специфіку надання відпочинку.

    Ненормований графік припускає певні переробки. У цьому зв’язку в ТК закріплено обов’язок наймача компенсувати їх наданням додаткової відпустки (щорічної та оплачуваної). Його тривалість встановлюється колективним договором, положенням або іншим локальним актом, але не повинна бути менше 3 днів (календарних). Якщо така відпустка не надається, переробка (за згодою працівника) може компенсуватися як понаднормову працю.

    Режим гнучкого робочого часу

    Вперше його ввели у 1980-х рр. Діяв такий режим спочатку для співробітниць, які мають дітей. Згодом його дія поширилося й на інші категорії працівників.

    Гнучкий графік передбачає таку організацію трудової діяльності, при якій для окремих працівників або колективів відділів (підрозділів) допускається (у заздалегідь обумовлених межах) саморегулювання початку, завершення і загальної тривалості зміни (дня). В цьому випадку необхідна повна вироблення сумарної кількості годин, встановлених законодавством, протягом розрахункового періоду. Їм може бути день, місяць, тиждень тощо

    Особливості режиму робочого часу полягають в тому, що графіки трудової діяльності встановлюються за згодою працівників з роботодавцем. При цьому вони можуть визначатися і при зарахування в штат, і в ході трудової діяльності. Угоду можна укласти на конкретний строк або без вказівки на який-небудь період. Для встановлення такого графіка приймається наказ про особливості режиму робочого часу. В ньому мають зазначатися умови, на яких співробітники будуть здійснювати свою професійну діяльність.

    Сфера застосування

    Гнучкий графік доцільно використовувати в тих випадках, коли з соціальних, побутових чи інших причин ускладнене застосування звичайних режимів робочого часу. Зміна системи обліку дозволить більш економно використовувати день і забезпечить злагоджену роботу колективу.

    Недоцільно вводити гнучкий графік на безперервному виробництві, при тризмінній роботі, а також при двозмінному режимі, якщо на підприємстві немає вільних місць на стиках змін.

    Такий режим можна використовувати і при 5-, і при 6-денному тижні. Його застосування не впливає на умови нормування і оплати роботи працівників, надання пільг, розрахунок стажу і на інші трудові права. Чудово підходить такий режим робочого часу педагогічних працівників, працівників культурно-дозвіллєвих установ.

    Ключові елементи гнучкого графіка

    На початку та наприкінці зміни передбачається час, в межах якого працівник на власний розсуд може починати та завершувати виконання своїх обов’язків. Цей період є першим елементом гнучкого графіка. Другим компонентом виступає фіксований час. Протягом нього співробітник повинен обов’язково знаходитися на підприємстві. По своїй тривалості і значущості цей час вважається основною частиною дня. По суті, працівник виконує обов’язки в режимі неповного робочого часу.

    Встановлення фіксованого періоду дозволяє забезпечити нормальний хід процесу виробництва та службове взаємодія.

    Крім того, передбачаються два інтервали, що дозволяють відпрацювати норму годин, встановлену для розрахункового терміну:

  • Перерва на харчування та відпочинок. Як правило, він поділяє фіксований період на частини, приблизно рівні один одному.
  • Обліковий період, за який працівник повинен виробити норму годин, встановлену законом. Це може бути місяць, тиждень тощо
  • Тривалість періодів

    Конкретну тривалість елементів гнучкого графіка керівник підприємства встановлює на свій розсуд. Гнучкі графіки можуть складатися в залежності від облікового періоду, тривалості кожного елемента, умов їх впровадження у кожному окремому підрозділі.

    Зазвичай при 40-годинному тижні гранично допустима тривалість зміни не може бути більше 10 годин. Але у виняткових випадках максимальна тривалість перебування працівників у організації може бути 12 год.

    Вимоги законодавства

    Працівники, для яких встановлені гнучкі графіки, можуть залучатися до праці понаднормово. У таких випадках на них поширюються правила, закріплені 99-ю статтею ТК.

    Обов’язковою умовою запровадження гнучкого режиму роботи є організація точного урахування часу, виконання кожним співробітником встановленого для нього виробничого завдання, забезпечення контролю повного і раціонального використання часу і гнучкий, і у фіксований період.

    Змінний графік

    Він передбачає роботу в 2, 3, 4 зміни протягом однієї доби. Наприклад, на підприємстві співробітники можуть працювати у три зміни по 8 год. При цьому протягом певного періоду вони виконують обов’язки в різні зміни.

    Такий графік доцільно вводити в організаціях, де тривалість виробничого процесу більше допустимої тривалості щоденної роботи. Змінний режим дозволяє більш ефективно використовувати обладнання, збільшувати обсяг виробів або послуг.

    При змінному графіку кожна група працівників виконує обов’язки в межах встановленої тривалості зміни згідно з планом. При його складанні наймач повинен враховувати думку профспілки.

    Графіки змінності

    Вони можуть формуватися як самостійні документи або бути додатками до колективного угоди. Графік змінного режиму робочого часу, зразок якого подано вище, повинен відображати вимога 110-ї статті ТК про надання співробітникам безперервного щотижневого відпочинку (не менше 42 ч.). Междусменный (щоденний) відпочинок не може бути менше подвійної тривалості роботи, яка передувала йому.

    Графіки доводяться до відома працівників за місяць до введення їх у дію. Порушення цього терміну визнається обмеженням права працівників на своєчасне повідомлення про зміну умов трудової діяльності. Законодавство не допускає залучення працівників до роботи дві зміни поспіль.

    Вахтовий режим

    При такій формі організації трудового процесу виконання обов’язків здійснюється поза місця проживання працівників. При цьому їх щоденне повернення додому забезпечити не представляється можливим.

    Вахтовий режим використовується при значному видаленні виробничого об’єкта від місця знаходження наймача. З його допомогою можна суттєво скоротити тривалість робіт по будівництву, реконструкції. Крім цього, такий режим можна використовувати на територіях з особливими кліматичними умовами.

    Особливістю вахтової роботи є те, що персонал проживає в спеціально створених селищах. Вони являють собою комплекс споруд та будівель, призначених для побутового обслуговування і забезпечення життєдіяльності працівників в період виконання ними виробничого завдання. Трудова діяльність здійснюється сменяемыми співробітниками.

    Тривалість вахти

    Вона закріплена у законодавстві. Як вахтового визнається період, у який входить час виконання виробничого завдання безпосередньо на об’єкті і міжзмінного відпочинку в селищі. Одна зміна може тривати до 12 год. поспіль щодня. При цьому загальна тривалість вахти, в яку входить і період трудової діяльності, і час відпочинку, не може бути більше 1 міс.

    У виняткових випадках тривалість може бути збільшена до 3 міс. Однак для цього необхідно врахувати думку профспілки.

    Облік часу при вахтовому режимі

    За роботу в таких умовах відповідно до законодавства нараховується доплата.

    При вахтовому режимі вводиться підсумований облік робочого часу за місяць або більш тривалий строк, але не більше ніж за рік. Розрахунковий період охоплює весь час роботи, перебування в дорозі від місця розташування наймача або пункту збору до об’єкта і назад, відпочинку, наданого даному часовому відрізку. Загальна тривалість робочого часу не може бути більше нормальної кількості годин, закріпленого ТК.

    Роздроблений день

    Поділ часу праці регламентується положеннями 105-ї статті ТК. В організаціях, де існує така потреба у силу специфіки виробничих умов, а також при неоднакової інтенсивності процесу протягом зміни, день може бути роздроблений на частини. Це необхідно для того, щоб загальна тривалість часу роботи не перевищувала тривалості, встановленої нормами.

    Як правило, роздроблений режим використовується на підприємствах, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення: транспортні, торгові організації та інші

    Час відпочинку

    Обов’язком наймача є встановлення періодів, протягом яких працівники звільняються від виконання своїх обов’язків. Такий час працівники мають право використовувати на власний розсуд.

    Законодавство передбачає такі види відпочинку:

  • Перерва протягом зміни/дня.
  • Междусменный (щоденний) відпочинок.
  • Вихідні.
  • Оплачувану щорічну відпустку.
  • Свята.
  • Протягом зміни працівникові надається перерва для харчування і відпочинку. Його тривалість не може перевищувати 2 годин і бути менше 30 хв. Перерва не включається в робочий час.

    Конкретна тривалість періоду для харчування та відпочинку визначається локальним нормативним документом або угодою між наймачем і працівником.

    Якщо умови роботи не дозволяють виділити час для перерви, роботодавець зобов’язаний забезпечити прийом їжі і відпочинок під час виробничої діяльності.

    Поширені випадки невиконання приписів

    На практиці найчастіше допускаються такі порушення положень ТК, що регламентують режим роботи і відпочинку:

  • Відсутність на підприємстві правил внутрішнього розпорядку, графіків відпусток, змінності та інших важливих документів.
  • Ненадання працівникам щорічних оплачуваних відпусток більше 2 років підряд, а також додаткових періодів відпочинку працівникам, які виконують обов’язки у шкідливих/небезпечних умовах.
  • Заміна невикористаної відпустки грошовою виплатою.
  • Залучення до трудової діяльності вночі, понаднормово, у вихідний/свято без письмової згоди і медичного висновку жінок, які мають малолітніх утриманців (до 3 років), працівників, що мають дітей-інвалідів.
  • Ще одним поширеним порушенням є невиплата грошової компенсації за невикористану відпочинок при звільненні співробітника.