Різнобарвний лишай у людини: причини виникнення, симптоми, діагностика і лікування

Різнобарвний лишай — це дерматологічна патологія, при якій пошкоджується виключно верхній шар шкіри. Це захворювання відомо і під іншою назвою – висівкоподібний лишай, а в народі його ще називають сонячним грибком. А все тому, що патологічні зміни на шкірі, як правило, виникають в умовах жаркого клімату після тривалого перебування під сонцем.

Опис

З’являється різнобарвний лишай з-за звичайної грибкової інфекції. А провокує його зазвичай гіперфункція сальних залоз. Але на цьому список причин патології не закінчується.

Заразний різнобарвний лишай? Однією з головних особливостей цього захворювання вважається відсутність супровідного запалення і мінімальна заражуваність. Збудником різнобарвного лишаю є умовно-патогенний грибок, існуючий у трьох видах: овальному, круглому і мицелиальном. Примітно, що всі ці форми здатні змінюватися, замінюючи один одного.

Особливості

Дріжджовий грибок в будь-якому вигляді весь час є на шкірі кожної людини, але стає активним виключно при певних, позитивних для нього умовах. Він може передаватися у разі тісного контакту з іншою людиною. Однак це зовсім не означає, що яка заразилася на неодмінно захворіє. Адже для цього необхідно створення відповідних умов, які лише при деяких обставинах запускають механізм інфекції.

Зовнішні причини хвороби

Різнобарвний лишай виникає внаслідок впливу різних факторів, які бувають зовнішніми і внутрішніми.

Екзогенні передумови до розвитку патології:

  • подразнення шкіри, викликане носіння надто тісного, облягаючого одягу з синтетики, з цієї ж причини може порушитися кровообіг і повноцінний лімфовідтікання;
  • пристрасть до різним шкідливим звичкам, серед яких куріння тютюну і зловживання спиртними напоями;
  • довільний прийом певних медикаментів — антибіотиків, оральних контрацептивів, протизапальних;
  • регулярне використання антибактеріальних засобів, пересушивающих шкіру — шампуню, гелю або мила;
  • занадто тривале перебування під сонцем;
  • постійні стреси і нервове напруження.

Внутрішні передумови до розвитку патології

Ендогенні причини різнобарвного лишаю:

  • спадкова схильність;
  • постійні інфекційні осередки у вигляді тонзиліту, карієсу, пієлонефриту;
  • зниження захисних властивостей імунної системи;
  • патології шлунково-кишкового тракту;
  • всілякі хвороби нервової та ендокринної системи, наприклад вегетосудинна дистонія або цукровий діабет;
  • жирна шкіра і схильність до дерматологічним микозам;
  • надмірна пітливість;
  • надлишкова маса тіла;
  • захворювання дихальної системи у вигляді туберкульозу, пневмонії або астми;
  • гормональні збої, спровоковані хворобами внутрішніх органів, вагітністю або менопаузою.

Різнобарвний лишай вкрай рідко виявляється у маленьких дітей віком до семи років, та у літніх людей. А ось пік хвороби припадає на підлітків, у яких частенько відбуваються гормональні порушення, і активізується вироблення поту.

Грибкова інфекція найчастіше зустрічається у людей зі слабким імунітетом. Саме тому до групи підвищеного ризику також належать хворі, які пережили важкі операції, що мають імунодефіцитні проблеми і пацієнти онкологічного відділення.

Ознаки різнобарвного лишаю і клінічна картина

Грибок може впродовж довгого часу ніяк не проявляти себе, так як він активізується лише під впливом провокуючих умов. Інкубаційний період патології триває від двох тижнів до кількох місяців. Протягом усього цього часу збудники локалізуються на шкірі людини і постійно ростуть, розмножуючись тільки за умови впливу сприятливих факторів.

Як виглядає різнобарвний лишай? На початкових стадіях захворювання на шкірі виникають маленькі жовтувато-коричневі плями з чіткими контурами і несиметричним розташуванням. В деяких випадках їх колір стає бурим і нагадує навіть кавовий відтінок, завдяки чому, до речі, цей лишай і отримав свою назву. Його виникнення не доставляє хворому ніякого дискомфорту або неприємних відчуттів: немає ні свербіння, ні роздратування, ні запалення.

Найчастіше різнобарвний лишай у людини локалізується на плечах, спині, грудях, шиї, пахвах. По мірі розвитку патології плями поширюються і здатні зливатися воєдино, утворюючи таким чином великі вогнища. Хоча це зовсім необов’язково — лишай може існувати ізольовано.

Захворювання не викликає сильного незручності, не супроводжується жахливим сверблячкою, запальними процесами або подразненням шкіри. Хворі помічають лише несуттєве лущення пошкоджених ділянок, яке пояснюється розпушення верхнього шару дерми.

Симптоми

Протягом патології найчастіше супроводжується сильною пітливістю, з-за якої може виникати незначний свербіж. Хвороба має хронічною формою і, як правило, мучить пацієнта роками, нагадуючи про себе періодичними рецидивами навіть після проходження курсу терапії.

Після оздоровчих маніпуляцій замість висипань дерма покривається білими плямами без пігменту, які особливо помітні на смаглявій шкірі. Обумовлено це тим, що під час життєдіяльності дріжджовий грибок виробляє специфічне речовина, яка шкодить роботі меланоцитів і заважає виробленню природного меланіну. В результаті втрачається природний пігмент, з-за чого в уражених місцях шкіра знебарвлюється.

Різнобарвний лишай у людини не викликає погіршення загального самопочуття, однак часто призводить до психологічних проблем. Плями на шкірі виглядають негарно і сприймаються оточуючими як дефект, з-за чого у хворого виникають комплекси і знижується самооцінка.

Діагностика

При виникненні первісних тривожних ознак необхідно негайно звернутися до фахівця — дерматолога, який визначить діагноз і вибере пацієнту відповідну схему лікування.

Попередні прогнози лікар може зробити після візуального дослідження, спостереження характерного патогенезу та огляду уражених ділянок за допомогою особливого пристосування — лампи Вуда. При її освітленні шкіра, пошкоджену грибком, світиться світло-помаранчевим кольором. Крім того, необхідно здійснити дослідження зіскрібків епідермісу за допомогою мікроскопа.

Крім цього, відомий ще один метод виявлення різнобарвного лишаю — так звана проба Бальцера. Для його проведення травмовані ділянки шкіри змазують звичайним йодом, після чого протирають спиртом. При цьому вогнища грибка, на відміну від здорової шкіри, забарвлюються в насичений темний відтінок, оскільки збудник патології розпушує верхній шар, і дерма вбирає фарбу.

Після діагностування хвороби дерматолог в індивідуальному порядку вибере відповідну схему терапії і пояснить пацієнту, ніж лікувати різнобарвний лишай. Існує безліч простих методик, що дозволяють максимально усунути неприємний ефект від діяльності дріжджового грибка.

Чим лікувати різнобарвний лишай

Терапія цього захворювання передбачає використання антимікотичним препаратів для зовнішнього застосування, серед яких особливе місце займають різноманітні спреї, креми та мазі. Крім того, дуже важливий систематичний прийом протигрибкових медикаментів у вигляді таблеток.

Для обробки пошкоджених ділянок шкіри найчастіше застосовують креми та мазі від різнобарвного лишаю: «Бифоназол», «Клотримазол», «Микоспор». Дуже добре проявила себе в боротьбі з грибком проста саліцилова кислота з ромашкою. Дія цих речовин націлене на те, щоб спровокувати активну відлущування верхнього шару шкіри, разом з яким усувається і збудник захворювання.

Засоби для зовнішнього застосування

Для змазування волосистих покривів краще всього використовувати кошти у вигляді спреїв, розчинів і лосьйонів, оскільки рослинність ускладнює нанесення мазі на пошкоджені місця. Добрий результат показали препарати з високим вмістом сульфіду селену, наприклад шампунь «Сульсена».

Величезною популярністю користується спрей «Ламізил», який досить-таки зручний у використанні і не викликає яких-небудь побічних ефектів. Це засіб усуває патогенний грибок зсередини. Застосовувати його необхідно двічі протягом доби.

Крім цього, слід обробляти шкіру сірчаної маззю, засобом Вільсона, саліциловим або резорциновым спиртом. Ці препарати інтенсивно сушать дерму і дозволяють швидко і ефективно знищити збудника захворювання.

Сірчано-саліцилова мазь теж дозволяє добитися непоганого результату в боротьбі з різнокольоровим лишаєм. Це засіб має антимікробну і отшелушивающим дією. Мазь слід наносити двічі на день на уражені місця.

Медикаментозне лікування

У разі тривалого перебігу патології та великого вогнища пошкодження бажано використовувати системні таблетки:

  • «Кетоконазол», «Микозорал», «Нізорал»;
  • «Ітраконазол», «Орунгал», «Итразол»;
  • «Тербінафін», «Тербизил», «Ламізил».

Комбінація системних і місцевих медикаментів гарантує позитивний результат і дає можливість запобігти рецидивам захворювання. Зовнішні кератолітичні препарати сприяють отшелушиванию ороговілого шару епідермісу, а таблетки знищують безпосереднього збудника патології, впливаючи на нього зсередини.

Після усунення грибка на шкірі спочатку залишаються білі плями, але поступово початкова пігментація відновлюється.

Народні рецепти

Ці засоби можна застосовувати як доповнення до традиційних медичних препаратів. Відомо велика кількість рецептів з лікарських рослин і натуральних інгредієнтів, перевірених часом. Позбутися від симптоматики різнобарвного лишаю народні засоби дозволяють досить швидко і дієво. Але перед їх використанням слід в обов’язковому порядку порадитися з фахівцем.

  • Звичайний оцет. Грибок гине в кислому флорі, тому цей продукт здавна застосовують для позбавлення від лишаю. Для усунення симптомів достатньо всього тиждень обробляти шкіру ватою, змоченою в оцті. Крім нього, можна скористатися кислими соками.
  • М’ятний відвар. Для його приготування необхідно жменя листя залити склянкою води і проварити протягом 15 хвилин. Такий відвар слід остудити, процідити і використовувати як примочок.
  • Настій з чистотілу. Це рослина володіє антибактеріальними і антисептичними властивостями, завдяки чому очищає шкіру від дріжджового грибка. Для приготування відвару жменя листя необхідно залити двома склянками окропу, після чого потрібно дати йому настоятися годину. Потім настоянку слід використовувати для примочок.
  • Мазь на основі рути запашної. Для приготування потрібно взяти свіже листя цієї рослини, подрібнити ножем і перемішати з простим вазеліном у пропорції 1 до 3. Обробляти шкіру такою маззю потрібно кілька разів протягом дня.