Розпяття Христа: значення та символіка

Основою православ’я є вчення про те, що розп’яття Ісуса Христа послужило спокутної жертвою, принесеною Ним для звільнення людства від влади первородного гріха. Протягом усього історичного періоду, який минув з тих пір, коли світло істинний віри вивів Русь з мороку язичництва, саме визнання жертовності Спасителя є критерієм чистоти віри, і в той же час каменем спотикання для всіх, хто намагався насаджувати єретичні вчення.

Людська природа, пошкоджена гріхом

Зі Священного Писання виявляється, що Адам і Єва, які стали прабатьками всіх наступних поколінь людей, вчинили гріхопадіння, порушивши Заповідь Божу, намагаючись ухилитися від виконання Його святої волі. Спотворивши тим самим свою первозданну природу, закладену в них Творцем, і втративши даровану їм вічне життя, вони стали смертними, тлінними і пристрасними (випробовують страждання). Раніше ж, створені за образом і подобою Божою, Адам і Єва не знали ні хвороб, ні старості, ні самої смерті.

Свята Церква, представляючи розп’яття Христа на Хресті як спокутну жертву, пояснює, що, вочеловечевшись, тобто не тільки уподібнившись людям зовнішнім виглядом, але і увібравши в себе всі їхні фізичні і душевні властивості (крім гріха), він хресними муками очистив Свою плоть від спотворень, внесених первородним гріхом, і відновив її в богоподібну вигляді.

Загрузка...

Чада Божі, шагнувшие у безсмертя

Крім того, Ісус заснував на землі Церква, в лоні якої люди отримали можливість стати Його дітьми і, покинувши тлінна світ, здобути вічне життя. Подібно до того, як звичайні діти успадковують від своїх батьків, їхні головні особливості, так і християни, духовно народилися у святому хрещенні Ісуса Христа і ставши його чадами, знаходять властиве Йому безсмертя.

Унікальність християнської догми

Характерно, що практично у всіх інших релігіях догмат про спокутну жертву Спасителя відсутня, або гранично спотворений. Наприклад, в іудаїзмі вважається, що первородний гріх, здійснений Адамом і Євою, не поширюється на їх нащадків, і тому розп’яття Христа не є актом спасіння людей від вічної смерті. Те ж можна сказати і про іслам, де набуття райських блаженств гарантовано всім, хто в точності виконує вимоги Корану. Не містить в собі ідею спокутної жертви і буддизм, що також входить в число провідних світових релігій.

Що ж стосується язичництва, активно протистояло зарождавшемуся християнства, то й на найвищому злеті своєї античної філософії воно не піднімалась до розуміння того, що, саме розп’яття Христа відкрило людям шлях до вічного життя. В одному зі своїх послань апостол Павло писав, що сама проповідь розп’ятого Бога для еллінів здавалася безглуздям.

Таким чином, лише тільки християнство з усією очевидністю доніс людям звістку про те, що вони відкуплені Кров’ю Спасителя. І, ставши Його духовними чадами, отримали можливість увійти в Царство Небесне. Недарма в Пасхальному тропарі співається, що всіх живуть на землі господь дарував життя «Смертю смерть подолав», а іконі «Розп’яття Христа» в православних храмах відводиться саме почесне місце.

Ганебна і болісна кара

Опис сцени розп’яття Христа міститься у всіх чотирьох євангелістів, завдяки чому вона представляється нам у всіх жахливих подробицях. Відомо, що ця страта, нерідко застосовувалася в Стародавньому Римі та на підконтрольних йому територіях, була не тільки болісною, але і найганебнішою. Їй піддавалися, як правило, найбільш затяті злочинці: вбивці, розбійники, а також селяни-раби. Крім того, за єврейським законом розп’ятий людина вважався проклятим. Таким чином юдеї хотіли не тільки піддати ненависного їм Ісуса мукам, але і зганьбити Його перед співвітчизниками.

Кари, котра відбулась на горі Голгофі, передували тривалі побої та знущання, які Спасителя довелося зазнати від своїх мучителів. У 2000 році американською кінокомпанією Icon Productions був знятий про розп’яття Ісуса Христа фільм, який називається «Страсті Христові». В ньому режисер Мел Гібсон з усією відвертістю показав ці воістину жахливі сцени.

Загрузка...

Причтенный до злочинців

В описі страти йдеться про те, що перед розп’яттям Христа воїни піднесли Йому для полегшення страждань кислого вина, в яку були додані гіркі речовини. Як видно, навіть цим загрубілим людям було не чуже співчуття до чужого болю. Однак Ісус відкинув пропозицію, бажаючи повною мірою витерпіти муки, добровільно взяті Ним на Себе за людські гріхи.

Щоб принизити Ісуса в очах народу, кати розіп’яли між двома розбійниками, засудженими до смерті за вчинені ними злочини. Однак тим самим вони, не усвідомлюючи того, наочно продемонстрували виконання слів біблійного пророка Ісаї, за сім століть до цього передбачив, що майбутній Месія буде «до злочинців його зараховано».

Страта, вчинена на Голгофі

Коли Ісуса розпинали, а відбувалося це близько полудня, що з обчисленні часу, прийнятого в ту епоху, відповідало шостої години дня, Він невпинно молився перед Отцем Небесним про прощення Своїх катів, відносячи здійснюване ними на рахунок невідомості. На вершині Хреста над головою Ісуса була укріплена дощечка з написом, виконаним рукою Понтія Пілата. У ній на трьох мовах – арамейською, грецькою і латинською (на якому спілкувалися римляни) — говорилося, що страчений є Ісусом Назореєм, що назвав Себе Царем Іудейським.

Воїни, які перебували біля підніжжя Хреста, згідно із звичаєм, отримали одяг страченого і ділили її між собою, кидаючи жереб. У цьому також збулося пророцтво, дане колись царем Давидом і дійшла до нас у тексті його 21-го Псалма. Євангелісти свідчать і про те, що коли відбулося розп’яття Христа, іудейські старійшини, а з ними і прості люди всіляко глумилися над Ним, вигукуючи образи.

Так само чинили й римські воїни-язичники. Лише розбійник, що висів праворуч від Спасителя, заступився за Нього, з висоти хреста викриваючи катів у тому, що вони надали страждання безневинної людини. Сам же при цьому він розкаявся у вчинених злочинах, за що Господь пообіцяв йому прощення і вічне життя.

Смерть на Хресті

Євангелісти свідчать про те, що в числі присутніх того дня на Голгофі знаходилися люди, які щиро любили Ісуса і пережили важке потрясіння при вигляді його страждань. Серед них була Його Мати Діва Марія, скорбота якої не піддається опису, найближчий учень – апостол Іоанн, Марія Магдалина, а також ще кілька жінок з числа Його послідовниць. На іконах, сюжетом яких є Розп’яття Христа (фото представлені в статті) ця сцена передається з особливим драматизмом.

Далі євангелісти оповідають про те, що близько дев’ятої години, що по-нашому відповідає приблизно 15 години, Ісус промовив до Отця Небесного, а потім, скуштувавши оцет, піднесений Йому вістря списа в якості знеболюючого засобу, сконав. Відразу за цим послідувало безліч небесних знамень: надвоє роздерлася завіса в храмі, розпалися камені, розкрилась земля і з неї повстали тіла померлих.

Висновок

Всіх, що були на Голгофі, побачене викликало жах, оскільки стало очевидним, що розп’ятий ними людина воістину був Сином Божим. Ця сцена також надзвичайно яскраво і виразно показана в згаданому вище фільмі про розп’яття Христа. Оскільки наближався вечір Великодньої трапези, тіло страченого, за традицією, належало зняти з Хреста, що і було в точності виконано. Попередньо ж, щоб упевнитися в Його смерті, один з вояків проколов списом ребра Ісуса, і з рани стікала кров, змішана з водою.

Саме тому, що на Хресті Ісус Христос вчинив акт спокути людських гріхів і тим самим відкрив чадам Божим шлях до вічного життя, це похмуре знаряддя страти вже протягом двох тисячоліть є символом жертовності і безмежної любові до людей.

Загрузка...