Самоаналіз педагогічної діяльності та методологічні основи аналізу

Самоаналіз педагогічної діяльності є необхідною частиною роботи педагога. Він дозволяє подивитися на власну професійну діяльність з боку, відзначити краще, побачити помилки і постаратися позбутися від них. А вже коли педагогу потрібно подолати такий рубіж, як атестація, самоаналіз педагогічної діяльності стає просто обов’язковим.

Цілі здійснення самоаналізу

Самоаналіз професійної педагогічної діяльності означає вивчення педагогом стану, результатів своєї праці, а також виявлення причинно-наслідкових зв’язків між педагогічними явищами, визначення напряму для подальшого удосконалення. Він має кілька функцій: діагностичну, пізнавальну, перетворюючу, самообразовательную. Мета самоаналізу полягає в демонстрації досягнення певного рівня. Це виражається в освоєнні нових досягнень педагогічної науки, вміння підходити до вирішення педагогічних завдань творчо, а також оптимально підбирати методи, засоби, форми і прийоми при здійсненні своєї професійної діяльності. Досвідчений педагог може продемонструвати вміння застосовувати експериментальні методи навчання чи виховання. Високий рівень кваліфікації передбачає вміння планувати результати своєї праці і результати праці учнів.

Вимоги до складання самоаналізу

При самоаналізі педагогічної діяльності ДНЗ (дошкільний навчальний заклад і школа висувають єдині загальні вимоги) головне правило полягає в тому, що він не повинен нагадувати статистичний звіт з інформацією про виконану роботу. Педагог повинен продемонструвати вміння інтерпретувати показники і вміння працювати з отриманими результатами. Це передбачає критичне осмислення педагогічним працівником кожного показника, вміння зробити висновки і намітити перспективу майбутніх дій. Самоаналіз покликаний дати повне уявлення про роботу педагога та результативності його діяльності, містити висновки про причини успіхів і проблемних моментах, намітити перспективи.

Вимоги, що пред’являються до самоаналізу педагогічної діяльності вчителя початкових класів, практично збігаються з вимогами, що пред’являються до вихователя ДНЗ.

Структура написання професійного самоаналізу

Структура самоаналізу для педагогів у своїй основі єдина, хоча можливі деякі варіації в залежності від навчального закладу та правил, які вона пред’являє до нього в своїй установі. Складання починається з повідомлення особистих біографічних і професійних даних педагога — його імені, звання, наукового ступеня, який навчальний заклад і коли закінчив, які має нагороди, який нараховується стаж роботи. Говорячи про стаж, окремо вказується загальний стаж та стаж роботи в даному навчальному закладі, актуальний на момент написання самоаналізу.

Педагогічне кредо і концепція

У цьому розділі вказуються цілі і завдання, які ставить перед собою людина. У цьому ж розділі формулюється педагогічне кредо — система індивідуальних установок, що представляє особиста думка педагога з приводу існуючих цінностей і ролі своєї професії в світі. Деякі визначають також і свою професійну концепцію. Це означає формулювання педагогом своїх власних поглядів на навчання і виховання. Її особливість полягає в тому, що вона нерозривно пов’язана з практичною діяльністю, адже тільки здійснюючи фактичний процес навчання можна усвідомити, які моменти викликають бажання їх переосмислити, зробити це інакше, по-новому і формують власне ставлення до якої-небудь проблеми.

Характеристика використовуваних УМК

У цій частині самоаналізу педагог описує ті навчально-методичні комплекти і робочі програми, за якими він працює. Крім їх перерахування, необхідно проаналізувати, чи відповідають вони освітньої програми навчального закладу. Це питання не повинен викликати великих труднощів, так як за вибором УМК стежать методисти, він відбувається при їх безпосередній участі або їх рекомендації.

Форми, методи і прийоми педагогічної діяльності

Кожен практикуючий педагог має в своєму арсеналі форми, методи і прийоми здійснення професійної діяльності, які здаються йому найбільш вдалими. Всі разом вони складають його індивідуальну освітню і виховну технологію. Педагог має право вибрати будь-які форми і методи навчання, єдина вимога — їх застосування має сприяти формуванню позитивного результату виховання і навчання. В цьому розділі педагог не лише описує елементи своєї технології навчання, але і аналізує ефективність їх використання.

Участь у науково-методичній роботі

В цьому розділі педагог описує наявні в нього професійні досягнення: свідоцтва про публікації матеріалів, розробки уроків, повідомляє про участь у конференціях, семінарах або професійних конкурсах. Вказуються місце, час і результат їх проведення.

Тут же вказуються підсумки роботи над темою по самоосвіті та можливі перспективи її розвитку. В кінці розділу слід проаналізувати, як науково-методична діяльність вплинула на результат здійснюваного педагогом навчального або виховного процесу.

Результати педагогічної діяльності

Цей розділ складається з декількох частин. Спочатку наводяться результати якості роботи (рівень і якість навчання, відсоток успішності, результати підсумкової атестації, зовнішнього оцінювання результатів навчання, результати адміністративних контрольних робіт та інші).

Потім розглядається рівень розвитку навчально-пізнавального інтересу учнів, тобто наводяться результати їх участі у різних конкурсах, олімпіадах, фестивалях чи інших заходах.

Окремо оцінюється результат вивчення відносини батьків учнів до результатів професійної діяльності педагога. Результати думки батьків можна представити у вигляді соціологічного опитування або діаграми.

На закінчення йде оцінка рівня відносин між педагогом і учнями або вихованцями. Ці відносини можуть бути розглянуті з різних позицій — діти можуть оцінити діяльність педагога як класного керівника або як викладача конкретної навчальної дисципліни.

Завершує самоаналіз педагогічної діяльності висновки, які робляться в результаті проведеного аналізу, а також формулювання перспектив для подальшого розвитку педагога як професіонала.

Форми представлення результатів самоаналізу

Сучасний рівень розвитку методики, а також ступінь освіченості працівників можуть дозволити представити самоаналіз педагогічної діяльності в різних формах. Насамперед, це класичний спосіб — у вигляді друкованого документа з послідовним описом і аналізом своїх професійних досягнень. Останнім часом все більш поширена інша форма представлення самоаналізу — у вигляді педагогічного портфоліо. Це той самий документ, але в розширеному вигляді, доповнений копіями нагородних матеріалів або сертифікатів за участь у заходах, методичними розробками, результатами оцінки навчальної діяльності учнів і ще багатьом іншим. Найбільш наочний спосіб показати свої досягнення — підготувати самоаналіз педагогічної діяльності у вигляді електронної презентації. Такий спосіб подачі матеріалу дозволяє не тільки продемонструвати оригінали отриманих документів або нагород, але і фото (а іноді навіть і відеоматеріали), а також представити результати діяльності своїх учнів або вихованців. Крім того, готуючи електронну презентацію, педагог ретельно вибирає для слайда найголовніше, що робить його самоаналіз точним, коротким і зрозумілим, простим для розуміння.

Відмінність самоаналізу професійної діяльності вчителя і вихователя

При написанні самоаналізу педагогічної діяльності труднощі відчувають як вчителя, так і вихователі. Але в роботі вчителя початкової ланки та вихователя дитячого садка є багато спільного. Наприклад, у них однаковий контингент осіб, які навчаються, так що педагогічні прийоми, мета і завдання роботи можуть збігатися. Відмінність самоаналізу педагогічної діяльності в початкових класах від самоаналізу вчителя середньої ланки буде полягати в тому, що його інструментами будуть не стільки тестування та анкетування, скільки бесіда або спостереження.

При аналізі результатів своєї праці вихователь буде більше оперувати безоценочными способами.

Помилки при написанні самоаналізу

Як самоаналіз педагогічної діяльності вихователя ДНЗ, так і самоаналіз учителя початкових класів, середнього або старшого ланки містять, як правило, однакові помилки, які об’єднує тільки одне — брак досвіду. Узагальнивши ці помилки, можна виділити найбільш часті і застерегти від них інших педагогів.

Помилка перша. Педагоги пишуть про свої досягнення за вказаний період часу. Але для самоаналізу важливіше, яка мета при цьому була досягнута і які завдання вирішені. І якщо ця мета була поставлена трохи раніше, ніж почався звітний період, то для звіту це непринципово. Важливий порядок викладу — спочатку формулюється сама проблема, потім описуються способи її вирішення.

Помилка друга — занадто багато цифровий звітності. В хитросплетіннях цифр можна втратити головне — мета, з якою були зроблені ці розрахунки. Для самоаналізу педагогічної діяльності потрібніше вказати, для чого вони були зроблені і що допомогли усвідомити.

Помилка третя. Деяким педагогам буває ніяково зізнатися в тому, що вони відчувають певні труднощі у своїй роботі, і вони уникають згадки про це. Будь-який педагог з досвідом знає, що наявність проблем не тільки можливо, це обов’язкова умова для професійного зростання педагогічного працівника. Тому що, тільки вирішуючи щоденні проблеми (які можуть не обов’язково бути глобальними) молодий педагог може перетворитися у досвідченого, вмілого майстра. Вміння бачити труднощі і знаходити шляхи їх подолання, продемонстровані в самоаналізі педагогічної діяльності, є ознаками високої кваліфікації педагога.