Серцева астма: симптоми, лікування і наслідки

Серцевий м’яз є головним органом у тілі людини. Вона відповідає за подачу крові до м’яких тканин. У разі збою організм швидко гине внаслідок дефіциту кисню та поживних речовин. Одним з найтяжчих кардіологічних розладів вважається серцева астма.

Для неї характерний застій крові в малому колі, в результаті якого легені починають відчувати брак корисних речовин. З іншого боку, на тлі скупчення крові в капілярах дихальних органів відбувається їх набряк. В результаті людина страждає від нападів задухи. У такій ситуації потрібно негайна допомога медичних працівників.

Медична довідка

Серцева астма — це патологія, що супроводжується нападами задишки та ядухи різного ступеня інтенсивності. Її розвитку передують застійні процеси в малому колі кровообігу. Унаслідок впливу провокуючих факторів і на фоні погіршення роботи серця відбувається недостатнє функціонування лівих відділів серцевого м’яза. При цьому активність правих відділів повною мірою зберігається.

Із-за виникаючого дисонансу в лівому передсерді збільшується тиск. Такий же показник зростає і в судинах малого кола. При цьому тиск наростає в капілярах, артеріях і венах легеневих тканин. З подальшим збільшенням перерахованих параметрів активізується компенсаторний механізм — так званий рефлекс Китаєва. Даний стан характеризується спазмом судин легеневої системи в якості відповідної реакції на збільшення тиску в лівих відділах серця. Виникає своєрідний порочне коло.

Згодом спостерігається потовиділення і транссудация формених елементів крові спочатку в інтерстиціальний простір, а потім в порожнину альвеол. Ця стадія є альвеолярний набряк. Пропотевающая субстанція має в своєму складі має плазму, збільшена кількість білка і червоних кров’яних клітин. Потоки повітря перемішуються з транссудатом в порожнині альвеол, що супроводжується виділенням пінистого харкотиння рожевого відтінку. Прогресування патологічного процесу неминуче веде до гіпоксемії та гіпоксії.

Основні причини

Головна причина серцевої астми — гостра серцева недостатність, зачіпає ліві відділи головною м’язи організму. Це захворювання, в свою чергу, може розвиватися на тлі наступних причин:

  • дифузний кардіосклероз;
  • міокардит;
  • аневризми лівого шлуночка і передсердя;
  • ІХС;
  • перенесений раніше інфаркт міокарда;
  • набуті вади серцевого клапана (наприклад, стеноз);
  • наявність великих тромбів в м’язі.

Збільшують ризик появи серцевої астми наступні фактори: незбалансоване харчування, куріння, зловживання спиртним і часті стреси. Їх вплив сучасна людина відчуває щодня.

Клінічна картина

Прояви бронхіальної астми і серцевої астми багато в чому схожі. Найбільш характерним симптомом вважається наростаюча задишка. Вона може з’являтися раптово або після інтенсивного фізичного навантаження. До провокуючих чинників слід також віднести нервове перенапруження.

Приблизно за 2-3 дні до майбутнього нападу виникають так звані провісники. До їх числа відносяться наступні розлади: покашлювання після зміни положення тіла, задишка, дискомфорт в зоні грудей.

Сам приступ серцевої астми зазвичай трапляється вночі, коли все тіло відпочиває, а елементи малого кола кровообігу максимально наповнюються. Вдень його може спровокувати фізичне або емоційне перенапруження. Раптове відчуття нестачі кисню і з’являється одночасно з ним задишка змушують прокинутися. Людина не може лежати і інтуїтивно займає зручну позу, в якій краще себе відчуває.

Хворому важко говорити, він змушений дихати тільки ротом. До вищеописаних ознаками іноді додаються наступні симптоми серцевої астми:

  • Почуття страху і боязнь померти.
  • Зміна кольору шкіри носогубного трикутника на синюшний.
  • Тахікардія.
  • Підвищення АТ.
  • Хрипи сухі хрипи в легенях.

Поява таких симптомів серцевої астми вимагає негайної медичної допомоги. Якщо хворий всякий раз буде відкладати візит до лікаря, клінічна картина може посилитися. Зазвичай вона доповнюється погіршенням загального стану, падінням артеріального тиску, зміною кольору шкіри. При цьому кожен раз напад збільшується по тривалості. Поява пінистого мокротиння з домішками крові вказує на перехід недуги в набряк легенів.

Серцева і бронхіальна астма: відмінності

Багато з причини недостатніх медичних знань часто плутають бронхіальну астму з серцевою. Такі помилки зумовлені схожою клінічною картиною. В обох випадках хворий відчуває задишку і приступи задухи. Проте основна відмінність полягає в причини задишки. У першому випадку в ролі провокують розлад факторів виступають спазм бронхів і набряк легенів. Серцева астма є наслідком невдалої роботи насосної функції серця. Для бронхіального варіанти необхідний безпосередній контакт з дратівливими елементами, наявність в анамнезі алергічних недуг. Це самостійне захворювання. Серцева патологія завжди є одним з проявів серцевої недостатності.

Диференціальна діагностика обох недугів вкрай важлива для призначення грамотного лікування. Першочергову роль у цьому питанні відіграє анамнез пацієнта, вивчення його скарг, дані ЕКГ.

Перша допомога

При серцевій астмі невідкладну допомогу слід надати хворому негайно. В першу чергу рекомендується викликати бригаду медичних працівників, а в другу — виконати ряд певних дій, що дозволяють полегшити стан людини.

  • Хворого необхідно посадити на ліжку таким чином, щоб ноги були опущені вниз.
  • Відкрити вікно для провітрювання приміщення.
  • Всю затісний одяг рекомендується зняти, послабити краватку, розстебнути ремінь. Таким чином можна відновити нормальний потік крові.
  • Кінцівки слід перебинтувати або накласти на них джгути. Це дозволить заповнити венозне русло, зменшити навантаження на серцевий м’яз.
  • Важливо виміряти тиск. Якщо показники АТ знаходяться у нормі або трохи перевищують цю позначку, хворому слід дати таблетку Нітрогліцерину» або «Валідолу». При низькому тиску комбінація цих препаратів знаходиться під забороною. У цьому випадку дозволяється виключно «Валідол». Через 10 хвилин слід повторно виміряти тиск. Якщо показники не приходять в норму, треба повторити лікування. Однак прийом препаратів дозволяється не більше трьох разів.
  • Після того як хворий посидить в такому положенні близько 10-15 хвилин, рекомендується опустити ноги в таз з теплою водою.
  • Щоб уникнути розвитку набряку легенів і тільки при повноцінному доступ свіжого повітря можна дати потерпілому подихати парами спирту етилового. З цією метою невеликий шматок бавовняної тканини або звичайний ватний диск змочують у розчині і накривають носові ходи.
  • З зайвим перенапруженням і тривожністю добре допомагають впоратися седативні препарати. Їх можна знайти в аптечці у будь-якої людини.
  • Допомога при серцевій астмі зазвичай продовжують надавати пацієнтові в ході його транспортування до медичного закладу. Коли діагностується збудження дихального центру з прискореним диханням, застосовують анальгетики наркотичної дії. Серед препаратів цієї групи можна відзначити «Омнопон», «Морфін». Однак дані медикаменти категорично протипоказані при вагітності, набряку мозку, закупорки дихальних шляхів.

    У разі сильного психомоторного збудження перераховані вище засоби використовуються в комбінації з нейролептиками («Галоперидол», «Дроперидол»). Медикаментозна невідкладна допомога зазвичай доповнюється введенням розчину «Димедролу».

    Після купірування нападу подальше лікування здійснюється в умовах стаціонару. Терапія спрямована на зменшення збудливості дихального центру, зниження навантаження на малий коло кровообігу. Всі препарати з цією метою, їх дозування і тривалість прийому підбираються індивідуально.

    Медичне обстеження

    Діагностика серцевої астми зазвичай не представляє труднощів. Спочатку лікар проводить опитування пацієнта, в ході якого може задати ряд уточнюючих питань. Йому важливо знати, коли виникли початкові симптоми нездужання, які фактори їм передували, скільки часу триває кожен напад. Потім фахівець приступає до физикальному огляду. При цьому він повинен звернути увагу на колір шкірних покривів, дихання, положення тіла і загальний стан.

    Після цього лікар переходить до аускультативним методів діагностики. За допомогою фонендоскопа він оцінює роботу легенів, функціонування дихальних трактів і серцевого м’яза.

    Явними ознаками серцевої астми з боку респіраторної системи вважаються хрипи при диханні та кашлі. Це може супроводжуватися відділенням мокротиння з домішками крові. При аускультації серця часто спостерігається його приглушення тонів, що характерно для порушення роботи міокарда, можлива поява шумів. Також патологія завжди супроводжується:

    • вираженою тахікардією, при якій ЧСС становить 110-150 ударів;
    • инспираторной задишкою;
    • тахіпное (прискореним диханням).

    При виникненні підозри на серцеві патології пацієнту обов’язково призначається ЕКГ. Це обстеження дозволяє визначити стан гострого інфаркту міокарда або перенесену раніше патологію. Крім того, воно допомагає виявити гіпертрофії різних відділів серця, порушення процесів передачі імпульсів.

    Додатково може знадобитися рентгенографія органів грудної клітки, ехокардіографія з ефектом Доплера. Перелічені методи діагностики допомагають оцінити клінічну картину патології, роботу серцевого м’яза, з’ясувати причину основного захворювання.

    Особливості лікування

    Нічні напади задишки та ядухи на початкових етапах можуть проходити самостійно. Однак даний факт не дозволяє хворому ігнорувати симптоми патології. Через високу ймовірність розвитку набряку легенів і виникнення загрози для життя при нападі серцевої астми невідкладна допомога пацієнту просто необхідна.

    Призначаються лікарями терапевтичні заходи переслідує відразу кілька цілей: знизити навантаження на малий коло кровообігу, відновити емоційний фон пацієнта, зменшити збудження дихального центру. Терапія для пацієнтів із сильною задишкою і вираженим больовим синдромом передбачає використання наркотичних анальгетиків («Морфін», «Пантопон»). Якщо має місце виражена тахікардія, ці кошти приймають одночасно з «Супрастин» або «Піпольфеном». У випадку бронхоспазму, набряку мозку або пригнічення дихання їх замінюють «Дроперидолом».

    Лікування серцевої астми при венозному застої і артеріальної гіпертензії включає в себе процедуру кровопускання в обсязі 300-500 мл При відсутності серйозних протипоказань пацієнту на кінцівки накладають джгути, які здавлюють вени і штучно створюють венозний застій. Максимальна тривалість усієї процедури становить 30 хвилин. При цьому лікар повинен постійно контролювати пульс. У разі гострої необхідності або погіршення стану хворого процедуру негайно зупиняють.

    Крім названих заходів завжди проводять корекцію артеріального тиску з допомогою гіпотензивних і сечогінних медикаментів. Практично в кожному випадку нападу вважається доцільним введення серцевих глікозидів («Дигоксин», «Строфантин»). Використання такого популярного препарату як «Еуфілін» найбільшу ефективність показує при змішаній патології, коли у пацієнта діагностовано одночасно бронхіальна та серцева астма. У клініці хворому з порушеннями ритму серця можуть зробити дефібриляцію.

    Після купірування симптомів нападу зазвичай приступають до лікування основного захворювання, що попередити його повторне поява в майбутньому.

    Необхідність зміни раціону

    Після виписки із стаціонару хворому необхідно дотримуватися призначень лікарів, щоб попередити повторні напади. Основна увага приділяється усуненню факторів, які можуть спровокувати задишку і кашель. В першу чергу рекомендується викорінити всі згубні звички дотримуватися дієти і певного режиму харчування. Вкрай важливо нормалізувати час відпочинку і неспання, уникати психоемоційних потрясінь.

    Харчування зазвичай ґрунтується на таких правилах:

  • Кількість прийомів їжі на добу повинно становити 5-6 разів. Багато турбуються, що з таким режимом можна швидко одужати. Насправді це не так. Їсти потрібно часто, але маленькими порціями.
  • Їжа повинна бути досить калорійною, але при цьому добре засвоюватися.
  • З раціону потрібно виключити випічку і солодощі, кава, гострі та жирні страви, копченості та напівфабрикати.
  • Готувати краще в пароварці або духовій шафі. Перевагу слід віддавати легкої їжі: пісні сорти м’яса і риби, каші. Обов’язково в раціоні повинні бути свіжі овочі і фрукти. Чорний чай необхідно зауважити на зелений або вживати трав’яні настої, морси.
  • Важливо приділяти увагу питного режиму. У добу рекомендується вживати до двох літрів чистої негазованої води. А ось від великої кількості солі і спецій краще відмовитися.
  • Дієту і медикаментозне лікування серцевої астми підбирає лікар, з урахуванням загального стану здоров’я пацієнта, наявності супутніх недуг.

    Деякі хворі воліють лікування народними засобами. Найбільшою популярністю користуються відвари на основі мати-й-мачухи, шипшини, корінь, листя суниці. Всі вони готуються за єдиним принципом. На столову ложку сухої трави потрібно склянку окропу. Отриманий настій необхідно залишити на 30 хвилин, процідити. Приймають його невеликими ковтками протягом дня. Варто зауважити, що лікування нетрадиційними засобами допустимо тільки в неактивний період хвороби і після консультації у лікаря.

    Можливі наслідки

    Розвиток серцевої недостатності, астми на її тлі супроводжується неприємними симптомами. У більшості випадків вони свідчать про серйозні ураження серцевого м’яза. Тому без відповідного лікування не обійтися. Пацієнтам з таким діагнозом показана терапія в умовах стаціонару. Після виписки їм необхідно постійно спостерігатися у кардіолога.

    При дотриманні всіх рекомендацій зі сторони лікаря після одужання можна підтримувати задовільний стан. Однак у цьому випадку хворому доведеться кардинально змінити звичний спосіб життя. Як правило, необхідно відмовитися від згубних звичок і інтенсивних занять спортом, дотримуватися дієти, регулярно проходити профілактичні огляди.

    Способи профілактики

    Щоб не допустити появи серцевої астми з подальшим легеневим набряком, необхідно займатися профілактикою. Вона має на увазі під собою своєчасне лікування всіх кардіологічних захворювань. Крім того, необхідно повністю переглянути темп життя, намагатися більше відпочивати.

    Важливо повністю викорінити згубні звички, нормалізувати харчування, різко обмежити надмірне споживання солі та продуктів з жирами тваринного походження. Не можна переїдати або перевищувати допустимий обсяг споживаної рідини, особливо у вечірній час доби. Останній прийом їжі, якщо вірити лікарям, повинен відбутися приблизно за 4-5 годин до сну.

    З одного боку, не рекомендуються інтенсивні фізичні навантаження, а з іншого — малорухливий спосіб життя. Вони приблизно в рівній мірі погіршують гемодинамічні показники. Після терапевтичних заходів в умовах стаціонару обов’язково використовують дихальну гімнастику, ЛФК і ходьбу з поступовим збільшенням тривалості і темпу.