Щеплення від туляремії: особливості, склад і ефективність

Бувають випадки, коли лікарі-інфекціоністи радять пацієнтам зробити щеплення від туляремії. Проте в наші дні далеко не всім людям відомо про існування такої інфекційної хвороби. Ця патологія зустрічається досить рідко. Завдяки заходам профілактики захворюваність цією недугою в нашій країні значно знизилася за останні десятиліття. Багато пацієнтів цікавляться: «чи Потрібно робити щеплення від туляремії, якщо така інфекція дуже рідко відмічається?». Щоб розібратися в цьому питанні, важливо зрозуміти, що являє собою це захворювання, як воно передається і в яких випадках необхідна вакцинація.

Що таке туляремія

Туляремія — це інфекційне захворювання. Збудником цієї хвороби є бактерія Francisella tularensis. Переносниками інфекції стають заражені тварини: кролики, зайці, миші-полівки, ховрахи і водяні пацюки. Тому інші назви цієї патології — мишача хвороба або заяча лихоманка.

Туляремія не передається від хворої людини до здорової. Джерелом інфекції є заражені тварини, продукти і вода, забруднені їх виділеннями. Патологія може поширюватися через укуси комах і вдихання пилу.

Туляремія протікає з дуже важкими симптомами і призводить до різкого погіршення самопочуття. Прихований період хвороби триває від 3 днів до 3 тижнів. Потім у хворого підвищується температура до 39-40 градусів, виникають сильні болі у м’язах, ломота в суглобах, головний біль, слабкість. При бубонної формі патології відбувається різке збільшення і нагноєння лімфовузлів. Якщо хвороба уражає органи дихання, то проявляються симптоми бронхіту або пневмонії.

Завдяки застосуванню тетрациклінових антибіотиків летальність при туляремії знизилася до 0,5%. Однак наслідки цієї інфекції можуть бути важкими. Відзначаються такі ускладнення, як менінгоенцефаліт, перикардит, перитоніт, абсцеси, гангрена. З цієї причини туляремія належить до особливо небезпечних інфекційних захворювань.

Перенесений хвороба залишає стійкий імунітет. Повторних випадків зараження не відзначається.

Історія створення вакцини

У 1942 році радянськими вченими була розроблена щеплення від туляремії. Що це таке? Вакцина являє собою препарат, що містить ослаблені живі бактерії. Після її введення відбувається утворення антитіл в організмі і формування імунітету. Випробування довели ефективність цього засобу. Використання вакцини істотно знизило захворюваність на туляремію.

Однак ця щеплення не застосовувалася повсюдно. Вакцинація проводилася лише в тих регіонах, де відзначалися часті спалахи захворювання.

Препарат для вакцинації

Для постановки щеплення від туляремії застосовується препарат «Вакцина туляремійна жива». Він являє собою порошок з живим ослабленим збудником. В упаковці знаходяться також ампули з водою для ін’єкцій.

Через 20-30 днів у пацієнта формується імунітет проти туляремії терміном на 5 років.

Потрібна щеплення

Часто у батьків виникає питання: робити чи ні щеплення від туляремії дітям? Потрібно пам’ятати, що цю вакцину можна ставити дитині лише з віку 7 років. В наші дні туляремія є рідкісним захворюванням. Крім цього, патологія добре піддається лікуванню антибіотиками. Проте лікарі нерідко рекомендують зробити щеплення від туляремії, якщо є ризик зараження цією інфекцією. Це пов’язано з наступними причинами:

  • В останні роки в Росії почастішали випадки туляремії.
  • Незважаючи на те, що смертність при туляремії дуже невисока, це захворювання представляє велику небезпеку з-за можливого розвитку важких ускладнень.
  • Туляремія добре піддається терапії антибіотиками. Проте курс лікування цього захворювання дуже тривалий і може займати близько 1 місяця.
  • Якщо хвороба супроводжується нагноєнням лімфовузлів і освітою бубонної, то процес їх загоєння може тривати до декількох місяців.
  • Патологія може перейти в хронічну форму і загострюватися при найменшому зниженні імунітету.
  • Можна зробити висновок, що це захворювання простіше запобігти, ніж лікувати. Тому, якщо людина входить в групу ризику по інфікування туляремією, йому краще пройти вакцинацію.

    Включена до календаря щеплень вакцинація

    Пацієнти нерідко задають питання: «Обов’язкова чи ні щеплення від туляремії?». Це профілактичний захід включено в календар вакцинації. Однак при цьому наголошується, що щеплення роблять тільки за епідеміологічними показаннями.

    Коли ж потрібно робити щеплення від туляремії? Строки також визначаються календарем вакцинації. Дітям профілактичний препарат вводять у віці 7 років. Надалі вакцинацію повторюють кожні 5 років. Дорослі люди можуть зробити щеплення в будь-якому віці.

    Вакцину від туляремії не вводять всім поголовно в масовому порядку. Адже у людей, які живуть у різних регіонах, ймовірність інфікування відрізняється. Щеплення необхідна насамперед пацієнтам, що перебувають в неблагополучних по туляремії районах. Далі будуть розглянуті основні показання до проведення вакцинації.

    Свідчення

    Щеплення від туляремії роблять тим пацієнтам, які входять в групу ризику по зараженню цією інфекцією. До них відносяться:

    • люди, які постійно проживають у районах, де спостерігається висока захворюваність;
    • особи, які прибули у забруднені регіони;
    • працівники, які проводять санітарні заходи в осередку інфекції;
    • співробітники мікробіологічних лабораторій, що контактують з збудником туляремії;
    • працівники підприємств сільського господарства в осередку захворювання;
    • туристи, які вирушають на відпочинок до країн з високою захворюваністю на туляремію;
    • мисливці та рибалки.

    Людям, які проживають в зараженому регіоні, щеплення роблять у плановому порядку. Екстрена вакцинація проводиться для осіб, які прибули у вогнище інфекції.

    Робити щеплення від туляремії, вирішувати самій людині. Але краще убезпечити себе від неприємного захворювання, яке важко протікає і може закінчитися серйозними ускладненнями.

    Протипоказання

    Однак вакцинація показана не кожній людині. При деяких захворюваннях і станах організму щеплення потрібно відкласти або повністю відмовитися від неї. Протипоказання до введення вакцини наступні:

  • Щеплення не роблять людям, які перенесли в минулому туляремію, так як у них вже сформувався імунітет.
  • Вакцинація категорично протипоказана вагітним жінкам і годуючим матерям. У таких випадках введення препарату слід відкласти до пологів і закінчення лактації.
  • При гострих інфекційних захворюваннях вакцинацію відкладають до повного одужання пацієнта.
  • Не можна робити щеплення від туляремії дітям молодше 7 років.
  • Щеплення протипоказана пацієнтам з імунодефіцитом: хворим туберкульозом, злоякісними пухлинами, ВІЛ-інфекцією, а також після курсу променевої та хіміотерапії.
  • Вакцинацію не роблять при важких формах алергії та схильності до анафілактичного шоку.
  • Правила вакцинації

    Якщо вакцина вводиться вперше, то спочатку проводять спеціальну шкірну пробу з тулярином (антигеном збудника хвороби). Якщо у людини відзначається позитивна реакція на цей тест, то це означає, що у минулому він перехворів на туляремію і у нього вже сформувався імунітет. У цьому разі вакцинація не проводиться. Якщо ж виявляється негативна реакція на пробу, то людині роблять щеплення.

    Вакцинація проводиться одноразово. Через 5-7 днів роблять повторну пробу з тулярином або аналіз крові на антитіла до збудника. Якщо відзначається негативний результат, то це говорить про те, що у людини не сформувався імунітет. У цьому випадку щеплення повторюють.

    Позитивний результат проби з тулярином або виявлення антитіл у крові після щеплення свідчить про формування імунітету проти туляремії. У цьому випадку вакцинацію при необхідності повторюють через 5 років.

    В середньому процес формування імунітету після щеплення займає близько 1 місяця.

    Місце уколу

    Препарат вводять в область плеча. Вакцинацію допускається проводити двома способами:

  • Нашкірному. На шкіру в області плеча наносять дві краплі препарату для вакцинації. Потім в оброблених місцях роблять 2 паралельних подряпини (завдовжки 1 см) за допомогою скарифікатора або шприца, через які розчин потрапляє в організм.
  • Підшкірним. З допомогою ін’єкційного шприца вводять 0,1 мл препарату під шкіру плеча.
  • Спосіб проведення щеплення ніяк не впливає на строки утворення імунітету. Антитіла в організмі формуються при будь-якому методі введення препарату.

    У дитячому віці вакцину краще вводити нашкірному способом. Такий метод є практично безболісним і рідше викликає побічну реакцію організму у вигляді загального нездужання.

    Після щеплення пацієнт повинен залишатися під наглядом лікаря протягом 30 хвилин. Це необхідно для своєчасного надання допомоги в разі анафілактичного шоку.

    Що не слід робити після вакцинації

    Після щеплення від туляремії місце введення препарату потрібно берегти від впливу води. Не можна приймати душ або купатися. Це правило необхідно дотримувати протягом 24 годин після вакцинації. Вплив води може призвести до запалення і подразнення шкіри у місці введення препарату.

    На місце уколу або надрізів також не можна наносити антисептики. Якщо в області введення препарату спостерігається припухлість і почервоніння, то це є природною реакцією і не вимагає застосування дезінфікуючих засобів. Якщо вакцинація проводилася нашкірному способом, то через 2 тижні подряпини покриваються скоринкою. Її ні в якому разі не можна здирати.

    Небажані ефекти

    Зазвичай вакцина добре переноситься. У рідкісних випадках відзначаються такі побічні ефекти щеплення від туляремії:

  • Через 2-5 днів після введення препарату може спостерігатися реакція в місці уколу або надрізу. Вона характеризується почервонінням і припуханням шкіри. Іноді по ходу подряпини (при нашкірному введенні) утворюються невеликі гнійники.
  • Поблизу місця уколу може спостерігатися невелике збільшення та болісність лімфовузлів. Такий симптом відзначається досить рідко.
  • У людей з підвищеною чутливістю до компонентів вакцини можуть відмічатися алергічні реакції.
  • Якщо препарат був уведений підшкірно, то, можливо, невелике нездужання. Воно проявляється у вигляді головного болю, підвищення температури, слабкість.
  • Ці прояви природні і не повинні викликати занепокоєння. Так організм реагує на утворення антитіл до збудника хвороби. Якщо у пацієнта через 5 днів після щеплення проти туляремії не спостерігається шкірної реакції і невеликого підвищення температури, то це говорить про те, що імунітет до патології формується слабо. У таких випадках вакцинацію повторюють.

    Однак якщо у хворого спостерігається підвищення температури більше +39 градусів, надмірне збільшення лімфовузлів і ознаки важкої алергії, то необхідно звернутися до лікаря. Така сильна реакція на вакцину спостерігається у пацієнтів, які перенесли в минулому туляремію або при повторній щеплення.

    Сумісність з іншими щепленнями

    У день введення вакцини можна робити щеплення від чуми і від бруцельозу. Ці препарати не взаємодіють між собою. Однак їх не можна змішувати в одному шприці. Ін’єкції повинні проводитись у різні ділянки тіла.

    Відгуки про щеплення

    Відгуки про вакцинацію від туляремії свідчать про її ефективність. У щеплених людей не зазначалося випадків зараження. Фахівці вважають, що щеплення надійно захищає від небезпечного захворювання.

    Однак частина пацієнтів насторожено ставиться до вакцинації. Слід зазначити, що їхні побоювання безпідставні. При відсутності протипоказань щеплення у більшості випадків добре переноситься.

    У відгуках пацієнтів можна зустріти різні повідомлення про реакції на щеплення. Багато людей не відчували ніяких побічних ефектів після введення препарату. У частини пацієнтів спостерігалися шкірні прояви в місці введення вакцини і невелике нездужання у перші дні після уколу. Потрібно пам’ятати, що реакція людського організму на вакцину індивідуальна. Якщо щеплення проводиться нашкірним методом, то зазвичай спостерігається тільки припухання і почервоніння в місці введення препарату, підвищення температури відзначається рідко.

    Часто батьків цікавить питання, чи не небезпечний для інших дітей дитина, нещодавно щеплений від туляремії. Фахівці відповідають, що вакцинована людина не може нікому передати живого збудника. Після щеплення знешкоджені бактерії перебувають тільки всередині організму пацієнта, при цьому їх виділення в зовнішнє середовище не відбувається. Крім цього, туляремія ніколи не передається від людини до людини.

    Важливо пам’ятати, що почастішання випадків туляремії в останні роки багато в чому пов’язані з відсутністю обов’язкової вакцинації. Тому, якщо є ризик зараження, то краще заздалегідь захистити себе від особливо небезпечної інфекції за допомогою щеплення.