Симптоми і лікування аденоїдів у дітей

Часто батьки звертаються за консультацією до отоларинголога з скаргами на запалення глоткової мигдалини і почервоніння горла. Внаслідок огляду лікар може поставити діагноз “аденоїдит”. У статті розглянуто, що таке аденоїди у дітей, симптоми, лікування та профілактика.

Глоткова мигдалина, її функції

Мигдалини в носоглотці людини – це скупчення лімфоїдної тканини. При патологічних процесах відбувається її розростання. У цьому випадку лікарі ставлять діагноз-аденоідіт”. Лікування аденоїдів у дітей може відбуватися консервативним або хірургічним способом.

Всього в організмі 6 мигдаликів:

  • піднебінні – 2 штуки;
  • трубні – 2 штуки;
  • язична;
  • глоткова.

Всі мигдалини разом з лімфоїдними гранулами утворюють лімфатичне глотковий кільце, яке оточує вхід в шляхи дихання і травлення.

Глоткова мигдалина служить для захисту організму від потрапляння патогенних об’єктів. Вона виконує функцію бар’єру. Також саме в мигдаликах утворюються лімфоцити. Ці клітини покликані відповідати за захист організму від вірусів, бактерій та інших біологічних агентів.

Чому з’являються аденоїди

Збільшена носоглоткова мигдалина викликає симптоми аденоїдів в носі у дитини. Лікування патологічного розростання починається після одужання від основного захворювання. Причиною аденоїдів зазвичай є:

  • перенесена вірусна інфекція (грип, кір, гострі респіраторні захворювання);
  • часті захворювання верхніх дихальних шляхів (ларингіт, ангіна, риніт, гайморит);
  • спадковість;
  • неправильне харчування;
  • погана навколишнє середовище (наявність газів, пилу, хімії).

Якщо організм бореться з інфекцією, то мигдалики збільшуються в розмірах і активно виробляють лімфоцити. Після одужання вони приходять в свій звичайний стан. Але якщо дитина повторно хворіє протягом 2-3 тижнів після перенесеної інфекції, то мигдалини, не повернувшись до початкових розмірів, знову збільшуються. Такий процес призводить до постійно зростаючого запалення, наростання і огрубіння лімфоїдної тканини.

Статистика появи аденоїдів

Статистика показує, що приблизно половина пацієнтів звертається до лор-лікаря за допомогою з симптомами аденоїдів у дітей. Лікування даного захворювання проводиться строго під контролем фахівця.

Найчастіше ця проблема зустрічається у дітей дошкільної групи (вік до 7 років) і молодшого шкільного віку (7-13 років). До підліткового періоду (13-14 років) лімфоїдна тканина мигдаликів сама зменшується до нормальних розмірів і не заподіює більше ніяких незручностей.

Зустрічаються поодинокі випадки діагностики аденоїдиту у немовлят і новонароджених. Також встановлено, що захворювання не залежить від статі дитини. Дівчатка і хлопчики хворіють однаково часто.

Недуга може турбувати і дорослої людини. Для цього є безліч причин, однією з яких є недостатнє лікування (або його відсутність) у дитячому віці.

Класифікація і ступінь захворювання

Аденоїдит по протяжності захворювання можна розділити на:

  • Гострий. Зазвичай проявляється при респіраторних захворюваннях та періоди підвищеної температури до 39 С. Триває протягом 5-7 днів.
  • Підгострий. Триває близько 3 тижнів. Зазвичай є наслідком раніше недолеченой інфекції. Може супроводжуватися субфебрильною температурою.
  • Хронічний. Відрізняється тривалість запалення від півроку. Як правило, запалюються не тільки мигдалини, але й прилеглі органи слуху (отит), дихання (трахеїт, бронхіт) і повітряні пазухи (фронтит, гайморит).

Захворювання може протікати в таких формах:

  • катаральна;
  • гнійна;
  • ексудативно-серозна.

В залежності від розміру носоглоткової мигдалини лікар визначає ступінь аденоїдів:

  • 1 ступінь – при ній зазвичай мигдалина перекриває не більше 1/3 частини сошника;
  • 2 ступінь – мигдалина перекриває майже половину кістки носової перегородки;
  • 3 ступінь – мигдалина перекриває сошник на 2/3;
  • 4 ступінь – при ній носові ходи практично закриті, утруднене носове дихання.

Залежно від ступеня аденоїдів у дітей лікування проводиться лікарем в індивідуальному порядку.

Симптоми у дітей

Зазвичай причиною звернення до лікаря є не скарги на аденоїди, а зміни в поведінці дитини: примхливість, дратівливість, млявість, стомлюваність.

Поява у дитини нижче перерахованих симптомів свідчить про захворювання:

  • утрудненого дихання в денний час, яке може призводити до порушення артикуляції;
  • хропіння в нічний час;
  • з’являються часті застуди і безперервний нежить, який може протікати як з рясними виділеннями з носа, так і навпаки, з незначною їх кількістю;
  • нападоподібний кашель, який частіше виникає в нічний час і в другій половині ночі;
  • болі в глибині носа, можуть бути інтенсивними, так і давлять, що спричиняють головний біль;
  • підвищення температури тіла;
  • зниження слуху або поява болю у вухах;
  • болючість подшейных лімфовузлів при пальпації;
  • у важких випадках – зміни розмірів кісток грудної клітки (виникає в результаті порушення обсягів вдиху і видиху).

Для діагностики і початку адекватних процедур достатньо виявити якийсь один симптом. Лікування аденоїдів у дітей починається зі зняття набряку і нормалізації дихальної функції.

Методи діагностики

Перед початком лікування ЛОР проводить:

  • огляд;
  • збір анамнезу;
  • інструментальний огляд.

При звичайному огляді ротової порожнини і гортані аденоїди не побачити. Щоб їх роздивитися, лікар-отоларинголог використовує спеціальне дзеркало. Процедура називається задня риноскопія. Вона високоінформативна, але може спровокувати блювотний рефлекс.

Цей метод дозволяє з високою точністю встановити ступінь розростання аденоїдів у дітей. Лікування призначається після огляду.

Крім горла лікар оглядає носові ходи. Процедура називається передня риноскопія. При огляді лікар попросить дитину проковтнути слину або сказати «лампа». Це дозволить побачити скорочення м’якого неба, що викликає коливання аденоїдів.

Для більш якісного обстеження та найбільш точної постановки діагнозу фахівці використовують ендоскоп. Це оптичний прилад, який являє собою гнучку трубку з камерою на кінці. Принцип його роботи полягає в:

  • Введення в порожнину носа через ніздрю.
  • Перегляд на екрані монітора всіх ділянок носового проходу і носоглотки.
  • Лікування медикаментами

    Лікування аденоїдів у дітей необхідно проводити обов’язково, так як через постійне дихання через рот неправильно розвивається грудна клітка, порушується ріст лицьових кісток, також може виникнути анемія. В першу чергу при виявленні будь-якого з симптомів потрібно звертатися за консультацією до отоларинголога. Якщо він ставить 1 ступінь аденоїдів, то можна провести консервативне лікування. В цьому випадку призначають:

    • краплі для звуження судин (наприклад, «Галазолін», «Нафтизин»);
    • антигістамінні препарати («Супрастин», «Фенистил»);
    • протизапальні назальні спреї (наприклад, «Фліксом»);
    • місцеві антисептики («Протаргол», «Альбуцид»);
    • сольові розчини для порожнини носа («Марімер», «Хьюмер»);
    • прийом вітамінів;
    • гомеопатичні препарати.

    Полегшує ситуацію промивання носоглотки трав’яними відварами, сольовими розчинами або медикаментозними препаратами. Доцільно проводити саме після закапування промивання носа, так як слизова оболонка буде звільнена від скупчилися виділень, це додасть ефективності лікування.

    Лікування гомеопатичними засобами

    Проведення лікування гомеопатією доцільно тільки на першій стадії аденоїдів. Цей процес тривалий і не підходить при прогресуючому захворюванні. При призначеннях на другій та наступних стадіях природні засоби неефективні і не роблять ніякого впливу.

    Також гомеопатія часто призначається в цілях профілактики, після перенесення респіраторного захворювання. За відгуками про лікування аденоїдів у дітей, позитивно зарекомендували себе такі препарати:

    • гранули «ІОВ-Малюк»;
    • «Аденосан»;
    • масло «Туя-ГФ»;
    • спрей в ніс «Еуфорбіум Композитум».

    Пацієнти відзначають, що при своєчасній проведеної профілактики ризик повернення захворювання істотно знижується.

    Народна медицина

    Лікування аденоїдів у дітей народними засобами доцільно після консультації з лікарем і на першій стадії захворювання. Якщо аденоїди супроводжуються ускладненнями, то даний метод застосовувати не варто.

    Найбільш популярним є промивання носа такими засобами:

    • морською сіллю;
    • відварами з кори дуба;
    • відварами ромашки, нагідок, листків евкаліпта.

    Такі відвари мають протизапальну властивість, надають антисептичну дію.

    Фізіотерапія в лікуванні захворювання

    Медикаментозне лікування аденоїдів у носі у дитини проводиться спільно з фізіотерапією. Вона суттєво підвищує ефективність першого методу.

    Призначаються такі процедури:

    • Лазеротерапія. Курс включає 10 сеансів, лікар може призначити повторні процедури курсами до 3 разів на рік. Таке лікування зменшує набряк і запалення, нормалізує дихання і роботу прилеглих тканин.
    • Ультрафіолетове та УВЧ опромінення області носа.
    • Озонотерапія.
    • Електрофорез із застосуванням лікарських засобів.

    Крім фізіотерапії дітям пропонують займатися дихальною гімнастикою, відвідувати курортні санаторії, дихати морським повітрям.

    Аденотомія

    Операція при лікуванні аденоїдів у дітей називається аденотомія. Хірургічне втручання призначається при:

    • великому розростанні тканин глоткової мигдалини (2-3 ступінь аденоїдів);
    • запалення мигдалин до чотирьох разів на рік;
    • при розвитку ускладнень;
    • при відсутності позитивної динаміки захворювання навіть після проведеного лікування;
    • відсутність носового дихання або приступи апное;
    • порушення слуху;
    • деформації кісток обличчя.

    Аденотомію можуть проводитись як у стаціонарі, так і амбулаторно. Оптимальним вважається вік дитини 5-7 років. Використовується місцева анестезія або застосовується ендотрахеальний наркоз. Операції, що проводяться в стаціонарі, володіють рядом переваг, завдяки використанню сучасних апаратів. Хірург використовує ендоскоп з цифровою камерою і стежить за всіма своїми маніпуляціями на великому моніторі, це дозволяє контролювати процес в режимі реального часу.

    Сильно видозмінилися і вдосконалювались хірургічні прилади. В даний час найбільш актуальним і сучасним з них є шейвер – електромеханічний пристрій з обертовим лезом. В його наконечнику є порожнина, до якої підключений шланг для відсмоктування, через нього подрібнюється і виводиться віддалена частина аденоїдів. Хірург може включати і вимикати ріжучий елемент, також змінювати напрямок його обертання. Шейвер вводять в одну ніздрю, в іншу — ендоскоп, після маніпуляцій з видалення тканин аденоїдів пристрою міняють місцями. Відновний період після операції триває зазвичай 5-10 днів. Перший день потрібно дотримуватися домашній режим, потім обмежити фізичну активність, не давати гарячу дратівливу їжу. Якщо післяопераційний період пройшов без ускладнень, то дитина може відправитися в освітнє установа (школа, дитячий сад) вже на п’ятий день після аденотомії.

    Протипоказаннями є:

    • аномалії розвитку неба;
    • схильність до кровотеч;
    • патології серцево-судинної системи;
    • гнійний процес в аденоїдах.

    Ускладнення аденоїдів

    Лікування аденоїдів у дітей в домашніх умовах не допустимо. Саме відсутність специфічних знань у батьків часто є причиною несвоєчасного звернення за допомогою.

    Серед ускладнень найбільш поширені:

    • хронічні форми захворювань верхніх дихальних шляхів;
    • схильність організму ГРЗ;
    • «аденоїдне обличчя»;
    • зниження слуху і порушення вентиляції середнього вуха;
    • часті отити, що супроводжуються гнійними ускладненнями;
    • порушення мови.

    При відсутності лікування аденоїди можуть спровокувати відставання в розумовому розвитку, фізичному зростанні. Такі ускладнення з’являються з-за недостатнього дихання і, як наслідок, кисню в крові.

    Профілактика

    Лікування аденоїдів у дітей без операції можливо тільки на ранніх стадіях захворювання. Щоб стан дитини групи ризику не погіршувався, лікарі призначають профілактичні заходи.

    Серед них:

    • прийом призначених лікарських препаратів;
    • обмеження кола спілкування дитини в період захворювання і ще тиждень після його закінчення;
    • активні прогулянки на свіжому повітрі;
    • заняття спортом, які тренує дихальні органи (плавання, теніс);
    • підтримання необхідного рівня вологості і температури в приміщенні, де дитина проводить найбільше часу;
    • вживання вітамінів і мікроелементів.

    При появі симптомів аденоїдів у дітей лікування має призначати тільки спеціаліст даної галузі. Таке захворювання є небезпечним, і батьки повинні розуміти ризик відсутності медичної допомоги.