Соціальна антропологія: поняття, напрямки, історія і сучасність

Соціальна антропологія належить до серії наук про процесі розвитку людини. Вона вивчає еволюцію соціуму, а також ту стадію, на якій знаходяться сучасні люди.

Тобто в якості причини та основного механізму всього процесу розвитку розглядається саме поведінка людини, до якого можна зарахувати і культуру, і суспільний устрій, і інші форми діяльності. У даній статті буде розкрито питання про те, що вивчає соціальна антропологія, а також зупинимося коротко на історії цієї науки.

Народжена революцією

При розгляді сутності багатьох наук прийнято знаходити зачатки тієї чи іншої дисципліни, а також вислови про її необхідність у працях античних і пізніших філософів. Існує і ряд трактатів, що містять думки, схожі з ідеями, пізніше розробляються соціальної антропологією.

Так, в роботах французького письменника і мислителя 18 століття Шарля Монтеск’є розглядається теорія про те, що традиційну культуру, тобто систему суспільних відносин, а також матеріальних і духовних цінностей, слід ретельно проаналізувати на всіх етапах розвитку людства, і систематизувати отримані знання.

Це дослідження французький вчений пропонував провести для того, щоб взяти від споконвічно сформованих звичаїв народів світу все найкраще і створити на їх основі нову, універсальну систему суспільних взаємин.

Такі думки відвідали великого мислителя після низки революцій, що прокотилися по Європі.

Ці державні перевороти, на думку письменника, принесли вкрай мало користі людству. Тому він вважав за необхідне створити нову теоретичну базу для можливих соціальних перетворень.

У такому аналізі найдрібніших складових культури і людських взаємин, а також у можливому прогнозуванні подальшої історії та покращенні існуючих порядків і полягають функції соціальної антропології як науки.

Загрузка...

Втілення ідей на практиці

Монтеск’є не був тільки теоретиком.

Він створив ряд соціальних теорій, які згодом були реалізовані на практиці. Досягнення наукової думки застосовуються і сьогодні. Зокрема, йому належить заслуга детальної розробки концепції про поділ влади. Ця схема полягає в розподілі повноважень між законодавчою і виконавчою гілками. Праці Шарля Монтеск’є широко застосовувалися при створенні системи влади в молодому на той момент державі Сполучених Штатів Америки.

Його думки про організації управління були прийняті і доповнені пізнішими політологами, які перенесли ідеї про розділення навантаження горизонтальній площині у вертикальну. Це проявилося в розмежування повноважень законодавчих та виконавчих між федеральною владою і місцевим самоврядуванням.

Слідом за Сполученими Штатами Америки подібну форму політичної організації обрала і більшість європейських держав.

В даний час переважна кількість країн світу мають саме таку систему влади, де повноваження розподілені між різними гілками.

Таким чином, така наука, як соціальна антропологія, ще перебуваючи на стадії становлення, вже мала практичні результати глобального масштабу.

Поява терміна

Сама назва науки — соціальна антропологія — виникло на рубежі 19-20 століть. Колискою для нової галузі стали університети Великобританії та Сполучених Штатів Америки. Варто сказати про те, що термін для позначення цієї науки дотепер існує в двох варіантах. В Англії її прийнято називати соціальною антропологією. Відповідно, британський варіант має більш політизований ухил. У США частіше вживається назва «культурна антропологія».

З самої назви випливає, що американські вчені розглядають як суспільних явищ історичні події, що визначають розвиток соціуму, а також матеріальні та культурні цінності.

Зокрема, в Єльському університеті була розроблена теорія про зв’язок мови, якою спілкується той чи інший людина, і його образу думок. Ця гіпотеза отримала назву на честь своїх основоположників — Сепіра і Уорфа. Ці лінгвісти користувалися у своїх наукових роботах результатами спостережень за життям корінних народів Америки, а також знаннями про особливості їхніх національних мов.

Таким чином, культурна антропологія бере до уваги досягнення численних наук про людину та суспільство для виявлення сутності соціальної поведінки, а також для осмислення історії людства. Серед цього різноманіття сфер знань присутній і лінгвістика, що підтверджується існуванням теорії Сепіра — Уорфа.

Роботи цих дослідників мали змінну популярність протягом 20 століття. Їхні праці вважалися видатними серед представників наукового співтовариства, то піддавалися осміянню. Однак поява ряду досліджень у кінці століття довело життєздатність цієї гіпотези. Зокрема, в наукових дослідженнях Джорджа Лакоффа, присвячених метафори в мовах народів світу та її роль у формуванні людського мислення, використовуються напрацювання його попередників з Єльського університету.

Розвиток науки у Франції

Дана галузь знання продовжувала своє існування і розвиток та на батьківщині Шарля Монтеск’є, свого батька-засновника.

У 20-ті роки 20 століття видатний французький вчений Марсель Мосс, розробляючи ідеї своїх попередників, створив низку робіт, у яких розглядав так звану «економіку дарування». На його глибоке переконання, твердження про те, що на етапі розвитку людства, який передував товарно-грошовим відносинам, застосовувався обмін, глибоко помилково.

У первісні часи існувала система суспільних відносин, за якої соціальний статус членів соціуму визначається тим, наскільки часто і в яких розмірах вони робили подарунки іншим. Ці підношення полягали допомоги бідним, у змісті різних культових установ, а також їх служителів. Таким чином, можна зробити висновок, що до появи товарно-грошових відносин морально-етичні уявлення суспільства в чомусь навіть перевершували більш пізні зразки.

Ця теорія була одним з перших досягнень в історії соціальної антропології. Практичне застосування її здійснилося в деяких формах сучасних суспільних відносин. Зокрема, в так званій віртуальній культурі існує схожий феномен. Наприклад, деякі компанії надають нове програмне забезпечення всім бажаючим на безоплатній основі.

Загрузка...

Теоретики і практики

Незважаючи на значні досягнення, Марселя Мосса і багатьох його прихильників називали «вченими в кріслах». Ця метафора закріпилася за рядом дослідників з-за того, що їх наукові праці не були засновані на таких методах отримання інформації, як експеримент і т. п. Однак покоління соціальних антропологів, слідом за ними, стало широко використовувати й практичні способи одержання матеріалу. Один із таких вчених — Клод Леві-Стросс. Цей французький вчений був студентом Марселя Мосса. Отримавши диплом, що дозволяє вести викладацьку діяльність в коледжі, Леві тим не менш не пішов второваною доріжкою, а вирішив здійснити ряд наукових експедицій з метою вивчення традицій і звичаїв корінних народів Бразилії.

Для здійснення своїх планів він переїжджає в цю країну і надходить на роботу в один з університетів. На основі своїх спостережень він створив кілька наукових праць з теорії виникнення розмовної мови. Згідно його гіпотез, лексичний запас того чи іншого мови складається із слів, які в процесі історії розвинулися з різноманітних вигуків і вигуків стародавніх людей. Але коло проблем, які він вирішував у процесі своїх досліджень, простягався далеко за межі лінгвістики. Так, Леві-Стросс багато часу присвятив дослідженню традиційних форм шлюбу і сім’ї, існуючих на Південноамериканському континенті.

Як справжній сучасний вчений, він розумів, що осягнення будь-якої глобальної проблеми вимагає розгляду питання з точки зору різних галузей знань. Тому він тісно співпрацював з математиком Вейлем, написав розділи, присвячені економічним і логічним обґрунтуванням його теорії.

Леві-Стросс прожив довге життя, досягнувши 100-річного віку.

До останніх днів він перебував у здоровому розумі і займався науковою діяльністю. Подібних прикладів в академічних колах не так багато. Він є засновником кафедри соцантропологии на факультетах соціології в декількох університетах.

Також цей дослідник був дружний з Францем Боасом, науковим попередником Сепіра і Уорфа, і використовував у своїх роботах деякі його досягнення.

Комплексні науки

У зв’язку з появою багатьох нових галузей знань, а також стрімким зростанням розвитку науки і техніки, в останні два століття з’явилася можливість використовувати досягнення однієї дисципліни у працях, присвячених проблемам іншого. З часом така взаємодія різних точок зору стало розглядатися як необхідність.

Можна стверджувати, що різноманіття галузей людського знання дозволило поглянути на давно вивчені факти історії з точки зору, відмінної від політичної та економічної.

Нові дослідження в області культури і мистецтва, а також вивчення різних форм суспільних взаємовідносин дозволили здійснити цей новий підхід.

Людина в соціальній антропології

Життя людей і їх суспільства вивчається багатьма науками. В останні десятиліття з’явилися комплексні дисципліни, що дозволяють розглядати людську історію навіть на молекулярному рівні. Такі науки, як соціологія, історія, політологія, антропологія та інші, називаються іноді поведінковими.

Так як ці галузі знання займаються розглядом різних форм соціального устрою, а також процесу його розвитку, предметом соціальної антропології, так чи інакше, є людина. Різні погляди на це питання відрізняються один від одного лише деякими нюансами. Так, одні вчені схильні розглядати в якості предмета науки історію людства, а інші — його культуру.

У будь-якому випадку дана дисципліна дозволяє поглянути на людей з принципово нової точки зору. Це дає змогу доповнити загальну картину світу, що складається у сучасної людини в процесі вивчення різних теорій і гіпотез.

Особистість як двигун історії

Отже, предмет соціальної антропології — людина. Але під цим терміном в різних контекстах можуть матися на увазі зовсім різні поняття. Під словом «людина» в розглянутій нами науці може ховатися позначення людей як біологічного виду, так і окремих особистостей, членів соціуму та сім’ї.

Таким чином, при розгляді розумної істоти з різних точок зору у фахівців у галузі соціальної антропології складається досить повний портрет. Взаємозв’язок між різними функціями і аспектами буття людей підкреслюється тим, що всі ці сторони життя тут позначаються одним словом — «людина».

На відміну від історії та соціології, які займаються вивченням таких процесів, як революція, еволюція і так далі, не беручи до уваги окремі особистості, наука, про яку йдеться у цій статті, намагається піти від цього знеособлення і проаналізувати дане явище на більш глибокому рівні.

У назві даної галузі слово «антропологія» є більш значущим, ніж його визначення «соціальна». Це ще раз доводить, що суть цієї галузі знання полягає в вивчення суспільних процесів з урахуванням дрібних структурних одиниць — окремих особистостей. Тому найважливішим поняттям соціальної антропології є людина.

Шляхи розвитку науки

У різні роки антропологія перебувала під впливом різних вчених і філософів. Їхні думки багато в чому визначали напрямок розвитку цієї галузі знання на конкретних етапах.

Наприклад, на самому початку свого існування наука багато в чому керувалася ідеєю про те, що будь-яка дисципліна повинна в першу чергу збирати найбільш важливі факти, які можуть бути застосовані в подальших дослідженнях. Після цього такі відомості мають бути проаналізовані, та на їх основі складені закони, причому кількість цих правил необхідно зменшити до мінімуму.

Наступне напрям соціальної антропології виникло під впливом ідей французького мислителя Дільтея. На противагу попередній теорії, він дотримувався думки про те, що не всі явища, що стосуються людського життя, можуть бути пояснені логічно. Тому якщо фати, що стосуються історії людства, різних соціальних умов, можна вивчати методом пізнання, то все, що стосується особистості людей, не потрібно аналізувати, а просто розуміти і відчувати.

Головне в цьому напрямку соціальної антропології — паралель між якостями окремих людей, що належать до тієї чи іншої етнічної групи, і явищами культури і мистецтва.

Дильтей говорив про те, що в науках, що вивчають людські взаємини, недостатньо використовувати тільки логічне мислення. У подібних сферах знання потрібно більш тонко вникати в усі аналізовані процеси. Таке положення може забезпечити тільки чуттєве співпереживання представникам різних культур. Даний підхід забезпечує шанобливе ставлення до матеріальних і культурних цінностей інших країн. І дозволяє зберігати спадщина різних епох і примножувати його.

Зв’язок з іншими науками

Як вже було сказано, предметом вивчення цілого ряду дисциплін є людина. Тому провести межі між такими областями знання, як соціологія, культурологія, соціальна антропологія, соціологія та інших, часом буває дуже складно. Деякі діячі науки вважаються одночасно засновниками декількох дисциплін.

Ще більш тісний зв’язок існує між етнологією та соціальною антропологією. Сьогодні при розгляді цих термінів прийнято говорити про те, що остання з наук є більш широкою галуззю знань, так як включає в себе, крім усього іншого, ще й психологічний та культурологічний компоненти.

Варто згадати про тім, що в радянський час для обох наук існував єдину назву — етнографія.

Близкородственная зв’язок існує також між соціологією та культурною антропологією.

Клод Леві-Стросс пропонував так розділяти області цих наук. На його думку, соціологія повинна займатися свідомим компонентом, визначальним розвиток людського суспільства, тобто різними зовнішніми факторами, а також навмисними діями людей.

Соціальної антропології він відводив функції вивчення несвідомого. Тобто в своїх дослідженнях такі вчені повинні спиратися на дослідження різних забобонів, обрядів і так далі.

Потрібно сказати, що наука, про яку йдеться у цій статті, на зорі свого становлення займалася дослідженням тільки первісних примітивних товариств. Тому можна стверджувати, що ця галузь знань у процесі свого розвитку не тільки поглиблювала, але і розширює територію свого вивчення, не просто аналізувала поведінкові особливості представників різних етносів, але й розглядала все нові і нові історичні епохи.

Можна сказати, що сучасна соціальна антропологія долучилася до соціології, оскільки вивчається в рамках програми підготовки фахівців з цієї дисципліни.

Зближення двох наук почало відбуватися після Другої світової війни. Тоді соціологи усвідомили необхідність визнання ряду досягнень антропології.

Зокрема, вони взяли на озброєння дослідження, що стосуються таких малих груп, як сім’я, родова громада, жителі одного міста і так далі. Такі знання знадобилися соціологам, так як їм довелося визнати, що саме ці соціуми роблять сильний вплив на багато історичні процеси. Саме такі групи знаходяться в полі пильної уваги культурної антропології.

Разом з тим і напрацювання соціології теж стали в нагоді представникам спорідненої науки. Наприклад, до середини 20 століття антропологія займалася переважно товариствами з традиційним укладом життя, де люди в основному зайняті в селянському господарстві і проживають у невеликих населених пунктах. Починаючи з п’ятдесятих років соціальна антропологія перемкнула свою увагу на вивчення особливостей соціалізації жителів великих міст та індустріальних центрів. Однією з найважливіших тем, що розробляються сьогодні даною дисципліною, є давні вірування в умовах індустріального соціуму.

Навчальні програми

Вивчення даної дисципліни, як правило, відбувається в рамках програми з підготовки соціологів в російських вузах. Зокрема, кафедра цієї науки є в Санкт-Петербурзькому державному університеті на факультеті соціології. Дана наука освоюється студентами магістратури.

Також цей предмет проходять навчаються за спеціальністю «Соціологія» за програмою бакалаврату.

У навчальному плані присутня достатня кількість гуманітарних наук, покликаних навчити студентів вести науково-дослідну діяльність за допомогою участі в різних етнологічних експедиціях.

Сьогодні подібні дослідження надзвичайно важливі, так як накопичилося безліч питань, пов’язаних з сучасним суспільством. Для їх усвідомлення велику роль може зіграти саме соціальна антропологія, з багатим досвідом вивчення внутрішнього світу людини і його зв’язку з формами суспільного устрою.

Висновок

Дана стаття була присвячена соціальної антропології, яка є досить молодою галуззю знань в російській науці. У кількох розділах статті було висвітлено питання про предмет цієї дисципліни, а також її зв’язки з іншими областями знання. Дана сфера знань є однією з гуманітарних наук, які вивчають людські взаємини. Взаємодіючи з іншими дисциплінами, вона вносить свій внесок у систему знань про людей та як набір окремих особистостей, і як членів єдиного соціуму. Соціальна антропологія не тільки займається вивченням сучасного суспільства та його історії, але також робить численні прогнози на ближнє і далеке майбутнє.