Соціальні потреби людини — визначення, особливості та види

Існування соціальних потреб зумовлено життям людини з іншими індивідами і при постійній взаємодії з ними. Суспільство впливає на формування структури особистості, її потреб і бажань. Гармонійний розвиток особистості поза суспільством неможливе. Потреба в спілкуванні, дружбі, любові може бути задоволена тільки в процесі взаємодії людини і суспільства.

Що таке «потреба»?

Це нужда в чому-небудь. Вона може носити як фізіологічний, так і психологічний характер, служить мотивом до дії й «змушує» індивіда робити кроки, спрямовані на задоволення своєї потреби. Потреби виступають у вигляді емоційно забарвлених бажань і, як наслідок, її задоволення проявляється у вигляді оціночних емоцій. Коли індивід потребу в чому-небудь, він відчуває негативні емоції, а по мірі задоволення своїх потреб і бажань з’являються позитивні емоції.

Незадоволення фізіологічних потреб може призвести до смерті живого організму, а психологічних – викликати внутрішній дискомфорт і напругу, депресію.

Задоволення однієї потреби тягне за собою появу іншого. Їх безмежність — одна з особливостей розвитку індивіда як особистості.

Потреби змушують сприймати навколишню дійсність вибірково, через призму своєї потреби. Вони концентрують увагу індивіда на об’єктах, що сприяють задоволенню поточної потреби.

Ієрархія

Різноманіття людської природи є причиною існування різних класифікацій потреб: по об’єкту та суб’єкту, сфер діяльності, тимчасової стійкості, значущості, функціональної ролі і т. д. Найбільш широко відома ієрархія потреб, запропонована американським психологом Абрахамом Маслоу.

  • Перший рівень – це фізіологічні потреби (спрага, голод, сон, сексуальний потяг і т. д.).
  • Друга щабель – безпека (відсутність страху за своє існування, впевненість).
  • Третій рівень – соціальні потреби (спілкування, дружба, любов, турбота про інших, належність до соціальної групи, спільна діяльність).
  • Четверта сходинка – потреба в повазі з боку інших і себе самого (успіх, визнання).
  • П’ята сходинка – духовні потреби (самовираження, розкриття внутрішнього потенціалу, досягнення гармонії, розвиток особистості).

Маслоу стверджує, що задоволення потреб, які перебувають на нижніх щаблях ієрархії веде до посилення верхніх. Людина, що відчуває спрагу, концентрує свою увагу на пошуку джерела води, а необхідність спілкування відходить на задній план. Важливо пам’ятати, що потреби можуть існувати одночасно, питання стоїть лише в пріоритеті.

Соціальні потреби

Соціальні потреби людини виявляються не настільки гостро, як фізіологічні, проте вони відіграють важливу роль при взаємодії індивіда і суспільства. Реалізація соціальних потреб неможлива поза суспільства. До соціальних потреб відносяться:

  • потреба в дружбі;
  • схвалення;
  • кохання;
  • спілкуванні;
  • спільної діяльності;
  • турботі про інших;
  • приналежності до соціальної групи і т. д.

На зорі розвитку людства саме соціальні потреби сприяли розвитку цивілізації. Люди об’єднувалися для захисту та полювання, боротьби зі стихіями. Їх задоволення у спільній діяльності сприяло розвиткові сільського господарства. Реалізація потреби в спілкуванні підштовхнула розвиток культури.

Людина – істота соціальна і він тяжіє до спілкування з собі подібними, тому задоволення соціальних потреб не менш важливо, ніж фізіологічних.

Види соціальних потреб

Розрізняють соціальні потреби за такими критеріями:

  • «Для себе» (бажання самоствердження, визнання з боку інших, влади).
  • «Для інших» (потреба в спілкуванні, захисту інших, безкорисливої допомоги, відмова від своїх бажань на користь інших).
  • «Разом з іншими» (виражається у вигляді бажання бути частиною великої соціальної групи для реалізації масштабних ідей, які принесуть користь всій групі: об’єднання заради протистояння агресору, заради зміни політичного режиму, заради миру, свободи, безпеки).
  • Перший вид може бути реалізований тільки через потребу «для інших».

    Класифікація по Е. Фромму

    Німецьким соціологом Еріхом Фроммом була пропозиції інша класифікація соціальних потреб:

    • зв’язку (бажання індивіда бути частиною якоїсь соціальної спільності, групи);
    • прихильності (дружба, любов, бажання ділитися теплими почуттями і отримувати їх обмін);
    • самоствердження (бажання відчути себе значущим для інших);
    • самосвідомість (бажання виділиться на тлі інших, відчути власну індивідуальність);
    • орієнтир (індивіду необхідний якийсь еталон для порівняння і оцінки своїх дій, в якості якого може виступати релігія, культура, національні традиції).

    Класифікація за Д. МакКлелланду

    Американський психолог Девід МакКлеллад запропонував свою класифікацію соціальних потреб на основі типології особистості і мотивації:

    • Влада. Люди тяжіють до впливу на інших і можливості контролювати їх дії. Існує два підтипи таких осіб: ті, хто бажає влади заради самої влади, і ті, хто прагне до влади заради вирішення проблем інших людей.
    • Успіх. Ця потреба може бути задоволена лише у тому разі, коли розпочату справу успішно доведена до кінця. Вона змушує індивіда брати на себе ініціативу і ризики. Проте у разі невдачі, людина буде уникати повторення негативного досвіду.
    • Причетність. Такі люди прагнуть налагодити дружні відносини з усіма і намагаються уникати конфліктів.

    Задоволення соціальних потреб

    Головною особливістю соціальних потреб є те, що задовольнити їх можна тільки при взаємодії з суспільством. Саме виникнення таких потреб пов’язано з соціумом на поточному етапі культурно-історичного розвитку. Діяльність — основне джерело задоволення соціальних потреб особистості. Зміна змісту суспільної діяльності сприяє розвитку соціальних потреб. Чим різноманітніше і складніше громадська активність, тим досконалішим стає система потреб особистості.

    Значимість

    Вплив соціальних потреб слід розглядати з двох сторін: з точки зору індивіда і з точки зору суспільства в цілому.

    Задоволення соціальних потреб допомагає людині відчувати себе повноцінним, потрібним, підвищує самооцінку і впевненість у власних силах. Найважливіші соціальні потреби — це спілкування, любов, дружба. Вони відіграють провідну роль у становленні індивіда як особистості.

    З точки зору суспільства вони є двигуном розвитку всіх сфер життєдіяльності. Вчений, бажаючи визнання (задоволення потреби «для себе») винаходить спосіб лікування важкого захворювання, яке рятує багато життя і вносить вклад у розвиток науки. Мріє прославитися художник, в процесі задоволення своєї соціальної потреби, вносить вклад у культуру. Подібних прикладів можна навести безліч, і всі вони будуть підтверджувати, що задоволення потреби окремого індивіда також важливо для суспільства, як і для самої людини.

    Людина – істота суспільна і не може гармонійно розвиватися поза ним. До головним суспільним потребам індивіда належать: потреба в спілкуванні, дружбі, любові, самореалізації, визнання, влади. Різноманіття соціальної діяльності сприяє розвитку системи потреб індивіда. Незадоволення соціальних потреб викликає апатію і агресію. Соціальні потреби сприяють не тільки вдосконалення індивіда як особистості, але і є двигуном розвитку суспільства в цілому.