Спайкова хвороба: симптоми, лікування, дієта

Виникає спайкова хвороба внаслідок травмування очеревини, яке може бути спровоковано знаходженням в ній сторонніх тіл, патологічними процесами, а також в результаті проведеного оперативного втручання на органах черевної порожнини. Це досить важке захворювання, яке часто зустрічається у молодому та працездатному віці. Утворилися спайки перешкоджають нормальній перистальтиці кишечника. Наслідком цього процесу є:

  • утруднене випорожнення;
  • нудота;
  • здуття живота;
  • запор;
  • больовий синдром в області живота, який посилюється при навантаженнях і нераціональному харчуванні.

Посилення болю сприяє натяг спайок, крім того, вони перетягують кишкову петлю, і в індивіда розвивається гостра кишкова непрохідність, або ГКН.

Причини

Чинників, які сприяють прогресуванню спайкової хвороби черевної порожнини, досить багато, і всі вони приводять до травмування органів і тканин очеревини. Причини, які призводять до утворення спайок:

  • хімічні пошкодження;
  • запальний процес у придатках, кишечнику, апендиксі;
  • травми черевної порожнини.

До виникнення хвороби може призвести прорив шлунка, розрив жовчного міхура. Найчастіше причиною прогресування захворювання в органах малого тазу є запальний процес в органах репродуктивної системи, що має хронічний характер.

Ознаки захворювання

Обсяг спайкового процесу в очеревині може бути різним. В одних випадках утворюються окремі стяжки, які фіксуються в двох точках. В інших – вони поширюються по всьому поглиблення. Спайкова хвороба черевної порожнини буває:

  • Гостра. В цьому випадку починається вона раптово, спостерігається виражений больовий синдром, посилюється перистальтика кишечника, підвищується температура тіла, починається блювота. З часом біль посилюється. Ознаки кишкової непрохідності наростають і проявляються блювотою, здуттям кишечника, тахікардією, підвищенням тиску, скороченням добового діурезу, зниженням рефлексів, посиленою спрагою, акроцианозом.
  • Інтермітуюча. Для цієї форми характерна періодичність больових нападів, які відрізняються за інтенсивністю, є диспептичні розлади. У період посилення нападів хворих госпіталізують.
  • Хронічна форма патології в очеревині проявляється болем в області живота, постійними запорами і відчуттям дискомфорту, періодичними нападами кишкової непрохідності.

Крім того, розрізняють форми спайкової хвороби очеревини: з болем в ній і з періодично повторюваними нападами гострої кишкової непрохідності. Присутня наступна клінічна картина:

  • біль в животі переймоподібного характеру;
  • погано або взагалі не відходять гази;
  • живіт роздувається;
  • присутній блювання.

При наявності в індивіда вищеперелічених проявів потрібна госпіталізація в хірургічне відділення лікарні. У деяких випадках показана хірургічна операція, необхідність її визначає лікар.

Консервативне і оперативне лікування

У більшості випадків ця патологія має хронічну природу. Консервативні методи лікування спайкової хвороби черевної порожнини показано, якщо недуга не володіє яскраво вираженою клінікою. Впоратися з неприємними симптомами можна, застосовуючи народні методи і дієтхарчування. Для зменшення болю під час нападу призначають фізіотерапевтичні процедури, які покращують стан хворого. Крім того, біль, спровокована затримкою відходження газів, купірується введенням спазмолітичних засобів, очисною клізмою або теплою грілкою, покладеної на живіт. У лікарняних умовах з метою знеболювання проводять перидуральную блокаду з використанням препарату «Тримекаїн». Для розсмоктування спайок призначають у вигляді ін’єкцій «Алое екстракт рідкий» і «Склоподібне тіло», а також ферментні препарати.

Свідчення до оперативної терапії визначає лікар. В даний час намагаються застосовувати лазеротерапію, лапароскопію, электроскопию, тобто операції, які мають найменше втручання в організм індивіда. Однак хірургічне лікування при цьому захворюванні не дає гарантій, що спайковий процес ліквідується.

Дієтичне харчування

Дієта при спайкової хвороби передбачає відмову від:

  • продуктів, що сприяють збільшенню газоутворення;
  • важкою для перетравлення їжі;
  • винограду;
  • молока;
  • різних приправ;
  • борошняних і кондитерських виробів;
  • напоїв, що містять гази;
  • бобових культур.

Рекомендуються наступні продукти:

  • дієтичне м’ясо;
  • овочі, приготовані на пару або зварені;
  • кисломолочні напої;
  • бульйони без жиру.

Профілактика спаєчних процесів

Запобіжні заходи утворення спайок полягають у своєчасному виконанні операції при гострих станах органів черевної порожнини. Особливе значення має і санація очеревини, яку проводять щадним методом, електровідсмоктувачі, і лише у важкодоступних ділянках застосовують для сушіння тампони.

Після операції хворим призначають фізіопроцедури: іонофорез, озокерит або парафін у вигляді аплікацій на область живота, грязелікування. Їх дія спрямована на розсмоктування спайок і розм’якшення рубців. Чим раніше після оперативного втручання індивіду почнуть проводити ці маніпуляції, то їх ефективність буде вищою. При спайкової хвороби особливо важливо попередити гостру кишкову непрохідність і загострення больового синдрому. При запорах запобіжними заходами є:

  • вживання їжі, яка сприяє посиленню перистальтики;
  • прийом легкого послаблюючого;
  • обов’язкове дотримання режиму харчування, не допускати ситуації, коли шлунок порожній;
  • виключити продукти, які ведуть до здуття живота;
  • уникати напруження м’язів і фізичної роботи, інакше больовий синдром посилиться;
  • обмежити підйом вантажів до шести кілограм.

Порушення профілактичних заходів неминуче веде до загострення патології. Хвороба знижує працездатність громадян, і більшості з них присвоюється третя група інвалідності на спеціальній комісії.

Причини і фактори ризику спайкового процесу в малому тазу

У відповідь на зменшення постачання тканин киснем або їх пошкодження утворюються спайки як захисний відповідь організму. Схильність до цього процесу у різних індивідів різна і залежить від деяких особливостей. Головні причини спайкового процесу:

  • надмірна реактивність сполучної тканини;
  • низька імунний захист;
  • схильність черевної порожнини до таких реакцій.

Фактори ризику виникнення спайкової хвороби:

  • Внутрішні (ендогенні) – це генетичні особливості організму індивіда. Вони зменшують його здатність до утворення гіпоксії.
  • Зовнішні (екзогенні). До них відносяться причини ззовні, вони по своїй силі і потужності впливу на організм перевищують його адаптаційні можливості.
  • Поєднання двох попередніх факторів. У цьому випадку можливість освіти і поширеність спайок висока.

Найпоширеніші причини спайкової хвороби малого тазу:

  • Операції. На вираженість процесу формування спайок впливає обсяг та вид оперативного втручання, введення дренажів в малий таз з метою відтоку рідини і крові; видалення яєчника, маткової труби, міоми матки, екстирпація матки. Після повторних хірургічних втручань в області живота збільшується ймовірність утворення спайкового процесу.
  • Інфекції, викликані ускладненнями в період вагітності або пологів, штучним перериванням вагітності; контрацепцією з використанням внутрішньоматкової спіралі, діагностичним вишкрібанням.
  • Зовнішній ендометріоз органів малого тазу.
  • Патології сполучної тканини, наприклад системний червоний вовчак, ревматизм, склеродермія та інші.

Коротко механізм розвитку спайок можна описати так: в результаті запального процесу набрякають їм уражені тканини. На очеревині утворюється білковий наліт фібрину, який сприяє склеюванню прилеглих тканин. Таким чином, виникає перешкода, і далі запалення не поширюється. Після одужання утворюються тканинні зрощення, вони і називаються спайками.

Лікування спайкового процесу в малому тазу

Терапія здійснюється як консервативним, так і хірургічним методом. У першому випадку при лікуванні спайкової хвороби малого тазу використовують:

  • дієтичне харчування;
  • фізіотерапевтичні процедури: іонофорез із застосуванням ферментних препаратів, магнітотерапія, ультразвук, грязелікування та інші.

При хронічній формі патології також можливе консервативне лікування. Воно буде залежати причини, яка послужила утворення спайок. Наприклад, при урогенітальних інфекційних процесах спочатку показана терапія основного захворювання, що згодом надасть допомогу для зупинення формування спайок в органах малого тазу. Найчастіше при лікуванні спайок застосовують препарати, які сприяють розчиненню фібрину – «Трипсин», «Лонгидаза», «Хімотрипсин». Особливо ефективний такий спосіб при початковій стадії хвороби. Не рекомендується консервативне лікування спайкової хвороби при гострій і інтермітуючої формі. У цих випадках показана лапароскопія:

  • електрохірургія – видаляють спайки електричним ножем;
  • лазеротерапія – для ліквідації спайок використовують лазер;
  • аквадиссекция – спайки розсікають водою, що знаходиться під тиском.

Конкретний спосіб доктор вибирає під час операції. Консервативне лікування слід починати на наступний день після хірургічного втручання.

При безплідді застосовують стимуляцію яєчників, штучну інсемінацію або екстракорпоральне запліднення.

Із засобів народної медицини використовують настій трави звіробою, який приймають три рази в день по чверті склянки.

Реабілітація спайок в малому тазу

З метою підвищення ефективності терапії спайкової хвороби та попередження рецидивів рекомендується протягом півроку після операції:

  • приймати їжу не менше п’яти разів на день маленькими порціями;
  • не піднімати тяжкості;
  • не є продукти, які ведуть до збільшення утворення газів;
  • при наявності болю приймати спазмолітичні засоби, наприклад «Папаверин» або «Дротаверин», а при сильному больовому синдромі звернутися до лікаря;
  • щодня займатися фізкультурою, робити вправи, спрямовані на підвищення м’язового тонусу органів малого тазу, зміцнення черевного преса;
  • відвідувати фізіопроцедури, призначені лікарем.

Після будь-якого виду лікування жінкам рекомендують статевий спокій на період від трьох до шести місяців та відвідування гінеколога кожні півроку. Успішний результат можливий при виконанні всіх рекомендацій.

Ускладнення та профілактика спайок в малому тазу

При відсутності правильного лікування спостерігаються такі наслідки:

  • непрохідність фаллопієвих труб;
  • порушення менструального циклу;
  • позаматкова вагітність;
  • загин матки;
  • безпліддя;
  • непрохідність кишечника.

Симптоми спайкової хвороби, які залишаються на все життя: хронічний больовий синдром у животі, запори. Утворилися після резекції сліпої кишки спайки провокують дискінезію жовчовивідних проток, дисбактеріоз, запори. Спайковий процес у гострій формі здатний погіршити самочувстие індивіда і призвести до небезпечних для життя станів. У підлітковому віці, коли кісткова і тканинна система не повністю сформована, утворення спайок провокує кособокість, безпліддя і позаматкову вагітність.

В цілях профілактики необхідно своєчасно лікувати патології органів черевної порожнини і малого тазу, регулярно відвідувати лікаря гінеколога. У деяких випадках для запобігання розвитку патології лікар рекомендує гінекологічний масаж. Треба пам’ятати, що здоров’я жінки зміцнюється при пологах, регулярного статевого життя з одним партнером.

Спайки і вагітність

Бувають ситуації, коли вагітна жінка дізнається, що у неї є спайки. Якщо в такому випадку настала вагітність, значить робота внутрішніх органів черевної порожнини не порушена. Однак спайковий процес здатний ускладнити виношування немовляти.

У цей період майбутнім мамам рекомендується їсти маленькими порціями, що допоможе зменшити біль і не навантажувати кишечник. Виключити газоутворюючі продукти. При збільшенні матки спайки провокують сильні болі внизу живота. Крім того, можливий розвиток в органах малого тазу запального процесу.

Причини появи спайок в кишечнику

Кишкові спайки являють собою своєрідні формування сполучної тканини між петлями кишечника та органами черевної порожнини. Вони ведуть до зрощення зовнішньої тканинної оболонки органів між собою. Поява спайкового процесу в кишечнику провокує:

  • Оперативне втручання на очеревині.
  • Травми черевної порожнини і живота. У цих випадках спайки можуть створюватися через якийсь час після ушкодження.
  • Запальні або інфекційні процеси, що протікають в очеревині. При розлитому перитоніті, тобто попаданні інфекції в очеревину досить часто утворюються спайки.
  • Спадкова схильність. Надлишкове виробництво ферментів сприяє розростанню сполучної тканини, тому навіть незначні пошкодження епітеліальних клітин очеревини ведуть до утворення спайок.
  • У представників прекрасної статі вони можуть формуватися після оперативного розродження або запалення придатків.
  • Променеве лікування онкопатології. Пошкодження очеревини, спровоковане радіацією, веде до розвитку спайок.

Спайкова хвороба кишечника: симптоми, лікування

Процес утворення спайок займає тривалий період, і симптоми не відразу з’являються. Спочатку хвороба проявляється схваткообразной, що тягне болем, тобто вона відчувається в тому місці, де є спайка. Через якийсь часовий проміжок больовий синдром поширюється по всій області живота. Характер болю може змінюватися на ниючий і посилюватися при фізичному навантаженні, різких поворотах тулуба. Збій в режимі харчування підсилює симптоми. Розвивається дисфункція ШКТ, при цьому у хворого спостерігається здуття, запор, блювання, нудота, втрата ваги, і, як наслідок, з’являється дратівливість. Втрата маси тіла присутній при хронічному перебігу захворювання. При відсутності терапії спайкова хвороба кишечника прогресує, з’являються серйозні ускладнення:

  • Гостра кишкова непрохідність. Такий стан розвивається у разі передавлення кишкової трубки спайками. З’являється гострий біль, блювання, відсутність дефекації і скупчення газів. До цих симптомів приєднуються серцево-судинні порушення у вигляді зниження артеріального тиску, тахікардії. Хворому терміново потрібна допомога фахівців.
  • Некроз кишки. В результаті пережиму спайками артерій кровопостачання стінок кишок порушується і відбувається їх відмирання. Єдиний вихід – це хірургічне лікування, в ході якого видаляють некротизований ділянку.
  • Терапія спайкової хвороби кишечника можлива консервативними, хірургічними, народними засобами і дієтотерапією. У більшості випадків вдається уникнути операцій. При незначних функціональних розладах і малому больовому синдромі рекомендують спазмолітичні і знеболюючі препарати, а також засоби, за допомогою яких спайки розсмоктуються. При хронічних запорах лікар рекомендує послабляючи ліки. Якщо больовий синдром відсутній і спайки не проявляють себе, то лікування не показано. Пацієнту рекомендується диспансерне спостереження і періодичні профілактичні огляди.

    Оперативне лікування симптомів спайкової хвороби проводиться з метою відновлення проходження кишкового вмісту. Показаннями до призначення цього виду терапії є порушення кровопостачання кишечника, викликаного спайками. Зважаючи на те, що цей вид лікування знову викликає формування спайок, то практикують малотравматичні операції: лапароскопію і лапаротомію. При виборі виду хірургічного втручання лікар враховує вік хворого, наявність супутніх патологій та інші фактори.

    Дієтичне лікування спайкової хвороби кишечника

    Терапія спайкового процесу передбачає виконання певних правил. Для полегшення стану хворого і зменшення навантаження на травну систему рекомендується дробове харчування маленькими порціями, які слід з’їдати щодня в один час. Голод і переїдання провокують розвиток ускладнень та погіршення стану пацієнта. Протипоказана їжа і продукти, що сприяють здуття живота, важко засвоювані, багаті клітковиною, гострі приправи, газовані напої, незбиране молоко, міцний кава, грибні, рибні, м’ясні бульйони, чай, копченості, маринад, консерви. Обов’язково в раціоні повинні бути присутніми продукти, що містять кальцій. Для зменшення або зняття симптомів спайкової хвороби кишечника приймається їжа повинна бути теплою. Рекомендовані продукти:

    • свіжий кефір;
    • сир;
    • сир;
    • омлет з яєць;
    • куряче м’ясо відварне;
    • масло вершкове в малій кількості;
    • нежирні бульйони;
    • варена або приготована на пару риба нежирних сортів.

    Лікування спайкового процесу народними способами

    Народні цілителі рекомендують лікування спайкової хвороби легкої форми трав’яними зборами. Перед початком їх прийому необхідна консультація лікаря. Ось деякі перевірені рецепти:

  • Компрес з насіння льону від болю в животі. В мішечок насипають близько 45 г насіння і опускають його в кип’ячену воду на кілька хвилин. Далі дати рідини стекти, а теплий мішечок з насінням прикласти до хворого місця.
  • Настій з коренів бадану для спринцювання. Для однієї процедури достатньо 100 мл, проводять її не більше двох разів в день.
  • Відвар з плодів шипшини, листя брусниці та трави кропиви. Всі рослини беруть у рівних частинах. Два рази в день готовий напій приймають у теплому вигляді по 100 мл
  • Настій з трави звіробою. П’ють чотири рази в день по кілька ковтків.
  • При погіршенні самопочуття після використання лікарської рослинної сировини припинити прийом і відвідати лікаря.

    Слід вести діяльний спосіб життя для запобігання симптомів спайкової хвороби черевної порожнини. Однак важкі фізичні навантаження рекомендується виключити. Дотримуватися режим харчування, підібрати оптимальний раціон, відстежувати роботу травної системи, не допускати запорів. Дотримуючись цих простих порад, ви будете жити повноцінним життям, і спайковий процес вас не потривожить.