Важко знайти страву, яке асоціюється зі слов’янською культурою більше, ніж борщ. Це важковимовне для іноземця слово відоме і не вимагає перекладу в більшості країн. Люди чують слово «борщ» і відразу представляють далеку Росію. Правда, в самій Росії частіше вживають словосполучення “український борщ”, і, якщо слідувати історичній об’єктивності, це вірно.
Історія
Борщ є близьким родичем іншого легендарного слов’янського супу, щів. Однак щі їли переважно в північних і центральних районах Русі, де в достатку росла капуста, а буряк в прохолодному кліматі приживалася неохоче. Зате буряк, українська назва буряків, давав прекрасні врожаї на українському чорноземі. Саме українці стали використовувати його у борщі, а потім суп поширився по всій Русі, Польщі, Прибалтиці, Румунії.
Не існує точних відомостей, коли був придуманий початковий рецепт класичного українського борщу. Перші згадки про супі відносяться до шістнадцятого століття, він описується в знаменитому Домострої. У Польщі варіація супу під назвою борщак з’явилася лише у вісімнадцятому столітті.
