Сифіліс у жінок — причини, симптоми, діагностика і лікування

Сифіліс вважається одним з найбільш поширених венеричних захворювань. Інфекція передається переважно під час незахищених статевих актів, хоча й інші шляхи поширення також можливі. Сифіліс у жінок супроводжується вельми характерним набором симптомів, поява яких не варто ігнорувати.

Звичайно, багато людей цікавляться інформацією про даному захворюванні. Як можна підхопити інфекцію? Скільки часу триває інкубаційний період? Якими симптоми супроводжується сифіліс у чоловіків і жінок? Які методи лікування пропонує сучасна медицина? Якими наслідками загрожує відсутність терапії? Відповіді на ці питання важливі для багатьох читачів.

Опис і особливості збудника

Для початку варто розібратися з причинами розвитку сифілісу у жінок і чоловіків. Збудником є бактерія — бліда трепонема. Середовищем існування цього мікроба є організм людини або тварини.

Це різновид грамнегативних спірохет. Бактерія була відкрита в 1905 році німецькими вченими Ф. Шаудином і Е. Гофманом. Геном її представлений двухцепочной молекулою ДНК. Клітина оточена бесструктурным речовиною, яка грає роль захисною капсулою. Бактерія фарбується за методом Романовського в блідий, рожевий відтінок.

Як передається інфекція?

Багато людей цікавляться питаннями про те, як сифіліс проявляється у жінок і до яких ускладнень може призвести. Але для початку варто дізнатися більше про те, як поширюється інфекція. Існує декілька шляхів передачі трепонеми:

  • Як свідчить статистика, більш ніж у 90 % випадків зараження відбувається під час незахищеного статевого акту. Небезпечними є не тільки вагінальні, але також оральні і анальні контакти.
  • Можливий і побутовий шлях передачі, наприклад, при спільному використанні столових приладів, зубних щіток, губної помади та інших предметів, на яких може залишитися слина зараженої людини.
  • Зрозуміло, інфекція передається через кров, наприклад, під час переливання або при спільному використанні одного шприца.
  • До групи ризику відносять і медичний персонал. Лікар легко може підхопити інфекцію при контакті з пацієнтів (якщо не були використані маски, медичні рукавички).
  • Трепонема проникає і крізь плаценту. Вагітні жінки, хворі на сифіліс, можуть передати інфекцію і розвивається плоду.

Саме тому так важливо використовувати відповідні заходи захисту і не пропускати планові огляди у венеролога.

Інкубаційний період

Як вже згадувалося, хвороботворна бактерія проникає в організм крізь пошкодження на слизових оболонках і шкірі. Відразу ж після потрапляння в тканини мікроорганізми починають ділитися приблизно раз на 30 годин.

Поступово кількість бактерій збільшується. У місці інвазії утворюється шанкр — це перший прояв сифілісу у жінок (так само як і чоловіків). Таке новоутворення, як правило, з’являється через місяць після інвазії. З іншого боку, у деяких пацієнтів інкубаційний період триває 1-2 тижні, в інших же це процес займає 6 місяців — багато чого тут залежить від стану імунної системи.

Первинний сифіліс у жінок: особливості клінічної картини

Варто відзначити, що дана недуга розвивається в три стадії. Статевий сифіліс у жінок супроводжується появою так званого твердого шанкру. Це тверде підшкірне утворення округлої форми з чіткими, вираженими краями. Подібна структура з’являється в місці проникнення інфекції, наприклад, на тканинах статевих органів, в області ануса, рідше на слизових оболонках ротової порожнини або пальцях. Пальпація новоутворення не супроводжується болями. У більшості випадків з’являється лише один шанкр.

Другий характерний симптом — збільшення лімфатичних вузлів, які розташовані близько до місця проникнення інфекції. Наприклад, якщо шанкр утворився в тканинах зовнішніх статевих органів, то збільшуються лімфатичні вузли в паховій зоні.

Поява нехарактерних виділень при сифілісі у жінок також можливо, але це не є основним симптомом. Слиз, що виділяється з піхви, стає більш густою. Якщо шанкр розташований на шийки матки, то можлива поява прожилок крові. До речі, зміна хімічного складу слизу впливає на статеві органи. Сифіліс у жінок нерідко супроводжується печінням, сверблячкою, роздратуванням шкіри та слизових оболонок зовнішніх структур репродуктивної системи.

Крім того, присутні і ознаки загальної інтоксикації. Можливо невелике тимчасове підвищення температури тіла, запаморочення, слабкість, втома. Тим не менше, ці порушення пацієнтки зазвичай списують на звичайне перевтома.

Так виглядають перші ознаки сифілісу у жінок. На жаль, недуга не завжди супроводжується появою шанкра. Більш того, якщо новоутворення з’явилося на внутрішній поверхні піхви або шийки матки, пацієнтка просто не може визначити його самостійно. Саме тому захворювання або переходить у вторинну, або в латентну форму.

Як виглядає сифіліс у жінок? Симптоми вторинної стадії

Що потрібно запам’ятати? Перший ознака сифілісу у жінок — поява шанкра. Але приблизно через 1,5 – 2 місяці після його утворення спостерігаються й інші симптоми. Бактерії поширюються по організму разом з кров’ю, провокуючи відповідь з боку імунної системи.

Виділення специфічний антитіл і медіаторів запалення призводить до утворення вельми характерної висипки. На шкірі утворюються червонуваті плями, вузлики, папули, гнійні виразки. Висипання мають червонуватий відтінок — вони симетрично з’являються по всьому тілу. Така висип не схильна до лущення. Більш того, елементи не зливаються між собою краями.

Дана фаза супроводжується гарячкою, ознобом, ломотою в тілі. Випадання волосся, брів, вій, утворення на тілі широких кондилом — характерні ознаки сифілісу у жінок на даній стадії.

Надалі імунній системі все ж вдається придушити активність патогенних бактерій — висипання та інші порушення зникають самі по собі. Тим не менш, трепонема залишається в організмі. Будь-яке ослаблення імунної системи призводить до рецидиву — знову збільшуються лімфатичні вузли, з’являється висипка на шкірі, правда, тепер вона захоплює більшу площу.

Дана стадія може тривати декілька років. Але, як правило, на другому році трепонема вже супроводжується ураженнями нервової системи, печінки і серця. Можливо запалення стінок судин, що несуть кров до головного мозку. У деяких пацієнтів розвивається менінгіт. Інфекція вражає різні ділянки ЦНС, що призводить до порушень пам’яті, уваги, координації рухів. Можливо поява психотичних розладів — подібні зміни незворотні.

Третинний сифіліс

Вторинна стадія закінчується латентним періодом. Цей етап супроводжується практично повною відсутністю симптомів сифілісу у жінок. На статевих губах, слизових оболонках, шкірі немає ні висипу, ні подразнення, ні інших ознак, здатних попередити пацієнтку. Такий період відносного благополуччя триває від 1 до 20 років, після чого захворювання переходить в останню стадію.

Третинний сифіліс вкрай небезпечний. Інфекція на це етапі вражає практично всі системи органів. На тканинах формуються так звані гуми — гнійні пухлини, які збільшуються в розмірах і розкриваються з утворенням рубців. Часто подібні утворення з’являються на шкірі обличчя і шиї. Нерідко гуми інфікуються іншими бактеріями і вірусами, що призводить до формування абсцесів і навіть гангрени. Досить часто дана стадія захворювання закінчується інвалідністю або смертю пацієнта.

Ураження нервової системи на тлі інфекції

Як вже згадувалося, інфекція призводить до серйозних, незворотних змін у тканинах головного мозку:

  • Інфекція часом призводить до руйнування стінок судин, які живлять структури центральної нервової системи. Такий процес позначається на психічному, емоційному стані пацієнта спостерігаються порушення сну, зміни особистості і поведінкових моделей, головні болі. Іноді з’являються судоми. Відсутність лікування в даному випадку загрожує інсультом.
  • У тканинах головного мозку нерідко формуються гнійні гуми. Їх наявність призводить до підвищення внутрішньочерепного тиску і оклюзії нервових тканин.
  • Третинний сифіліс нерідко супроводжується запаленням оболонок головного мозку.
  • Захворювання іноді вражає спинний мозок розвивається спинна сухотка. Пацієнт втрачає здатність пересуватися, а його здатність орієнтуватися в просторі порушується.
  • Існує ймовірність атрофії зорового нерва.
  • Багато пацієнтів з третинним сифілісом страждають від прогресуючого паралічу.

Атипові шанкри

Не у всіх випадках клінічна картина супроводжується вищеописаними симптомами. Шанкри, які з’являються на первинній стадії розвитку, можуть бути атиповими:

  • Индуративный набряк найчастіше виникає в області зовнішніх статевих губ і клітора у пацієнтів. Колір шкіри змінюється, вона набуває червоний або синюшний відтінок.
  • Шанкр панарицій — проблема, з якою досить часто стикаються лікарі і працівники, які доглядають за пацієнтами. Інфекція в даному випадку проникає в організм крізь покриви на руках. Шкіра на великому, вказівному і середньому пальцях руки набрякає і починає ніби відставати від більш глибоких тканин, утворюючи великі кровоточать ділянки (за зовнішнім виглядом вони нагадують опіки другого ступеня). Подібний стан супроводжується сильним болем і нерідко ускладнюється вторинною інфекцією. Часто ураження шкіри долоню доповнюється освітою шанкра в тканинах статевих органів.
  • Шанкр-амігдаліт проявляється запальним процесом, локалізованим в одній мигдалині. Дана структура швидко збільшується в розмірах. Пацієнти скаржаться на сильні болі, що виникають під час розмови, прийому їжі, пиття.

Інфекція під час вагітності

Вагітні жінки з сифілісом повинні проходити відповідне лікування. Наявність в організмі матері інфекції значно підвищує ризик передчасних пологів. Крім того, інфекція проникає крізь плаценту, інфікуючи плід. Активність трепонеми може призвести до різних аномалій у розвитку дитини, а також підвищує ймовірність мертвонародження.

Чим небезпечний вроджений сифіліс?

Як вже згадувалося, якщо вагітна жінка заражена патогенної бактерією, то інфекція може поширитися і на організм плоду. Вроджені форми подібного захворювання вкрай небезпечні. У малюків на тлі недуги нерідко розвиваються важкі ускладнення:

  • Інфекція часом призводить до розвитку паренхіматозного кератиту. Такий стан супроводжується запаленням і почервонінням епітеліальних тканин очного яблука і внутрішніх органів. Якщо мова йде про ураженні очей, то можливе зниження гостроти зору, поява більма.
  • Трепонема проникає в нервову систему плода і активно руйнує нейрони. Це може призвести до патологічних змін слухового нерва та вродженої глухоти.
  • Існує ймовірність аномального розвитку зубів. При неправильної закладки тканин зуби можуть мати неправильну форму (на різальному краї зуба є округла виїмка). Іноді зуби не повністю покриті емаллю, що призводить до їх швидкого руйнування.
  • Можливо відсутність у дитини будь-яких структурних аномалій. Тим не менш, у малюка, швидше за все, буде слабкий імунітет.

Якщо жінка заразилася вже після пологів, грудне вигодовування не рекомендується, так як трепонема виділяється з організму разом з молоком. Саме тому перевірятися на наявність венеричних захворювань потрібно ще на етапі планування вагітності.

Діагностичні заходи

Поява перших симптомів сифілісу у жінки, описаних вище, — це серйозні привід звернутися до лікаря. Діагностика включає в себе кілька основних процедур:

  • Обов’язковим є гінекологічний огляд. Як вже згадувалося, сифіліс у жінок супроводжується появою шанкра, переважно на тканинах зовнішніх статевих органів, піхви або шийки матки. На місці шанкра нерідко залишається вельми характерний рубець або атрофований ділянку. Саме ця ознака і може виявити лікар.
  • Проводиться загальний огляд. Шкіру пацієнта перевіряють на наявність характерної висипки. Крім того, потрібно оглянути лімфатичні вузли.
  • Для лабораторного аналізу беруть цереброспінальну рідину, а також зразки, отримані під час пункції лімфатичних вузлів. Інформативною є ПЛР-діагностика, а також ІФА, РІФ і реакція Вассермана.
  • Звичайно ж, в подальшому проводяться додаткові обстеження, мета яких — визначити наявність ускладнень. Пацієнтів відправляють на електрокардіографію, УЗД органів малого тазу та черевної порожнини, комп’ютерну або магнітно-резонансну томографію.

Загальна схема терапії

Поява симптомів сифілісу у жінок пов’язано з проникненням в організм і активацією трепонем. Саме тому в першу чергу проводиться антибактеріальна терапія:

  • У більшості випадків пацієнтам призначають антибіотики з групи пеніцилінів. Якщо у жінок має гіперчутливість до пеніциліну, то його можна замінити засобом з ряду тетрациклінів або цефалоспоринів. При вторинному і третинному сифілісі використовують препарати, що містять вісмут і йод (наприклад, «Бийохинол»), а також миш’як («Новарсенол»). Потрібно підтримувати певний рівень антибіотиків у крові протягом хоча б 7 – 10 діб.
  • Обов’язковою є і прийом імуномодуляторів. Дуже важливо активувати роботу імунної системи — це прискорить процес відновлення, допоможе організму самостійно боротися з інфекцією. Ефективними вважаються такі препарати, як «Т-Активін» і «Тималін».
  • Лікарі рекомендують пацієнтам прийом про — і пребіотиків, зокрема, «Лінексу», «Хилака», «Лацидофила». Такі препарати допомагають відновити природну мікрофлору організму і створити умови для активного розмноження корисних бактерій. Подібне лікування необхідно для профілактики дисбактеріозу, з яким часто пов’язаний прийом антибіотиків.
  • Корисним буде і прийом препаратів, у складі яких присутні вітаміни і мінерали. Це допомагає відновити нормальну роботу організму, а також зміцнити імунну систему.
  • Якщо мова йде про вторинної та третинної стадії сифілісу у жінок, то проводиться і симптоматична терапія. Наприклад, використовуються нестероїдні протизапальні засоби, спеціальні мазі, які допомагають впоратися з шкірним висипом, ноотропи, які покращують кровообіг в головному мозку і активують роботу центральної нервової системи.

Прогнози для пацієнток

Ви вже знаєте про те, чому виникає і як сифіліс проявляється у жінок. Якщо мова йде про первинної і вторинної стадії захворювання, медикаментозна терапія надає потрібний ефект. Вже через добу після початку лікування жінка перестає бути заразною.

А ось третинний сифіліс супроводжується тяжкими системними ураженнями. Безумовно, антибактеріальна терапія дозволяє позбутися від інфекції, але не завжди вдається повністю відновити роботу організму. Наприклад, ушкодження мозку на тлі сифілісу незворотні. Як свідчить статистика, в 25 % випадків третинна форма недуги закінчується летально.

Профілактичні заходи

Специфічних профілактичних засобів, на жаль, не існує. Пацієнтам рекомендують лише уникати впливу факторів ризику. Наприклад, варто відмовитися від безладних статевих контактів. Важливо користуватися презервативом (мова йде також про оральних і анальних актах).

Лікарі та медичні працівники повинні пам’ятати про масках, захисних рукавичках, правильної стерилізації інструментів і інших обережності.

Якщо в силу тих чи інших причин вам все ж доводиться контактувати з людиною, організм якої вражений трепонемою, то важливо виділити йому індивідуальний набір посуду, рушників, відмовитися від поцілунків і інших контактів (до завершення курсу терапії).