Застосування змов проти звички палити викликає суперечки як серед практикуючих езотериків, так і між тими, хто намагався скористатися ворожбою дому, для себе.
Відгуки про результативність ритуалів різняться. Часто описується ситуація, при якій один і той самий обряд, що проводиться людиною для себе, в перший раз виявився марним, а після повторного сеансу – ефективний.
Така особливість пов’язана зі специфікою ворожби.
Як виникли такі змови?
Боротьба з курінням – одне з наймолодших напрямків практичної побутової ворожбі. Молодше, ніж змова проти куріння, тільки обряди, спрямовані на боротьбу з наркозалежністю.
Формуватися цей напрямок початок при царюванні Петра Першого. Було це викликано частими зверненнями до знахарів місцевих мешканок, чиї чоловіки, женихи або просто родичі, відслуживши у царській армії чи на флоті, повернулися додому. Зрозуміло, повернулися зі звичкою палити тютюн.
У допетровські часи тютюнопаління на Русі було. Наприклад, в Німецькій слободі в Москві, де жили запрошені з Європи майстра, курили всі. Однак це явище ніяк не стосувалося сіл, провінційних містечок, тобто широко в руських землях відомо не було.
Винятком були тільки Донські вольниці. Козаки, постійно воювали з турками, кримськими «племенами» перейняли манеру палити, як вони самі казали, «люльку». Це була спрощена копія турецької трубки. Однак на Дону з курінням ніхто не боровся і місцевих чаклунів не спантеличував подібними питаннями.
З масовим поверненням з петровської армії в села й села центральної Русі почалися і спроби знахарів перемогти куріння. Було це пов’язано тільки з тим, що некурящим мешканцям, а особливо жінкам, складно переносити дим і супутній запах, або ж серед причин були присутні і інші мотиви, зараз вже ніхто точно сказати не зможе.
Є версія, що так сильно на цю звичку «ополчилися» в центральних слов’янських землях з двох причин – через страх пожежі, який міг початися від іскри кресала, приміром, на сіннику, і з-за церковної позиції. Батюшки в той час активно противилися паління, кажучи, що, пускаючи з рота, людина уподібнює себе межу.
