Симптоми і лікування золотистого стафілокока

Лікування золотистого стафілокока – одна з найбільш часто зустрічаються проблем, з якою доводиться стикатися дорослим і дітям. Мова йде про Staphylococcus aureus – нерухомої аеробної бактерії, яка є збудником різних захворювань. Найчастіше недуга вражає в ранньому віці.

Своє ім’я цей мікроорганізм отримав з-за специфічного золотистого світіння, що виникає при посіві на живильне середовище. Як і багато інших представників патогенної мікрофлори, золотистий стафілокок здатний існувати в повітряному середовищі, має кулясту форму (coccus з грецької означає «кулястий»). До речі, бактерія під мікроскопом схожа з виноградне гроно – цим легко пояснити першу частину її назви (staphyle – «гроно»).

Аеробний мікроорганізм широко розповсюджений у навколишньому середовищі. Насправді він присутній на кожній поверхні, предмет побуту, дитячої іграшки і навіть медичних інструментах. Незначна кількість золотистого стафілокока, симптоми і лікування якого доставляють масу незручностей, можна знайти навіть в «стерильному» грудному молоці і на шкірі будь-якого здорового людини.

Небезпечний цей мікроб

Лікування золотистого стафілокока потрібно тільки в тому випадку, коли його кількість перевищує норму. Він присутній в організмі кожного з нас, але ось у чому особливість: стафілококова інфекція не є справою абсолютно здорових людей. У людини з міцним імунітетом «корисна мікрофлора пригнічує ріст хвороботворних бактерій і не дозволяє їм проявляти свою патогенну природу. У разі ослаблення захисних сил мікроб активізується і стає збудником певних захворювань. Найбільш небезпечними є менінгіт і зараження крові.

Хвороботворність золотистого стафілокока (лікування у дорослих, як правило, передбачає застосування антибіотиків) пояснюється трьома чинниками:

  • Цей мікроб володіє високою стійкістю до антисептичну речовин і впливу зовнішнього середовища. Бактерія не гине навіть після десятихвилинного кип’ятіння, висушування, заморожування, обробки етиловим спиртом, перекисом водню.
  • Лікування золотистого стафілокока у дітей без антибіотиків не дасть ніякого відчутного результату. Разом з тим особливість цієї бактерії полягає в здатності виробляти пеніциліназу і лідазу – ферменти, які захищають її від дії практично всіх антибіотиків пеніцилінового ряду. Пеніциліназу та лідаза з легкістю проникають в клітини епідермісу, в тому числі через потові залози, і пробираються всередину організму.
  • Золотистий стафілокок виробляє ендотоксин – речовина, що приводить до харчового отруєння і синдрому загальної інтоксикації організму. У важких випадках стафілококова інфекція може загрожувати блискавичним розвитком токсичного шоку.

Не можна не згадати той факт, що у людини не виробляється імунітет до золотистого стафілококу. Пацієнт, перехворівши один раз бактеріальною інфекцією, не захищений від повторного зараження. Єдиний спосіб мінімізувати ризик інфікування — дотримуватися правил особистої гігієни і уникати контакту з хворими людьми.

У особливій групі ризику захворювання новонароджені і діти першого року життя. Лікування золотистого стафілокока у немовляти пов’язано з рядом труднощів із-за низької ефективності наявних препаратів антибактеріальної групи і що викликаються ними серйозних побічних ефектів. У поліклініках і стаціонарних медзакладах концентрація стафілокока в навколишньому середовищі зазвичай перевищує норму – про це завжди потрібно пам’ятати, відправляючись на прийом до лікаря.

Причини

Все просто: спровокувати розвиток стафілококової інфекції може згаданий вище однойменний збудник. Зараження мікробом відбувається тоді, коли знижується імунітет. Ослаблення захисних сил організму зазвичай сприяють наступні фактори:

  • тривалий прийом антибіотиків або стероїдних препаратів;
  • стресові ситуації, сильні емоційні потрясіння;
  • незбалансоване харчування;
  • сезонний або патологічний авітаміноз;
  • наявність в організмі вогнища хронічного запалення;
  • дисбактеріоз кишечника;
  • ігнорування правил особистої гігієни;
  • народження дитини раніше терміну;
  • штучне вигодовування;
  • пізніше прикладання до грудей.

Типи інфекції

Умовно розрізняють генералізовану і локальну форму зараження дітей і дорослих золотистим стафілококом. Лікування, симптоми у пацієнтів і характер перебігу інфекції багато в чому залежать від її типу. Найважчою і небезпечною є генералізована форма (септикопіємії і септикоцемия). Локальні різновиди інфікування вимагають лікування золотистого стафілокока в кишечнику, суглобах, дихальних шляхах, молочних залозах, слизових оболонках, шкірі. До окремої категорії відносять харчові отруєння, викликані ендотоксином бактерії.

Також важливо відзначити, що стафілококова інфекція може мати первинний і вторинний характер. У перебігу хвороби виділяють гострі та хронічні форми.

Симптоматика, спричинена патогенної бактерією

Схема лікування золотистого стафілокока у дорослих і дітей також залежить від місця локалізації хвороботворного вогнища інфекції в організмі і вираженості симптомів. Клінічна картина, у свою чергу, визначається ступенем ослаблення імунітету і місця ураження. До об’єднуючих ознаками стафілококової інфекції відносять:

  • гарячковий стан, озноб;
  • виражений інтоксикаційний синдром;
  • млявість і загальну слабкість;
  • відсутність апетиту;
  • дрібні висипання на тілі.

Поразка мікробом пупкової ранки

Дане захворювання називається омфалітом, зустрічається у новонароджених. Характерна особливість – набряклість пупкового кільця, наявність гнійного відокремлюваного з ранки. При відсутності своєчасного лікування золотистого стафілокока в патологічний процес втягується пупкова вена – при промацуванні вона здається потовщеною. Візуально помітною стає і гіперемія оточуючих шкірних покривів.

Інфікування шкіри

Як вже говорилося, золотистий стафілокок в нормі присутній на шкірі кожної людини, тому, говорячи про зараження цієї бактеріальною інфекцією, мають на увазі вторинну форму захворювання. Сприятливими умовами для розмноження золотистого стафілокока на тлі ослаблення імунітету є:

  • Псевдофурункулез (ураження потових залоз). Для патології властиво виникнення щільних червонуватих вузликів в шкірних складках, місцях скупчення потових залоз. При активізації стафілокока відбувається нагноєння тканин.
  • Везикулопустулез. Йому властиве утворення бульбашок з ексудативним вмістом, які розкриваються мимовільно, створюючи тим самим шляхи для проникнення стафілокока.
  • Ексфоліативний дерматит. Медики називають це захворювання «синдромом ошпаренной шкіри», так як воно зовні проявляється величезними пухирями, що нагадують сліди від опіків. Через деякий час шкіра починає лущитися, виникають відкриті ранки, в які потрапляє стафілокок.
  • Абсцес та флегмона – ураження глибоких шарів шкіри або підшкірної клітковини з помітною гіперемією і ущільненням. Проникнення в порожнину золотистого стафілокока сприяє розвитку запалення і нагноєння.
  • Панарицій – захворювання, для якого характерне запалення крайніх фаланг пальців.

Слизова очей

Розвиток кон’юнктивіту при попаданні бактерії на слизову викликає ряд патологічних симптомів. Хворі скаржаться на такі прояви, як:

  • світлобоязнь;
  • інтенсивне сльозотеча;
  • набряклість повік;
  • почервоніння склер;
  • наявність гнійного відокремлюваного.

Для лікування золотистого стафілокока, який спровокував кон’юнктивіт, використовують і комбіновані антибактеріальні очні краплі, промивають очі антисептичними препаратами, розчином марганцівки.

Ураження дихальних шляхів

Про необхідність лікування золотистого стафілокока в горлі і носі підкаже ряд симптомів, які запросто можна сплутати з застудою. У більшості випадків пацієнти і не здогадуються про те, що вони не просто хворі затяжним ГРЗ, а їх дихальні шляхи вражені бактеріальною інфекцією. Здати аналізи і приступити до лікування золотистого стафілокока в носі і горлі потрібно в тому випадку, якщо:

  • нежить не проходить більше 10 днів;
  • відчувається біль у горлі при ковтанні;
  • діагностовано почервоніння і набряк мигдаликів;
  • збільшені лімфатичні вузли;
  • спостерігається стійке субфебрильное підвищення температури;
  • відчувається загальна слабкість і нездужання.

Ігнорувати симптоми бактеріального ураження дихальних шляхів не можна. Без лікування золотистого стафілокока в горлі у дорослих і дітей можуть початися ускладнення на тлі поширення інфекції по всьому організму. У важких випадках можливий також розвиток стенозу дихальних шляхів.

Стафілококовий менінгіт

Проникнувши в кров, хвороботворна бактерія може потрапити в головний мозок. Найчастіше таке ускладнення виникає у дітей з імунодефіцитом. Менінгіт і абсцес головного мозку – це загрозливі для життя захворювання, які протікають вкрай важко, з високою температурою і явищами інтоксикації. Для підтвердження діагнозу проводять спинномозкову пункцію.

Інфікування інших органів і систем

Крім вищезгаданих ускладнень, до яких призводить інфікування золотистим стафілококом, можливе ураження сечовивідних шляхів, суглобів, шлунково-кишкового тракту.

Бактерія здатна спровокувати уретрит, цистит, пієлонефрит, характерними симптомами яких є: прискорене сечовипускання з різями, ниючий біль в попереку, висока температура. В аналізах сечі таких пацієнтів присутній білок, перевищено допустимий число лейкоцитів, а бакпосів підтверджує наявність у сечовивідних шляхах золотистого стафілокока.

При інфікуванні кісток і суглобів розвиваються артрити і остеомієліт. Харчова інтоксикація і поразка кишечника – ще один поширений сценарій розвитку подій після вживання зараженої або зіпсованої їжі. Отруєння протікає з симптомами гострого ентероколіту: лихоманкою, нудотою, частою блювотою і рідким зеленуватим стільцем.

Дослідження

Найпоширеніші діагностичні методи, які застосовуються для підтвердження діагнозу:

  • лабораторно-клінічний аналіз крові (фахівці звертають увагу на показники лейкоцитів, нейтрофілів, ШОЕ);
  • загальний аналіз сечі (про інфекції свідчить білок, підвищена кількість лейкоцитів);
  • бактеріологічний посів біологічного матеріалу на живильні середовища (виявлення патогенної мікрофлори).

Останній вид дослідження проводять з метою ідентифікації збудника, встановлення його чутливості та стійкості до антибіотиків різного спектру.

Результати лабораторного аналізу фекалій також можуть свідчити про необхідність лікування золотистого стафілокока. У кале, посів якого виробляють не пізніше ніж через 3 години після спорожнення кишечника, виявляють слиз і бактерії.

Мазки зі слизових оболонок горла та носа беруться натще, до прийому ліків і чищення зубів, при кон’юнктивіті зразки одержують з нижнього століття за допомогою стерильного тампона, зволоженого дистильованою водою. Для підтвердження стафілококового інфікування шкіри мазки беруть після попередньої обробки шкіри навколо рани антибактеріальними розчинами і видалення відмерлих частинок.

Терапія

Схема лікування підбирається в залежності від локалізації ураження. Терапією стафілококової інфекції у дітей та дорослих займаються лікарі-інфекціоністи. У більшості випадків пацієнтів з золотистим стафілококом госпіталізують.

При легких формах хвороби антибіотики не призначають. У разі погіршення самопочуття і вираженості клінічної картини лікування починають з прийому напівсинтетичних пеніцилінів («Амоксиклав»). «Цефтріаксон» і «Кефзол», які призначають при лікуванні ряду бактеріальних інфекцій, зазвичай виявляються малоефективні через стійкості золотистого стафілокока до пеніцилінів і цефалоспоринів.

Тривалість терапії залежить від ступеня тяжкості хвороби, ураження шкіри або внутрішніх органів. При нормальному перебігу інфекції для повного знищення патогенної мікрофлори потрібно 7-14 днів, але у деяких випадках лікування може тривати до кількох місяців.

Гнійно-запальні захворювання епідермісу з приєднанням стафілококової інфекції є показанням для призначення антибіотика місцевої дії «Мупироцин» та похідних плевромутилина. При легкому перебігу хвороби рани обробляють антисептиками (розчином брильянтової зелені, марганцю, перекисом водню) та антибактеріальними мазями («Бактробан», «Тетрациклін», «Оксикорт»). У разі розвитку абсцесів або флегмони здійснюють хірургічне розтин гнійників для відтоку гною.

При харчовій токсикоінфекції, спровокованої золотистим стафілококом, антибіотики не призначаються, застосовують тільки «стафілококовий Анатоксин». Крім того, хворому обов’язково промивають шлунок і заповнюють об’єм циркулюючої крові краплинними інфузіями і пероральним прийомом сольових розчинів (розчин глюкози, натрію хлорид, «Регідрон» та ін). Для лікування золотистого стафілокока і профілактики дисбактеріозу кишечника рекомендують застосовувати протигрибкові препарати («Дифлюкан», «Ністатин») одночасно з антибіотиками. Паралельно при будь-якій локалізації бактеріального ураження хворому призначають імуномодулятори, вітамінно-мінеральні комплекси.

Як впоратися з інфекцією дихальних шляхів

Окремої уваги заслуговує лікування золотистого стафілокока в горлі і носі. Як тільки буде визначена антибиотикорезистентность збудника, що вразила організм, можна починати терапію. Боротися зі стафілококом можна з допомогою спеціальних протимікробних розчинів, спреїв, крапель, настоїв. При ускладненому перебігу доведеться вдатися до застосування противостафилококковых коштів.

Для лікування золотистого стафілокока в носі у дорослих і дітей підходять масляні краплі «Хлорофіліпт». До речі, однойменною спиртовим розчином рекомендують промивати носову порожнину і полоскати горло. З цією ж метою призначають «Фурацилін» – антисептичний препарат (на склянку гарячої кип’яченої води використовують 1-2 таблетки). Для зміцнення місцевого імунітету використовують препарат «ІРС-19».

Анальгезуючі і жарознижуючі засоби використовують при наявності показань (підвищення температури тіла, головний біль). Також при бактеріальної інфекції необхідно збільшити добову норму споживання рідини.