Таблетки Гіпотіазид — інструкція із застосування, склад та відгуки

В інструкції в описі таблеток «Гіпотіазид» виробник вказує, що це засіб засноване на гидрохлоротиазиде і має виражену дію на підвищений тиск. Розумне вживання препарату допомагає нормалізувати показники і привести стан пацієнта в норму. Також «Гіпотіазид» приймають при гестозу і набряковому синдромі, деяких формах діабету і глаукоми. Призначаючи препарат, на прийомі лікар обов’язково пояснює пацієнту, від чого допомагає «Гіпотіазид» в конкретному випадку. Наприклад, його можуть вибрати як засіб для попередження формування каменів у сечовивідних органах.

Особливості кошти

В інструкції по застосуванню препарату «Гіпотіазид» зазначено, що засіб засноване на гидрохлоротиазиде. В одній таблетці міститься від 25 мг цього з’єднання до вчетверо більшого обсягу. Також використані допоміжні компоненти, що забезпечують стабільність складу протягом усього терміну зберігання. Виробник в інструкції вказує на включення у препарат тальку і крохмалю, лактози і желатину, магнієвого стеарату. Особливу увагу на це необхідно звернути особам, що страждають підвищеною чутливістю або непереносимістю до будь-яких речовин, що застосовуються у фармацевтичній промисловості. Зокрема, негативні ефекти можуть бути пов’язані з вживанням таблеток при непереносимості лактози.

Препарат випускається тільки в таблетованій формі. В інструкції із застосування таблеток «Гіпотіазид» виробник вказує на приналежність медикаменту до класу тіазидних сечогінних.

Коли допоможе?

Перераховані в інструкції по застосуванню «Гипотиазида» свідчення включають в себе набряковий синдром. Такої нерідко переслідує осіб, що страждають хворобами серця і судин, печінки, нирок. Можливі набряки незадовго до початку менструальної кровотечі або під впливом прийнятих медикаментів. Так, часто потрібне коригування стану хворого за допомогою діуретиків, якщо призначені кортикостероїди.

У повній інструкції до «Гіпотіазид» виробник також вказує на ефективність препарату при підвищеному тиску в артеріях. Засіб допускається використовувати як у вигляді основного, так і в поєднанні з іншими препаратами для контролю тиску.

При поліурії розглянутий препарат підходить для полегшення симптоматики. Речовина виробляє ефект на основі парадоксального механізму. Найбільш виражений спостерігається у осіб, які страждають на нецукровий діабет. Також застосування таблеток допомагає послабити гиперкальциурию.

Можна чи не можна?

Вивчаючи інструкцію по застосуванню і опис «Гипотиазида», необхідно приділити увагу не тільки показаннями до прийому таблеток, але і протипоказань. Нехтування цими обмеженнями призводить до тяжких наслідків – негативним побічним ефектам і неефективності терапевтичного курсу.

Заборонено використовувати таблетки, якщо встановлена підвищена чутливість або несприйнятливість будь-якого з сполук, присутніх в препараті. Це стосується й основного компонента, та додаткових речовин. Не можна вживати «Гіпотіазид» при підвищеній чутливості до інших препаратів з класу сульфаніламідів.

Не можна використовувати «Гіпотіазид» при анурії і креатининовом кліренсі менше 30 мл на хвилину, при недостатності функції печінки. Препарат не підходить для коригування стану хворих, у яких виявлена нестача калію або надлишок кальцію, що не піддаються лікуванню за допомогою медикаментів. Не можна використовувати засіб при рефракторной нестачі натрію. В інструкції по застосуванню і анотації до «Гіпотіазид» виробник вказує на неприпустимість прийому таблеток при подагрі.

Як користуватися?

Виробник в супровідній документації вказує на необхідність вибору оптимального дозування індивідуально, враховуючи реакцію організму хворого на медикаментозну терапію. Необхідно регулярно контролювати стан пацієнта. Вказаний в інструкції по застосуванню «Гипотиазида» склад починається з гідрохлоротіазиду, який провокує підвищену активність процесу вимивання з організму магнію, калію. Це зобов’язує регулярно брати аналізи біологічних рідин пацієнта для уточнення змісту мікроелементів, і вдаватися до замісної терапії, якщо в цьому виникає необхідність. Найчастіше подібна практика необхідна хворим, які страждають недостатністю роботи серця, а також ослабленням печінкової функціональності. Підвищений ризик вимивання занадто хворого кількості магнію, калію, якщо «Гіпотіазид» комбінувати з препаратами наперстянки.

В інструкції по застосуванню «Гипотиазида» зазначено, що таблетки слід вживати після їжі.

Діагнози і дозування

При набряковому синдромі дорослому хворому спочатку призначають 25-100 мг препарату в розрахунку на один день. Можливий формат прийому – через день. Виходячи з результатів, дозу знижують або підвищують. Підтримують кількості – 25-50 мг на день. При вираженій симптоматиці спочатку можливе призначення 200 мг. При набряках перед менструальним кровотечею слід використовувати препарат в кількості 25 мг, приймаючи засіб, ледь набряки почали турбувати, і завершуючи курс, як тільки почалося кровотеча.

В інструкції по застосуванню «Гипотиазида» виробник вказує, що при підвищеному артеріальному тиску засіб призначають у кількості 25-100 мг на день. Весь прописаний обсяг приймають за один раз. Можна використовувати медикамент як єдиний у боротьбі з гіпертензією, можна комбінувати його з іншими засобами для коригування стану.

Можливі випадки, коли спочатку достатнім обсягом виявляється 12,5 мг кошти. У добу можна вживати більше 100 мг. Оптимальний формат лікування – вибір мінімальної ефективної дози, за допомогою якої вдається домогтися ефекту, а також мінімального обсягу, що дозволяє підтримувати його постійно.

При поєднанні «Гипотиазида» з іншими препаратами для зниження тиску слід вживати заходів для попередження раптового різкого падіння тиску. Ймовірність такого явища в більшій мірі властива моменту, коли два засоби тільки починають приймати разом. Щоб уникнути негативних наслідків, слід зменшити дозування.

В інструкції до «Гіпотіазид», у відгуках про застосування таблеток вказується, що виражений вплив на тиск в середньому спостерігається через чотири дні після початку курсу, але стійкий результат досяжний лише до кінця першого місяця. Виробник також звертає увагу, що після завершення терапевтичного курсу ефект триває ще близько тижня. Це підтверджується і досвідом хворих, які використовували описувані таблетки.

Нюанси призначення

В інструкції по застосуванню до «Гіпотіазид» виробником зазначено, що при нецукровому діабеті препарат можна використовувати, щоб згладити поліурію. У нормі на день призначають 50-150 мг. Обрану доктором дозу розподіляють на декілька прийомів.

При необхідності призначення препарату дітям у віці 2-12 років враховують, що в середньому на добу достатньо 1-2 мг на кожен кілограм ваги. Альтернативна формула розрахунку 30-60 мг на м2. На добу доводиться 37,5-100 мг, використовуваних за один прийом.

Чи варто брати?

За відгуками, ціна «Гипотиазида» повністю виправдовує ефективність цього медикаменту. В даний час в аптеках за одну упаковку просять близько 70-100 рублів. Проходили лікування цим засобом особи відзначали, що при правильному вживанні й контролі прогресу доктором медикамент допоміг позбутися від неприємних симптомів і стабілізувати стан.

Вивчаючи відгуки, інструкцію по застосуванню до «Гіпотіазид», ціни на таблетки в різних аптеках, все частіше люди приходять до висновку, що препарат ефективний і безпечний, тому намагаються приймати його самостійно, не порадившись з лікарем. Подібна практика найчастіше призводить до побічних ефектів. Щоб мінімізувати ймовірність небажаних наслідків, слід виключити самолікування «Гипотиазид» і будь-якими іншими діуретиками (а також іншими аптечними продуктами, призначеними для прийому тільки після консультації з фахівцем). З відгуків видно, що частіше з негативними наслідками стикалися саме особи, які використовували «Гіпотіазид» без лікарського контролю.

«Гіпотіазид»: аналоги

В інструкції до даного препарату зазначено, що основний компонент, що забезпечує його ефективність – гідрохлоротіазид. На ньому засновані медикаменти «Гідрохлоротіазид», «Гідрохлортіазид», «Апо-Гідро». Незважаючи на схожість інструкцій по застосуванню «Гипотиазида» і аналогів, самостійно вирішувати питання про заміну виписаного лікарем препарату не можна. Невдалий вибір альтернативи запросто може стати причиною небажаних наслідків. Крім того, подібне лікування може виявитися неефективним.

Варто зазначити, що інструкція до «Гіпотіазид» і аналогам препарату, зазначеним вище, досить близька: кошти призначаються при однакових проблеми зі здоров’ям, мають подібний механізм впливу на людський організм. Це пояснюється подібністю основної діючої речовини.

Негативні наслідки: що можливо?

В інструкції по застосуванню «Гипотиазида» виробником перераховані вірогідні (більшою чи меншою мірою) негативні наслідки прийому таблеток. Зокрема, вживання кошти пов’язане з ймовірністю тромбоцито-, лейко-, нейтропенії, анемії та агранулоцитозу, але такі негативні підсумки курсу зустрічаються досить рідко.

Розглянутий препарат може вплинути на концентрацію в організмі калію, натрію, магнію, кальцію, може стати причиною виявлення в урині глюкози, а також підвищеного рівня глікемічного. З невідомою частотою є ризик виникнення аритмії, гіпотензії. Вкрай рідко пацієнти скаржилися, що хворіла і крутилася голова, турбувала судорожность, парестезії. Відомі випадки сплутаного свідомості, втрати здатності орієнтуватися в просторі. З невідомою частотою на тлі прийому препарату хворих тягнуло до сну, турбували перепади настрою, підвищена нервозність, тимчасові порушення роботи зорової системи.

Як показують випробування, вживання описуваного препарату пов’язане з ризиком порушення стільця, нудоти і блювоти, запальних процесів у слинних залозах. Іноді пацієнти скаржилися на сухість слизових рота і постійне бажання пити. Є ризик жовтяниці, холециститу, панкреатиту, болі і спазми в м’язової тканини, нефрит та недостатності роботи нирок, алкалозу, коми печінки. Під впливом компонентів таблеток є ризик зниження сприйнятливості глюкози, що у разі прихованого діабету пов’язане з небезпекою гострого прояву хвороби.

Також відомі випадки, коли на тлі прийому таблеток виникали васкуліт, ангіїт, дистрес, легеневий набряк, пневмоніт, анафілактичний шок, некроліз епідермісу, кропив’янка, пурпура, порушення в роботі статевої системи, виснаження.

Занадто багато!

У клінічній практиці є згадки про випадки передозування сечогінним препаратом. Симптоми вказують на зневоднення організму і вимивання електролітів. Збивається частота і швидкість серцебиття, знижується тиск, спостерігається шоковий стан. Хворого рве і нудить, тягне пити, свідомість сплутана, пацієнт слабкий і скаржиться на запаморочення. Можливі м’язові спазми, виснажене стан, парестезія, ан-, олиг-, поліурія. При дослідженні в лабораторних умовах зразків рідини виявляється нестандартний рівень калію, натрію, хлору. Можливий алкалоз і надмірність сечовини в кровоносній системі.

При виявленні факту передозування необхідно ініціювати блювотний рефлекс. Антидоту препарат не має. Хворому показано промивання шлунка і прийом препаратів для пригнічення процесу всмоктування. Ефективний активоване вугілля.

При шоковому стані, зниженому тиску необхідно введення електролітів, рідини. Стабілізація стану вимагає регулярного контролю вмісту цих речовин, а також ниркової функціональності.

«Цікаве» положення

В даний час вчені мають у своєму розпорядженні обмеженими відомостями про можливість використання «Гипотиазида» в період виношування дитини. Найменше корисних даних про прийом препарату в перші три місяці вагітності. Є певна база знань, сформована при дослідженні реакцій тварин, але такої інформації недостатньо для оцінки ризиків, яким піддається людина.

Відомо, що активна речовина, що міститься в «Гипотиазиде», здатне проникнути через бар’єр плаценти. Використання кошти у другій і третій частині терміну може стати причиною збоїв фетоплацентарного кровотоку. Як наслідок, у ембріона може розвинутися жовтяниця. Схильний до такого ризику і немовля, якщо мати користувалася сечогінним препаратом. Можливі небезпеки для дитини, пов’язані з вживанням матір’ю таблеток – тромбоцитопенія, дисбаланс електролітів.

Не допускається застосовувати «Гіпотіазид» для усунення набряків, підвищеного тиску, прееклампсії в період виношування дитини. Позитивного ефекту від прийому в такому стані не спостерігається, але істотно зростає ймовірність скорочення обсягу плазми, погіршення постачання кров’ю плаценти і матки.

При эссенциальном підвищеному тиску в артеріях при вагітності разматываемый препарат застосовують вкрай рідко – лише при відсутності адекватної альтернативи.

У період виношування дитини таблетки з гідрохлоротіазидом у загальному випадку заборонені. Рекомендуючи пацієнтці таке лікування, лікар зобов’язаний вести в курс всіх можливих небезпек, а також пояснити, з якої причини користь від терапії вище ризиків.

Мати і дитя

Під час лактації «Гіпотіазид» несумісний з грудним вигодовуванням, оскільки чинне з’єднання препарату здатне проникнути в материнське молоко. Якщо прийом медикаменту обов’язковий і більш безпечної альтернативи немає, необхідно перевести дитину на штучне годування.

Не можна використовувати «Гіпотіазид» стосовно дітям віком до дворічного віку. У період 2-12 років препарат дозволений, але дозування вибирають індивідуально, враховуючи вагу пацієнта. На добу її розраховують як 1-2 мг на кожний кілограм живої маси. Альтернативний варіант – можна виходити з площі поверхні тіла: на кожен квадратний метр беруть 30-60 мг. Сумарно отримані обсяги не повинні перевищувати 100 мг.

Нюанси використання

Вживання будь-яких засобів для зниження тиску може стати причиною гіпотензії. Ці ризики пов’язані й з терапевтичним курсом «Гипотиазида». Щоб уникнути небажаних наслідків, важливо регулярно контролювати стан пацієнта. Вживання препарату може стати причиною розладу балансу солей і води в організмі. Тільки постійний контроль стану дозволяє своєчасно визначити ознаки такого відхилення. Найбільш часте відображення порушення – блювання, що супроводжується поносом. При наявності такого явища необхідно перевірити зразки крові на вміст електролітів у плазмі. Враховують, що в теплі сезони при схильності до набряків у хворих можлива втрата натрію із крові, яка пояснюється розрідженням цієї рідини.

Використання тіазидних сечогінних препаратів може стати причиною зменшення толерантності до глюкози. У ряді випадків особи, змушені приймати препарати для контролю діабету, повинні скоригувати дозування. Це стосується також інсуліну. Латентна форма діабету може маніфестувати на тлі використання сечогінних на гидрохлоротиазиде.

Звернути увагу!

Тіазидні сечогінні можуть стати причиною надто повільного виведення кальцію з уриною. Можливе тимчасове зростання вмісту цього електроліту в плазмі крові. Істотний надлишок кальцію може вказувати на прихований гіперпаратиреоз. Використання «Гипотиазида» необхідно зупинити, потім провести повноцінне дослідження стану хворого, щоб виявити специфіку роботи паращитовидних залоз.

Зростання вмісту холестерину в кровоносній системі, концентрації тригліцеридів у ряді випадків пояснюється вживанням сечогінних. У деяких хворих використання описуваних таблеток може стати причиною подагри, гіперурикемії.

При порушенні роботи печінки, при прогресуючих захворюваннях цього органу сечогінні, засновані на гидрохлоротиазиде, розвішані тільки в умовах виключно уважного, обережного прийому. Враховують, що такі медикаменти можуть стати причиною холестазу. Навіть відносно невелика коректування балансу солі та води може призвести до коми печінки. Розглянуте засіб категорично заборонено при недостатності роботи печінки у важкій формі.