Трав’яниста однорічна рослина спориш (горець пташиний), що належить до сімейства гречаних, можна зустріти практично скрізь, крім Антарктиди і арктичних районів. Його в різних регіонах називають по-своєму: трава-мурава, топтун, горобині язички, гусятник, горець, остудник. “Спориш” теж є одним з народних назв горця пташиного і відображає здатність до швидкої регенерації після отриманих ушкоджень. У стародавніх слов’ян ця трава була одним із символів родючості, так як активно використовувалася в господарстві.
Опис рослини
У сприятливих умовах стебла горця пташиного, що мають сильно розгалужена будова, виростають до 80 сантиметрів. Вони стеляться над землею, поступово утворюючи живий зелений килим, лише невеликі молоді пагони тягнуться до сонячного світла. Після цвітіння стебла стають твердими, як гілки дерева.
Корінь лікувальної трави спориш, фото якої ви маєте можливість побачити в статті, має малоразветвленную стрижневу форму і товщі гілок.
Листя споришу сірувато-зеленого кольору, невеликі, мають витягнуту еліптичну форму. Середній розмір – 3 см завдовжки і 1 см в ширину.
Квіти у горця дрібні, блідо-зелені, мають біло-рожеві включення. Період цвітіння триває з квітня по жовтень з піком в літні місяці.
Насіння споришу являють собою зменшену копію гречки. З-за цього у трави є ще одна народна назва – пташина гречка.
Розмножується горець насіннєвим способом.
