Цитомегаловірус — лікування, опис, симптоми та наслідки

У цій статті розглянемо симптоми і лікування цитомегаловірусу. Що за інфекція?

На сьогоднішній день вона широко поширена серед людей. Дану інфекцію відносять до статевої, але з великою натяжкою. Правда, він передається саме під час щільного фізичного контакту через людські рідини у вигляді слини, сліз, слизу, сперми та крові. Більш детально про симптоми і лікування цитомегаловірусу розповімо далі.

Основні відомості про захворювання

Для здорової людини зараження цим вірусом повністю безпечно, якщо він і проявляється, то його симптоми схожі на застуду. Як правило, такі ознаки проходять самі собою без будь-якого лікування і серйозних наслідків. В крові після його перенесення можуть залишатися антитіла, які все життя будуть захищати людський організм від повторних заражень. Симптоми і лікування цитомегаловірусу тісно пов’язані між собою.

Але серед людей з поганим станом імунної системи іноді хвороба протікає досить важко. У них цей вірус може викликати незворотні ураження нервової, а разом з тим ще дихальної і сечостатевої системи. У групі ризику, як правило, знаходяться ще не народилися або недоношені діти поряд з вагітними жінками, чий організм передусім з цитомегаловірусом не стикався. Крім цього, до групи ризику мають пряме відношення хворі на Снід, і ті, хто проходить імуносупресивну лікування.

Лікування цитомегаловірусу у дітей розглянемо нижче.

Як передається цитомегаловірус?

У зовнішньому середовищі цитомегаловірус є досить стійким. Він здатний виживати годинами або навіть цілими днями. Підхопити вірус можна на тлі будь-якого багаторазового і тісного контакту з особою, у якої дана інфекція знаходиться на активній стадії. Таким чином, перш за все заразні поцілунки поряд з користуванням загальними рушниками, посудом і гігієнічними засобами.

Малюки можуть заражатися від своїх мам через молоко, а що стосується дітей, то вони підхоплюють збудника від батьків побутовим способом і від однолітків під час ігор. Дорослі отримують цю інфекцію під час сексу, а також стандартним побутовим шляхом. Рідко це може статися під час переливання крові або в результаті трансплантації органів. Інкубаційний період може коливатися від кількох днів до кількох тижнів.

Чим раніше розпочато лікування цитомегаловірусу, тим краще.

Симптоми захворювання у людей при здоровому імунітеті

Основною метою цього вірусу є в першу чергу епітеліальні клітини, які вистилають слизові оболонки. Крім того, він живе у залозистих тканинах і розмножується в слинних залозах. Також він може поширюватися в передміхуровій або підшлунковій залозі. Вірус здатний вражати і нервові тканини. Відгуки про лікування цитомегаловірусу є у великій кількості.

Протягом даного захворювання напряму залежить від початкового стану імунної системи. У тому випадку, якщо здоров’я людини відмінне, то симптоматика цитомегаловірусу може бути відсутня повністю. Але часто первинне інфікування схоже на звичайну застуду, на тлі чого відзначаються болі в горлі поряд з нездужанням, слабкістю, кашлем, болями в м’язах і суглобах, підвищенням температури до тридцяти восьми градусів. Така хвороба може тривати близько трьох тижнів, і проходить вона, як правило, самостійно, після чого винний збудник відправляється в неактивний стан і знаходиться при цьому під контролем імунної системи.

Лікування цитомегаловірусу у жінок і чоловіків буває непростим. Повністю позбутися від недуги, на жаль, неможливо. Перебуваючи в пасивному стані, він знаходиться поза досяжності від захисних сил організму. Але у випадках реактивації цього вірусу або нового зовнішнього контакту з ним організм виявиться готовим до миттєвої обороні. Антитіла, які залишаються в сироватці крові після першого зараження, вдруге впораються з ним настільки ефективно, що навіть нічого не встигне помітити, а згодом встановити факт захворювання можна буде лише за результатами аналізів.

У Росії носіями цитомегаловірусу виступає шістдесят відсотків населення віком старше шести років. При цьому всі вони є потенційно небезпечними для тих, кому із цим збудником стикатися ніяк не можна. Серед літніх осіб показник носійства даного вірусу досягає дев’яноста одного відсотка.

Розглянемо докладніше лікування цитомегаловірусу у жінок.

Цитомегаловірус у пацієнтів з імунодефіцитом

Абсолютно у всіх вагітних організм спеціально послаблює імунну систему, щоб захиститися від того, що плід, що розвивається, може бути помилково прийнятий за чужорідний елемент. Первинне зараження цитомегаловірусом на тлі виношування особливо небезпечно для малюка, а безпосередньо у матері можуть залишитися серйозні ускладнення після цього захворювання.

Також в групу ризику потрапляють люди з аутоімунними захворюваннями, пацієнти після трансплантації органів або хіміотерапевтичного лікування у зв’язку з онкологічною патологією. Заражені Снідом і зовсім повинні боятися будь-яких чужорідних мікробів. Для всіх перерахованих вище категорій людей ця інфекція становить серйозну небезпеку.

Схему лікування цитомегаловірусу для них підібрати буває дуже важко.

Таким чином, ускладнення можуть бути наступними:

  • Поява запалення печінкових тканин (тобто гепатиту). При цьому не виключений блискавичний собою, а деколи навіть відмова функцій органу з розвитком быстропрогрессирующей печінкової недостатності.
  • Поява запалення сітківки ока, що без належного лікування може призвести в результаті до повної сліпоти.
  • Розвиток запалення слизової оболонки товстої кишки у формі вірусного коліту.
  • Розвиток запалення легень, тобто пневмонія.
  • Розвиток запалення слизової стравоходу у формі вірусного езофагіту.
  • Формування запалення білого, а, крім того, сірої речовини головного мозку. Таким чином, у пацієнтів може розвинутись енцефаліт або мієліт поряд з вірусним менінгітом. Не виключена поява запалення нервових волокон у формі полінейропатії та невриту слухового нерва.

Без необхідного лікування подібні стани можуть становити серйозну небезпеку для здоров’я і для життя в тому числі. Вони можуть стати причиною різних незворотних процесів. У рамках заходів з профілактики в таких випадках використовуються противірусні препарати. Терапія цитомегаловірусу здійснюється «Валганцикловиром», а також використовуються такі препарати, як «Ганцикловір» або «Цидофовир».

Крім усього іншого, обов’язково слід постійно відстежувати титр антитіл з вірусним навантаженням. Проводиться курс імуностимулюючої лікування, призначаються вітаміни з імуномодуляторами. При цьому дуже часто застосовується «Інтерферон». Слід підкреслити, що навіть на тлі вагітності потенційний ризик призначення ліків набагато нижче небезпеки, пов’язаної з внутрішньоутробним зараженням плода.

Цитомегаловірус на тлі вагітності

Більшість жінок в перший раз стикаються з цитомегаловірусом ще до зачаття. У тому випадку, якщо про цей факт достовірно відомо, то можна його не боятися. У випадках реактивації даної інфекції під час виношування ризик передачі вірусу від матері дитині складає всього один відсоток. При цьому безпосередньо ризик виникнення патологій у плоду складає всього 0,1 %. Ці числа, зрозуміло, ненульові, але на тлі інших небезпек подібні ймовірності несерйозні.

У тому випадку, якщо жінка планує дитини або просто думає про це, або ж вона входить в число представниць дітородного віку, ведучи постійну сексуальне життя, їй слід неодмінно заздалегідь перевірити, чи є у неї антитіла до цитомегаловірусу. Для цього буде цілком достатньо скласти лише один аналіз на наявність прихованих інфекцій. Отриманий результат слід зберегти.

Найбільш несприятливим вважається первинне зараження цим вірусом під час вагітності. При такій умові вірус може передатися дитині у сорока відсотках випадків. А ризик подальшого виникнення патологій у нього буде дорівнювати дев’яти відсоткам. В середньому, як показує статистика, з вродженою формою цитомегаловірусу народжується одна дитина на сто п’ятдесят новонароджених. Вісімдесят відсотків таких дітей не мають вираженої симптоматики цитомегаловірусу. Правда, відсутність симптомів зовсім не захищає від можливих наслідків.

Результат інфікування, як правило, залежить від строку, на якому сталося зараження. Спочатку виношування цитомегаловірус найчастіше є однією з найбільш частих причин завмерла, а разом з тим вагітності, що не розвивається. Причина припинення вагітності на фоні інфікування криється в аномалії розвитку плода, які несумісні з життям. Таким чином, організм самостійно запобігає подальше народження важкохворої дитини. У тому разі, якщо такий захисний механізм дасть збій, то народиться дитина з аномаліями розвитку, тяжкість яких буде коливатися в досить великих межах. До найбільш серйозних патологій відноситься відсутність головного мозку (тобто розвиток аненцефалії), а крім того, мікроцефалія (коли дитина народжується з аномально маленькою головою).

Симптоми і лікування цитомегаловірусу у дітей

Наявність вродженого цитомегаловірусу у дітей дуже часто буває причиною жовтяниці і висипань на шкірі. Крім цього, дана інфекція може бути причиною судом і вірусної пневмонії. До того ж можливе зниження ваги поряд із затримкою внутрішньоутробного розвитку, судомним синдромом, сліпотою, глухотою і розумовою відсталістю. У разі відсутності тяжких хвороб проблеми зі здоров’ям можуть проявити себе в більш пізньому віці. Діти, які перенесли вроджену цитомегаловирусную інфекцію, частіше за інших мають проблеми, пов’язані з координацією та навчанням, крім усього іншого вони значно відстають від однолітків у розвитку.

Лікуванням недуги у дітей займається лікар-інфекціоніст разом з педіатром.

Препарат, який повністю усуне цитомегаловірус з організму, не розроблений. Терапію проводили протигерпетичними складами, але не дуже успішно.

Лікар може призначити «Ганцикловір», хоча у маленьких пацієнтів він застосовується вкрай рідко із-за високої токсичності.

Проведення діагностики

Основою діагностики цього вірусу є проведення імуноферментного аналізу. Даний метод базується на виявленні специфічних антитіл в крові, які виробляються організмом у відповідь на вірусне вторгнення. Чим агресивніше буде протікати хвороба, тим вище виявиться титр антитіл. У період гострої фази зростання титру антитіл здійснюється за рахунок імуноглобулінів класу М». При наявності хронічної інфекції збільшується титр антитіл до цитомегаловірусу з класу G. Схема лікування цитомегаловірусу у жінок представлена нижче.

Лікарями рекомендується проводити таке тестування відразу ж у тому випадку, якщо з’явиться симптоматика ГРВІ у жінок, які знаходяться в положенні. У разі наявності високого титру М-імуноглобулінів проводять профілактичну терапію за допомогою противірусних засобів. Подібна стратегія дозволяє попереджати важкі ускладнення у плода.

Як лікувати інфекцію

Лікують цитомегаловирусную інфекцію комплексно, терапія при цьому повинна включати в себе препарати, які направлені безпосередньо на боротьбу зі збудником. Паралельно лікарські засоби повинні підвищувати захисну функцію організму, зміцнюючи імунітет. В даний час, на жаль, все ще не винайшли засіб, яке б забезпечило повноцінне лікування цитомегаловірусу у дорослих і дітей.

Цей збудник залишається в людському організмі назавжди. Головною метою терапії представленого вірусу є повне пригнічення його активності. Люди, які є носіями вірусу, повинні намагатися дотримуватися здорового способу життя, повноцінно харчуючись і споживаючи необхідне для здоров’я кількість вітамінів.

Препарати для лікування цитомегаловірусу, зрозуміло, повинен призначати лікар.

У випадках активізації вірусу забороняється проводити самолікування, це неприпустимо. Обов’язково слід звернутися до фахівця. Він призначить правильну терапію в комплексі з якої будуть прописані імуномодулюючі засоби. Лікування цитомегаловірусу – справа непроста.

Активні пошуки

В даний час ведуться активні пошуки, спрямовані на розробку ефективного препарату, здатного справлятися з інфекціями, які належать до сімейства герпесу п’ятого типу. Саме до цієї категорії належить і цитомегаловірусна інфекція. Сьогодні існує безліч медикаментів, які можуть успішно справлятися з великою кількістю всіляких вірусів, але, на жаль, вони залишаються абсолютно безсилими проти цитомегаловірусу.

Препарати для лікування цитомегаловірусу

Лікарі часто призначають в рамках боротьби з даним збудником «Циклоферон» або «Поліоксидоній», але ефективність цих препаратів щодо придушення цитомегаловірусу піддається сумніву.

Всі препарати для терапії поділяються на кілька груп:

  • Симптоматичні – для купірування симптомів інфекції.
  • Противірусні засоби – «Панавир», «Ганцикловір», «Фоскарнет».
  • Імуномодулятори – «Роферон», «Неовір», «Віферон», «Циклоферон».
  • Імуноглобуліни – «Цитотект», «Мегалотект», «НеоЦитотект».
  • Лікування цитомегаловірусу у дітей має бути комплексним.

    Проведення профілактики

    Профілактичні заходи доцільні тільки відносно пацієнтів з імунодефіцитами, підходить для вагітних, у яких відсутні антитіла класу G, їм слід:

    • Особливо ретельно намагатися дотримуватися основні правила гігієни. Руки потрібно мити не як звично, а уважно, потрібно закривати кран з допомогою серветки і братися за будь-які ручки в громадських місцях лише в рукавичках.
    • Рекомендується уникати будь-якого контакту з дітьми, так як саме вони заразні в першу чергу.
    • Слід повністю відмовитися від інтимної близькості, а крім того, від поцілунків, особливо в тому випадку, якщо партнер має імунітет до цього вірусу. У будь-який час може статися реактивація, і тоді він стане заразливим.

    Таким чином, на сьогоднішній день цитомегаловірус є досить розповсюдженою інфекцією, абсолютно безпечної для більшості людей. Побоюватися її варто лише вагітним жінкам і пацієнтам з імунодефіцитами. Дана категорія людей повинна дотримуватися спеціальні заходи профілактики, щоб не заразитися.

    Ми розглянули симптоми і лікування цитомегаловірусу у дорослих і дітей.