Утеплення деревяного будинку: вибір матеріалів і технології

Дерев’яні будинки утеплення зазвичай не вимагають. Адже брус або колоду самі по собі здатні захищати внутрішній простір житлового будинку дуже навіть ефективно. Але іноді такі будинки теплоізоляторами зсередини або зовні все ж обшивають. Виникає необхідність в даній процедурі, приміром, у дуже холодних регіонах або ж тоді, коли стіни дерев’яної або брущатий споруди вже постаріли. Підлоги і стелі ж у такому будинку утеплення, звичайно ж, вимагають у будь-якому випадку.

Чим краще утеплити дерев’яний будинок

В якості ізолятора для огороджувальних конструкцій дерев’яного або брущатого житлового будинку зазвичай використовуються:

  • мінеральна вата;

  • піноплекс або пінопласт.

Оскільки дерево боїться вологи, при обшивці огороджувальних конструкцій таких будівель в обов’язковому порядку також застосовуються гідро — і пароизоляторы. Каркас-основу для установки утеплювача при обшивці будівель з дерева роблять, звичайно ж, найчастіше з бруса. При цьому у більшості випадків використовують пиломатеріали 150х100 або 50х100 мм

Брус для монтажу каркасу при утепленні фасадів, звичайно ж, варто купувати якісний. Матеріал не повинен мати надто великої кількості сучків. Також брус обов’язково слід добре просушити. Вологість обраного для складання каркаса матеріалу не повинна перевищувати 12 %.

Для зовнішньої обшивки стін дерев’яних будинків при їх утепленні можуть застосовуватися різні матеріали. Звичайно ж, самим відповідним видом зовнішньої обробки для фасадів таких будівель вважаються вагонка і блокхаус. Однак коштують такі дошки досить-таки дорого. Тому найчастіше дерев’яні будинки зовні обшивають все ж сайдингом або профлистом.

Плюси і мінуси мінеральної вати

Обшивають стіни, стелі і підлоги дерев’яних будівель зазвичай з використанням саме цього матеріалу. Мінеральна вата коштує недорого і відрізняється просто чудовими експлуатаційними характеристиками. До плюсів таких плит, крім усього іншого, відносять:

  • простоту в установці;

  • відмінні теплоізоляційні характеристики;

  • довгий термін служби;

  • негорючість.

Монтують мінеральну вату при утепленні дерев’яних будинків зазвичай без використання яких-небудь додаткових кріплень. Плити цього матеріалу просто встановлюють між брусами попередньо набитого каркаса враспор.

Коефіцієнт теплопровідності мінеральної вати, залежно від її щільності, може коливатися в межах від 0,038 до 0,055 Вт/м*К. Показник це насправді дуже хороший. Утеплення дерев’яного будинку мінватою дозволяє створити всередині нього максимально приємний мікроклімат.

Свої функції цей матеріал, як ізолятор для огороджувальних конструкцій будинку, здатний виконувати протягом 25-30 років. Це, звичайно ж, дуже багато. Виготовляється такий матеріал з базальтового волокна, здатного витримувати температури до 1114 °С. І навіть при перевищенні цього показника такі плити не загоряються, а починають плавитися. Тобто використанням мінеральної вати при утепленні заміського будинку ще і знижує ризик виникнення пожежі.

Плюсів у мінеральної вати, таким чином, є безліч. Але є у цього матеріалу і один недолік. Усередині конструкції стін плити цього різновиду з часом можуть трохи сповзати вниз. А це, звичайно ж, в свою чергу, знижує ефективність ізоляції будівлі. Вибирати для утеплення стін дерев’яного будинку тому варто мінеральну вату тільки від перевірених виробників і досить високої щільності.

Також недоліком таких плит є те, що вони здатні вбирати вологу. Порушувати технологію теплоізоляції огороджувальних конструкцій, в тому числі і дерев’яних, з використанням мінеральної вати ні в якому разі не можна. При монтажі такого матеріалу в обов’язковому порядку слід використовувати якісні паро — та гідроізоляційні матеріали.

Плюси і мінуси пінополістиролу

Цей матеріал для утеплення дерев’яного будинку використовується рідше мінеральної вати. Але іноді колод або брущаті будівлі пінополістиролом все ж обшивають. До плюсів таких плит відносять:

  • стійкість до впливу вологи;

  • низький ступінь теплопровідності;

  • довгий термін служби.

На відміну від мінеральної вати, пінополістирол не боїться води. Захищати стіни, підлоги і стелі від холоду навіть у саму сиру погоду він може максимально ефективно.

Коефіцієнт теплопровідності пінополістиролу дорівнює 0.027-0.033 Вт/мК. Тобто стіни дерев’яного будинку від холоду цей матеріал здатний захищати навіть краще, ніж мінеральна вата. При цьому, як і базальтові плити, пінополістирол може служити в якості ізолятора огороджувальних конструкцій від холоду протягом 25-30 років після встановлення.

Недоліки цього матеріалу, як і у мінеральної вати, звичайно ж, також є. Мінусами пінополістиролу вважаються в першу чергу:

  • невисока ступінь повітропроникності;

  • деяка складність в установці.

На відміну від мінеральної вати, при монтажі пінополістиролу доводиться використовувати клей, а також додаткові пластикові кріплення. До того ж плити цій різновиди відрізняються крихкістю і при їх установці доводиться дотримуватися деяку обережність.

Повітря, на відміну від волокнистих базальтових плит, пінополістирол не пропускає. З-за цього під шаром такого ізолятора в деяких випадках може навіть виникати парниковий ефект. Саме тому частіше для обшивання дерев’яних будинків їхні власники все ж вибирають мінвату.

Ще одні серйозним недоліком спінених утеплювачів є те, що їх люблять гризти миші і щури. Всередині таких товстих тендітних листів гризуни влаштовують собі ходи і нори. При цьому відрізняються подібним недоліком всі різновиди спіненого утеплювача: пінополістирол, пінопласт, піноплекс.

До мінусів ізоляторів цього різновиду, в порівняння з мінватою, звичайно ж, відносять і досить-таки високу вартість. Обшивка фасадів заміського будинку з використанням спінених плит зазвичай обходиться досить дорого.

Утеплення з боку вулиці мінеральною ватою: основні етапи

Найчастіше власники заміських ділянок виконують утеплення дерев’яних будинків саме зовні. Використання такої технології дозволяє захистити будинок від холоду максимально ефективно. До того ж в цьому випадку не «з’їдаються» зайві сантиметри внутрішнього простору будівлі.

Технологія утеплення дерев’яного будинку з використанням мінеральної вати виглядає наступним чином:

  • стіни обтягуються пароізоляційною плівкою;

  • монтується каркас під теплоізолятор;

  • встановлюються власне самі листи мінеральної вати;

  • монтується гідроізолятор;

  • виконується зовнішня обшивка стін.

Монтаж пароізоляційної плівки

При утепленні дерев’яних будинків з колод такий матеріал звичайно кріплять безпосередньо на стіни. Брущаті ж будівлі обтягують пароизолятор трохи за іншою технологією. У рублених стінах під плівкою в будь-якому випадку залишається вентильоване вільний простір (між вінцями). До брущатий поверхні плівка прилягає дуже щільно. Це порушує волого — і повітрообмін у стінах, що може призвести до підгнивання дерева.

Щоб такого не сталося, пароізоляційну плівку на стіни, зведені з бруса, не кріплять безпосередньо, а з використанням рейок товщиною 2.5 див. Такі елементи набивають на фасади з кроком в 1 м, а потім, вже поверх них, натягують пароізолятор.

Збірка каркаса і установка плит

Після того як пароізолятор буде змонтований, приступають власне до утеплення приватного дерев’яного будинку мінеральної ватою. Спочатку на стіни будівлі набивають каркас. Бруси кріплять у суворо вертикальному положенні з використанням звичайних цвяхів. Відстань між елементами каркаса залишають рівним ширині плит мінеральної вати мінус 1-2 див.

Сам теплоізолятор монтують на стіни між брусами враспор. Зазвичай утеплення з використанням мінвати виконують у два шари. При цьому використовують ізоляційний матеріал товщиною 5-10 див. Другий шар монтують таким чином, щоб плити перекривали шви першого шару. Якщо стіни передбачається ізолювати в один шар, для обшивки набувають зазвичай вату завтовшки 15 див.

Монтаж гідроізолятор і зовнішньої обшивки

На наступному етапі поверх утеплювача натягують вологозахисну плівку. Кріплять цей матеріал до стін рейками, набиваючи їх поверх брусів каркаса. Використання таких елементів в подальшому дозволяє створити повітряний прошарок між зовнішньою обшивкою і плівкою для вентиляції. Це додатково захищає теплоізолятор від вологи.

Закінчують утеплення дерев’яного будинку зовні монтажем власне самої зовнішньої обробки. Вагону при цьому кріплять на цвяхи впотай або відкритим способом, або ж з використанням кляймерів. Сайдинг і профлист встановлюють за допомогою саморізів.

Утеплення дерев’яного будинку зовні піноплекс

Такі плити на рублені стіни монтують приблизно за тією ж технологією, що і мінеральну вату. Єдине — в даному випадку зазвичай не використовують пароізолятор. Вологи спінені матеріали, як вже згадувалося, не бояться. Кріплення плит між брусами решетування виробляють на пластикові дюбелі.

Утеплення дерев’яного будинку пінопластом або піноплекс, в тому випадку, якщо стіни зведені з бруса, виробляють в більшості випадків з використанням клею без обрешітки. При цьому в якості остаточної обробки застосовують не сайдинг або вагонку, а штукатурку.

Іноді для більшої надійності каркас при обшивці брущатих стін пінополістиролом все ж використовують. У цьому випадку остаточну обробку також роблять з застосуванням зазвичай сайдинга або профлиста.

Як правильно клеїти піноплекс

Утеплення фасаду дерев’яного будинку при використанні цього різновиду ізолятора проводиться з дотриманням наступних правил:

  • листи встановлюють таким чином, щоб не було сходження чотирьох кутів в одній точці;

  • для кріплення одного листа використовують не менше 6 дюбелів;

  • клей наносять на лист точково, а потім розподіляють шпателем по всій його поверхні.

Для приклеювання лист розміщують на фасаді потрібно положенні, щільно притискують до поверхні і утримують таким чином протягом декількох секунд.

Нанесення штукатурки

Утеплення дерев’яного будинку піноплекс передбачає, як вже згадувалося, в більшості випадків його подальше обштукатурювання. Обробляють стіни, ізольовані таким чином, з використанням такої технології:

  • замішують штукатурний розчин наносять його на плити рівним шаром товщиною 1-2 мм;

  • кріплять на свіжу штукатурку малярську сітку;

  • після підсихання штукатурки затирають стіну теркою;

  • наносять ще один шар штукатурної суміші товщиною 3 мм;

  • через деякий час знову проходять стіну малярною теркою;

  • ґрунтують і фарбують фасади.

Особливості обшивки з боку приміщення

Основним недоліком утеплення дерев’яних будинків зсередини є насамперед те, що в даному випадку точка роси переміщається всередину кімнат. В результаті на поверхні утеплювача в подальшому починає утворюватися конденсат. А це, в свою чергу, призводить до відставання теплоізолятора від стіни і псування зовнішньої декоративної обробки.

Щоб такого не відбувалося, потрібно:

  • вибирати для обшивки тільки самі якісні пароизоляторы;

  • кріпити матеріал впритул до стін;

  • використовувати для утеплення теплоізолятор з низьким ступенем паропроникності.

Тобто для утеплення стін зсередини, навіть дерев’яних, на відміну від обшивки зовні, доцільніше використовувати мінеральну вату, а пінополістирол. Адже утворюються в приміщенні пари такий матеріал практично не пропускає.

Звичайно ж, утеплення дерев’яного будинку зсередини можна виконати і з використанням мінеральної вати. У цьому випадку, однак, плити слід не просто встановлювати між стійками каркаса, але і додатково приклеювати. На рублених стінах зафіксувати вату подібним чином, звичайно ж, не вийде. Тому в даному випадку поверх базальтових плит слід закріпити самий якісний пароізолятор. Саму вату при обшивці зсередини варто використовувати щільну.

Особливості утеплення підлоги в дерев’яному будинку

Щоб брусчатом або дерев’яному заміському будинку, побудованому в холодному регіоні, було комфортно проживати, його власникам варто утеплити, звичайно ж, не тільки його стіни. Ізолювати в будинку в даному випадку слід, безумовно, і підлоги. Це дозволить зробити мікроклімат в дерев’яному будинку максимально комфортним.

Виконуватися теплоізоляція підлоги в брусчатом або дерев’яному будинку може двома способами:

  • знизу;

  • зверху.

Перша методика зазвичай використовується в тих випадках, коли будинок побудований на стрічковому бетонному фундаменті. Якщо дерев’яна будівля стоїть на столбчатом, ізолювати його підлоги зручніше буде зверху.

Для утеплення підлоги в дерев’яному будинку знизу в більшості випадків використовується керамзит. При цьому:

  • дошки підлоги демонтуються, маркуються і виносяться з приміщення;

  • навколо опорних стовпів лад ретельно ущільнюється ґрунт;

  • грунт прокладається гідроізоляційним матеріалом;

  • заливається бетонна стяжка товщиною в 3 см;

  • виконується засипка керамзиту;

  • настилається пароізоляційна плівка.

На заключному етапі дошки встановлюються на місце. Утеплення підлоги в дерев’яному будинку знизу — процедура, таким чином, гранично проста.

Зверху підлоги в житлових брущатих або рублених будинках найчастіше ізолюють з використанням пінополістиролу або мінеральної вати без демонтажу дощок. Виглядає технологія утеплення з використанням таких матеріалів наступним чином:

  • на стару підлогу набиваються лаги;

  • між лагами укладаються смуги гідроізолятор;

  • монтується утеплювач;

  • натягується пароізолятор.

На заключному етапі виконання робіт поверх лад набиваються дошки нового підлоги.

Як утеплити стелю

У переважній більшості випадків утеплення стелі в дерев’яному будинку проводиться з боку горища. В даному випадку допускається використовувати для ізоляції як пінополістирол, так і керамзит або мінеральну вату.

Для утеплення на підлозі на горищі попередньо монтуються лаги. Далі простір між ними покривається пароізоляційним матеріалом. Потім між лагами монтується утеплювач. Поверх нього прокладається шар гідроізоляційного матеріалу. На заключному етапі на горищі набивається новий чистову підлогу.

На етапі будівництва будинку утеплення стелі зазвичай проводиться трохи за іншою технологією. У цьому випадку:

  • балки перекриття обшиваються обрізний обробленої дошкою знизу з використання цвяхів;
  • зверху на дошки між балками укладається пароізолятор;

  • монтуються плити пінополістиролу або мінеральної вати;

  • укладається гідроізолятор;

  • зверху на балки набиваються дошки підлоги горища.

Іноді утеплення стелі в дерев’яному будинку проводиться і знизу. Використовують таку технологію зазвичай тоді, коли будинок передбачається обробляти зсередини гіпсокартоном, фанерою або вагонкою. У цьому випадку:

  • в стелі попередньо задуваються монтажною піною всі щілини;

  • монтується каркас під майбутню обшивку;

  • до стелі між елементами каркаса приклеюється утеплювач;

  • проводиться додаткова фіксація ізоляційного матеріалу пластиковими дюбелями;

  • виконується чистова обшивка стелі.

Найчастіше таким чином стелі теплоизолируются з використанням пінополістиролу. Але можна застосувати в даному випадку і щільні плити мінеральної вати.

Як утеплити дах

Іноді в заміських брущатих або рублених будинках від холоду ізолюють не безпосередньо стелі, а скати покрівлі. У цьому випадку у власників будинку з’являється можливість облаштувати житловий горище або мансарду. Утеплятися покрівлі заміських дерев’яних будинків можуть також як зсередини, так і зовні.

Остання технологія використовується, звичайно ж, зазвичай на етапі будівництва будинку. У цьому випадку утеплення даху дерев’яного будинку роблять наступним чином:

  • натягують між кроквами з боку горища пароізоляційну плівку;

  • поверх плівки, також з боку горища, кріплять дріт для підтримки утеплювача;

  • встановлюють враспор між кроквами плити мінеральної вати;

  • монтують поверх вати гідроізолятор з кріпленням на рейку;

  • набивають поверх рейок решетування;

  • монтують покрівельний матеріал.

При використанні пінополістиролу застосовують дещо іншу методику. У цьому випадку горище спочатку обшивають фанерою або, приміром, ОСБ плитами. Далі між кроквами з боку ската встановлюють пінополістирол з кріпленням на клей. Потім монтують гідроізолятор, решетування і покрівельний матеріал.

У вже побудованих дерев’яних будинках горища зазвичай утеплюють зсередини. В цьому випадку спочатку монтують плити утеплювача між кроквами поверх гідроізолятор. Далі натягують з використанням степлера пароізоляційний матеріал. Після цього обшивають стіни горища фанерою або ОСБ плитами.