Валеологическое виховання дітей і підлітків. Визначення, напрям, цілі і позитивна динаміка процесу виховання

Валеологическое виховання з’явилося після реформування вітчизняної системи освіти. Російське законодавство дозволило школам самостійно впроваджувати в освітній і виховний процес інноваційні методики. Все частіше змінюються підручники, відкриваються нові можливості для самореалізації і самовиховання підростаючого покоління.

Актуальність проблеми

В останні роки у дітей шкільного віку суттєво погіршилися гострота зору і постава. Деякі батьки вважають, що дитина приходить у освітнє установа абсолютно здоровим малям, а залишає стіни школи хворим — вони думають, що школа є тим місцем, де діти позбавляються свого здоров’я.

На ділі є інші чинники, які сприяють зниженню здоров’я дітей. Серед них:

  • економічні та соціальні проблеми;
  • погана екологія;
  • постійна робота за комп’ютером.

Вченими доведено, що внутрішкільна середовище тільки на 30% впливає на здоров’я дітей. Вона характеризується умовами навчання, а також організацією режиму робочого дня і особливостей харчування дітей.

Наслідки безпечності

Більша частина дітей, підлітків, дорослих людей несерйозно ставиться до свого здоров’я. Це пояснюється установкою на вседозволеність, актуальною в даний час в суспільстві.

Однією з актуальних та серйозних проблем сучасності є збереження та зміцнення фізичного здоров’я молодого покоління росіян. Величезну тривогу у медичних працівників викликає стан здоров’я сучасних дітей.

Своєчасність використання здоров’язберігаючих технологій

Валеологическое виховання в школі необхідно через збільшення кількості хворих дітей. Ця проблема існувала з другої половини вісімнадцятого століття. На початку минулого століття держава і школа взяли на себе відповідальність за здоров’я підростаючого покоління, знявши відповідальність з товариства та з батьків. Саме освітні установи повинні були забезпечувати ведення здорового способу життя. У реальності це неможливо, адже ця проблема є громадською.

За сто років ситуація практично не змінилася: ні в родині, ні в суспільстві не змінилося усвідомлення значущості та важливості здоров’я. Школа не здатна впоратися з такою масштабною проблемою самостійно. Та методика навчання, яка використовувалася в двадцятому столітті у вітчизняних освітніх установах, вже не відповідає функціональним можливостям дитини. Суспільство і батьки перевантажують дітей численними додатковими курсами та гуртками.

Тема здоров’я дуже актуальна в наші дні, адже сучасні діти не просто ходять в школу за знаннями, вони отримують там масу хвороб, починаючи з банальної короткозорості і закінчуючи гастритом.

Наукові основи

Валеологическое виховання — це формування світогляду, яке дозволяє дітям стежити за своїм здоров’ям. Це є передумовою для духовних, матеріальних і суспільних потреб, тобто здоров’я можна вважати соціальною цінністю.

Виховання валеологічної культури – проблема державного рівня, адже у хворої нації немає майбутнього.

Сучасні соціальні і технічні інновації внесли позитивні зміни в існування людини, але вони не змогли вирішити проблем, що стосуються здоров’я, навпаки, вони посилили їх.

Еколого-валеологическое виховання – це одне з найважливіших напрямів, без якого неможливо сформувати гармонійно розвинену особистість. Через нестачу рухової активності та надмірного висококалорійного харчування з’являються численні хвороби: порушення обміну речовин, діабет, атеросклероз, невроз, патології серцево-судинної діяльності. Збільшення обсягів інформації породжує нервові напруги, екологічні проблеми, створює соціальні загрози.

Все це призводить до зростання психологічних хвороб, наркоманії, посилює демографічну кризу.

Особливу небезпеку викликає зростання кількості вроджених нервово-психіатричних та фізичних патологій, так як погіршення здоров’я підростаючого покоління становить загрозу майбутньому нації.

Для того щоб поліпшити ситуацію щодо здоров’я населення, важливо вживати заходів профілактичного, економічного і соціального характеру.

Методологічні основи стратегії здоров’язбережною

Необхідно створення оздоровчих загальнонаціональних програм, які ґрунтуються на стратегії охорони здоров’я, що дозволяє вдосконалювати механізми саморегуляції організму.

Валеологическое виховання — це формування уявлень про зміцненні, збереженні, відновленні здоров’я.

Термін «валеологія» запропонував у 1980 році професор В. І. Брехман. Під ним вчений розумів суму знань про механізми і закономірності створення, збереження, вдосконалення і відновлення людського здоров’я.

Валеологія вважається одним з 4 напрямів науки, яку називають здравоведением. Це інтегративна наука, яка з’явилася на стику декількох областей знань:

  • екології;
  • біології;
  • гігієни;
  • медицини.

Об’єкт

Валеологическое виховання пов’язане з формуванням у підростаюче покоління дбайливого ставлення до свого здоров’я. Об’єктом валеології виступає здоров’я людини в будь-яких його проявах, у відносинах з навколишньою природою і соціальним середовищем. Предметом вважають критерії якості здоров’я, а також можливості його поліпшення. Валеологія не обмежується профілактичними, охоронними заходами. Вона спрямована на творення здоров’я, створення технологій оздоровлення та збільшення можливостей організму.

Валеологическое виховання передбачає підвищення адаптації школярів до мінливих факторів середовища.

Основні завдання

Завдання можуть бути сформульовані так:

  • облік індивідуальних і вікових особливостей дітей, побудова на їх основі валеологічного виховання та освіти;
  • розвиток у рамках навчально-виховного процесу здорової особистості дитини;
  • облік спадковості і соціального середовища, в якій дитина розвивається і зростає;
  • медико-педагогічні підходи до дитині;
  • формування у школярів інтересу до свого здоров’я;
  • індивідуалізація виховання і навчання.

Валеологическое виховання дітей дошкільного віку передбачає навчання їх нормам здорового способу життя. Саме в цей період у малюків формуються чіткі стереотипи поведінки, які зумовлюють їх майбутнє життя.

Виховання валеологічної культури у дошкільників передбачає знайомство дітей з особливостями свого організму.

Передумови формування валеограмотности

Валеологическое виховання дітей дозволяє освітнім організаціям виконувати соціальне замовлення суспільства – виховувати здорове покоління росіян.

Погане здоров’я сучасних дітей – результат дії не тільки соціальних та економічних факторів, але й низки організаційно-педагогічних:

  • невідповідність віковим і фізіологічним особливостям школярів програм і технологій навчання;
  • недотримання найпростіших гігієнічних вимог до організації виховного та освітнього процесу;
  • підвищення обсягу навчальної навантаження і темпу навчання;
  • занадто раннє систематичне дошкільне навчання;
  • незнання педагогами інформацією щодо розвитку та охорони дитячого здоров’я.

На початку XIX століття була виявлена зв’язок між гігієнічними умовами в школі і хворобами порушеннями постави, а також короткозорістю.

Недостатнє валеологическое виховання дошкільнят, відсутність зручних меблів в класах, порушення світлового та повітряно-теплового режимів, розклад уроків без урахування фізіологічних особливостей дітей — все це призводить до погіршення здоров’я підростаючого покоління.

Методи роботи

Валеологическое виховання дошкільнят та дітей шкільного віку передбачає застосування наступних мотивів:

  • пізнавальні, стосуються вивчення людського організму;
  • естетичні, які сприяють збереженню зору, красивої постави;
  • гуманістичні, які пов’язані з проявом турботи про стан здоров’я дитини вдома і в школі/дитячому саду.

Валеологическое виховання школярів здійснюється за допомогою декількох методів. Одну групу складають ті прийоми, які сприяють формуванню відповідальності дітей за станом здоров’я. Серед них виділяють переконання, приміром, за допомогою бесіди.

Другу групу складають практичні методи розвитку динамічних стереотипів: дотримання дисципліни, порядку на уроці, провітрювання навчальних кабінетів, дотримання санітарно-гігієнічних норм.

У третю групу включають методи, що дозволяють зберігати здоров’я дітей на заняттях, а також у позаурочний час. Наприклад, це можуть бути фізхвилинки на уроках, зміна діяльності, організація активного відпочинку на перервах, проведення днів здоров’я, спортивних змагань та естафет, туристичних походів.

Формування навичок ЗСЖ

Однією з головних завдань педагогічного колективу є зміцнення здоров’я дошкільнят та дітей шкільного віку. Для її виконання в освітніх організаціях повинні створюватися спеціальні програми, спрямовані на залучення дітей до здорового способу життя.

У них виділяють цілі, завдання, прописують методи роботи та очікувані результати. В комплексний план, що сприяє формуванню потреб у дітей в ЗСЖ, можна включати такі розділи:

  • оздоровлення дітей;
  • функціонування кабінету здоров’я;
  • робота літнього оздоровчого табору;
  • уроки ОБЖ і ЗСЖ;
  • ведення профілактики шкідливих звичок;
  • оформлення куточків здоров’я, випуск стінгазет;
  • туристичні походи, екскурсії;
  • проведення декад здоров’я.

Рух – це життя і здоров’я

Для забезпечення рухової активності підростаючого покоління в дитячих садах і школах педагоги проводять фізичні зарядки до занять або під час уроків. Обов’язковими елементами педагогічної діяльності є музичні перерви, ігри, сприяючі зняттю м’язового і емоційної напруги.

На формування ЗСЖ у дітей впливає позаурочна діяльність і робота класного керівника. Питання гігієни та санітарії розглядаються в рамках класних годин, вікторин, конкурсів, тематичних декад.

Щодо проблем, пов’язаних з профілактикою захворювань школярів, педагоги проводять батьківські збори.

Висновок

Завдяки тісній співпраці вчителів–предметників з педагогами фізичної культури, медичними працівниками, психологом, батьками школярів, істотно підвищується якість освітнього процесу на базі здоров’язбереження.

Потрібно так будувати процес, щоб, не знижуючи якість викладання, зберегти здоров’я підростаючого покоління, знизити навантаження. Впровадження валеологічної технології можна проводити через зміст освіти.

Оздоровча робота в дитячих садах і школах має будуватися на принципі диференційованого освіти. При цьому акценти віддаються заходам, які спрямовані на підвищення значущості здоров’я підростаючого покоління.

Принцип наступності полягає в оздоровленні дошкільнят та дітей шкільного віку протягом навчального року, здійснюється з чергуванням різних методів.

Облік здоров’язберігаючих факторів при продумуванні і проведення виховного та освітнього процесу дозволяє створювати такий уклад життя, який сприяє комфортного і безпечного перебування дітей в освітніх установах.