Венозна недостатність нижніх кінцівок: симптоми, лікування, препарати

Як кажуть вчені, основна першопричина венозної недостатності – прямоходіння. Але від цього нікуди не дінешся, а значить, слід знати ті чинники, які провокують цю проблему, але піддаються контролю – хоча б в деякій мірі. З гравітацією не посперечаєшся, вона завжди буде впливати на кровообіг, але це ще не привід опускати руки. Можна практикувати заходи попередження хвороби, способи її лікування. Відсутність адекватної терапії призводить до ускладнень, аж до летального результату.

Медицина і біологія

Венозна недостатність – стан, при якому порушується кровообіг ніг у бік серця. Розуміння суті цієї проблеми можливе, якщо людина орієнтується в пристрої власної кровоносної системи. Її основні компоненти – вени, які лікарі розділяють на дві групи:

  • поверхневі;
  • глибокі.

Їх з’єднання забезпечено перфорантами, тобто венами, відповідальними за комунікацію. Такі кровоносні судини оснащені клапанами, що пропускають кров тільки в бік серця, а ось в протилежному напрямку потоку рідини формується непереборне (в організмі здорової людини) перешкода. Венозна недостатність нижніх кінцівок супроводжується застоєм рідини в посудинах, з-за чого стінки стикаються з підвищеним тиском, поступово розтягуючись. Отже, вени стають ширше, клапани не можуть нормально функціонувати, пропускають кров вниз.

Деякий час тому думали, ніби венозна недостатність нижніх кінцівок загрожує суворо особам літнього віку. Медична практика показує: все частіше діагностують проблему в середньому віці, іноді – у молоді. Відомі випадки постановки такого діагнозу підліткам.

Типи і види

Прийнято виділяти три форми хвороби:

  • хронічна;
  • клапанна;
  • гостра.

Частіше інших діагноз звучить як «хронічна венозна недостатність нижніх кінцівок». Страждають вени, розташовані під шкірою. Загальноприйняте скорочене найменування – ХВЛ. Клапанна форма спостерігається, якщо постраждав перфорантный кровоносну судину. Гостру діагностують, якщо хвороба локалізується в магістральній вені.

Найменше відомостей у лікарів є про третьому форматі, зустрічається з відносно малою частотою.

У рідкісних випадках діагностують функціональну недостатність. Незважаючи на ознаки венозної недостатності, патологічних змін при дослідженнях виявити не вдається.

Класифікація

Загальноприйнята система називається CEAP. Перша літера в коді вибирається на підставі симптомів венозної недостатності або їх відсутності. У першому випадку хворого кодують «А», у другому «S». Якщо симптоматика турбує, то оцінюють силу її прояви за стандартизованою шкалою:

  • 0 – симптомів немає;
  • 1 – дрібні судинні розширення;
  • 2 – ненормальні розширення вен;
  • 3 – набряки;
  • 4 – підвищена пігментація;
  • 5 – загоюються вогнища виразок;
  • 6 – виразка в активній стадії.

Етіологію хвороби розкриває літера «Е»:

  • вроджена венозна недостатність;
  • первинна, походження якої не вдається встановити;
  • вторинна, обумовлена травмою, посттромбофлебітичний станом.

Код «А» дозволяє відобразити анатомічне положення потерпілого ділянки:

  • поверхня (дрібні, великі ножні кровоносні судини);
  • глибоке (м’язові, порожнисті, глибокі вени);
  • прободающее (стегна, гомілку).

Літера «Р» відображає механізм розвитку хвороби:

  • рефлюкс, область локалізації – прободающие, магістральні кровоносні судини;
  • обструкція (хроніка, гостра).

Ступінь прогресу

Прийнято виділяти кілька стадій венозної недостатності. Це ділення застосовується до хронічній формі:

  • на першій ступені симптоматика загальна, можливі набряки;
  • наступний етап – підвищена пігментація, візуально вени чітко виділяються;
  • остання стадія – атрофія шкіри, виразки, зосередження всіх симптомів.

В індивідуальному випадку можлива поява інших ознак.

Причини

Спровокувати вроджену недостатність вен можуть патології, сформовані ще в період розвитку в материнській утробі. Набута форма з’являється під впливом факторів-провокаторів, до числа яких відносять:

  • надлишок ваги;
  • часте підняття важких предметів;
  • тривале стояння або сидіння;
  • зайві, нерівномірні фізичні навантаження;
  • хвороби судин, серця;
  • вживання гормональних сполук, включаючи контрацептиви;
  • вагітність, під час якої змінюється гормональний фон, жінка стикається з підвищеними фізичними навантаженнями.

Хронічна венозна недостатність кінцівок частіше спостерігається у похилому віці, але до групи ризику відносять ще й підлітків. Серед інших вікових категорій хвороба зустрічається дещо рідше.

Симптоматика

Хвороба на перших порах схожа з варикозом. Виділяють наступні симптоми венозної недостатності нижніх кінцівок:

  • набряки;
  • хворобливі відчуття;
  • тяжкість;
  • збільшення ноги в розмірах.

Специфічні ознаки, що дозволяють відрізнити хворобу від варикозу:

  • гнійнички;
  • судорожность, особливо відчутна вночі;
  • погіршення зовнішнього вигляду шкіри ніг – покриви стають тонше, суші.

Прогрес хвороби пов’язаний з погіршенням стану хворого. Для уточнення діагнозу і вибору адекватного методу лікування венозної недостатності нижніх кінцівок потрібне проведення апаратного обстеження. Класичний метод – ультразвук. В рамках процедури вивчають ноги хворого, вишукуючи патологічні зміни і визначаючи локалізацію проблеми. Додатково пацієнт здає зразки крові для лабораторного дослідження. Для уточнення стану хворого можуть спрямувати на:

  • комп’ютерну томографію;
  • рентгенівський знімок;
  • доплерографію;
  • МРТ.

Точно і коректно проведена діагностика дозволяє підібрати на підставі симптомів лікування венозної недостатності, узгоджується з індивідуальними особливостями випадку. Крім того, хворому дається певна ступінь непрацездатності. При виявленні ХВН 1 стадії доведеться внести свої робочі будні незначні обмеження, на другий – суттєві. Третя стадія – ознака повної непрацездатності навіть при проведенні терапевтичного курсу.

Що робити?

Найкращий ефект показують медичні заходи в самому початку захворювання. Чим занедбаніший випадок, тим складніше, довше і дорожче буде лікування. В особливо важкій ситуації показана операція.

Класичний консервативний підхід – використання спеціального трикотажу (панчохи, колготи). Такі вироби дозволяють крові рівномірно розподілятися в кровоносній системі ніг. Пацієнту призначають масаж, регулярні вправи. Фізичні навантаження повинні бути стабільними, але не надто великими.

Призначають в рамках лікування венозної недостатності нижніх кінцівок препарати. Основна група – засоби, що роблять судинні стінки більш еластичними. Популярні категорії та їх представники:

  • флеботонікі («Діосмін», «Детралекс»);
  • засоби для дренажу лімфатичної системи («Троксевазин»);
  • стимулятори кровотоку, включаючи капіляри («Трентал»);
  • антиоксиданти («Эмоксипин»);
  • антиагреганти («Аспірин).

Додатково лікування симптомів венозної недостатності нижніх кінцівок може зажадати використання коштів, купирующих алергічний відповідь організму і запальні процеси. З популярних і доступних засобів варто згадати «Клемастин», «Диклофенак».

Третя стадія

Якщо необхідно лікування венозної недостатності, запущеної до самої важкої форми, тобто супроводжується виразками і вогнищами нагноєння, то лікар виписує курс антибактеріальних складів, антибіотиків. Корисними будуть групи:

  • фторхинолы;
  • цефалоспорини.

Хвороба мучить людину неприємними відчуттями, супроводжується запальними реакціями. Для полегшення стану місцево застосовують мазі на:

  • гепарине;
  • бутадионе;
  • индометацине;
  • гепариноиде;

Лікарі також можуть призначити такі препарати:

  • «Ліотон»;
  • «Венобене».

При лікуванні венозної недостатності слід пам’ятати, що «Ліотон» нерідко провокує алергічний відповідь, тому засіб потрібно використовувати обережно. «Венобене», як вважається, попереджає формування тромбів, активізує регенеративні процеси в шкірних покривах.

Оптимальний результат лікування хронічної венозної недостатності показує, якщо комбінувати медикаменти, використання спеціального трикотажу, гімнастичні практики та інші заходи, які порекомендує лікар, включаючи правильне харчування і повна відмова від шкідливих звичок.

Лікування: що ще можливо?

Якщо консервативна терапія та лікування препаратами від венозної недостатності не дає вираженого ефекту, хвороба прогресує, формуються вогнища нагноєння, виразки, потрібно оперування. Постраждалу вену видаляють або блокують певний ділянку, направляючи кров за альтернативним судинах.

Можливо поєднання традиційних та нетрадиційних підходів. Проти хронічної венозної недостатності було придумано багато рецептів, але не всі вони дійсно працюють, поєднуються з лікарськими препаратами. Перед початком використання слід порадитися з лікарем. Найчастіше рекомендують настої, відвари на шишках хмелю, каштані.

Як попередити?

Для будь-якої хвороби (хронічна венозна недостатність не буде винятком) найефективніший метод лікування – це профілактика. Знизити ризик розвитку ХВН можна, якщо:

  • відмовитися від шкідливих звичок;
  • регулярно проходити огляди у клініці;
  • дотримуватися рекомендацій лікарів.

На користь підуть:

  • контроль за фізичними навантаженнями, попередження перенапруги;
  • регулярна незначна рухова активність, гімнастика, розминки;
  • режим харчування;
  • здорова дієта;
  • контроль ваги;
  • прийом вітамінів у відповідності з рекомендаціями доктора і потребами організму;
  • антицелюлітний масаж (після консультації з лікарем).

При підвищеному ризику ХВН доповнюють раціон клітковину, багаті мінералами і вітамінами продуктами. Слід уникати соляріїв, по можливості не засмагати і рідше відвідувати лазні, сауни. Будь перегрів веде до розширення вен.

Доведеться ретельно дотримуватися дієти. Лікарі радять виключити з раціону жирне, солоне і гостре. Важливо контролювати концентрацію холестерину в крові і при її підвищенні приймати заходи по нормалізації стану.

ВН: наслідки

Відсутність адекватної та своєчасної терапії провокує перехід хвороби в хронічну форму. З’являються передумови для варикозу, що погіршує стан хворого. Найнеприємніше наслідок ВН – формування загоюються виразок, постійно турбує больовими відчуттями.

Не менш неприємний наслідок недостатності вен, флебіт. Це запальний процес, при якому формуються тромби. Чим занедбаніший стан, тим більше тромбів, ширше області, на яких вони утворюються. Ці елементи накопичуються на стінках вен і можуть у будь-який момент відокремитися, почавши «подорож» разом з кровотоком по організму. Важкими будуть наслідки, якщо такий тромб потрапить в легеневу артерію і перекриє її – це стане причиною інфаркту, якому, як відомо, властивий високий процент смертності. Щоб не зіткнутися з такими наслідками хвороби слід вчасно звернутися до лікаря і почати лікування хвороби.

З медичної статистики відомо, що раннє виявлення хвороби дозволяє зберегти не тільки життя, але і здоров’я: до 90% всіх пацієнтів працездатні. Правда, потрібно враховувати, що ВН невиліковна. Нехтуючи профілактичними заходами, незабаром можна зіткнутися з рецидивом. Якщо при ВН не звертатися до лікаря, всі хворі рано чи пізно стикаються зі значним погіршенням стану, а летальність оцінюється вже в 50%.

ХВН: актуально і небезпечно

Якщо вірити медичною статистикою, недостатність вен в хронічній формі – проблема близько чверті всього населення планети. У розвинених державах цей показник істотно вище середнього – саме на такі країни і доводиться більша частина страждають на хворобу ніг. Причина – сидячий спосіб життя. Як запевняють лікарі, попередити хронічне захворювання відносно просто, а ось вилікувати його неможливо. Терапія, що дозволяє полегшити стан пацієнта, досить складна, вимагає чимало часу і витрат. Не варто думати, що саме вас ця біда не торкнеться. Лікарі запевняють, що схильність до ХВН є у всіх і кожного, а причина проста – ми ходимо на двох ногах. У тварин, які пересуваються на чотирьох кінцівках, не буває венозної недостатності в принципі.

В середньому у жіночої половини людства ХВН діагностують з втричі більшою частотою, ніж у чоловіків. Це пов’язано з природними репродуктивними функціями (вагітність, пологи), використанням гормональних препаратів.

Найбільш ефективний метод попередження ХВН – рухова активність. Якщо в розвинених державах більше чверті населення страждають від такої хвороби, то в місцях, де прогрес не такий владний, кількість хворих оцінюється не більше ніж на 7%. Небезпечні обидві стаціонарні пози стояння, сидіння, оскільки при тривалому підтриманні такого стану відтік крові порушується.

Як полегшити стан?

Є кілька загальних способів підтримки здоров’я при ХВН. Щоб не зіткнутися з загостренням, слід ввести в звичку під час відпочинку витягати ноги, піднімаючи ноги вище рівня стегна. Це дозволяє «приручити» гравітацію, направивши її силу собі на користь. Під час нічного відпочинку розумно покласти під ноги подушку і спати з випрямленими кінцівками.

Для попередження ХВН і поліпшення стану на перших стадіях хвороби рекомендовано займатися максимально рухливими різновидами спорту. Можна швидко ходити і бігати на розумні дистанції, плавати і кататися на велосипеді, танцювати, відвідувати заняття з аеробіки. Необхідно уникати тих видів, де потрібно піднімати важкі предмети, а також робити різкі сильні ривки. Такими є футбол, волейбол і деякі інші ігри з м’ячем.

На користь венах підуть холодні обливання, прохолодний душ. Слід вибирати на свій розсуд. Лікарі рекомендують гартуватися, обливаючи водою все тіло, але в деяких випадках це заборонено або дається занадто складно. Тоді можна обливати тільки ноги, починаючи від колін. А ось тримати кінцівки в теплі не варто, оскільки це стимулює приплив крові.

Як допомогти собі?

Оскільки основний симптом хвороби – порушення еластичності судинних стінок, народні засоби не показують ефективності, особливо для зовнішнього застосування. Самий розумний і доступний варіант для домашнього використання – холодні компреси. Вони стимулюють скорочення стінок, послаблюють біль. А от гарячі – під суворою забороною, оскільки додатковий нагрів шкодить венах.

Можуть допомогти народні методи, що дозволяють зменшити в’язкість крові. Найпоширеніші – відвари, які готують на доннике, хмелі, каштані, корі дуба і берези. Вважається, що на користь хворому підуть хвощ, безсмертник.

Препарати і підходи

На перших стадіях захворювання досить використовувати профілактичні засоби, а також вживати заходів для збереження краси кінцівок. Для цього застосовують засоби, що підтримують вени в тонусі. В останні роки отримала широке поширення склеротерапія. Під час цієї процедури у вену вводять склерозант, за рахунок чого кров деякий час перестає протікати по обробленому ділянці. Це стимулює звуження судини, робить його невидимим.

З другої стадії починають приймати антигістамінні засоби для лікування запалень. Вибір препаратів варто надати лікарю. Тривалість медикаментозної програми – від півроку і більше. Ніякого позитивного ефекту не буде, якщо пацієнт не користується спеціальним трикотажем. Щоб екземи, якими часто супроводжується ХВН, не перетворилися у виразки, доведеться регулярно користуватися гелями і мазями з кортикостероїдами. Досить популярні склади:

  • «Мезодерм»;
  • «Флуцинар».

На важкій стадії комбінують місцеві препарати, системні. Щодня тричі обробляють виразкові ділянки шкіри, застосовуючи антисептичні відвари. Можна користуватися ромашковим відваром.

Показана операція

Вище була описана флебектомія, при якій ділянку вени вилучають з організму. Така процедура рідко провокує ускладнення, оскільки поверхневі вени беруть на себе не більше однієї десятої кровотоку. Але цей варіант можливий далеко не завжди. Альтернативні варіанти операції:

  • шунтування, при якому відня виключають і створюють шунт крові;
  • відновлення венозного клапана.

Це цікаво

Венозну недостатність і варикоз намагалися лікувати ще стародавні лікарі. Відомо, що хворим пускали кров, попередньо туго стягуючи кінцівку мотузкою. Наскільки можна укласти з достовірних джерел, ефективність цього методу була не надто високою.

У минулому столітті класичним підходом стало видалення вени під шкірою із застосуванням зонда, на який ставилася велика насадка. Такий метод відрізнявся чималим списком недоліків:

  • біль;
  • ушкодження тканин;
  • синці;
  • лимфорея;
  • парестезія;
  • рубці після операції.

Основна перевага хірургічного втручання – його придатність на будь-якій стадії захворювання, високий рівень результативності операції.

Відомо чимало випадків, коли при ХВН було недоступне полегшення стану хворого хірургічним методом чинності протипоказань такого втручання. Єдиний варіант для такого пацієнта – консервативне лікування. В даний час хворі можуть вибирати з великого розмаїття засобів і складів, при правильному використанні і дотриманні рекомендацій лікаря дозволяють підвищити якість життя.

Ускладнені форми ХВН можуть супроводжуватися:

  • трофічними виразками;
  • пикою;
  • тромбами;
  • екземами;
  • лімфостазом.

Всі вони вимагають індивідуального підходу при виборі лікування.

Консервативне лікування: тонкощі

Завдання, що стоять перед лікарями:

  • усунути ризикові фактори;
  • поліпшити якість кровотоку;
  • купірувати запалення;
  • нормалізувати відтік лімфи;
  • відновити функціональність судинних стінок.

Для цього пацієнту доведеться тримати під контролем спосіб життя, можливо – змінити роботу, звички в харчуванні. Такі заходи особливо актуальні, якщо вже встановлена недостатність вен, але операцію поки провести неможливо або є протипоказання, в принципі забороняють таке втручання в сьогоденні і майбутньому. Старанне дотримання положень консервативного лікування – запорука довгого життя людини без серйозних неприємностей зі здоров’ям.