Відмова від батьківства: причини і наслідки

В юридичній практиці нерідко виникають ситуації, які можуть суперечити нашим моральним, моральним уявленням. Наприклад, відмова від батьківства. Давайте неупереджено розглянемо ситуацію, як кажуть, з технічної точки зору: її причини, наслідки, порядок проведення.

Чи це можливо?

А реальний чи, взагалі, відмова від батьківства в добровільному порядку? Немає. Чинне законодавство тримає таке рішення під забороною. Батьківські права — це те, що знаходиться під захистом держави. Тому за власним рішенням відмовитися від них просто неможливо. Крім того, така відмова безпосередньо зачіпає інтереси неповнолітнього, що також не схвалюється державою, чий пріоритет — повні сім’ї.

Так яким шляхом можлива відмова від батьківства? Адже прикладів неповних сімей, на жаль, у нашій країні безліч. Перший шлях — це позбавлення батька батьківських прав.

Позбавлення батьківства = позбавлення батьківських прав

Визначимося з термінологією. Позбавлення батьківських прав — юридично оформлене переривання родинного зв’язку. Проводиться за рішенням суду. Біологічний батько або мати в такому випадку втрачають свої права та обов’язки батьків.

Регулюється процедура ст. 69 російського Сімейного Кодексу. Позбавлення батьківських прав (у нашому випадку — відмова від батьківства) повинно мати серйозні причини:

  • Жорстоке поводження з дитиною.
  • Насильство (психологічний, фізичний) по відношенню до дітей, дитині.
  • Вчинення злочину проти дитини або його матері.
  • Злісне ігнорування сплати аліментів.
  • Наявність у батька або матері згубної залежності — наркотичної, алкогольної, психотропної.
  • Зловживання своїми батьківськими правами.
  • Схиляння дитини до аморального поведінки — жебракування, крадіжки, проституції, вживання наркотиків та алкоголю.
  • Перешкода отримання дитиною освіти.
  • Нехтування обов’язками батька або матері по відношенню до сина, дочки.

Ст. 70 СК РФ передбачає, що позбавлення батьківських прав можливе лише за рішенням суду. Ініціатором судочинства може виступити як другий батько, так і спеціалізовані держоргани. Розглядається питання обов’язково в присутності працівника системи опіки та піклування.

На тлі всього сказаного доводиться відзначити, що позасудовий добровільна відмова від батьківства в Росії неможливий.

Наслідки відмови і аліменти

Деякі громадяни вважають, що відмова від батьківства — це спосіб уникнути сплати аліментів. Але чи це так? Давайте розглянемо питання з точки зору законодавства.

Закон говорить, що позбавлення громадянина юридичного статусу батьків не може скасувати факт біологічного споріднення, а також негативно позначитися на його дитину або дітей.

Ст. 71 російського Сімейного кодексу як раз-таки розповідає про наслідки відмови від батьківства:

  • Батько, позбавлений батьківських прав, не може отримувати від державної системи якісь посібники, пов’язані з батьківством. А також для нього недоступні гарантії, що надаються державою батька або матері.
  • Друга частина ст. 71 СК говорить про те, що позбавлення батьківських прав не звільняє батька від обов’язків. Тобто від виплати тих же аліментів.
  • У момент судочинства (ст. 70 СК РФ) як раз-таки вирішується питання про нарахування аліментів, їх розмір.
  • Відмова від батьківства (за згодою — вже інший випадок) не звільняє батьків від виплат на утримання дитини. Але від змужнілого сина або дочки аліменти такий громадянин за законом вимагати вже не вправі.

Відзначимо і той факт, що навіть відмова від батьківства за спільною згодою не може звільнити батьків від сплати аліментів. Закон не допускає відмови матері від такої допомоги на утримання дитини. Адже це грошові виплати, що направляються на матеріальне стабільне забезпечення неповнолітнього. Відмова від них — пряме обмеження прав юного громадянина.

Збереження прав дитини

Відмова від батьківства (позбавлення батьківських прав) не веде до втрати деяких прав дитини. Зокрема, це наступне:

  • Використання житлового приміщення, де неповнолітній проживає.
  • Права на майно, якщо воно існує.
  • Права, які випливають із факту кровного споріднення. Одним з важливих тут буде право спадкування — притому майна як самого відмовився батька, так і його родичів.
  • Альтернативний варіант № 1: оспорювання батьківства

    У будь-якій ситуації можливі альтернативні рішення. Позбавити себе батьківства реально через оспорювання такого факту. Процедура також здійснюється через суд. Підставою для подачі позову можуть бути дві причини:

    • На момент запису свого імені в свідоцтво про народження дитини чоловік не знав, що не є її біологічним батьком.
    • Проведена генетична эспертиза показала, що позивач — не біологічний батько.

    Можуть бути наведені й інші докази на користь того, що справжній батько дитини — інший громадянин.

    Якщо суд підтвердить, що чоловік — не біологічний батько дитини або дітей, з громадянина повністю знімаються всі батьківські права і обов’язки. До них належить і виплата аліментів. Однак є одне «але» — якщо при записі свого імені в свідоцтво про народження дитини громадянин знав, що він не є біологічним батькам, відмовитися від батьківства йому неможливо. Також не можна відмовитися від цього у випадку, коли чоловік дав письмову згоду на використання чужого біоматеріалу для штучного осіменіння.

    Нюанси оскарження батьківства

    Не треба вважати громадян, оспаривавших батьківство, аморальними. Адже СК може автоматично визнати батьком чоловіка, який перебуває у шлюбі з матір’ю дитини, її колишнього чоловіка, якщо з моменту розлучення минуло не більше 10 місяців. Навіть якщо біологічним батьком дитини за фактом буде інший громадянин.

    Особистість батька у свідоцтві про народження може оскаржити:

    • Один з батьків, вписаний в документ.
    • Дитина по досягненні 18 років.
    • Справжній біологічний батько.
    • Опікун дитини.

    Якщо у чоловіка виникли сумніви у власному батьківство, він повинен надати суду наступне:

    • Медична довідка про неможливість мати дітей.
    • Документ, що підтверджує його відсутність в момент зачаття.
    • Письмові свідчення осіб, хто вказує, що біологічний батько — інший громадянин.
    • Експертиза ДНК.

    Альтернативний варіант № 2: передача прав на батьківство іншій особі

    Це і є приклад відмови від батьківства за добровільною згодою. Наприклад, мати вступає в шлюб з іншим громадянином, хто не проти усиновити, удочерити дитину.

    Як тут поступити біологічному батькові? Порядок відмови від батьківства такий:

  • Біологічний батько заповнює документ про добровільну відмову від батьківських прав за згодою на усиновлення (удочеріння) дитини.
  • У заяві обов’язково вказати свої Ф. В. О., дані документа, що посвідчує особу, дату і місце народження.
  • Згадка про те, що відмова від батьківства — саме свідомий і добровільний.
  • Зазначення того, що чоловік згоден на позбавлення батьківських прав.
  • Громадянин пише, що усвідомлює факт, що відновити статус батька буде неможливо (так як дитини тут же усиновить інша людина).
  • Чоловік повинен згадати, що знає про збереження батьківських прав матері.
  • Зразок відмови від батьківства пояснює оформлення такого документа. Він обов’язково завіряється нотаріусом.
  • З цією заявою мати звертається в суд — це доказ для позбавлення біологічного батька батьківських прав.
  • У той же час в судові органи направляється усиновлювач з виявленням бажання стати прийомним батьком дитини або дітей.
  • Суд спільно з органами опіки та піклування розглядає справу, докладені документи.
  • Потім суддя видає вердикт про можливість або неможливість передачі прав на батьківство.
  • Якщо позитивне рішення суду, то біологічного батька звільняють від батьківських прав і обов’язків, в т. ч. і від сплати аліментів.

    Усиновлення без згоди біологічного батька

    Відзначимо і той факт, що для позбавлення батьківства не завжди потрібна згода самого чоловіка. Винятками будуть такі факти:

    • Біологічний батько визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім.
    • З неповажної причини (з точки зору суду) батько не проживає з сім’єю більше 6 місяців. Чи півроку не вносить внесок в утримання дитини.
    • Чоловік був визнаний судом недієздатним.

    Відновлення батьківства

    Життя — досить перекручена і непередбачувана штука. Не виключено, що після заяви на відмову від батьківства громадянин знову захоче повернути собі батьківські права і обов’язки. А чи це можливо з точки зору законодавства?

    Так, в Росії така процедура допустима. Громадянин повинен звернутися з письмовою заявою до місцевого судовий орган. Документ розглядається суддею, після чого виноситься рішення з питання повернення батьківства.

    Умова для поновлення батьківських прав — докорінна зміна свого способу життя і відносини до виховання неповнолітнього в кращу сторону. Обов’язковий облік думки представників органів опіки та піклування. Сімейний Кодекс (ст. 72) при поверненні батьківства наказує враховувати і думку дітей, які досягли 10-річного віку.

    Відновившись у батьківстві, громадянин знову знаходить всю повноту батьківських прав і обов’язків.

    Відмова у відновленні батьківства

    Але серйозне рішення завжди має за собою серйозні наслідки. Суд цілком може відмовити в поновленні батьківських прав у таких випадках:

    • Неповнолітній був усиновлений іншим громадянином — цей факт ніяк неможливо повернути назад.
    • Дитина виступає проти відновлення батька в батьківських правах.
    • Суд виніс вердикт, що повернення батьківства обмежить неповнолітнього в правах.

    Відмова від батьківства в обопільному порядку або добровільно — в принципі, реально воплотимое рішення. Хоч за законодавством воно пов’язане з позбавленням батьківських прав, є і альтернативні шляхи вирішення такого делікатного питання.