Вірус Епштейна-Барра: лікування, симптоми та причини

У цій статті розглянемо лікування вірусу Епштейна — Барра. Патологія входить в число герпесвірусів, які після проникнення в людський організм назавжди в ньому персистують, провокуючи формування різних лімфопроліферативних і аутоімунних патологій. Зазвичай люди заражаються цим вірусом в дитячі роки. Судячи за статистикою, близько 90% дорослих людей – її носії, при цьому половина може бути заразною для оточуючих. Таким чином, вірус Эпшейна-Барра здатний підхопити будь-яка людина, проте хворіють їм не все, а тільки ті, чия імунна система слабка. Або ж носій вірусу довго не хворіє, але в певній ситуації, у разі збою імунітету, недуга проявляється.

Способи передачі

Трохи пізніше розглянемо лікування. Вірус Епштейн-Барра передається різними шляхами, однак найпоширеніший – за допомогою слини. Зараження дітей відбувається:

  • із-за іграшок, які забруднені інфікованою слиною;
  • при ін’єкціях внутрішньовенно;
  • аерозольним способом – коли слина дитини, зараженого вірусом, потрапляє на здорову (наприклад, при чханні, кашлі і т. п.).

Дорослі люди особливо часто заражаються цим вірусом через слини під час поцілунку, у зв’язку з чим патологія, обумовлена цим патогеном, тобто інфекційний мононуклеоз, носить назву «хвороба поцілунків».

Є також інші способи передачі вірусу серед дорослих і дітей. До них відносяться: трансплантаційний, контактно-побутовий та фекально-оральний. Таким чином, вірус Епштейн-Барра можна підхопити не тільки в школі і в дитячому саду, але і на вулиці, в маршрутці, на вечірці, тобто в місцях великих скупчень людей. При попаданні на слизові оболонки і шкіру дорослих і дітей, вірус починає розмножуватися дуже активно, а потім потрапляє в кровообіг і лимфоток і розноситься по всьому організму. Головна його мета – клонування клітин імунітету, внаслідок чого вони дуже сильно розростаються, і лімфовузли заповнюються ними. У зв’язку з цим при активності даного вірусу у дорослому і дитячому організмі відбувається збільшення лімфовузлів. Лікування вірусу Епштейна-Барра у дорослих має бути комплексним.

Загрузка...

Сприятливі фактори

Ми вже говорили про те, що при попаданні в організм патогена розвиток захворювання не гарантується. Саме тому чинником, сприяючим до його появи, є погіршення імунної системи, здатне виникнути внаслідок:

  • частого вживання антибіотиків;
  • переохолодження;
  • частих захворювань застудою;
  • регулярних нервових стресів і перенапруг.

Варто сказати також про тяжкості перебігу цієї вірусної патології у пацієнтів з ВІЛ-інфекцією, так як їх імунітет дуже низький, і вірус в таких організмах може стати причиною серйозної патології та ускладнень.

Лікування (і симптоматика) вірусу Епштейна-Барра у дітей не відрізняється від процедур у дорослих і так само залежить від стану імунної системи.

Класифікація

Цей вірус представляє небезпеку не тільки тим, що вражає людину гострою інфекцією, але і здатний запустити в організмі пухлинні процеси. Симптоматика та лікування вірусу Епштейна-Барра залежать від його форми.

Не існує єдиної класифікації даної патології, але в практичній медицині використовується наступна:

  • за формою хвороби – типова, тобто інфекційний мононуклеоз, а також атипова: поразка органів, асимптомна, стерта;
  • по терміну інфікування: набута і вроджена;
  • по тяжкості протікання – важка, середня і легка;
  • по тривалості протікання – хронічна, затяжна і гостра;
  • по фазі – неактивна і активна;
  • змішана інфекція (мікст) – зазвичай спостерігається одночасно з цитомегаловірусною інфекцією;
  • ускладнення.

Що провокує?

Після того, як вірус проникає в організм, він може впродовж довгого часу існувати в прихованій формі. Симптоматика та лікування вірусу Епштейна-Барра у дорослих і дітей повинні бути виявлені і проведені своєчасно, інакше можливі ускладнення.

В результаті погіршення імунітету вірус здатний активізуватися і вплинути на виникнення наступних патологій:

  • інфекційний мононуклеоз;
  • моноцитарна ангіна;
  • залозиста ідіопатична лихоманка;
  • хвороба Філатова;
  • хвороба Пфейффера;
  • гострий лимфобластоз доброякісного характеру;
  • лімфома Беркітта;
  • лімфогранулематоз;
  • синдром хронічної втоми;
  • герпетична ангіна;
  • синдром Стівенса-Джонсона.

Лікування вірусу Епштейна-Барра у дорослих безпосередньо залежать від симптоматики.

Загрузка...

Симптоми

Вірусоносійство саме по собі безсимптомний, у зв’язку з чим не можна встановити час, в який вірус проникає в організм. Але є при цьому одна патологія, в якій формі він виявляється – інфекційний мононуклеоз, що володіє ознаками, що дозволяють провести діагностику вірусу в людському організмі.

Хвороба зазвичай зустрічається в дитячому віці, в той час як дорослі стикаються з нею рідко. При цьому прихований період патології може доходити до півтора місяців, а потім з’являються перші її симптоми:

  • збільшення шийних, привушних та потиличних лімфовузлів;
  • гіперемія мигдалин;
  • озноб;
  • лихоманка;
  • погіршення самопочуття в цілому;
  • больові відчуття в горлі.

Такі симптоми вірусу у дорослих. Лікування вже можна починати. Оскільки перші ознаки нагадують ангіну, симптоми та лікування у дітей вірусу Епштейна-Барра можуть постановкою діагнозу і правильним призначенням препаратів. Аналіз на вірус, якщо його призначить лікар, дозволяє поставити правильний діагноз. Для цього у дітей з передбачуваним інфекційним мононуклеозом беруться посів з горла і кров для аналізу.

Інфекційний мононуклеоз

У разі, якщо лікування не було розпочато в даний період, проявляють себе інші симптоми, які характеризують інфекційний мононуклеоз:

  • збільшення селезінки;
  • висип;
  • періорбітальний набряк;
  • збільшення печінки;
  • жовтяниця;
  • дефекти травлення.

Якщо випадок особливо серйозний, то запалення лімфовузлів відбувається по всьому тілу пацієнта, а при атиповому перебігу хвороби симптоми можуть або не виражатися зовсім, або проявлятися в гіпертрофованому вигляді.

Найчастіше ознаки інфекційного мононуклеозу в дитячому віці зменшуються через три-чотири тижні після початку хвороби та рецидиву патології у цьому випадку, як і в дорослому віці вже не буває. У деяких випадках захворювання протікає в легкій формі, не має виражених симптомів, у зв’язку з чим у хворих не проводиться аналіз, який підтверджує мононуклеоз, і вони навіть не знають згодом, що у них є цей вірус. У деяких випадках на тлі інфекційного мононуклеозу у дітей з’являються серйозні ускладнення. Небезпечними, що зустрічаються у малюків, стають енцефаліт і менінгіт. Крім того, на тлі патології можуть розвинутися:

  • міокардит;
  • гепатит;
  • аутоімунна гемолітична анемія;
  • синдром Белла;
  • мієліт.

Потрібно відзначити, що вірус Епштейна-Барра викликає не тільки інфекційний мононуклеоз, але і ряд інших захворювань, наприклад:

  • проліферативний синдром (особливо це стосується пацієнтів з імунодефіцитом);
  • новоутворення злоякісного характеру (наприклад, лімфома Беркітта);
  • волохата лейкоплакія порожнини рота (у ВІЛ-інфікованих пацієнтів).

Є також теорія про те, що цей вірус несе відповідальність за появу в організмі різних пухлин злоякісного характеру, навіть якщо він не діагностується в них.

Діагностика

Щоб поставити діагноз, потрібно провести аналіз на IgM, і якщо результат позитивний, то це є свідченням активності даного вірусу в людському організмі. При його неактивному стані у дорослих і дітей після перенесеної хвороби при аналізі на IgM реакція буде позитивною. Крім того, для діагностики застосовується ланцюгова полімеразна реакція, а також культурний метод.

Лікування вірусу Епштейна-Барра

Оскільки передача вірусу здійснюється різними способами, неможливо захиститися від зараження. Крім того, не можна вилікувати пацієнта повністю, можна тільки постійно контролювати вірус, не дозволяючи активізуватися. Саме тому терапія полягає в першу чергу в тому, що всі захисні сили організму повинні підтримуватися на високому рівні. Варто відзначити, що це дуже важливо і для дорослих, і для дітей. Найчастіше призначаються лікарські засоби інтерферонового ряду в дозах, призначених лікарем в індивідуальному порядку. Лікування вірусу Епштейна-Барра краще починати своєчасно.

Противірусні препарати

При виявленні інфекційного мононуклеозу у дітей терапія буде специфічною і повинна полягати у вживанні противірусних препаратів, наприклад, «Ацикловіру» і «Зовиракса». Його дозування як для дітей, так і для дорослих пацієнтів визначається лікарем, що залежить від тяжкості перебігу захворювання. Лікування повинно мати комплексний характер, включаючи в себе новітні імуномодулятори, вітаміни Р, В і С, антигістамінні лікарські засоби. При приєднанні бактеріальної інфекції (при ускладненнях) призначаються антибіотики.

Відгуки про лікування вірусу Епштейна-Барра представлені в кінці статті.

Ускладнення і передбачуваний розвиток патології

Ускладнення при цій інфекції хронічного і гострого характеру такі:

  • перитонзиллит;
  • отит;
  • гепатит;
  • дихальна недостатність (характеризується набряком м’яких тканин глотки, рота і мигдаликів);
  • розрив селезінки;
  • печінкова недостатність;
  • тромбоцитопенічна пурпура;
  • міокардит, панкреатит.

Якщо інфекція вірусом Епштейн-Барра носить гострий характер, то прогноз завжди сприятливий. В інших випадках він визначається тривалістю і тяжкістю патології, розвитком пухлин і наявністю у пацієнта ускладнень.

Профілактика

Зниження небезпеки зараження цією інфекцією можливе завдяки ретельному дотриманню норм особистої гігієни (потрібно користуватися індивідуальними мочалками, серветками, рушниками, постійно мити руки), зміцненню імунітету, організації правильного харчування, загартовування і фізичної активності. Слід, по можливості, виключити або обмежити спілкування з тими, хто страждає інфекційними захворюваннями.

В залежності від симптомів, лікування вірусу Епштейна-Барра у дорослих може дещо відрізнятися.

Відгуки

Відгуки підтверджують, що даний вірус зустрічається дуже часто, і діти стикаються з ним ще в дитинстві.

Така інфекція здатна стати причиною тривалих і частих захворювань.

Лікарі вважають, що вірус Епштейна-Барра здатний запустити багато патологій, які часто зустрічаються і при цьому не можуть бути повністю вилікувані (аутоімунний тиреоїдит, цукровий діабет тощо).

При постійній нестачі сил, втоми можна припускати відповідний синдром, на який впливає вірус. Найчастіше причиною появи синдрому хронічної втоми стають інфекції герпетичного характеру.

Ми розглянули симптоми і лікування вірусу Епштейна-Барра.