Слово «батик», згідно однієї з версій, складається з двох слів («ба» означає «тканина», а «тік» – точка) і походить з мови острова Ява. Ця назва з’явилася з-за особливою технологією фарбування матерії з використанням краплі воску. Зараз це синонім розпису по тканині. Ще в Стародавньому Єгипті навчилися фарбувати сукно особливим чином, стягуючи його і опускаючи в воду з різними рослинами, здатними віддавати колір. Такою технологією користувались аж до XIX століття. Історики костюма припускають, що в Японії в VII столітті став дуже популярний вузликовий батик, або шибори, що потрапив у цю країну з Китаю. З-за культурних особливостей країни техніка не поширювалася за її межі, а культивувалася в невеликих майстерень, де знання передавалися з покоління в покоління. В Японії будь-яка праця майстра з розпису тканини був прирівняний до мистецтва художника. Найчастіше в техніці вузликового батику створювали кімоно. Його не тільки занурювали в колір повністю, але і розписували пензликом самі вузлики. Потім додавалася розпис по вже висохлої тканини, вишивка шовковими і золотою ниткою.
