Відсутність калу протягом декількох днів або скрутне його відходження називається запором. У діток з народження і до шести місяців від народження акт дефекації відбувається в середньому до трьох разів на добу. У міру дорослішання до 1,5 років їх кількість скорочується до одного. У нормі консистенція калу середньої густоти, кашоподібна, в зв’язку з недосконалою роботою кишечника. Якщо малюк починає тужитися, кряхтеть, плакати і випорожнення набувають густу щільну консистенцію, іноді у вигляді твердих кульок, то у дитини запор. Що робити в такій ситуації? Насамперед, батькам слід заспокоїтися і не панікувати. Самостійно не рекомендується вживати будь-яких заходів, всі дії треба узгоджувати з лікарем педіатром.
Причини запору
У рідкісних випадках запори виникають із-за порушення будови кишечника, пов’язаного з генетичною або набутою патологією. Найчастішою причиною вважаються функціональні порушення, які пов’язані з проходять порушенням роботи кишечника і його незрілістю. Збій відбувається через:
- раннього відлучення від грудей;
- швидкого перекладу крихітки на поживні суміші;
- недостатньої кількості рідини, що споживається як малюком, так і годуючої мамою;
- частої зміни сумішей;
- густих прикормів;
- неправильної обробки продуктів харчування;
- надмірного вмісту білків і жирів в їжі малюка.
Крім того, виникнення запорів сприяє:
- ураження нервової системи під час розродження або виношування малюка;
- рахіт;
- гіпотиреоз;
- анемія;
- дисбактеріоз;
- алергічні реакції на продукти харчування;
- паразитарні захворювання;
- геморой;
- психологічний фактор;
- неконтрольований прийом деяких груп лікарських засобів.
У всіх перерахованих вище випадках м’язовий тонус кишки порушується. При його посилення спостерігається стиснення і спазм. В результаті кишечник звужується, і проходження калових мас стає скрутним. Як підсумок, випорожнення набувають форму маленьких твердих кульок. При зниженні тонусу сповільнюється перистальтика, кишкові стінки розширюються і формується калові маси великого розміру щільної консистенції.
