Людина постійно відчуває ритм. Це ритм його серця, биття пульсу. Це ритм музики, яку він чує. Це ритмічні звуки йдуть годин.
Почуття ритму
Ритм завжди має вплив на людину. Монотонна мова, ритмічно складається з ідентичних по гучності складів, становить невиразне мовленнєвий полотно. Тільки наголос у словах дозволяє відрізняти їх один від одного.
Через короткий час, мимоволі, звуки структуруються мозком і сприймаються як повторювані тихі й голосні склади, що чергуються між собою. Записавши більш гучний склад як «/», а тихий як «-», отримаємо наступну схему:
- /-/-/-/-/-/-/-/-/-/-/-/-/-/-/-/-/-/-/-/-/-/-/-/-/-/-/-/-/-/-/-/-/-/.
Нудно і нудно, чи не правда? Легко відключитися від співрозмовника і полетіти думками далеко-далеко. Або взагалі заснути. Як відомо, сама заколисуюча річ – це лекція. Тим не менш визначилися найменші елементи вірша – склади. Їх називають одиницями ритму першого рівня.
Щоб мова перестала бути монотонної, читають з виразом. Виділяють ударні склади і ставлять смислове наголос у всій фразі.
