Як зробити садові доріжки своїми руками?

Якщо ви хочете зробити присадибна ділянка більш доглянутим, то його можна доповнити садовою доріжкою. Вона буде нести не тільки практичну функцію, але і стане володіти естетичною цінністю. Ви зможете сформувати загальний ансамбль і об’єднати всі споруди на ділянці. Територію з допомогою доріжки можна зонувати, виділивши функціональні зони, серед яких: госпбудівлі, квітники, зона відпочинку і город.

Якщо садову доріжку грамотно укласти, то можна скорегувати недоліки і неточності ландшафтного дизайну. При плануванні ви повинні врахувати кілька факторів. По-перше, матеріал в основі повинен легко переносити сезонні коливання температур. По-друге, доріжка повинна бути простою у догляді. По-третє, вона повинна бути стійка до корозії, гниття, цвілі і грибка.

Надзвичайно важливо заздалегідь спланувати навантаження, якщо доріжка буде перетинатися автомобілями. Зробити цю частину заміського екстер’єрного простору необхідно з деяким ухилом, щоб на полотні не накопичувалася дощова вода. Якщо працювати доведеться в умовах невеликої ділянки, то доріжку не слід робити прямокутної, адже вигини і повороти додадуть простору і глибини.

Вибір матеріалу

Перед тим, як зробити садову доріжку, ви повинні підібрати матеріал. Серед найбільш поширених варіантів слід виділити натуральний камінь. Він виглядає статусно, є благородним, але дуже дорогим. Натомість ви отримуєте майже вічне покриття, яке забезпечується високою міцністю матеріалу. Ви можете використовувати і штучний камінь, який передає естетику, фактуру і красу природного, але обходиться дешевше і є більш простим у монтажі.

Перш ніж приступати до робіт, слід розглянути фото садових доріжок. Своїми руками в цьому випадку ви зможете спорудити одну з них, вибравши дизайн за смаком. Серед представлених зображень ви зможете побачити доріжки з цегли. В основі буде лежати особлива його різновид, яка ще називається клінкерною цеглою. Можна застосувати й звичайний силікатний/червона цегла. Використовувати білий не варто, так як він швидко розпадається в грунті.

Найбільш поширеним рішенням є тротуарна плитка. Вона популярна з тієї причини, що відрізняється високою міцністю, морозостійкістю і довговічністю. Вироби можуть мати різну фактуру, форму і колір, що дозволяє майстру проявити фантазію. Укладання можна робити мозаїкою, формуючи малюнки та візерунки.

Виготовлення садових доріжок досить часто здійснюється ще і насипним методом. Для цього використовуються наступні матеріали:

  • щебінь;
  • галька;
  • гравій;
  • пісок;
  • деревна тріска.

Для цього слід застосовувати великий обсяг витратного матеріалу, адже з часом він дасть усадку. Такий варіант навряд чи підійде для центральної алеї. А ось у водойми, грядок і між клумб м’яка доріжка буде виглядати ідеально. Вона добре вписується в дику природу.

Одним з доступних рішень виступає деревина, але вона є недовговічною. Зазвичай для цих цілей використовується модрина, яка від вологи стає тільки міцніше. Вона довше інших дерев зберігає цілісність структури. Полотна можуть бути виготовлені з колод чи дощок, але особливо затишно і гарно виглядає покриття з спилов.

Відмінною альтернативою виступає бетонна імітація. Розглянувши фото садових доріжок, ви зможете відшукати бетонні заливні варіанти. Вони представлені готовими плитами. У продажу зустрічається і садовий паркет, який представлений пластикової різновидом або декингом.

Такий матеріал передбачає наявність підкладки, на яку кріпляться дерев’яні пластини. Зовні покриття виглядає дерев’яним. Воно тримає вихідну форму, не розбухає, не скручується і не накопичує вологу, проявляючи стійкість до зовнішнього середовища. Доглядати за садовим паркетом просто, для цього достатньо лише поливати його зі шланга.

Створення бетонного покриття

Виготовляючи садові доріжки своїми руками, на першому етапі ви повинні будете вибрати технологію проведення робіт. Якщо не хочете мудрувати, то слід вибрати монолітне бетонне покриття, яке відрізняється високою міцністю. Облагородити плити можна, задекорувавши їх кольоровою мозаїкою, керамікою або керамічною плиткою.

На першому етапі необхідно визначити довжину і ширину доріжки, заглибившись у грунт на 10 см. Дно засипається піском, товщина шару складе 6 див. Підкладка ущільнюється і поливається водою. По довжині ями необхідно встановити рамки, які збиваються з фанери або деревини. Між ними має бути витримано відстань у 7 див.

Ширина доріжки буде визначати ширину рамки. Найбільш зручним і оптимальним розміром рамки буде параметр 60 x 60 см. На наступному етапі можна приступати до бетонування, використовуючи розчин. Як тільки він трохи підсохне, зверху укладаються декоративні елементи, для чого можна використовувати звичайний черепашник. Як тільки доріжка повністю висохне, що відбудеться приблизно через 3 дні, землю між плитами можна засадити невибагливими рослинами для газону.

Загрузка...

Використання дощок

Перш ніж приступити до виготовлення садової доріжки своїми руками, ви повинні вибрати матеріал. Їм може виступити деревина. Таке покриття трохи піднімаються над землею і зміцнюється на міцних брусах, які попередньо обробляються складом від гниття.

Бруси встановлюються на шар гравію, товщина якого складає 6 див. Гравій попередньо вирівнюється по довжині ложа. Настил не слід робити впритул — між дошками повинно бути витримано відстань в 2 см, що забезпечить їх провітрювання. Доріжка завдяки цьому готова буде прослужити довше.

Використання дерев’яних чурок

Садова доріжка може бути виконана з дерев’яних чурок, які являють собою поперечні зрізи товстих дерев. Їх попередньо обробляють антисептиком, який дозволить виключити гниття. За заздалегідь наміченим ложу доріжки готується траншея. Її необхідно поглибити на 6 см більше в порівнянні з висотою дерев’яних чурок.

Ложе засипається гравієм на 3 см, наступним шаром стане пісок такої ж товщини. Підготовка ущільнюється і рясно поливається водою. Як можна щільніше в ложі встановлюються цурки. Після цього зазори засипається гравієм, який попередньо змішується з піском. Поверхню ще раз рясно поливається водою. На цьому можна вважати, що садова доріжка готова. Важливо вирівняти чурки по висоті, використовуючи кувалду.

Покриття на основі фігурних форм

Використовуючи готові форми з полістиролу, які можна знайти у продажу, ви зможете виконати покриття в саду. Слід придбати чотири однакові форми, вартість однієї з яких складе від 900 до 1 200 крб. На першому етапі необхідно визначити ширину і місце розташування доріжки, використовуючи кілочки і мотузку. Подібні форми легко примикають один одному, а їх розмір зазвичай дорівнює 60 x 60 см, чого достатньо для вузької доріжки. Якщо ж ширина садової доріжки буде більше і складе 1,2 м, то дві форми необхідно скласти поперек в ложі.

Тепер в хід йде лопата, з допомогою якої необхідно викопати траншею, поглибивши її на 10 див. Земля добре ущільнюється, для чого краще використовувати вібратор для ущільнення грунту. Діяти можна і вручну, але зусиль буде потрібно більше. В траншею засипають шар щебеню і гальки, товщина повинна скласти 4 див. Зверху буде розташовуватися 6-сантиметровий шар річкового піску. Перед укладанням форми пісок добре поливається водою зі шланга, на кінець якого необхідно надіти розпилювач.

Форми змазують машинним маслом, за його відсутності можна застосувати звичайне рослинне. Опалубка встановлюється на мокрий пісок, далі можна зайнятися приготуванням розчину. Він буде складатися з трьох частин піску, частини цементу і 4-х частин щебеню. Для фундаменту необхідно додати зв’язує суміш, підливаючи воду. Розчин повинен мати консистенцію густої сметани.

Для того щоб доріжка засяяла фарбами, до інгредієнтів додається пігмент. На наступному етапі можна приступати до заповнення форм до країв, важливо при цьому виключити формування повітряних бульбашок. Надлишки розчину знімаються, в процесі чого допоможе пластикова рейка. Для цих цілей можна виготовити і залізницю.

Вже через 40 хвилин розчин схопиться, що дозволить акуратно зняти форми і використовувати їх для повторної процедури заливки. Садова доріжка буде виглядати більш ефектно, якщо бетон прикрасити керамогранітом, боєм кольорового кахлю, а також красивими камінцями. Прикраси вдавлюються в не застиглий цемент. Одна з фаз роботи — це захист виробів від зовнішніх впливів. Поки розчин повністю висохне, пройде 3 дні. Це вірно, якщо погода буде сонячною.

Загрузка...

Різновиди пластикової плитки

Пластикові садові доріжки стають останнім часом все більш поширеними. Їх можна класифікувати за трьома видами, а саме:

  • газонна решітка;
  • садовий паркет;
  • модульні покриття.

Садовий паркет, як згадувалося вище, ще називається декингом і являє собою щити в чотири дошки. В основі лежить деревне борошно і полівінілхлорид. Щит передбачає наявність двох шарів, верхній з яких складається із пластика та борошна. Знизу знаходиться полівінілхлорид. А ось газонна решітка використовується для монтажу на однойменні ділянки.

Конструкція є комірчастою і дозволяє зміцнити грунт, не перешкоджаючи росту трави. По такому покриттю зручно добиратися до клумби, воно підтримує зовнішній вигляд газону і зазвичай має зелений колір, добре гармонує з травою. Така плитка має чудові дренажні властивості і коштує недорого.

Садова доріжка може бути представлена модульним пластиковим покриттям, яке відрізняється універсальністю. Кольори і форми таких виробів різноманітні. В якості головних переваг цих покриттів виступають простота і легкість складання, а також швидкість демонтажу.

Укладання пластикової плитки

Перед укладанням пластикової плитки необхідно визначити напрямок доріжки і розмітити довжину з допомогою кілочків і мотузки. Ширина буде залежати від розміру плитки. Якщо ви хочете укласти два вироби, то ширина буде дорівнює відповідному значенню двох виробів. По всій довжині покриття слід зняти грунт, заглибившись на 20 см максимум. Це дозволить отримати неглибокий котлован. Його дно добре оглядається з тією метою, щоб видалити рослини і коріння.

Збоку слід укласти дренажні труби. На дні розташовується шар піску, який зволожується і добре утрамбовується. Дотримуючись такої технології, ви зможете укласти садову доріжку своїми руками з малими витратами. Важливо враховувати ще й легкість монтажу, адже пластикові вироби забезпечені замками. На одній стороні розташовуються ніжки, тоді як на іншій — скоби. Ніжка вставляється в скобу до клацання. Укладання проводиться окремими секціями.

Як тільки вся плитка буде укладена, її необхідно прим’яти. Важливо стежити за вирівнюванням. Для цього можна використовувати рівень. Якщо доріжка буде мати повороти, то вигин можна зробити за допомогою лобзика, відпилявши зайві частини плитки. Покриття оформляється бордюром, який повинен виступати над поверхнею на 5 см. Якщо плитка прилягає до бордюру нещільно, то вільний простір можна заповнити вирізками з пластику або цементом.

Якщо ви плануєте використовувати садовий паркет, то слід сформувати фундаментну стяжку. Вона вкладається шаром в 3 див. Матеріал залишають до застигання, тільки після цього можна приступати до укладання плитки для садової доріжки. Найпростіше здійснити монтаж газонної решітки. Вона розташовується безпосередньо на землі і засипають родючим ґрунтом. Зверху все поливається водою і залишається до усадки.

Порожнечі слід засипати субстратом з насінням трави. Якщо покриття буде використовуватися сезонно, то поверхню грунту необхідно розрівняти і покласти зверху плитку, добре прим’яти її. До зими така доріжка демонтується, а навесні знову вкладається.

Про особливості використання плівки

Якщо ви вирішили використовувати спіли в якості основного матеріалу для доріжки, то їх попередньо рекомендується обробити оліфою, яка доводиться до кипіння. Така обробка після висихання здійснюється ще раз. Додатково можна застосувати плівку для садових доріжок. Вона укладається на піщану подушку. У цьому випадку ви виключаєте контакт деревини з землею, матеріал завдяки цьому менше гниє.

Але такий підхід може спровокувати скупчування вологи. Для того щоб виключити неприємні наслідки, під майбутньої доріжкою з землі необхідно сформувати пологі арки. Перед тим як здійснити засипку гравію, грунт слід обробити гербіцидами, щоб покриття не заростало бур’янами. Для цього використовується плівка або агроволокно.

Самостійне виготовлення форми

Якщо хочете зробити доріжку бюджетної, то і виготовленням форм для неї можна зайнятися самостійно. В якості одного з варіантів виступає опалубка з дерев’яних брусків. Для цього використовуються вироби, розміри яких дорівнюють 50 x 50 мм. Їх в кількості 4 штук скріплюють між собою так, щоб отримати раму. Для надійності фіксації необхідно використовувати пази, які випилюються в протилежних брусках. З цією ж метою можна використовувати листову сталь, яка буде виконувати роль скоб. Вони розташовуються в місцях з’єднання брусків і фіксуються шурупами.

Створюючи форму для садової доріжки, в якості матеріалу дна ви можете використовувати лист фанери або заліза. На поверхні плитки ці деталі виглядають цікаво. При використанні форми значних розмірів плитку армують сіткою з металу. Форму можна виконати і з листового заліза. Якщо у вас в господарстві є дерев’яна бочка, стягнута залізними обручами, то їх можна застосувати для імітації природного каменя. Метал вигинається, щоб отримати форму для садової доріжки. При дефіциті обручів опалубку можна виготовити з оцинкованого заліза. З нього вирізають 5-сантиметрові смужки, а кінці загинаються за допомогою молотка за принципом покрівельного фальца.

Остаточне оформлення

Якщо хочете зробити доріжку закінченою, то її слід доповнити бордюрами або парканчиком. Ці елементи будуть протистояти розростанню трави, якщо цей процес небажаний. З допомогою цих елементів ви зможете продовжити термін експлуатації покриття.

Але важливо забезпечити відповідність цього елемента зовнішнім виглядом доріжки. Серед основних різновидів бордюрів слід виділити ті, що виготовлені з пластику, бетону, деревини і цегли.

Контур доріжки можна зафіксувати за допомогою пластикових елементів. Бетонні використовуються для ділянок в пейзажному стилі. Чудово підходять для територій в сільському стилі дерев’яні бордюри. Для стилю кантрі або англійського саду краще використовувати цегляні елементи.

Загрузка...