Багато рецепти супів починаються зі слів: «Приготуйте бульйон з курки…». А далі вже йде опис процесу засмажки, закладання овочів і т. п. Та що там – супів! Іноді і рецепти других страв (наприклад, різотто або рагу) включають фразу типу «залийте вміст сковороди ополоник бульйону». Складається таке враження, що всі люди, від малого до великого, знають, як готувати цю страву. Звичайно, сучасний харчопром послужливо підсовує нас такий продукт, як бульйонні кубики. Варто тільки розкришити один в половині літра окропу – і готово. Але якість цього бульйону змушує бажати кращого. А тому візьмемо курку і почнемо готувати страву самі. Думаєте, це так просто? Якщо ви заллєте тушку водою і поставите варитися, то у вас навряд чи вийде смачний, прозорий, бурштинового кольору супчик.
Дещо про бульйонах
Це блюдо не є якимось російським і навіть слов’янським ноу-хау. В кулінарних традиціях багатьох народів є свій рецепт бульйону з курки. У слов’янських народів його прийнято готувати жирним, наваристим, з мінімумом інгредієнтів, але з домашньою локшиною (або, рідше, з рисом). А у Франції це – суп-пюре, де обов’язково наявні курятина, гриби, картопля. У Греції в бульйон додають рис, лимонний сік, яйця. В Італії готують смачний суп під назвою «страчателла». Це все той же киплячий курячий бульйон, але в нього вбивається яйце. Від високої температури білок згортається і розподіляється по всьому супу пластівцями. А ще італійці заправляють страчателлу тертим сиром, чого бульйон перестає бути прозорим, зате набуває дивовижний смак. Як би те ні було, але народна медицина всіх країн приписує саме цій страві лікувальні властивості. Раніше, варто було кому-то захворіти якою-небудь хворобою (від застуди до шлункових кольок), як близькі тут же починали готувати йому курячий бульйон. І що ви думаєте? У половині випадків допомагало!
