Які бувають ЛОР-захворювання: список

ЛОР-захворювання зустрічаються досить часто. Періодично вони можуть турбувати практично кожного. Лікуванням патології глотки, гортані, вуха і носа займається лікар-оториноларинголог. Певну допомогу при хворобах даної локалізації можуть надати також терапевт та лікар загальної практики.

Які ЛОР-захворювання існують?

На сьогоднішній день відома велика кількість хвороб оториноларингологического профілю. По локалізації вони розподіляються на наступні групи:

  • хвороби горла;
  • захворювання вуха;
  • хвороби носа і приносових пазух.

Від локалізації патології залежатиме набір діагностичних досліджень, що призначаються оториноларингологом, і подальша тактика ведення пацієнта.

Хвороби горла

Список ЛОР-захворювань даній області досить великий. Основними серед них є наступні:

  • ангіна;
  • фарингіт;
  • ларингіт;
  • тонзиліт;
  • абсцес;
  • пухлинні патології;
  • термічні та хімічні опіки;
  • сторонні тіла.

Всі ці ЛОР-захворювання горла вимагають звернення до лікаря-фахівця для призначення раціонального курсу лікування.

Ангіна

Ангіна являє собою захворювання піднебінних мигдалин. Найчастіше вона викликається стафілококовою інфекцією. При цій хворобі на піднебінних мигдаликах виявляється наліт. Він може бути білуватим або ж гнійним в залежності від форми патології. Дане ЛОР-захворювання проявляється сильними болями в горлі, які посилюються при ковтанні, підвищенням температури тіла і загальною слабкістю.

Діагностика ангіни ґрунтується на виявленні нальоти на піднебінних мигдаликах при загальному огляді, а також результати дослідження біологічного матеріалу, взятого за допомогою мазка з ураженої області.

Лікування ангіни ґрунтується на використанні антибіотиків, жарознижуючих, антигістамінних препаратів і знеболюючих засобів (частіше у формі спрею). Також при даній патології рекомендується полоскати горло 5-6 разів на день сольовий-содовим розчином.

Фарингіт

Це ЛОР-захворювання являє собою запалення задньої стінки горла. Воно є однією з найбільш поширених хвороб. Найчастіше фарингіт виникає після переохолодження, яке призводить до зниження рівня місцевого імунітету. В результаті умовно-патогенна мікрофлора починає розмножуватись та пошкоджувати слизову оболонку горла.

Основними симптомами фарингіту є почервоніння задньої стінки горла, біль і першіння в ураженій області, підвищення температури тіла. Діагностика захворювання включає загальний огляд, а також здачу загальних аналізів крові та сечі.

Лікування цієї патології ґрунтується на застосуванні антигістамінних препаратів, жарознижуючих засобів, а також місцевих анестетиків у вигляді спрею. У разі затяжного перебігу даного захворювання пацієнту призначаються антибіотики. Крім цього, лікарі рекомендують пити велику кількість теплої рідини і полоскати горло сольовий-содовим розчином.

Тонзиліт

Дана патологія являє собою запалення піднебінних мигдалин. Найчастіше воно розвивається після переохолодження або ж після контакту з вже хворою людиною.

Клінічна картина тонзиліту характеризується набряком і почервонінням піднебінних мигдалин, болем у горлі, що посилюється при ковтанні, а також підвищенням температури тіла. Це захворювання може супроводжуватися труднощами в прийомі їжі.

Лікування тонзиліту включає застосування антибактеріальних лікарських засобів, антигістамінних, жарознижуючих препаратів і місцевих анестетиків у вигляді спрею. При хронічному перебігу даного захворювання, що супроводжується значним збільшенням піднебінних мигдаликів, пацієнту рекомендується пройти хірургічне лікування з метою їх видалення. Це позбавить людину від тонзиліту і ангіни, проте також і усуне один з імунних бар’єрів на шляху патогенних мікроорганізмів.

Абсцес

Це захворювання є досить небезпечним. Абсцес являє собою нагноєння, обмежене сполучною тканиною. У разі розтину абсцесу не в порожнину горла, а в інші тканини, у пацієнта можуть розвинутися тяжкі ускладнення, здатні привести до летального результату. Саме тому важливо не намагатися лікувати абсцес самостійно, а відразу ж звернутися до оториноларинголога.

Даний патологічний процес найчастіше супроводжується сильними болями в горлі, які можуть іррадіювати по всій шиї, набряклістю і припухлістю в області поразки, підвищенням температури тіла до 40 °С і більше.

Лікування абсцесу починають за допомогою антибактеріальних, антигістамінних, а також жарознижуючих препаратів. У разі якщо їх використання не принесло очікуваних результатів, проводиться хірургічна операція з метою розкриття та дренування абсцесу. Втручання може виконуватися в стаціонарі або ж у процедурному кабінеті лікаря-оториноларинголога амбулаторно-поліклінічного закладу охорони здоров’я. Після проведення операції лікування таблетованими препаратами триває до повного одужання пацієнта.

Хвороби вуха

Серед даної патології найбільш поширеними хворобами є наступні:

  • отит;
  • сенсоневральна приглухуватість;
  • глухота;
  • абсцес зовнішнього слухового каналу;
  • пошкодження барабанної перетинки;
  • чужорідне тіло і сірчана пробка у зовнішньому слуховому каналі.

При наявності даної патології важливо оперативно звернутися за допомогою до фахівця, так як всі ці ЛОР-захворювання вух можуть призводити до зниження і навіть втрату слуху.

Отит

Отит являє собою запальне захворювання вуха. За течією виділяють гостру і хронічну форму патології. За характером пошкоджень отит визначають як катаральний і гнійний. По локалізації він може бути зовнішнім, середнім або внутрішнім.

Клінічний перебіг отиту супроводжується болем в області поразки і підвищенням температури тіла. Крім цього, при гнійному характері захворювання може знижуватися рівень слуху. Дане захворювання вимагає негайного лікування, особливо якщо мова йде про середню або внутрішньому отиті. У разі якщо швидко не позбавити людину від такого отиту, це призведе до погіршення або повної втрати слуху. Лікування ЛОР-захворювання цього типу базується на застосуванні антибіотиків у вигляді вушних крапель або ж внутрішньом’язових/внутрішньовенних ін’єкцій, антигістамінних препаратів, нестероїдних протизапальних препаратів з метою зменшення температури та вираженості запального процесу.

Сенсоневральна приглухуватість

Дане захворювання характеризується зниженням слуху. Причини його розвитку можуть бути наступними:

  • Постійний вплив шуму на слуховий аналізатор.
  • Спадковість (приблизно у 12,5% людей є мутація гена, що сприяє розвитку сенсоневральної приглухуватості).
  • Пошкодження слухового нерва.
  • Гострі інфекційні захворювання (насамперед, грип).
  • Це хронічне ЛОР-захворювання найчастіше поступово прогресує, особливо якщо не усунена причина його первісного розвитку. Лікувальні заходи спрямовані на виключення дії провокуючого фактора. Таким пацієнтам часто пропонують для використання вушні протези.

    Хвороби носа і приносових пазух

    Існує досить багато різних ЛОР-захворювань носа і навколоносових пазух. Найбільш поширені серед них:

    • риніт;
    • викривлення носової перегородки;
    • носова кровотеча;
    • аденоїдит;
    • синусит.

    Риніт за своїм перебігом може бути гострим і хронічним. Виникає він під дією того чи іншого подразника, в якості якого можуть виступати патогенні мікроорганізми, алергічні поллютанти, активні хімічні речовини. У деяких випадках причиною хронічного риніту стає зайве використання судинозвужувальних носових крапель, що призводить до атрофії слизової оболонки. Лікування полягає в усуненні фактора, провокуючого риніт, а також застосування носових крапель, більшою мірою на сольовий основі.

    Викривлення носової перегородки являє собою проблему в тому випадку, якщо це ЛОР-захворювання призводить до порушення нормального режиму дихання. Лікування в даному випадку може бути тільки хірургічне.

    Носова кровотеча може мати цілий ряд причин свого виникнення. Найчастіше це відбувається в тих випадках, коли в слизовій оболонці носа є кровоносну судину, розташований занадто поверхово. Також нерідко носова кровотеча розвивається на тлі підвищеного рівня артеріального тиску. Лікування полягає в припіканні кровоточить судини. Цю процедуру має здійснювати тільки лікар-оториноларинголог.

    Синусит

    Синусит являє собою запальне захворювання навколоносових пазух. У питанні про те, яке ЛОР-захворювання є найбільш небезпечним, саме ця патологія буде правильною відповіддю. Це обумовлено тим, що при тривалому його перебігу можливе руйнування кісткової стінки навколоносовій пазухи. У разі якщо її вміст потрапить у мозок, це може викликати серйозні неврологічні порушення. Саме з цієї причини синусити слід лікувати відразу ж після виникнення перших симптомів.

    Клінічна картина синуситів характеризується болем в навколоносовій області, що змінює свій характер при нахилах голови, підвищенням температури тіла, нежить. Діагностика даної патології полягає в проведенні загальних аналізів крові та сечі, а також рентгенографія приносових пазух. Лікування буде полягати в застосуванні антибіотиків, антигістамінних препаратів, судинозвужувальних носових крапель, а також жарознижуючих засобів. У разі хронічного перебігу патології може виконуватися хірургічна операція для поліпшення відтоку утворюються в пазухах гнійних мас.