Які бувають знеболюючі уколи?

Біль приносить страждання, і для її полегшення людина застосовує різні засоби, здатні зменшити її або прибрати. Лікарські форми у вигляді таблеток, мазей, пластирів не завжди можуть впоратися, і тоді вибір падає на ін’єкції. Знеболюючий укол позбавляє індивіда не тільки від страждань, але і мінімізує ризик розвитку важких ускладнень. В кожній конкретній ситуації застосовуються різні засоби.

Класифікація знеболюючих препаратів

Існують декілька груп лікарських засобів:

  • Місцеві анальгетики або анестетики. Найвідоміші серед них – «Новокаїн», «Лідокаїн».
  • Ненаркотичні, які поділяються на алканових кислоти, їх представник — «Вольтарен», і похідні піразолону, до них відноситься «Анальгін», «Бутадіон».
  • Наркотичні. Поширені назви знеболюючих уколів — «Фентаніл», «Буторфанол», «Морфін».
  • За своєю дією підрозділяються на анальгетические засоби:

    • Пригнічують больову чутливість вибірково, тобто без відключення свідомості, температурної або тактильної чутливості. Препарати цієї групи особливо ефективні при болях сильної інтенсивності, їх ще називають опіоїдними (наркотичними) анальгетиками. Повторні введення ліків призводять до психічної та фізичної залежності.
    • Центральної дії, не викликають наркоманію. До них відносяться препарати для зняття головного, післяопераційного болю, а також для зниження температури і больового синдрому при невралгії. Цей вид знеболюючих медикаментів отримав назву неопіоідние.

    За біохімічному дії на організм виділяють наступні групи анальгетиків:

    • блокують нервові імпульси, тобто в цьому випадку больовий сигнал не потрапляє в мозок;
    • надає ефект безпосередньо на больовий вогнище.

    По протизапальній дії виділяють:

    • нестероїдні протизапальні препарати, які наділені, крім останнього, ще й знеболюючу і жарознижуючим ефектом;
    • анальгетики-антипіретики – широко використовуються в медичній практиці, в тому числі і в педіатрії, вони володіють незвичайним поєднанням знеболюючий, протизапальний, жарознижуючий та антитромботичного дії.
    Загрузка...

    Знеболююча терапія при хворобливих менструаціях

    У жіночої половини населення під час місячних буває інтенсивність болю настільки сильна, що без анальгетиків не обійтися. Такий стан, безумовно, вимагає негайного звернення за медичною допомогою. Для полегшення болю доктор може призначити не тільки лікарські засоби у вигляді пігулок, але і порекомендує зробити знеболювальний укол. У цих випадках показані комбіновані препарати, що володіють, крім анальгетичної, ще й спазмолітичним ефектом.

    Багато медичні працівники рекомендують застосовувати ліки «Диклофенак» і вважають знеболюючі уколи цим препаратом одним з кращих засобів при сильних болях в період менструацій. Дія медикаменту спрямоване на полегшення стану та зняття набряклості матки. Крім того, ін’єкції цього ліки призначають при запальних захворюваннях жіночої статевої сфери. Протипоказаннями до використання Диклофенаку» при менструаціях є низька опірність організму, виразкові ураження шлунка або дванадцятипалої кишки, порушення обмінних процесів і згортання крові, гіпертонія, ішемічна хвороба серця. Самостійно призначати собі уколи категорично не рекомендується, так як є ризик нанесення шкоди здоров’ю.

    Застосування аналгетичних засобів після хірургічного втручання

    Після операцій у людини присутні болі різної вираженості. Для полегшення стану йому призначають знеболюючу терапію, що включає в себе наркотичні, сильнодіючі та нестероїдні протизапальні засоби. Знеболюючий укол та дози підбираються індивідуально, залежно від інтенсивності больового синдрому. З опіоїдних засобів призначають «Морфін», «Промедол», «Омнопон», «Трамадол». Ефект після уколу спостерігається досить швидко. Однак, всі засоби цієї групи провокують різні за ступенем вираженості небажані реакції:

    • нудоту;
    • блювоту;
    • судоми;
    • депресію;
    • безсоння;
    • болі в м’язах.

    Протипоказанням до застосування опіатів є індивідуальна непереносимість, печінкова і ниркова недостатність у важкій стадії, стани, при яких можливе пригнічення дихання, наявність синдрому відміни препарату. Знеболюючу терапію проводять до повного або часткового зникнення болю. При вирішенні питання про тривалість лікування цими ліками беруть до уваги діагноз, тяжкість стану, вираженість симптомів. На додаток до сильних анальгетиків призначають і інші медикаменти.

    Введення після операції знеболюючого уколу під назвою «Кеторол» запобігає розвиток загострення в наступний період. Основна діюча речовина, що входять до складу препарату, зменшує біль. Медикамент призначається на короткий проміжок часу. Заборонений до використання особам, які мають виразкові ураження травної системи, бронхіальну астму, хвороби нирок, печінки і післяопераційні кровотечі.

    Препарати вибору при лікуванні зубів

    Стоматологи віддають перевагу при проведенні лікування знеболюючих уколів, строк дії яких близько шостої години: «Убістезин», «Ультракаїн», «Септанест». Такий тривалий аналгезуючий ефект можливий завдяки вмісту в препараті норадреналіну і адреналіну. Саме наявність останнього компонента провокує небажану реакцію у вигляді тривожності і прискореного серцебиття, що найчастіше виникає при неправильно підібраній дозі анестезії. Для пацієнтів, яким протипоказані судинозвужувальні препарати, рекомендується до використання препарат «Мепивастезин».

    Дітям при лікуванні зубів знеболення проводять у два етапи. Спочатку місце, куди буде зроблений укол, заморожують, використовуючи при цьому гель або аерозоль, а далі роблять ін’єкцію. Для маленьких пацієнтів препаратом вибору є засоби на основі артикаїну. Вони досить добре себе зарекомендували і швидко виводяться з організму. Порівняно з ліками «Новокаїн» їх ефективність вище приблизно в п’ять разів. Знеболюючий укол при лікуванні зубів роблять у десну спеціальною голкою, яка в кілька разів тонше стандартної. Вводиться лікарська речовина блокує нервовий імпульс, в результаті сигнал про біль не передається в головний мозок. Через деякий період препарат розпадається, а заблокований нерв відновлює свою здатність проводити імпульси.

    Загрузка...

    Лікування болю при онкології

    При прогресуванні онкологічного захворювання одним з перших симптомів з’являється біль. Виникнувши раптово, вона не припиняється, що провокує у хворих паніку, страх, депресію, а в деяких випадках і агресивність. На жаль, на цій стадії больові відчуття неминучі. Провокують їх пухлинні процеси, що відбуваються в організмі індивіда, і безпосередньо сам рак. Для підбору анальгезирующей терапії доктор спирається на тип, інтенсивність і тривалість больового синдрому. Універсального ліки, яке здатне допомогти всім, не існує. Знеболюючі уколи при онкології лікар підбирає індивідуально. Заміна одного препарату на інший здійснюється у випадках, коли терапія, що застосовується в даний час, неефективна, в тому числі і при використанні максимально дозволених добових доз.

    Рівні системи знеболювання при онкології

    • Легкий біль. Призначають нестероїдні протизапальні засоби.
    • Середня – показана комбінована терапія препаратами, що мають у своєму складі ненаркотичні анальгетики і легкі опіати. Самий призначається препарат «Трамадол».
    • Нестерпний біль вимагає призначення найпотужніших лікарських засобів «Морфін», «Фентаніл», «Бупренорфін». Сильні знеболюючі уколи може призначити тільки лікар. Треба пам’ятати, що тривалий прийом вищезгаданих препаратів викликає психічну і фізичну залежність.

    Дозування препарату, кратність введення протягом доби визначається для кожного хворого та за медичними показаннями може бути скоригована, тобто збільшено кількість ін’єкцій або доза ліків. Додатково можливе застосування ін’єкцій гормональних засобів типу кортикостероїдів, що особливо ефективно при кісткових і головних болях. На результативність поетапного методу знеболювання впливають наступні фактори:

    • починати лікування треба при перших ознаках болю;
    • ліки приймають постійно в певний час, а не чекають початку больового синдрому;
    • вибір препарату для кожного хворого підбирається індивідуально, приймаються до уваги деякі особливості організму індивіда, тривалість і сила болю;
    • пацієнт зобов’язаний володіти повною інформацією про призначеної йому терапії і правилах прийому препаратів.

    Всі медикаменти, що застосовуються для зняття або полегшення болю при онкопатології, можна розділити на наступні групи:

  • Опіати. Сильні знеболюючі уколи: «Морфін», «Фентаніл», «Бупренорфін» використовують при дуже інтенсивному больовому синдромі.
  • Слабкі опіати: «Трамадол».
  • Препарати різних груп. До них відносяться нестероїдні протизапальні та гормональні засоби: «Кеторол», «Диклофенак», «Дексалгін», «Преднізолон», «Дексаметазон» та інші.
  • Знеболювання при травмах

    Будь-яка травма дає про себе знати больовим сигналом. Це захисна реакція організму, яка сповіщає, наприклад, про те, що небажано турбувати пошкоджену кінцівку. Біль, виконавши свою інформаційну функцію, здатна призвести до тяжких наслідків у вигляді втрати свідомості або больового шоку. Тому першим ділом в таких ситуаціях використовують анальгетики у вигляді знеболюючого уколу, а частіше всього ін’єкції нестероїдних протизапальних препаратів.

    Проте медичні працівники швидкої допомоги в якості знеболювання роблять укол новокаїну. В результаті наступає швидкий місцевий аналгетичний ефект. Дія препарату полягає в блокуванні передачі та проведення імпульсів по нервовим волокнам. Тому при травмах до приїзду медиків не рекомендується пересувати потерпілого, щоб не спровокувати у нього больовий шок. Крім того, на госпітальному етапі широко поширений і досить доступний наркотичний препарат «Промедол», володіє потужним анальгетическим дією. Таким чином, стало зрозуміло які уколи знеболюють при травмах. При незначних пошкодженнях — удари, розтягнення, вивихи — знеболювання можна досягти, приклавши лід, але при цьому його слід обернути його у тканину, щоб не допустити обмороження.

    Причини болю в спині

    Кожна людина протягом свого життя стикається з болями в області спини. Причин цього явища декілька — від наявності банального ожиріння до різних серйозних захворювань. Всі больові відчуття можна класифікувати як первинні, які є результатом дегенеративно-дистрофічних змін і ведуть до спондилоартрозу або остеохондрозу, а також вторинні. В останньому випадку чинників, що провокують біль, істотно більше і причина її появи криється в наступних патологічних станах:

    • захворювання хребта інфекційної природи;
    • хвороби внутрішніх органів, розташованих поблизу хребта;
    • травми спинного хребта;
    • порушення кровообігу.

    Знеболюючі уколи при болях у спині

    Больові відчуття в нижній частині спини можуть бути гострі або хронічні. До останніх індивід з часом звикає, а у випадку виникнення перших потрібна допомога. Самим надійним знеболюючим засобом зі стовідсотковим ефектом вважаються уколи. Вони показані при:

    • сильний біль, що супроводжується нетриманням урини;
    • слабкості і оніміння верхніх або нижніх кінцівок;
    • поколювання в ногах або руках;
    • болі такої інтенсивності, що немає сил терпіти.

    Внутрішньом’язове введення ліків зменшує розвиток побічних реакцій, терапевтичний ефект настає швидко.

    Розглянемо, які знеболюючі уколи при болях в спині найчастіше рекомендують:

    • Нестероїдні протизапальні засоби знімають біль, набряк і запалення: «Кеторол», «Диклофенак», «Мелоксикам», «Кетонал». Недоліком використання цих препаратів є наявність несприятливих впливів на травний тракт. Однак дозволений курс лікування дозволяє зберегти отриманий ефект від ін’єкцій до шести місяців. Вибір конкретного торгового назви залежить від стану хворого та наявності супутніх патологій.
    • Міорелаксанти. З допомогою препаратів цієї групи прибирають спазм гладкої мускулатури і больовий синдром: «Флексен», «Мідокалм».
    • Для блокади використовують анестетики, за допомогою яких домагаються зниження больового синдрому в області спини: «Лідокаїн», «Новокаїн». Для посилення дії додатково вводять гормональні препарати.
    • Комплексні медикаменти, до складу яких входять вітаміни групи B, допоможуть знеболити спину. Уколи під назвою «Мільгамма» і «Комбилипен» крім, анальгетичної дії, покращують структуру нервових тканин і метаболізм.
    • Стероїдні гормони. Медикаменти цієї групи показані при тяжкому перебігу патології. В основному їх використовують разом з ліками інших груп, таких як вітаміни та нестероїдні протизапальні. Добре зарекомендували себе комбіновані засоби «Амбене» і «Блокиум B12»
    • Типові анальгетики. Найбільш відомі наступні представники цієї групи: «Анальгін», «Баралгін», «Спазмолгон». Крім знеболюючого ефекту, вони надають спазмолітичну і розслабляючу дію.

    Вибір лікарського препарату визначається інтенсивністю больового синдрому. Знеболюючі уколи при болях у спині або її нижній частині це єдиний спосіб її усунення. Доктор порекомендує найбільш відповідний препарат і визначити тривалість його застосування.

    Ефективні препарати для зняття больового синдрому в суглобах

    Причини появи болю в суглобах верхніх та нижніх кінцівок можуть бути викликані патологічними станами:

    • різними видами артрозу;
    • травмою;
    • бурситом;
    • вивихом;
    • розтягом;
    • і т. п.

    Незалежно від чинників, які спровокували больовий синдром варто відвідати лікаря. Він призначить знеболюючі уколи при болях в суглобах і розробить схему лікування захворювання. Хороший аналгетичний ефект при суглобових болях дають ін’єкції вітаміну B12. Завдяки дії цього препарату:

    • м’язова іннервація приходить в норму;
    • нормалізуються метаболічні процеси;
    • відновлюється робота нервової системи;
    • пошкоджена нервова тканина відроджується.

    Клінічно було доведено, що застосування цього вітаміну призводило до зменшення больового синдрому при запаленні в стадії загострення. Крім того, здатні усунути болі нестероїдні протизапальні засоби у вигляді уколів. Знеболити суглоби з їх допомогою можна тільки на короткий проміжок часу, так як у багатьох пацієнтів вони не дають бажаного ефекту. Різні покоління препаратів цієї групи розрізняються за выявляемым небажаним реакціям. При гострого болю зазвичай рекомендують «Диклофенак», «Мелоксикам». При виборі слід уважно ознайомитися з інструкцією по медичному застосуванню і дотримуватися курс лікування, рекомендований лікарем.

    Якщо біль не вщухає, то призначають гормональні засоби:

  • «Гідрокортизон». Ці гарні знеболюючі уколи вводяться лікарем безпосередньо в суглоб. Препарат, крім анальгетичної дії, має антиалергенним і протизапальну. Ін’єкція в один день може вводитися тільки в три суглоба.
  • «Преднізолон». Вважається кращим аналогом попереднього засобу. Показаний для короткого курсового застосування.
  • Знеболювання при подагрі

    Причина хронічного захворювання – це скупчення солей сечової кислоти, велика частина яких знаходиться в суглобах. Під час загострення людину мучать сильні болі. Вибір препарату залежить від стадії патології. Використовуються таблетовані, зовнішні та ін’єкційні засоби. Останні допомагають купірувати біль, коли інші форми ліків не допомагають. Одним з кращих визнано «Моваліс», який вводиться внутрішньом’язово. Курс лікування триває до досягнення знеболювального ефекту. Далі продовжують лікування таблетками. Хороший результат дають і уколи «Диклофенак». Максимальний рівень у крові досягається через шістдесят хвилин, а в синовіальній рідині через три години. Часткове виведення з організму через сечовивідні шляхи, калові маси відбувається через дванадцять годин. Вік пацієнта, а також наявність в анамнезі захворювань печінки і нирок не впливає на засвоєння і виведення медикаментів. Вводять препарат два рази на день курсом не більше п’яти днів. При використанні понад встановленої тривалості високий ризик розвитку несприятливих явищ:

    • болі в області травної системи;
    • частий стілець;
    • порушення сну;
    • нудота;
    • напади блювоти;
    • запаморочення, здатне призвести до втрати свідомості;
    • алергічні реакції у вигляді висипу;
    • кров у випорожненнях;
    • порушення зору.

    Усуваються перераховані вище симптоми промиванням шлунка та прийняттям адсорбуючих засобів. Протипоказанням до застосування «Диклофенаку» при подагрі є внутрішні кровотечі, виразкові ураження травної системи, індивідуальна непереносимість і вагітність. Крім того, ці ліки не показано для використання спільно з іншими знеболюючими засобами.

    Висновок

    Загальні принципи купірування больового синдрому в першу чергу повинні бути спрямовані на терапію основного захворювання. Однак у деяких ситуаціях біль розцінюється не як ознака хвороби, а як самостійна патологія, що створює загрозу для індивіда, наприклад, больовий шок, інфаркт міокарда. Методи лікування недуг різні, але серед них досить часто використання знеболюючих уколів при болях різної етіології займає лідируючі позиції.