Забезпечення воєнної безпеки держави. Структура збройних сил

На уламках царської армії 5 листопада 1918 року народилася ключова для держави структура — військова розвідка (тепер — російська), що стала сьогодні найбільш закритою державною службою. Указ був підписаний в Петрограді, згідно йому, утворювалося Реєстраційне управління для координації роботи розвідки армії. Сьогодні центральний орган військової розвідки Росії носить офіційну назву Головного управління — ГРУ.

Розуміли, що без нормальної роботи такої структури, яка повинна стати потужною і высокооснащенной, життя і безпеку величезної країни може опинитися під загрозою.

Навіть масовий терор 30-х років не розвалив Розвідуправління, хоча знищено і зруйновано було багато. З 1991 року ГРУ не зазнало радикальних змін, обзавівшись найбільшої агентурною мережею в світі.

ГРУ сьогодні

Не варто плутати військову розвідку з зовнішньої (у часи СРСР цією діяльністю керував Перший Главк КДБ). Служба зовнішньої розвідки з 5 жовтня 2016 року очолюється Сергієм Наришкіним, раніше цей пост займав Михайло Фрадков.

З січня 2016 року ГРУ очолює генерал-лейтенант Ігор Коробів, який перебуває у безпосередньому підпорядкуванні начальника Генштабу Валерія Герасимова та міністра оборони Сергія Шойгу. Керівник ГРУ має прямий зв’язок із президентом РФ як з верховним головнокомандувачем і більше нікому з політичних представників не підпорядковується.

Гроші або безпека

Розвідка — це дуже витратна частина бюджету, але хіба військова безпека — це предмет для цінових суперечок, коли під загрозою може опинитися вся держава і живуть в ньому люди? Що допоможе з максимально високою точністю визначити цілі, наприклад, терористів в Сирії, як це було зроблено нещодавно силами військової розвідки з її допомогою сучасного технічного оснащення.

Діяльність

В рамках забезпечення національної безпеки держави силами військової розвідки видобувається, аналізується і узагальнюється інформація про військово-політичній обстановці навколо Росії, даються прогнози, а вище політичне керівництво і Збройні сили країни отримують реальну інформацію про загрози військової безпеки Росії та національним інтересам держави.

Російські розвідники зобов’язані знати всі нюанси збройних сил іноземних держав, їх техніку і озброєння, вміти вгадувати маневри, розуміти економіку процесів. Відповідно, військова розвідка Росії не може не мати інтерес до збройних конфліктів регіонального і локального характеру, вона обов’язково приймає в них участь, по можливості впроваджується в особливо гострі зони, проявляє до ситуації і дій іноземних партнерів підвищену увагу.

Сучасне ГРУ є практично єдиною спецслужбою в світі, совместившей в собі всі можливі на сьогоднішній день різновиди розвідки. В цілях відведення загрози військової безпеки Росії тут сконцентровані всі напрямки роботи, при цьому чисельність працівників набагато менше, ніж у аналогічних закордонних служб. Високий професіоналізм розвідників дозволяє обходитися мінімумом штату.

Спецназ — колишні партизани

При спогаді про радянських партизанів приходить розуміння, що це точно такий же проект розвідувального управління. В тилу противника працювали кадрові розвідники-офіцери, а теорію і методику партизанської війни з 50-х років поклали в основу спецназу ГРУ — взяли всі ази підготовки і методи ведення війни.

Сьогодні бригади спецназу стали частиною регулярної армії, у них значно розширився спектр виконуваних завдань. Сьогодні в пріоритеті ядерна загроза, вводиться спецвооружение та обмундирування.

Завдання, цілі розвідки

В основи військової безпеки країни покладена глибока системність. Діяльність охоплює як зовнішні зв’язки з державами, мирне співіснування з ними, так і забезпечення внутрішньої безпеки в самій країні: заходи по досягненню громадянської злагоди, рішення проблем соціального, економічного і політичного характеру. Всі проблеми корелюють між собою, ніщо не вирішується окремо.

Розвідка вирішує завдання різного характеру: стратегічні, тактичні та оперативні. У першому випадку мова йде про збір інформації на великих відстанях від державного кордону. В тактичні задачі входять прослуховування і спостереження, допити і розвідка боєм. Якщо ставляться завдання по вивченню району потенційних бойових дій, а також за оцінкою військової могутності супротивника, то в цих випадках говорять про оперативної розвідки.

Засоби збору даних

Забезпечуючи військову безпеку країни, ГРУ здійснює збір і обробку даних про збройних силах закордонних держав з допомогою величезної кількості коштів: «жучки» та подібні пристрої, фотокамери і радіолокаційна апаратура, комп’ютери і супутники. Не кажучи вже про вербування агентів.

Забезпечення воєнної безпеки, по суті, служить каталізатором науково-технічного прогресу Росії.

На думку експертів, що відбулися в 1990-е роки події похитнули потенціал військової розвідки нашої держави, але зате зовсім скоро почалася її глобальна регенерація, і сьогодні Росія максимально відновила втрачену міць.

Захід теж багато чого втратив. У 1990-ті роки країни-учасники НАТО розформували розвідувальні підрозділи, що збирають інформацію про Росії, досвідчені працівники пішли на пенсію.

Склад і структура Збройних сил РФ

Збройні сили (ЗС) РФ включають в себе три види військ — Сухопутні, підрозділи яких ведуть бойові дії переважно на суходолі, Військово–повітряні сили, покликані захищати країну і відбивати удари в повітрі, і Військово–морський флот, призначений для ведення бойових дій в морських і океанських територіях.

За призначенням усі війська поділяються на Ракетні війська стратегічного призначення (РВСП), Космічні (з радіолокаційними станціями, протиракетними комплексами, космічними системами) і Повітряно–десантні війська. Існують також Тилові (забезпечують армію і флот матеріальними засобами, що ведуть підготовку техніки, шляхів сполучення, забезпечують відновлення техніки і майна) та Спеціальні підрозділи Російських Збройних сил (установи зв’язку, радіоелектронної боротьби, психологічних операцій, підрозділи хімічного і бактеріологічного захисту і не тільки).

На озброєнні Військово-повітряних сил, покликаних працювати у військових тилах, є широкий арсенал бойових, навчальних і транспортних літаків, вертольотів, зенітних ракет та іншої техніки, спеціальних військ.

РВСН призначені для знищення стратегічних об’єктів противника в будь-якій точці земної кулі. Це ракетні об’єднання з сучасними комплексами з міжконтинентальними балістичними ракетами, які не мають аналогів у світі.

На озброєнні повітряно-десантних військ стоять бойові машини, артилерійські гармати і гаубиці різних класів, зенітне, стрілецьку зброю. Вся техніка може десантуватися парашутним способом з допомогою військово–транспортних літаків Іл-76 і Ан-22.

Територія

Крім структури збройних сил Росії, є їх розподіл за територіальною ознакою. ВС охоплюють 6 сухопутних округів: Московський, Ленінградський і Північно-Кавказький, а також Приволзько-Уральський і Сибірський, нарешті, округ Далекого Сходу. Морські території держави підвідомчі чотирьох флотам: Чорноморського, Балтійського, Північного і Тихоокеанським.