Захворювання носа: назви, причини виникнення, лікування, профілактика

Ніс і навколоносові пазухи виконують важливі функції в людському організмі. Вони виступають своєрідним бар’єром, очищаючи і нагріваючи повітря, що вдихається. Деякі люди не вважають захворювання носа чимось серйозним, тому легковажно відносяться до їх лікування. Однак це в корені не вірно, так як багато хвороб можуть перейти в хронічну форму, а то й привести до таких серйозних патологій, як менінгіт, субдуральный абсцес мозку і т. д. У цій статті ми детально розглянемо захворювання носа та приносових пазух, причини їх виникнення, симптоматику і методи лікування.

Причини найпоширеніших хвороб носа

Слизові оболонки, розташовані в носовій порожнині, дуже тонкі, але при цьому вони ефективно виконують покладені на них функції. На їх поверхні знаходяться дрібні війки, видаляють різні забруднення, які надходять при вдиху, а слизові тканини ведуть боротьбу з патогенною мікрофлорою. Якщо захисні функції не спрацьовують – це може свідчити про зниження імунітету або нестачі вітамінів. У цьому випадку патогенна мікрофлора потрапляє всередину організму, що призводить до розвитку бактеріальних і вірусних захворювань носа.

В останні роки значно збільшилася кількість хворих, які страждають від патологій носової порожнини. Вчені не можуть пояснити таку тенденцію, але більше схиляються до версії, що підвищення захворюваності пов’язано з негативною екологічною обстановкою і безконтрольним самолікуванням.

Більшість захворювань носа виникають при сезонних коливаннях – восени і взимку. У літній період проблеми можуть виникнути через потрапляння води в ніс і навколоносові пазухи при пірнанні і купанні.

Згідно зі статистикою, нежить є найпоширенішим захворюванням у світі. Приблизно 90 % всіх жителів планети щорічно (хоча б один раз) відчувають закладеність носа.

Різновиди захворювань

Причин розвитку захворювань носа безліч. Це можуть бути не тільки запальні процеси, але і травматичні стану, новоутворення і навіть специфічне будова органу. Умовно хвороби можна розділити на три групи:

  • Травматичні. Такі ушкодження бувають побутовими, спортивними, виробничими, чи отриманими під час бойових дій. Травми поділяють на закриті, відкриті, комбіновані. Деякі з них можуть призвести до деформації зовнішнього відділу носа. Також бувають ситуації, коли осколки кістки зміщуються або травма носа призводить до утворення гематоми перегородки. У подібних випадках лікування захворювань носа проводиться шляхом хірургічного втручання.
  • Вроджені. До таких патологій належать викривлення перегородки. Таке явище зустрічається у багатьох людей, і не у всіх випадках воно призводить до серйозних проблем. Однак при сильній деформації функції носа можуть бути порушені. До вроджених вад відносять не тільки викривлення перегородки, до цієї категорії також належать свищі, звужені носові проходи та інші аномалії. Для виправлення подібних проблем використовують хірургічний метод.
  • Інфекційні. До цієї категорії відносяться захворювання носа бактеріальної, грибкової або вірусної природи. Інфекційні хвороби найбільш поширені. До них відносяться різновиди ринітів, синуситів, полипозов та інших недуг.

Так як інфекційні захворювання пазух носа зустрічаються найчастіше, зупинимося на них більш докладно.

Риніт

З цією хворобою стикався кожен чоловік, правда, в народі вона має дещо іншу назву — нежить. Риніт – захворювання носа, яке може бути викликане патогенною мікрофлорою або яким-небудь видом алергену. Наявність нежитю може бути симптомом аденоїдів. Дуже важливо лікувати риніт, так як в занедбаному стані хвороба може набути хронічну форму.

Захворювання проявляється у вигляді чхання, сльозоточивості, виділення слизу з носової порожнини. Хронічний риніт також може супроводжуватися набряком слизових тканин та зниженням рівня нюху.

В якості терапії призначають препарати судинозвужувальної дії. Рекомендовано промивання носової порожнини антисептичними та водними розчинами, а також інгаляції.

Синусити

Це захворювання пазух носа, які мають інфекційну або алергічну природу. Основними симптомами хвороби є:

  • підвищення температурних показників;
  • головні болі;
  • утруднене дихання через ніс, закладеність;
  • часткова або повна втрата нюху під час хвороби;
  • відчуття тиску на область очей.

У деяких випадках симптоматика може доповнюватися набряком обличчя і навіть зубним болем. Причинами розвитку хвороби можуть стати інфекції, травми носа, стоматологічні проблеми, поліпи і купання в брудному водоймі.

При несвоєчасному лікуванні синусит може перерости в хронічне захворювання носа. Як правило, терапія включає в себе застосування крапель судинозвужувальної дії, антибактеріальних засобів, а також препаратів, спрямованих на зміцнення імунного захисту організму. У деяких випадках може знадобитися пункційний дренаж приносових пазух.

Захворювання, відомі як гайморит, сфеноидит, фронтит і етмоїдит, є ні чим іншим, як різновидами синуситу. Ці хвороби супроводжуються накопиченням гною в навколоносових пазухах. Відсутність лікування призводить до серйозних ускладнень, гній може поширитися в тканини, розташовані поруч, а також в мозок.

Гайморит

Серед різних форм синуситу найпоширеніше захворювання носа – гайморит. Хвороба в гострій формі може розвинутися на тлі інфекційних захворювань, таких як гострий риніт, кір, грип, скарлатина і т. д. Іноді він виникає при запальному процесі в коренях чотирьох задніх зубів, розташованих на верхній щелепі.

Людина відчуває такі симптоми:

  • дискомфорт і больові відчуття в області навколоносових пазух;
  • утруднення дихання через ніс;
  • порушення функції нюху;
  • виділення слизу з носових пазух;
  • сльозотеча і світлобоязнь;
  • головні болі в лобовій частині і скронях.

Пацієнтам рекомендований постільний режим. Лікування спрямоване на те, щоб забезпечити відтік слизу з носових пазух. Застосовують засоби судинозвужувальної дії, антибіотики. Якщо хвороба супроводжується підвищенням температури, призначаються жарознижуючі препарати. При гаймориті можуть призначати фізіотерапевтичні процедури.

Якщо такими методами досягти позитивного результату не вдається, можуть вдатися до пункції і промивання носових пазух.

Етмоїдит

Етмоїдит досить серйозне захворювання, яке може привести до небезпечних ускладнень, таких як флегмона орбіти. Це коли гнійний вміст з носових пазух поширюється на клітковину очниці, що провокує в ній запальний процес, що супроводжується некрозом і гнійним розплавленням.

При этмоидите локалізація болю зачіпає перенісся, а іноді і внутрішній куточок ока. Хворому важко дихати носом через закладеності і рясних виділень. Якщо уражені клітини гратчастого лабіринту, відділення мокротиння в ранкові години буде найбільш сильним. Це відбувається при гнійному, а також набряково-катаральному этмоидите.

Захворювання зустрічається досить рідко. Головне завдання в процесі лікування — відновити дренажно-аераційні функції навколоносових пазух і видалити з них слизові виділення. Для цього використовують «зозулю» — систему для промивання носової порожнини.

Також лікар може призначити антибіотики, краплі судинозвужувальної дії і антигістаміни.

Сфеноидит

Це захворювання зустрічається набагато рідше, ніж інші види синуситів. Патологічні процеси зачіпають клиновидні пазухи.

Симптоматика хвороби:

  • виникнення больових відчуттів в потиличній частині голови, в області очей;
  • гнійні виділення з носової порожнини, які мають неприємний запах, що стікають з носоглотки в рот по задній стінці глотки.

Для діагностики сфеноидита проводиться риноскопія, в процесі якої можна побачити гнійні скупчення в задньому відділі верхнього носового проходу, в соустьях клиноподібних пазух, в решітчастому лабіринті і куполі носоглотки. Слизові оболонки набряклі і гипереміровані.

Проводиться консервативне лікування:

  • прийом антибіотиків протягом 7-10 днів;
  • краплі судинозвужувальної дії (використовують 3-5 днів), якщо доцільно подальше застосування таких засобів, їх міняють на інші препарати;
  • антигістамінні засоби для зниження набряклості і посилення відтоку гнійного вмісту.

Можуть застосовуватися і фізіотерапевтичні процедури (УВЧ, лазеротерапія та інші).

Якщо консервативні методи не дали позитивного результату, лор-лікар може призначити проведення ендоскопічної операції.

Фронтит

Причинами недуги стає запальний процес, що зачіпає гайморові пазухи. Як правило, хвороба протікає важко. При недостатньому дренажі лобних пазух може перейти з гострої форми у хронічну.

Симптоми:

  • сильні головні болі в лобовій частині, що найчастіше виникають в ранковий час;
  • дихання носом порушено;
  • біль дуже сильна, має неврологічний характер;
  • після спорожнення пазух больові відчуття стихають, а при поновленні заложенності, з’являються знову.

Гострий фронтит лікують консервативними методами:

  • Слизові тканини змащують розчином галазолина 0,2% розчином кокаїну з адреналіном 2-3% або нафтизином 0,1%.
  • Вищеперелічені кошти можна використовувати у вигляді крапель.
  • При температурі – жарознижуючі засоби.
  • Прийом антибіотиків у формі таблеток. При тяжкому перебігу ліки вводять внутрішньом’язово.
  • Фізіотерапія (УВЧ, синя лампа солюкс).

Хірургічне втручання використовують лише у випадках, якщо консервативне лікування виявилося безрезультатним.

Небезпека хронічної форми полягає в тому, запальний процес може перекинутися на кісткові тканини і призвести до їх некрозу, а це в свою чергу може спровокувати менінгіт і абсцес ГМ.

Поліпоз

Патологія характеризується появою новоутворень носової порожнини. Причиною її розвитку частіше стає алергія, при якій слизові тканини органу роздратовані тривалий час.

У пацієнта утруднюється дихання, виникають головні болі, знижуються функції нюху, спостерігається закладеність вух. З-за наявності поліпів сон стає поганим.

Лікування патології – хірургічне.

Поширені хвороби носа у дітей

Гострі захворювання лор-у дітей дуже поширене явище. Вони стають причиною близько 50 % всіх звернень в поліклініку. У дітей захворювання носа і горла протікають з великими ускладненнями, ніж у дорослих людей. Деякі батьки вважають за краще лікувати дитину, використовуючи засоби народної медицини, тоді як правильним рішенням було б звернутися за допомогою фахівця. Він допоможе не тільки правильно діагностувати хворобу, але і підібрати максимально ефективне лікування.

Найпоширенішими захворюваннями носа в дитячому віці є:

  • риніти в гострій формі;
  • гайморити і фронтити;
  • синусити в гострій і хронічній формі.

Також однією з серйозних проблем є потрапляння сторонніх тіл у порожнину носа. Маленькі діти дуже допитливі, вони пізнають не тільки навколишній світ, але й власне тіло. Ця допитливість нерідко призводить до того, що дитина засовує чужорідний предмет у ніс. Діставати його повинен тільки досвідчений лікар, щоб не пошкодити носоглотку. У деяких випадках такі дитячі пустощі закінчуються плачевно – аж до смертельного результату.

Лікування та дозування препаратів при захворюваннях носової порожнини має призначати лікар.

Профілактика захворювань носа

Повністю убезпечити себе від хвороб носової порожнини не можна, однак за допомогою профілактичних методів можна значно знизити ризик захворюваності:

  • Виключити переохолодження. Сам холод не здатний спровокувати виникнення нежиті або застуди. Однак при низьких температурних показниках кровоносні судини, розташовані в носі, значно звужуються, з-за чого тканини слизової оболонки стають більш уразливими для проникнення хвороботворної мікрофлори.
  • Промивання носової порожнини. Цей метод профілактики особливо актуальний в осінньо-зимовий період, коли відбуваються спалахи епідемії грипу. Якщо нежить виникає навесні, з початком цвітіння різних рослин, тоді теж варто використовувати промивання носоглотки. Для цих цілей цілком достатньо звичайного розчину солі. У процесі промивання будуть видалені збудники недуги.
  • Збалансований раціон. Правильне харчування – запорука здоров’я. Вживаючи корисні продукти, людина отримує необхідні вітаміни і мікроелементи, що благотворно відбивається на захисних функціях організму. У меню повинні переважати натуральні продукти (м’ясо, риба, овочі і фрукти). Якщо є схильність до алергічних реакцій, варто виключити з раціону можливі подразники.
  • Рослинні стимулятори імунної захисту. Для зміцнення здоров’я слід використовувати лимонник китайський, женьшень і елеутерокок.
  • Існує величезна різноманітність захворювань носа. Тому, щоб лікування було ефективним, слід точно визначити діагноз. Самолікування може призвести до негативних наслідків і серйозних ускладнень, так як одні і ті ж препарати при одному недугу здатні зарадити проблемі, а при іншому можуть не подіяти, а що ще гірше – погіршити стан пацієнта.

    Краще всього звернутися за допомогою до фахівця. Діагностика захворювань носа допоможе визначити діагноз, після чого пацієнту буде призначено комплексне лікування, яке спрямоване не тільки на боротьбу з недугою, але і на зміцнення імунітету.