Запор у немовляти: причини, що робити, як лікувати?

У сім’ї з’явився малюк! Це велике щастя, але разом з тим і великі тривоги для новоявлених батьків. Приводів для занепокоєнь безліч, особливо якщо дитина перший, і молоді мама і тато ще нічого не знають і не вміють. Однією з причин, яка змушує хвилюватися, є стілець новонародженого. Якщо він регулярний – батьки не натішаться. Але що ж робити, якщо у немовляти запор?

Кого називають немовлям

Для початку варто розібратися: немовля – це хто? Прийнято вважати, що дитина – це дитина, який живиться молоком матері, іншими словами, що знаходиться на грудному вигодовуванні. Таку думку в корені невірно.

Дітлахи-«ті, хто на штучному» також є немовлятами. Медики відносять до цієї категорії абсолютно всіх малюків у віці від двадцяти восьми днів до дванадцяти місяців. Інша назва таких дітей – новонароджені.

Особливості травлення і випорожнення немовлят

У тільки що з’явилася на світло малюка ще незрілі всі системи, у тому числі і травна. Для того щоб всі сформувалося і «встало на свої місця», буде потрібно певну кількість часу, а до тієї пори батькам незайвим буде знати особливості фізіології їх малюка.

Кількість випорожнень у дітей, їдять мамине молоко, і діточок, яким дають суміш, розрізняється. Перші можуть ходити в туалет «по-великому» після кожного годування (а то і відразу під час нього). Другі, як правило, обходяться одним або двома «походами» в день. Зовнішній вигляд стільця при цьому що в одних, що в інших малюків може бути самим різним – від рідкого до густого, до тих пір, поки робота кишечника не налагодиться (приблизно до чотирьох місяців). Так що, побачивши в підгузку «рідку кашку» замість «густий сметанки», панікувати не варто – якщо дитина активний, веселий і поведінка його ніяк не змінилося, отже, для занепокоєння немає приводу.

У дітей, яких годують сумішшю, кал зазвичай більш щільний, а також досить неприємно пахне. Крім того, в залежності від виду суміші може змінюватися і колір стільця – від світло-жовтого до темно-зеленого. Як у искусственников, так і у «природничників» в калі можуть перебувати шматочки слизу – це нормально.

Приблизно до півроку малюк буде «робити справи» не більше трьох-чотирьох разів на день (мова йде про тих, кого годують грудьми), до року – ще менше. Але важливо знати наступне: трапляється, що, харчуючись тільки маминим молочком, дитина какає лише раз у кілька днів. При загальному доброму самопочутті і м’якому животику така ситуація не є критичною – це не запор.

Що ж вважається запором

Говорити про запорі у грудничка можна, якщо разом з відсутністю дефекації змінюється і характер поведінки малюка. Він часто плаче, навіть кричить, спроби спорожнити кишечник ні до чого не приводять, що викликає ще більші капризи. Животик малюка надувається, на дотик стає твердим, як ніби кам’яним, а дитина постійно притискає до нього ніжки. Крім того, малюк може стати млявим і почати відмовлятися від їжі, а також неспокійно спати. У деяких випадках спостерігається також відсутність газів і навіть блювота. Всі ці ознаки красномовно свідчать про дійсні проблеми зі стільцем, і ось в цьому випадку вже можна сміливо стверджувати: так, у дитини стався запор.

Якщо батьки виявили кілька (або навіть усі) вищеописані симптоми в поведінці свого малюка, не варто чекати, що все пройде само, особливо якщо проблема повторюється регулярно. Таким чином можна тільки нашкодити своїй дитині. Тому в першу чергу необхідно відразу звертатися до лікаря – дзвонити в «швидку допомогу» або дільничного педіатра. Тільки кваліфікований фахівець в змозі розібратися, що відбувається з малюком насправді, підтвердити або спростувати батьківські побоювання і у разі необхідності призначити і/або провести грамотне лікування. Крім того, важливо знати: у новонародженого калові маси виходять досить легко, і сильно тужитися – так, як дорослому – дитині немає необхідності. Якщо ж дитина проробляє такий маневр, це перший «дзвіночок» про те, що варто насторожитися.

Чим небезпечний запор

Потрібно розуміти, що така неприємність може трапитися у немовляти в будь-якому віці – навіть у місяць запор у немовляти не таке вже часте явище. При цьому дана проблема не смертельна, хоча і може досить нашкодити дитині. Небезпечний запор тим, що якщо кал довго затримується в організмі, токсини, що містяться в ньому, потрапляють в організм малюка. З-за цього погіршується загальний стан дитини.

Запор у немовляти: що робити?

В першу чергу не панікувати. Багато молоді батьки відразу починають бити тривогу і метушитися, забуваючи «тримати обличчя». Між тим, це абсолютно необхідно – адже малюк відчуває батьківське стан (особливо матері). Їх перезбудження і хвилювання передасться і йому, а йому і так погано. Тому не варто посилювати самопочуття своєї ж дитини, слід, навпаки, заспокоїтися, взяти себе в руки і почати діяти.

Отже, що робити з запором у немовляти? Якщо таке трапилося вперше, можна спробувати народні методи боротьби з проблемою (про них буде докладно розказано нижче). Якщо ж нічого не допомагає і/або дана ситуація повторюється регулярно, варто негайно, як вже говорилося, звертатися до лікаря за кваліфікованою допомогою.

Можливі причини

Чому у немовляти запор? Це питання цікавить всіх молодих батьків. Вплинути на стілець новонародженої дитини може практично все що завгодно. Деякі причини запорів у немовлят (так скажемо, загальні для різних видів годування) такі:

  • перехід з грудей на суміш (причому досить різкий і несподіваний);
  • інфекція чи застуда, підхоплені дитиною;
  • недостатня кількість випитої за день води (звісно, особливо це стосується малюків на суміші);
  • введення прикорму не по нормі або не за термінами;
  • відсутність тонусу в прямій кишці;
  • алергія на коров’ячий білок – казеїн, який міститься в материнському молоці, так і в деяких дитячих сумішах;
  • прийом ліків мамою або самою дитиною;
  • дисбактеріоз.

Якщо у малюка рахіт (порушення обмінних процесів, неправильне розвиток кісток, спричинені в результаті нестачі вітаміну D), то у нього можуть бути хронічні проблеми зі стільцем. Також деякі психологічні процеси можуть стати причиною запору у немовляти, наприклад, розвивається шизофренія.

Дуже багато різних хвороб здатні викликати у дитини порушення травлення. Серед них цукровий діабет, непрохідність кишечника, проблеми зі щитовидною залозою, нервовою системою або головним мозком і так далі.

Крім того, у малюків-искусственников і природничників є свої, особливі причини запорів. Детальніше про них – далі.

На грудному вигодовуванні

Може бути запор у немовляти, який їсть тільки материнське молоко? Звичайно, може, а причиною тому в першу чергу стає банально неправильний раціон матусі. Жінка в період лактації повинна дотримуватися певної дієти – але це так важко зробити, коли всілякі смаколики так і манять з усіх боків. В результаті мама їсть «заборонений плід», а страждає малюк. Потрібно пам’ятати, що викликати запор у дитини можуть такі продукти, як білий хліб, банани, молоко, кава, рис, м’ясо і навіть горіхи (які багато лікарі, до речі, рекомендують для підвищення лактації).

Справедливості заради потрібно відзначити, що запор при грудному вигодовуванні зустрічається не дуже часто. Молочко мами добре перетравлюється в дитячому животику, оскільки в ньому багато корисних ферментів, сприяють налагодженню правильного травлення. Однак коли запор все ж трапляється, причиною цього, окрім вже зазначеної, може стати нестача грудного молока. Досить часто у жінки молока не сильно багато, і якщо дитинка не отримує докорм у вигляді суміші і, відповідно, не наїдається, йому нічим ходити в туалет – відбувається запор.

На змішаному вигодовуванні

Змішаним вигодовуванням називається таке вигодовування, коли дитина спочатку смокче материнську груди, а потім його догодовують штучною сумішшю. На такий тип вигодовування крихт часто перекладають, коли у мами мало молочка, і він здатний стати причиною запору у новонародженого. Грудничок встиг звикнути до молока матері та перебудуватися на іншу їжу йому буває складно. Тепер в його організм надходить молочко двох різних видів, для перетравлення яких потрібні різні ферменти. Незміцнілої травній системі дитини важко впоратися з цим нелегким завданням – так і трапляються запори.

Щоб якось вирішити проблему запору у грудничка на змішаному вигодовуванні, можна спробувати поміняти суміш. Зараз існує безліч різних сумішей, спрямованих саме на поліпшення роботи травної системи. Є і спеціальні кисломолочні суміші – містить «живі» біфідобактерії. Однак не варто самостійно експериментувати зі здоров’ям малюка, підбираючи йому суміші. Краще проконсультуватися з педіатром, який підкаже, що краще всього підійде дитині.

Деякі радять давати дітям відвар з чорносливу і родзинок – вони сприяють поліпшенню роботи кишечника, а запор може статися із-за дефіциту в організмі води. Щоб не було запору у грудничка на змішаному вигодовуванні, він повинен отримувати достатню кількість рідини. Настої із сухофруктів рекомендовані тому, що вони багаті різними корисними речовинами, але якщо батьки бояться давати таке своєму малюкові, можна обмежитися звичайною кип’яченою водою в потрібних кількостях.

На штучному вигодовуванні

Багато говорять, що запор у немовляти при штучному вигодовуванні – проблема досить поширена саме з-за самого типу харчування. Суміш засвоюється маленьким шлуночком важче легкого материнського молока, що і провокує запор. Крім того, причиною цієї неприємності може стати недотримання пропорцій в розведенні суміші. Як правило, виробник на баночці попереджає, що потрібно чітко регулювати співвідношення води і мірних ложечок з сумішшю, однак деякі не звертають на це уваги, з-за чого страждає, знову ж таки, дитина.

Деякі суміші містять пальмову олію, що також може послужити труднощів зі стільцем у крихти. З’явитися дана проблема здатна і в тому випадку, якщо малюкові різко поміняли суміш або ж він взагалі їсть різні суміші.

Лікування запору

Отже, якщо все ж таки така неприємність трапилася, як допомогти немовляті при запорі? В першу чергу, можна спробувати полегшити його страждання за допомогою масажу животика – легенько натискаючи на нього долонею за годинниковою стрілкою. Рекомендують також покласти на животик малюка теплу ганчірку або грілку. Крім того, можна пограти в «велосипед» – попрацювати ніжками малюка, спочатку по черзі, а потім разом притискаючи їх до живота.

Ще один метод – прийняти теплу ванну, однак він підходить вже скоріше більш старшим дітлахам, ніж малюкам у віці одного-двох місяців. Можна спробувати покласти дитину на животик (до речі, це радять робити перед кожним годуванням, оскільки їжа в цьому випадку буде засвоюватися краще і легше стануть відходити гази).

Обов’язково потрібно стежити за частотою годування. Якщо малюка, який живиться маминим молочком, чи варто годувати на його вимогу, то искусственников годують зазвичай по режиму. Необхідно встановити певний часовий проміжок і намагатися суворо його дотримуватися. Якщо годувати малюка частіше обраного періоду, його животик не встигне переварити важку їжу – звідси і запор.

Малюкові, якому виповнилося вже більше півроку і який отримує прикорм, для стабілізації роботи кишечника можна дати чорнослив або буряк – звичайно, заздалегідь приготувавши їх. Ці продукти максимально сприяють поліпшенню роботи травної системи. Також можна спробувати погодувати дитину яблуком, кабачком, цвітною капустою – краще всього, якщо це будуть не магазинні пюрешки, а зроблені будинку своїми руками.

До крайніх заходів лікування запору у немовляти відноситься прийом ліків. Необхідно твердо пам’ятати: практично всі проносні засоби протипоказані дітям аж до досягнення ними однорічного віку. Є лише кілька препаратів, які батьки новонароджених можуть безбоязно використовувати (але знову ж тільки в крайньому випадку!). Це, наприклад, сироп «Дюфалак» на основі лактулози (разова доза становить 5 мл, дозволено дітям з перших місяців життя). Для малюків, яким вже є півроку, існує ще одне ліки – «Форлакс», який можна приймати досить тривалим курсом – до трьох місяців.

А ось вставляти дитині в задній прохід мило (це досить поширений народний метод) не варто. Воно містить у собі луг, здатну викликати опік слизової оболонки.

Клізма – вирішення проблеми?

Прийнято вважати, що найбільш швидкий і ефективний метод боротьби з утрудненою дефекацією – клізма. Це дійсно так. Однак чи можна ставити клізму немовляті при запорі?

Відповідь буде позитивна, але тільки у виняткових, важких випадках. Як і прийом проносних засобів, клізма не рекомендується до регулярного застосування для немовлят. При цьому необхідно підібрати м’яку спринцівку, яку слід наповнити не більш ніж тридцятьма мл теплої кип’яченої води. Наконечник потрібно рясно змастити вазеліном і ввести в задній прохід малюка дуже акуратно і не більше ніж на півтора сантиметра.

Клізма – вельми ефективна і екстрена міра допомоги, проте потрібно пам’ятати, що часте її використання призводить до знищення корисної мікрофлори в кишечнику і порушення природного процесу його звільнення. Дитина звикне до постійної стимуляції і не буде ходити в туалет самостійно, саме тому зловживати цим засобом не варто.

Використання газовідвідної трубки

В якості аналога клізмі часто пропонується просто простимулювати кишечник дитини. Для цієї мети задній прохід малюка дратується або газовідвідної трубкою, або ватною паличкою, або взагалі пальцем. Не можна сказати, що це дуже хороший метод – адже пряма кишка малюка дуже ніжна, і пошкодити її досить просто. Однак у поодиноких випадках можна допомогти малюкові таким способом. Краще при цьому скористатися все ж не пальцем, а спеціальної газовідвідною трубочкою – вони продаються нині в будь-якій аптеці і мають позитивні відгуки. Запор у немовляти легко усувається, якщо один кінець трубки опустити в ємність з водою, інше, вужче, попередньо змастивши вазеліном, обережно вставити в анальний отвір малюка. Спочатку у дитини відійдуть гази, потім – калові маси.

Використання ректальних свічок

Для лікування запору у немовляти застосовують також і гліцеринові свічки ректальні. Існують такі спеціально для малюків – вони абсолютно безпечні, володіють м’якою дією і допомагають швидко усунути проблему, буквально протягом години. Однак свічками, як і клізмою, як і трубочкою, захоплюватися теж не варто – по тим же самим причинам. До речі, не потрібно запихати дитині цілу свічку – йому достатньо всього-на-всього однієї третини. Але якщо свічка поставлена, а «чудо» не сталося, необхідно в обов’язковому порядку викликати лікаря.

Корисні поради

Краще всього не лікувати запор, а попередити його. Для цього можна:

  • Масажувати животик.
  • Класти на животик частіше.
  • Робити гімнастику, в тому числі «велосипед».
  • Давати пити більше рідини.
  • Дітям, які отримують прикорм, давати пюре з чорносливу.

Так чи інакше, запор у немовляти – нерідке явище. Однак при грамотному підході і відсутність паніки з боку батьків можна досить легко впоратися з цією проблемою.