Защемлення сідничного нерва: симптоми і лікування

Защемлення сідничного нерва є болючим патологічним станом, що розвивається в результаті здавлювання цього нерва, однак мієлінова оболонка при цьому не порушується. Сідничний нерв – це найдовший нерв в організмі людини, який починається в області крижів і досягає пальців ніг, а також п’ят. Він містить високочутливі рухові і нервові закінчення, що іннервують кульшовий та колінний суглоб.

Симптоми і лікування защемлення сідничного нерва розглянемо в цій статті.

Головна причина

Грижа міжхребцевих дисків вважається однією з головних причин виникнення даної патології. У більшості випадків утиск нерва відбувається в районі грушоподібної м’язи, що знаходиться в просвіті сідничного отвору або міжхребцевих дисків. Захворювання супроводжується сильними болючими відчуттями в нижньої кінцівки. Найчастіше защемлення носить характер одностороннього запалення, проте бувають випадки, коли патологічні процеси залучені обидві кінцівки, проте це зазначається набагато рідше. Цей стан може призвести до запального процесу (радикуліту), який супроводжується, як правило, дуже сильним і інтенсивним больовим синдромом. Найбільш схильні до ущемлення сідничного нерва чоловіки, зайняті важкою фізичною працею.

Загрузка...

Причини патологічного стану

Обмеження найчастіше відбувається під час здійснення будь-якої фізичної діяльності, що передбачає різкі рухи, а також в результаті довгого перебування в незручних позах, обмеження фізичної активності, підвищеного навантаження в області поперекового відділу. Нерідко обмеження формується на тлі деяких інших патологій, до яких, як правило, належать:

  • Грижа міжхребцевих дисків.
  • Травма хребта, сполучена зі зміщенням хребців.
  • Патологічне новоутворення або в районі сідничного нерва.
  • Зміщення структур хребетного стовпа (спондилолістез).
  • Остеохондроз в попереково-крижових відділах хребта.
  • Патології запального характеру в органах малого тазу;
  • Сепсис.
  • Переохолодження.
  • Подагра.
  • Цукровий діабет.
  • Різноманітні інфекційні хвороби (грип, краснуха, кашлюк, туберкульоз кісткової тканини, малярія).
  • Розсіяний склероз.
  • Тромбоз.
  • Гостра інтоксикація.

Спазми м’язів

Крім цього, причиною защемлення сідничного нерва можуть стати спазми м’язів по ходу нерва. У жінок сідничний нерв часто ущемляється в період вагітності із-за підвищеного тиску збільшеною в розмірах матки на сусідні органи і посилення навантаження на хребетний стовп, внаслідок зміщення центру ваги, а також у тих випадках, коли жінка в період вагітності часто приймає незручне становище.

Ще одним періодом підвищеного ризику розвитку симптомів обмеження у жінок можна вважати менопаузу, і відбувається це унаслідок змін гормонального балансу.

Фактори ризику

До факторів ризику можна віднести:

  • Алкогольне отруєння.
  • Інтоксикація важкими металами або якими-небудь нейротропними токсичними речовинами.
  • Куріння.
  • Оперізувальний герпес в області сідничного нерва.
  • Ожиріння.
  • Недолік мінеральних речовин.
Загрузка...

Основні форми патології

В залежності від того, яка ступінь тяжкості захворювання спостерігається в кожному конкретному випадку, виділяються три основні форми патології сідничного нерва, якими прийнято вважати важку, середню і легку.

Важка форма ущемлення нерва супроводжується, як правило, ознаками порушень у спинному мозку і знерухомленням хворого. В основному обмеження є при цьому одностороннім, рідше в подібні патологічні процеси втягуються обидві кінцівки.

Симптоми захворювання

Головними ознаками защемлення сідничного нерва можна вважати:

  • Гострий больовий синдром, який є найбільш характерним проявом обмеження даного нерва. Біль при цьому буває різного характеру — гостра, стріляючий, ниючий, тягнучий, пульсуючий.
  • У більшості випадків спостерігаються больові відчуття в області сідниць і попереку. В цій ситуації по задній стороні стегна біль опускається до гомілки і до п’яти, і може іррадіювати в пальці кінцівки.
  • У деяких випадках спостерігається оніміння ділянок шкіри по ходу нерва, а також поколювання або печіння.
  • Також може відзначатися наростання болю в сидячому положенні, при сміху, кашлі, напругах м’язів і т. д.
  • Крім больового синдрому виникає скутість і труднощі при ходьбі, довгому стоянні, можливе виникнення кульгавості (при односторонньому утиск — на одну ногу або на обидві – при двосторонній патології).
  • Больовий синдром вважається основною ознакою защемлення даного нерва. У чоловіків подібна симптоматика може бути схожа на прояви простатиту. Ознаки защемлення нерва у жінок варіюються в залежності від того, що стало причиною даного патологічного процесу і від ступеня ураження сідничного нерва.

    Відомо, що у жінок можуть бути відсутні больові відчуття в попереку. До найбільш поширених симптомів обмеження цього нерва відносяться:

  • Атрофія м’язів.
  • М’язова слабкість.
  • Порушення чутливості — зниження або підвищення.
  • Сухість поверхні шкірного покриву.
  • Поява різноманітних патологічних рефлексів.
  • Посилення пітливості стоп.
  • Відчуття повзаючих в області крижів «мурашок».
  • Обмеження і скутість рухів ніг або однієї ноги.
  • Крім болю є ще інші характерні симптоми запального процесу в сідничому нерві, який стає невід’ємною частиною обмеження, і вони пов’язані, як правило, з порушенням провідності нервових імпульсів по чутливих і рухових волокнах. До специфічних ознак защемлення нерва, таким чином, можна віднести:

  • Парестезія (порушення чутливості) – на початковій стадії може проявлятися відчуттям поколювання шкіри сідниць, оніміння ноги по задній її поверхні. По мірі прогресування подібної симптоматики знижуються також і інші різновиди чутливості, аж до їх повного зникнення.
  • Збої в рухових функціях, які відбуваються в результаті ущемлення особливих рухових волокон в сідничому нерві. У людей при цьому може виникати слабкість стегнових, сідничних і м’язів гомілки і виражатися у зміні ходи при односторонніх запальних процесах (кульгавість на хвору кінцівку).
  • Порушення функцій деяких органів тазу, яке виникає внаслідок здавлювання волокон парасимпатичної і симпатичної нервової систем, що проходять через сідничний нерв. З’являються подібні порушення у вигляді зміни сечовипускання, наприклад, нетримання сечі, а також дефекації, приміром, запорів. Подібна симптоматика розвивається, як правило, у важких випадках ущемлення нерва зі значним здавленням спинномозкових корінців.
  • При розвитку вищеперелічених симптомів, терапію даної патології слід починати негайно, оскільки защемлення сідничного нерва іноді призводить до абсолютної втрати чутливості в нижніх кінцівках.

    Яку діагностику проводять при симптомах защемлення сідничного нерва?

    Діагностика патологічного процесу

    Діагностичні методи за визначенням обмеження, як правило, є класичними з-за того, що клінічна картина такого захворювання є досить специфічною. Як правило, фахівець може поставити діагноз у ході об’єктивного огляду хворого, а також збору анамнезу і скарг. Тим не менш, щоб уникнути ускладнень хвороби та її рецидивів необхідно визначити конкретні чинники, які посприяли виникненню защемлення сідничного нерва. Щоб визначити причини, що зумовили розвиток такого патологічного процесу, застосовуються наступні лабораторні, а також інструментальні методи діагностики:

  • Загальні аналізи сечі і крові.
  • Рентгенографічні дослідження області тазу та попереку.
  • Магнітнорезонансна або комп’ютерна томографія поперекової області.
  • Ультразвукове дослідження.
  • Радіоізотопне сканування хребетного стовпа, яке проводиться, як правило, за підозри на наявність доброякісних або злоякісних новоутворень.
  • Електронейроміографія.
  • Біохімічний аналіз крові.
  • Діагностика защемленого сідничного нерва включає в себе обов’язкову рентгенографію області тазу та попереку. Проводиться також дослідження рефлексів, здійснюється визначення наявності симптому Ласега і симптому Бонні, зниження ахілового, підошовного і колінного рефлексів, а також оцінюється рівень чутливості в ділянці ураження сідничного нерва.

    Больовий синдром можна вважати найбільш характерним проявом защемлення даного нерва. Необхідна при цьому диференціальна діагностика для виключення наявності грижі міжхребцевого диска, для якої характерно більш тривалий розвиток патологічного процесу і загострення деяких невралгічних проявів. У чому полягає лікування защемлення сідничного нерва?

    Терапевтичні методи

    Лікування такого роду патологій полягає найчастіше в традиційній схемі, яка передбачає одночасне використання фізіотерапевтичних методів та медикаментозної терапії.

    У ряді випадків може знадобитися оперативне втручання. У випадках легкого та помірного ступеня захворювання госпіталізація хворого не обов’язкова. За умови дотримання приписів лікаря лікувати дану патологію можна в домашніх умовах. При гострого болю, що заважає людині ходити або знаходитися довгий час в стоячому положенні, показано дотримання постільного режиму.

    Коли необхідно фіксоване положення тіла в період гострого больового синдрому, рекомендується використання жорсткого матраца.

    Препарати

    У терапії патологій сідничного нерва лікарськими препаратами є нестероїдні протизапальні засоби, які можуть бути призначені у таблетованій формі або у формі внутрішньом’язових ін’єкцій.

    При пероральному використанні нестероїдних протизапальних медикаментів існує висока ймовірність виникнення деяких проблем з ШКТ, наприклад, розвитку гастриту або виразки шлунку, тому при цьому показано призначення пацієнтам інгібіторів протонної помпи.

    Якщо під час затискання у хворого спостерігаються м’язові спазми, лікувальний ефект може бути досягнутий застосуванням медичних засобів, що поліпшують кровообіг у судинах – так звані «венотоніки». При виникненні сильних м’язових спазмів призначають також спазмолітичні лікарські засоби і міорелаксанти.

    Крім цього, показаний прийом будь-яких вітамінних комплексів, а також засобів, що поліпшують метаболізм в організмі.

    Загальне лікування патології доповнюється місцевим – застосовуються протизапальні та зігріваючі ліки у формі мазей і гелів. У чому полягає лікування защемлення сідничного нерва?

    Фізіотерапія

    Фізіотерапевтичні методи лікування також призначаються з метою доповнити дію основних лікарських препаратів. До них відносяться:

  • Електро-, фонофорез медикаментозних речовин.
  • УВЧ-терапія.
  • Магнітотерапія.
  • Парафінова аплікація.
  • Лазерна терапія.
  • Грязелікування.
  • Гірудотерапія.
  • Сірководневі або радонові ванни.
  • Ультрафіолетове опромінення області ураження нерва.
  • Можуть застосовуватися також точковий масаж і голкорефлексотерапія, а також мануальна терапія.

    На реабілітаційному періоді гарного ефекту можна досягти за допомогою лікувальної фізкультури, плавання, занять йогою, або пілатесом, але використовувати зазначені методи можна тільки при відсутності у пацієнта гострих болів.

    Вправи при защемлення сідничного нерва

    Починають вправи з п’яти повторень, закінчують через час п’ятнадцятьма.

    • Ходьба на місці з високо піднятими колінами. Важлива плавність виконання.
    • Стоячи прямо, обличчям до стіни, спертися об неї руками, робити махи ногами вбік і назад.
    • Нахили тулуба. Спочатку вправо і вліво, при відсутності болю виконують нахили вперед.
    • Лежачи на спині з випрямленими ногами максимально тягнути шкарпетки на себе. Потім здійснювати кругові рухи кожною стопою по черзі за годинниковою стрілкою.
    • Лежачи на спині, зігнути ноги в колінах, спочатку відвести праву ногу в бік, потім ліву.
    • Лежачи на боці, нижня нога зігнута в коліні, верхня витягнута вперед. Потім верхня нога відводиться назад. Вправа виконується на кожному боці.

    Лікування защемлення сідничного нерва у домашніх умовах може бути ефективним.

    Домашні методи лікування

    Крім вправ і прийому медикаментів не зайвим буде застосування місцевих лікарських засобів. Для лікування защемлення в домашніх умовах використовують такі нестероїдні протизапальні препарати місцевого призначення:

    • «Беталгон»— у результаті активізується кровопостачання шкіри на ураженій ділянці.
    • «Випросал»— зменшується біль і запалення.
    • «Кармолис»— дуже швидко купірується больовий синдром.
    • «Финалгон»— усуваються больові відчуття, знімається запалення.

    Також можна придбати відео-програму «Защемлення сідничного нерва» Олександри Бониной на Складчини (склад курсів, тренінгів, семінарів). Це диск з відео-уроками з лікування та відновлення методами ЛФК.

    Семінар містить всі необхідні знання для лікування самої причини защемлення сідничного нерва. Олександра Бонина вважає, що проблеми з попереково-крижовим відділом хребта усуваються за допомогою спеціальних вправ.

    В комплекс входять найбільш ефективні, найбільш відповідні вправи для боротьби з цією проблемою і її причинами. Комплекс вправ склав компетентний лікар ЛФК. У складі вправи, які під силу кожному.

    Семінар «Защемлення сідничного нерва» Бониной, за відгуками, дуже популярний.

    Наслідки і ускладнення патології

    Якщо лікування не проведено комплексне, це загрожує наслідками. Защемлення сідничного нерва іноді ускладнюється наступними явищами:

    • Інтенсивна біль.
    • Порушення функцій деяких внутрішніх органів.
    • Безсоння.
    • Зниження лібідо.
    • Порушення менструального циклу.
    • Безпліддя.
    • Загострення деяких хронічних захворювань.
    • Порушення евакуаторних функцій сечового міхура і кишечника.
    • Зниження рухової активності.
    • Знерухомлення.

    Ми розглянули симптоми і лікування защемлення сідничного нерва. Препарати також були представлені.