Звуковимову у дітей: особливості та корекція

Формування звуковимови у дітей має завершитися до 5-6 років. Однак, судячи з відгуків педагогів, багато першокласники мають ті чи інші логопедичні проблеми. Це істотно ускладнює їх спілкування з іншими людьми, приводить до появи специфічних помилок при освоєнні листи. Як вчасно помітити порушення у своєї дитини? Які мовні дефекти пройдуть з часом, а з якими потрібно негайно звертатися до фахівців?

Порушення звуковимови

Мова малюка активно формується в дошкільному віці. Досить довго в ній можуть спостерігатися наступні дефекти:

  • Відсутність звуку. Він просто пропускається («ошка» замість «ложка», «учка» замість «ручка»).
  • Заміна одних звуків на інші, більш легкі («йыба» замість «риба», «сал» замість «куля»).
  • Спотворення звуку (картавість, гугнявість).
  • Змішання фонем, які вимовляються правильно. Дитина говорить «машина», то «масін», постійно плутаючи.

Різні дефекти у звуковимові у дітей можуть поєднуватися іншими проблемами: відсутністю фразового мовлення, малим словниковим запасом, використанням неправильних граматичних форм. Це може свідчити про складному розлад, при якому не можна обмежуватися лише роботою зі звуками.

Причини порушень

Деякі батьки намагаються виправити наявні у дитини дефекти, постійно поправляючи його мова і роблячи зауваження. Це призводить до різкої негативної реакції малюка, а іноді і до заїкання. Виправлення звуковимови у дітей — непростий процес. Починати його потрібно не із зауважень, а з виявлення причини дефектів. Ними можуть бути:

  • Проблеми зі слухом.
  • Порушена диференціація, при якій дитина не розрізняє близькі по акустичному звучанню фонеми (наприклад, «д» і «т»).
  • Неправильне анатомічна будова язика, піднебіння, щелепи, різні дефекти прикусу.
  • Обмежена рухомість мовленнєвого апарату (особливо губ і мови).
  • Неправильне виховання, коли батьки занадто довго «сюсюкаються» з дитиною або, навпаки, не приділяють йому належної уваги, засадивши перед телевізором.
  • Постійне спілкування з людьми, що мають мовні дефекти. Проблеми можуть виникнути і в тому випадку, коли батьки говорять дуже швидко і ясно.
  • Двомовність. Малюк плутається в особливості вимови, що призводить до спотворення звуків за подобою іншої мови.

Молодші дошкільники

Артикуляційний апарат малюка розвивається поступово. Тому, домагаючись правильної мови, не забувайте про особливості звуковимови у дітей.

Нормально, якщо в 3 роки:

  • дитина пом’якшує приголосні («наповнююча озицька» замість «ложечка»);
  • свистячі і шиплячі фонеми пропускаються, замінюються, плутаються або вимовляються нечітко;
  • у мові немає звуків «л» і «р»;
  • голосні фонеми оглушаются ;
  • замість задньоязичних звуків вимовляються передньоязикові («дород» замість «місто», «тарандаш» замість «олівець»).

Діти можуть чітко вимовляти звук, але не вимовляти його в поєднанні з іншими, переставляти склади у словах, пропускати приголосні, якщо вони стоять поруч. Насторожитися батькам варто в тому випадку, якщо дитина неохоче йде на контакт, не розуміє найпростіших прохань і запитань, обходиться словами-фрагментами (каже «ма», а не «мама», «ако», а не «молоко»).

Середні дошкільнята

У віці 4-5 років розвиток звуковимови у дітей протікає дуже активно. Пом’якшення звуків майже зникає. Діти починають вимовляти шиплячі, у більшості з’являється звук «р», але вимова їх ще не автоматизовано. Дитина може сказати одне слово правильно, а в іншому допустити помилку. При цьому звуки вже не пропускаються, а замінюються іншими.

Іноді, навчившись вимовляти фонеми «ш», «р», «ж», малюк вставляє їх у всі слова («горубь» замість «голуб», «жуб» замість «зуб»). Але в цілому мова стає чистішим, діти рідше переставляють склади, майже не скорочують слова. Вважається нормальним, якщо дитина неправильно вимовляє свистячі, сонорні («р», «л») і шиплячі звуки. В інших випадках проконсультуйтеся з логопедом.

Старші дошкільники

Логопеди стверджують, що до 5-6 років правильне звуковимову у дітей має бути повністю сформована. Однак приблизно у 20% дітей у мовленні зустрічаються спотворення.

Вони можуть бути пов’язані:

  • З недостатньою автоматизацією шиплячих звуків, а також фонем «л» і «р». У деяких дітей формується звична гаркавість або шепелявість.
  • З заїканням і дислалией, що потребують допомоги фахівців.
  • З недбалою вимовою, коли дитина квапиться, ковтає закінчення, нечітко вимовляє звуки.

Так як надходження в школу невблаганно наближається, роботі над чистою мовою має приділятися підвищена увага. При виникненні сумнівів краще прийти до логопеда і пройти ретельну діагностику.

Обстеження звуковимови у дітей

Приступаючи до діагностики, логопед ретельно перевірить будова мовного апарату маленького пацієнта. Малюка попросять виконати різні рухи щелепою, губами і мовою. Так виявляється їх рухливість.

Щоб дослідити особливості звуковимови у дітей, їх просять вимовити звук ізольовано. Перевіряється, наскільки швидко відбувається артикуляційна перемикання. Малюки повторюють склади («пак-кап») або ланцюжки з них («мна-мну-мно»).

Потім показуються картинки. У назві предметів, зображених на них, є досліджуваний звук. Він стоїть в різних позиціях і поєднаннях. Якщо дитина допускає спотворення, логопед просить повторити слово слідом за ним, вимовити склади з проблемним звуком. Важливо підбирати для обстеження не тільки легкі, але й багатоскладові слова.

Іноді назви картинок дитина вимовляє правильно, а в звичайній мові замінює одні фонеми іншими. Перевірити це допомагає вимовляння чистоговорок, потішок, де часто зустрічається досліджуваний звук, бесіди по сюжетних картинок.

Обстеження фонематичного слуху

Крім діагностики звуковимови у дітей перевіряється здатність до розрізнення фонем. Увагу слід зосередити на наступних парах звуків: «шиплячий + свистячий», «твердий + м’який», «глухий + дзвінкий», «р + л». При цьому використовуються такі види завдань:

  • повторити за логопедом опозиційні склади («ри», «уч-ущ»);
  • відтворити ряд з 3-4 елементів («є-пля-мля-для»);
  • виконати рух (бавовна, стрибок), почувши заданий склад;
  • вибрати ті картинки, назви яких починаються з зазначених звуків;
  • пояснити значення схожих за звучанням слів (наприклад, «лак-рак») або показати потрібну картинку.

Корекція звуковимови у дітей

Логопедична робота включає в себе три етапи. Перерахуємо їх:

  • Підготовчий етап. Дитину вчать розрізняти на слух формовану фонему. М’язи губ і язика повинні освоїти нові для них рухи. Для цього використовуються артикуляційна гімнастика, вправи для формування правильної повітряної струменя. Дитина займається перед дзеркалом, всі рухи виконуються в повільному темпі. При виникненні труднощів можна допомогти язычку руками (наприклад, підняти його чи скрутити в трубочку). Цю частину роботи можуть взяти на себе батьки, порадившись з логопедом або прочитавши відповідні книги.
  • Постановка звуків. Цю частину роботи краще довірити логопеда, знайомого зі спеціальними прийомами. Він в ігровій формі навчить дошкільника вимовляти потрібний звук в ізоляції від інших.
  • Автоматизація фонеми в мовленні. Щоб звук вимовлявся на автоматі, його потрібно багато разів повторити. Спочатку малюк вимовляє його в складах різних типів, потім у словах, причому відпрацьовуються різні позиції. Тільки після цього можна переходити до пропозицій, коротким віршам і чистоговоркам. В них не повинно бути звуків, які дитина ще не вміє вимовляти. На останньому етапі використовується переказ коротких історій, опис сюжетних картинок.
  • Іноді діти, навчившись вимовляти звук, наполегливо змішують його з іншим. В такому випадку проводиться робота по їх диференціації. Дитині пропонується знайти відмінності в артикуляції при вимові кожного з звуків. Потім фонеми відпрацьовуються в складах, схожих словах, і, нарешті, в скороговорках.

    Організація занять

    Виховання звуковимови у дітей — процес не швидкий. Тим більше якщо виявлено спотворення великого числа фонем. Ставити їх доводиться поступово, починаючи з найлегших. Одночасно не повинні відпрацьовуватися звуки, при вимові яких органи мовлення займають протилежне положення. Наприклад, «з» вимагає широкого мови освіта жолобка посередині. Його не варто ставити разом зі звуком «л», для виголошення якого необхідний вузький мову.

    Заняття з логопедом повинно проводитися систематично, 2-3 рази в тиждень. Щоб зацікавити дошкільнят, широко застосовуються іграшки, картинки, настільні ігри (лото, доміно). Однак робота над звукопроизношением повинна продовжуватися і вдома. Логопед зазвичай дає батькам домашні завдання. Найчастіше це комплекс артикуляційної гімнастики, який рекомендується виконувати щодня. Для формування правильного мовленнєвого дихання, корисно співати голосні, здувати папірці з мови, пускати мильні бульбашки.

    Розвиток мовної функції нерозривно пов’язане з формуванням дрібної моторики. Тому, якщо у вашої дитини є проблеми зі звукопроизношением, познайомтеся з пальчиковими іграми. Намагайтеся щодня ліпити, малювати, вирізати фігурки з паперу, робити прикраси з намистин, мозаїки або збирати конструктори.

    Звукопроизношению у дітей дошкільного віку повинна приділятися найпильніша увага. Адже недоліки, укорінені з раннього дитинства, згодом выправляются з великим трудом. Щоб попередити їх, батьки повинні уважно стежити за своєю мовою, чітко вимовляти всі звуки і не відкладати візит до логопеда при появі тривожних симптомів у малюка.