Адлай Варан – перший олімпієць серед чеченських борців

Біографія першого чеченського олімпійського призера з вільної боротьби починалася зовсім не так зоряно. На дворі 1962 рік, 2 січня, в сім’ї репатріантів з Казахстану, що проживає в маленькому селі Межове Чечено-Інгушської АРСР, народився 10-й за рахунком дитина. Як розповів старший брат Адлана Вараева, він народився з вагою трохи більше 1,5 кг. Вже через чотири місяці вся сім’я переїхала в радгосп «Другий молочний завод» під Грізним. Коли через шість років помер батько, матері довелося нести всі тяготи виховання великої родини поодинці.

Тернистий шлях до слави

У 14 років за прикладом старшого брата Башира почав займатися боротьбою, і йому дуже пощастило потрапити до Дегі Имрановичу Багаеву, основоположнику даного виду спорту в Чечено-Інгушетії.

У перший день майбутній чемпіон ще не знав ніяких прийомів, а вмів тільки робити розтяжки, правда, відразу міг викрутитися з будь-якого положення. Ось як знадобилися навички, отримані в регулярних бійки з однолітками. Всього через три дні тренер виставив новачка на районні змагання «Спартак», де Адлай відразу показав свій бійцівський характер.

Цікаве:  Найбільш значущі чемпіонські боксерські пояси

На змаганнях серед юнаків Адлай Варан був найменшим у своїй вазі: всього 38 кг при мінімумі 45 кг для найлегшої категорії. Його сприймати всерйоз не хотіли. Він згадував той час з сумом, адже на першості РРФСР в Туапсе відверто засуджували «недовеска», незважаючи на блискуче вміння укладати всіх суперників на лопатки. Перші перемоги він почав здобувати лише через рік, тоді Варан став чемпіоном СРСР на юнацькому чемпіонаті «Дружба».