Однією з найбільш часто зустрічаються форм амілоїдозу виступає амілоїдоз нирок. У більшості випадків захворювання розвивається як ускладнення таких важких патологій, як туберкульоз, сифіліс, остеомієліт. Ураження органу є наслідком основного захворювання, яке рекомендується своєчасно виявляти і лікувати. Патологія з’являється в результаті підвищення в крові амілоїду (складного білка), що осідає на стінках судин і в нирках, в результаті чого порушується функціональність органу. Дане захворювання протікає на тлі нефротичного синдрому і переходить у розвиток хронічної ниркової недостатності. У важких випадках може знадобитися пересадка донорської нирки.
Характеристика проблеми
Амілоїдоз нирок – ускладнення системного амілоїдозу, що характеризується накопиченням в міжклітинному просторі нирок гликопротеидного речовини – амілоїду, що призводить до розладу діяльності органу.
Амілоїд виступає продуктом синтезу патологічних білків в результаті диспротеинемии, що виникає із-за хронічного захворювання. Пов’язано це з аутоімунними реакціями. В результаті розвитку хронічного захворювання відбувається накопичення продуктів розпаду токсинів, лейкоцитів і тканин, що призводить до формування антитіл, які при вступі в реакції з антигенами утворюють амилоиды. Ці амилоиды відкладаються в місцях скупчення антитіл.
Вторинний амілоїдоз нирок має величезне значення в медичній практиці, так як в більшості випадків призводить до формування ниркової недостатності, при якій нирки збільшуються в розмірі і мають гладку поверхню.
