Після падіння “залізної завіси” в країну хлинув потік старих автомобілів іноземних марок. Вітчизняні автомобілісти випробували, мабуть, більшість європейських брендів, починаючи Audi і закінчуючи легендарним BMW. Незважаючи на подібний ажіотаж, з транспортом з Країни висхідного сонця були накладки: першим автомобілем з зовнішністю, що запам’ятовується на пост-радянських теренах став Honda City.
Кузов і екстер’єр
Передня частина кузова Honda повністю зібрана на болтах, що значно спрощує можливий ремонт. Автомобіль приємно вражає корозійною стійкістю як самого металу кузова, так і лакофарбового покриття. Навіть у десятирічних Honda City відсутні сліди іржі.
Передні сидіння авто забезпечують комфортну посадку й упевнене керування і відрізняються при цьому невеликою вагою. У цьому, мабуть, і знаходить відображення основний підхід японського концерну до проектування автомобілів: досягнення поставлених цілей та результатів здійснюється за рахунок інтелектуальної конструкції при мінімальних витратах матеріалів.
Всередині машина значно більше, ніж здається зовні і по фото. Honda City обладнана коротким моторним відсіком, за рахунок чого конструктори змогли створити просторий салон – по висоті і вільного простору він ні в чому не поступається ВАЗ-2108, а в деяких аспектах і перевершує його. Багажне відділення, незважаючи на скромні габарити автомобіля, несподівано містке, що особливо помітно при складеному задньому сидінні.
Проте домогтися цього конструкторам Honda вдалося тільки за рахунок щільної компонування моторного відсіку, що цілком логічно викликає певні труднощі при обслуговуванні автомобіля і його ремонті. З внутрішньої сторони брызговика, під крилом, розташовуються моторчик і бачок омивача, і доступ до них закритий заводський пластиковим захистом. Без зняття переднього бампера не вдасться дістатися до генератора, для викручування свічок знадобиться шарнірний свічковий ключ. Словом, на Honda City в жертву комфорту і габаритами міського авто принесено зручність ремонту.
