Булгаков Біла гвардія: аналіз твору, короткий зміст, історія створення та головні герої роману

Аналіз “Білої гвардії” Булгакова дозволяє детально досліджувати його перший роман у творчій біографії. У ньому описуються події, що відбувалися в 1918 році на Україні під час Громадянської війни. Розповідається про сім’ї інтелігентів, яка намагається вижити в умовах серйозних соціальних катаклізмів у країні.

Історія написання

Аналіз “Білої гвардії” Булгакова слід почати з історії написання твору. Автор почав над ним працювати в 1923 році. Відомо, що було декілька варіантів назви. Булгаков вибирав між “Білим хрестом” і “Опівнічних хрестом”. Він сам зізнавався, що роман любив більше за інших своїх речей, обіцяв, що від нього “неба стане жарко”.

Його знайомі згадували, що “Білу гвардію” він писав ночами, коли у нього холодели ноги і руки, просив, щоб оточуючі зігріли воду, в якій він їх відігрівав.

При цьому початок роботи над романом співпало з одним із самих важких періодів у його житті. У той час він відверто бідував, грошей не вистачало навіть на їжу, одяг розсипалася. Булгаков шукав разові замовлення, писав фейлетони, виконував обов’язки коректора, намагаючись при цьому віднайти час для свого роману.

У серпні 1923 року він повідомив, що закінчив чернетку. У лютому 1924 року можна зустріти згадки про те, що Булгаков почав читати уривки з твору своїм друзям та знайомим.

Публікація твору

У квітні 1924 року Булгаков уклав договір про видання роману з журналом “Росія”. Перші глави були опубліковані приблизно через рік після цього. При цьому вийшли тільки початкові 13 глав, після цього журнал закрився. Окремою книжкою роман вийшов у Парижі в 1927 році.

У Росії текст цілком видали тільки в 1966-м. Рукопис роману не збереглася, тому досі невідомо, яким був канонічний текст.

В наш час це одне з найбільш знаменитих творів Михайла Опанасовича Булгакова, яке було неодноразово экранизовано, ставилося на сцені драматичних театрів. Воно вважається одним з найбільш важливих і улюблених багатьма поколіннями робіт у кар’єрі цього знаменитого письменника.

Короткий зміст

Дії розгортаються на рубежі 1918-1919 років. Місце їх – неназваний Місто, в якому вгадується Київ. Для аналізу роману “Біла гвардія” важливо, де розгортається основне дійство. У Місті стоять німецькі окупаційні війська, але всі чекають появи армії Петлюри, бої тривають всього в декількох кілометрах від самого Міста.

На вулицях жителів оточує неприродна і вельми дивна життя. У ньому багато приїжджих з Петербурга і Москви, серед них журналісти, ділки, поети, адвокати, банкіри, які кинулися в Місто після обрання в ньому гетьмана навесні 1918 року.

У центрі оповідання – сім’я Турбіних. Глава родини – лікар Олексій, з ним вечеряють його молодший брат Миколка, має звання унтер-офіцера, їх рідна сестра Олена, а також друзі всього сімейства – поручика Мишлаєвський і Шервінский, підпоручик Степанов, якого оточують звуть Карасем. Всі обговорюють долю і майбутнє улюбленого ними Міста.

Олексій Турбін вважає, що в усьому винен гетьман, який почав проводити політику русифікації, не допускаючи до останнього формування російської армії. І якби армія була сформована, то їй вдалося б відстояти Місто, під його стінами зараз не стояли б війська Петлюри.

Тут же присутній чоловік Олени, Сергій Тальберг – офіцер генерального штабу, який оголошує дружині, що німці планують залишити місто, тому їм необхідно сьогодні ж їхати на штабному поїзді. Тальберг запевняє, що в найближчі місяці повернеться назад з армією Денікіна. Як раз в цей час вона збирається на Дону.

Російські військові формування

Щоб захистити місто від Петлюри, в Місті формуються російські військові з’єднання. Турбін-старший, Мишлаєвський і Карась надходять служити під командуванням полковника Малишева. Але сформований дивізіон розпускається вже в наступну ніч, коли стає відомо, що гетьман втік з Міста на німецькому поїзді разом з генералом Белоруковым. Дивізіону більше нікого захищати, так як не залишилося законної влади.

В цей же час полковнику Най-Турсу доручено сформувати окремий загін. Він погрожує зброєю начальнику відділу постачання, так як вважає неможливим воювати без зимового спорядження. У результаті його юнкера отримують необхідні папахи і валянки.

14 грудня Петлюра нападає на Місто. Полковник отримує пряму вказівку обороняти Політехнічне шосе і при необхідності прийняти бій. У розпал чергового бою він відправляє невеликий загін дізнатися, де гетьманські частини. Посланці повертаються з новиною, що частин немає, в окрузі стріляють з кулеметів, а кіннота ворога вже в Місті.

Смерть Най-Турса

Незадовго до цього єфрей тору Миколі Турбіну наказують вести команду за визначеним маршрутом. Прибувши на місце призначення, молодший Турбін спостерігає за біжать юнкерами і чує команду Най-Турса позбавлятися від погонів і зброї, негайно ховатися.

При цьому полковник до останнього прикриває відступаючих юнкерів. Він помирає на очах у Миколи. Вражений Турбін провулками добирається до будинку.

У покинутому будинку

Тим часом Олексій Турбін, якому було невідомо про розпуск дивізіону, є в призначене місце і час, де виявляє будівля, в якому велика кількість покинутої зброї. Тільки Малишев пояснює йому, що відбувається навколо, Місто в руках Петлюри.

Олексій позбавляється від погонів і пробирається додому, зустрічає загін ворога. Солдати впізнають у ньому офіцера, тому що на його папасі залишилася кокарда, вони починають його переслідувати. Олексій ранять в руку, його рятує незнайома жінка, яку звуть Юлія Рейсі.

Вранці дівчина на візнику доставляє Турбіна додому.

Родич з Житомира

У цей час у гості до Турбіних з Житомира приїздить кузен Тальберга Ларіон, який зовсім недавно пережив особисту трагедію: його кинула дружина. Ларіосіку, як його всі починають називати, подобається в Турбіних, так і сімейство знаходить його дуже симпатичним.

Власника будинку, в якому мешкають Турбіни, звати Василь Іванович Лисович. Перед тим як Петлюра входить в місто, Василина, так його всі називають, споруджує тайник, в якому приховує коштовності і гроші. Але у вікно за його діями підглянув незнайомець. Незабаром до нього заявляються невідомі, у яких ордер на обшук. Вони відразу ж знаходять тайник, забирають з собою і інші цінні речі домоуправа.

Тільки коли непрохані гості йдуть, Василина розуміє, що насправді це були звичайні бандити. Він біжить за допомогою до Турбіних, щоб вони врятували його від можливого нового нападу. Їм на виручку відправляється Карась, якого дружина Василини Ванда Михайлівна, яка завжди відрізнялася скупістю, відразу ставить на стіл телятину і коньяк. Карась наїдається досхочу і залишається оберігати безпеку родини.

Миколка у рідних Най-Турса

Через три дні Николке вдається роздобути адресу сім’ї полковника Най-Турса. Він відправляється до його матері й сестрі. Молодий Турбін розповідає про останні хвилини життя офіцера. Разом з його сестрою Іриною відправляється в морг, знаходять тіло і влаштовують відспівування.

В цей час стан Олексія погіршується. У нього запалюється рана і починається висипний тиф. Турбін марить, у нього піднімається висока температура. Консиліум лікарів вирішує, що хворий скоро помре. Спочатку все розвивається за найгіршим сценарієм, у хворого починається агонія. Олена молиться, замкнувшись у себе в спальні, щоб врятувати брата від смерті. Незабаром лікар, який чергує при ліжка хворого, з подивом повідомляє, що Олексій у свідомості і йде на поправку, криза минула.

Через кілька тижнів, остаточно оговтавшись, Олексій їде до Юлії, яка врятувала його від вірної загибелі. Він вручає їй браслет, який колись належав його померлої матері, а після просить дозволу бувати в неї. На зворотному шляху він зустрічає Ніколку, який повертається від Ірини Най-Турс.

Олені Турбіною приходить лист від її варшавській подруги, яка розповідає про майбутнє одруження Тальберга на їх спільній подрузі. Роман завершується тим, що Олена згадує свою молитву, до якої зверталася вже не раз. У ніч на 3 лютого петлюрівські війська виходять з Міста. Далеко гуркотить артилерія Червоної Армії. Вона підходить до міста.

Художні особливості роману

Проводячи аналіз “Білої гвардії” Булгакова, потрібно відзначити, що роман, безумовно, є автобіографічним. Практично для всіх персонажів можна знайти прототипи в реальному житті. Це друзі, родичі або знайомі Булгакова і його сім’ї, а також знакові військові і політичні фігури того часу. Навіть прізвища героїв Булгаков підбирав, тільки злегка змінюючи прізвища реальних людей.

Аналізом роману “Біла гвардія” займалися багато дослідників творчості Булгакова. Їм вдалося прослідкувати долю персонажів практично з документальною достовірністю. В аналізі роману Булгакова “Біла гвардія” багато підкреслюють, що події твору розгортаються в декораціях реального Києва, який був добре знайомий автору.

Символізм “Білої гвардії”

Проводячи навіть коротко аналіз “Білої гвардії”, потрібно зазначити, що ключовими у творах є символи. Наприклад, у Місті вгадується мала батьківщина письменника, а будинок збігається з реальним будинком, в якому жила сім’я Булгакових до 1918 року.

Для аналізу твору “Біла гвардія” важливо розбиратися навіть у незначних на перший погляд символах. Лампа символізує замкнутий мир і затишок, який панує в Турбіних, сніг – це яскравий образ Громадянської війни і революції. Ще один символ, важливий для аналізу твору Булгакова “Біла гвардія” – це хрест на монументі, присвяченому святому Володимиру. Він символізує меч війни та цивільного терору. Аналіз образів “Білої гвардії” допомагає краще зрозуміти, що хотів сказати цим твором автор.

Алюзії у романі

Для аналізу “Білої гвардії” Булгакова важливо вивчити алюзії, якими він наповнений. Наведемо лише кілька прикладів. Так, Миколка, який приходить в морг, уособлює подорож в загробний світ. Жах і невідворотність наступаючих подій, що насувається на місто Апокаліпсис можна простежити по появі в місті Шполянського, який вважається передвісником Сатани”, у читача повинно скластися чітке враження, що незабаром настане царство Антихриста.

Для аналізу героїв “Білої гвардії” дуже важливо розбиратися в цих підказках.

Сон Турбіна

Одне з центральних місць в романі займає сон Турбіна. Аналіз “Білої гвардії” часто засновують саме на цьому епізоді роману. У першій частині твору його сни є своєрідними пророцтвами. У першому він бачить кошмар, який заявляє, що Свята Русь – це бідна країна, а честю для російської людини є виключно зайвий тягар.

Прямо уві сні він намагається застрелити кошмар, який його мучить, але той зникає. Дослідники вважають, що підсвідомість переконує Турбіна втекти з міста, податися в еміграцію, але насправді він навіть не припускає думки про втечу.

Наступний сон Турбіна вже з трагікомічним відтінком. Він є ще більш явним пророцтвом прийдешніх подій. Олексію сняться полковник Най-Турс і вахмістр Жилін, які потрапили в рай. У гумористичній манері розповідається, як Жилін дістався до раю на обозах, а апостол Петро їх пропустив.

Ключове значення набувають сни Турбіна у фіналі роману. Олексій бачить, як Олександр I знищує списки дивізіонів, ніби стираючи з пам’яті білих офіцерів, більшість з яких до того моменту мертві.

Після Турбін бачить власну смерть на Мало-Провальною. Вважається, що цей епізод пов’язаний з воскресінням Олексія, яке настало після хвороби. Булгаков часто вкладав велике значення в сни своїх героїв.

Ми провели аналіз “Білої гвардії” Булгакова. Короткий зміст також представлено в огляді. Стаття може допомогти учням при вивченні цього твору або написанні твору.