Червоний лишай: причини, симптоми, діагностика і методи лікування

Червоний лишай – це вид хронічного перебігу дерматозу. Основними симптомами захворювання є сверблячі висипання з папулами на слизових оболонках, шкірі, нігтях. Подразнення супроводжується сильним свербінням. За статистичними даними, велика частина хворих страждає ураженням слизових оболонок. У 12% випадків патологія перероджується в онкологічне захворювання. Найменш схильні до ризику отримати поразку люди старшої та молодшої вікової категорії.

Причини

У медицині добре вивчено перебіг захворювання, але до кінця не відомо, чому у людини з’являється червоний лишай. Причини виникнення патології численні, вчені розглядають їх як фактори, що викликають реакцію організму.

Найбільш поширені теорії виникнення хвороби:

  • Неврогенна. Вважається, що поразка виникає внаслідок психічної травми, як реакція нервової та імунної системи на потрясіння. При обстеженні частини пацієнтів з діагнозом «червоний лишай» з’ясовувалося, що вони страждали від якого-небудь розлади ЦНС. Часто спостерігалося, що дерматоз поширювався вздовж ходу нервових волокон, захворювання гостро виявлялося при наявності у пацієнта невриту. Також в групу ризику входять люди з ураженнями спинномозкових нервових відростків (грижа міжхребцевого диска, травми, радикуліт тощо).
  • Вірусна, інфекційна. Згідно цієї теорії походження дерматозу, у шкірі людини вірус знаходиться в неактивному стані, під дією провокуючих факторів він активується і провокує розростання верхнього шару шкіри, імунна система починає виробляти антитіла і в результаті «пожирає» не тільки ворожі, але і клітини власного епідермісу.
  • Спадкова. На користь теорії говорить той факт, що в родині кілька поколінь страждали цією формою дерматозу. У дітей з спадковою схильністю ураження проявляється в ранньому віці. Перебіг хвороби проходить тривалий час в гострій формі, періоди ремісії короткі, а рецидиви відбуваються часто.
  • Інтоксикаційна. Налічується понад 25 лікарських препаратів, що викликають червоний лишай, частина з них застосовується для боротьби з поразкою. У деяких випадках спостерігається зворотна реакція організму, і замість позитивної динаміки відбувається додаткове поразку.
  • Аутоинтоксикационная. У частині проведених аналізів у багатьох пацієнтів були порушення функцій печінки, при цьому було яке-небудь захворювання, шкідливу внутрішні органи токсинами (цироз, діабет, гепатит та ін). У деяких хворих дерматозом були порушення вуглеводного обміну.
  • Иммуноаллергическая – найбільш перспективна теорія походження захворювання. Згідно їй, імунна система не може розпізнати клітини свого організму, сприймає їх як чужорідні і атакує, внаслідок чого відбувається глобальне пошкодження епідермісу, слизових оболонок.

Форми

Червоний лишай має такі форми захворювання:

  • Типова. Зовнішні прояви – плями насиченого рожевого кольору, багатокутної форми. Колір ураження може набувати ліловий відтінок.
  • Гіпертрофічна. Ця форма ураження виглядає як бляшки і вузлики, поверхню поразки схожа на нашарування бородавок. Колір ураженої ділянки – червоний або бурий. Найбільш часто локалізується на передній поверхні гомілок.
  • Атрофічна. Розвивається в місцях, де спостерігається розвиток склеротичних, атрофічних змін, викликаних появою папул.
  • Пухирчаста. Прояв цієї форми – утворення пухирців, заповнених серозної або серозно-кров’янистої рідиною. З’являтися висипання цього роду можуть як на здоровій шкірі, так і на поверхні бляшок. Типові місця поширення – гомілки і стопи. Якщо з’являються бульбашки великого розміру, то діагностується бульозна форма патології.
  • Монилиформная. Висип з’являється на лобі, за вухами, на тильній стороні долонь, животі, згинах ліктів, на шиї, сідницях. Має округлу Форму, яка оперізує, як намисто.
  • Пігментна. Крім звичайного для червоного позбавляючи свербежу, на тілі виявляються плями коричневих відтінків, заповнені вузликами. Вони часто є передвісниками появи звичайного поразки.
  • Загострена. Характерні висипання – папули з роговим шипом. Поширюється в області шиї, нижніх кінцівок, лопаток.
  • Кільцеподібна. Ця форма утворюється внаслідок розростання площі ураження за рахунок периферії і регресу поразки в центрі. Має вигляд дуги, кільця, півкільця. Найчастіше вражає чоловіків (область статевих органів, внутрішня поверхня стегон).
  • Ерозивно-виразкова. Місце локалізації – слизові оболонки ротової порожнини. Проявляється у вигляді виразок, ерозій з набряками тканин і стандартними проявами червоного лишаю. Лікується з великим трудом, рецидиви виникають дуже часто.

Крім вищеперелічених проявів, діагностуються рідкісні форми патології – эритроматозная, серпигиозная або обтозная.

Стадії захворювання

Хвороба червоний лишай має хронічну форму з періодами ремісії, загострення може повторюватися до 5 разів на рік. Клінічна практика розрізняє декілька стадій перебігу хвороби:

  • Гостра. Тривалість періоду 30 днів.
  • Підгостра. Протікає протягом півроку.
  • Прогресуюча. На тлі поточного загострення з’являються нові вогнища запалення, вкриті папулами, ерозіями або виразками. Також раніше здорові тканини набрякають, змінюють колір, що є ознакою початку процесу поразки. У цей період пацієнт відчуває сильний свербіж, супроводжуваний при розчісуванні виникнення ізоморфної реакцією.
  • Стаціонарна. Процес розвитку патології зупиняється.
  • Ремісія.
  • Хронічна. Може тривати протягом багатьох років. Пацієнт переживає напади гострого перебігу хвороби і періоди ремісії.

Симптоми

Дерматолог досить швидко визначає червоний лишай. Симптоми мають характерне протягом досить вузько виражені. Захворювання починається у всіх пацієнтів по-різному, в залежності від провокуючих факторів.

Загальні ознаки:

  • Перші симптоми часто приймають за ознаки нездужання, застуди – невелике підвищення температури, слабкість, нервове збудження. Через тиждень або десять днів з’являється перша висип.
  • Ураження шкіри може початися без яких-небудь помітних попередніх симптомів. При цьому висип відразу охоплює значні ділянки шкіри або поступово поширюється, почавшись з незначного освіти.
  • Дерматоз цього типу часто супроводжується погано переноситься сверблячкою, що у багатьох пацієнтів викликає безсоння, сильну роздратованість.
  • Приблизно у 20% пацієнтів червоний лишай вражає нігтьові пластини, особливо гостре протягом відзначається при бульозної та ерозивно-виразковій формах патології. Нігті стоншуються, поверхню испещряется горбами, поздовжніми смугами, тріщинами. У деяких випадках ніготь може зникнути.
  • Дерматоз часто з’являється на слизових оболонках ротової порожнини, статевих органах чоловіків і жінок. Першим проявом цього є поява папул серозного відтінку, добре помітних при візуальному огляді. Поступово прогресуючи, висип покривається бляшками, захоплюючи нові ділянки слизової і утворюючи химерні малюнки. При типовому перебігу патології висипання не викликають болю, але свербіж присутній.

Червоний лишай у людини – це важке захворювання, що потребує професійного лікування та постійний контроль з боку лікаря. Пускати на самоплив і чекати, що захворювання пройде – пусті надії, тому необхідно приймати заходи при перших проявах патології.

Крім того що відомі симптоми червоного лишаю, визначено основні місця його локалізації:

  • Внутрішні поверхні стегон, передпліч, променезап’ясткових суглобів.
  • Згин ліктя, ямки під колінами.
  • Низ живота, поперек.
  • Долоні і підошви.
  • Область пахв, гомілковостопні суглоби.
  • Часто вкриває тіло з боків.

Діагностика

Дерматолог встановлює діагноз на основі зовнішнього огляду ураженої шкіри пацієнта. Характерні візуальні прояви не залишають у фахівця сумніви в тому, що перед ним хворий, вражений червоним лишаєм. Типовою ознакою завжди є бляшки з численними кутами, яскравий колір висипання, поперечна смугастість, що проявляється малюнок тощо

Чимало відомостей про характер патології дає розташування дерматозу, його поширення і загальний стан пацієнта. Доказовим методом діагностики є біопсія ураженої ділянки шкіри.

Медикаментозна терапія

Ефективне лікування червоного позбавляючи базується на теорії про те, що цей вид дерматиту є імунним запаленням, що руйнують клітини шкіри.

У терапії застосовуються такі групи препаратів:

  • Імунодепресанти. Препарати пригнічують міграцію клітин імунної системи, тим самим усуваючи механізм пошкодження клітин шкіри («Хлорохін», «Циклоспорин А», «Гідроксихлорохін,»). Кошти призначаються у вигляді таблеток або ін’єкцій. Для досягнення результату потрібно тривалий період прийому.
  • Кортикостероїди. Пригнічують імунітет, що істотно знижує продуктивність лімфоцитів, що перешкоджають вивільненню основного алергену — гістаміну («Преднізолон», «Метипред»).
  • Інтерферони, интерфеногены – група препаратів призначається при тяжкому перебігу патології. Засоби нормалізують вироблення лімфоцитів, пригнічують віруси («Інтерферон-альфа 2b», «Неовір» тощо).
  • Системні ретиноїди. Сприяють регенерації шкіри, прискорюють процеси відлущування відмерлого шару епідермісу, стимулюють загоєння («Ацітретіна», «Ізотретиноїн», «Тігазон», «Етретінат» тощо).
  • Антигістамінні засоби («Лоратадин», «Діазолін», «Супрастин», «Гидроксизин» тощо).
  • Антибіотики за показанням. Протистоять хвороботворних бактерій, мікроорганізмів (тетрациклінова група, «Азитроміцин», «Сумамед» тощо).

Важливим фактором ефективного лікування є створення умов для одужання:

  • Виключається стрес.
  • Пацієнту прописується дієта.
  • Проводиться санація ротової порожнини, лікування всіх вогнищ ураження, хронічного запалення.
  • Виключаються лікарські препарати з важкими побічними ефектами.
  • У професійній діяльності, виключається працю на шкідливих виробництвах.

Терапія ведеться системно, вимагає терпіння від пацієнта і наполегливості від лікаря.

Фізіотерапія

У комплекс засобів лікування дерматозу входять методи фізіотерапії.

Найбільш ефективні такі:

  • ПУВА-терапія. Опромінення ультрафіолетом з попереднім прийомом фотосенсибілізаторів. Метод швидко пригнічує поділ пошкоджених клітин шкіри. Результат помітний з перших сеансів, для повного лікування необхідно 20-30 процедур, ремісія триває кілька років.
  • Лазеротерапія та магнітотерапія. Значно знижують лущення, свербіж, викликають зменшення і зворотний розвиток папул, сприяють загоєнню ушкоджень (ерозії, виразки). Кількість сеансів суто індивідуальне і визначається фахівцем.

Будь дерматоз – це наслідок хронічних захворювань, не виняток і червоний лишай. Лікування проводиться на тлі терапії основної патології (неврозу, стоматиту, цукрового діабету тощо). Для підтримки загального стану хворому прописують прийом вітамінів з обов’язковим включенням вітамінів С, Е, групи В. При вираженому свербінні і втрати сну призначаються заспокійливі засоби. Для поліпшення циркуляції крові і кровопостачання тканин наказують прийом судинних препаратів.

Мазі

Мазь від червоного позбавляючи призначається для усунення свербежу, лущення, загоєння пошкоджень і відновлення шкірного покриву.

Найчастіше лікарі рекомендують такі препарати:

  • Кортикостероїдні — «Гідрокортизон», «Бетамитазон», «Флуметазон», «Кловейт» та ін. Знижують активність клітин імунної системи (лейкоцитів, лімфоцитів), уповільнюють процес поділу патологічних клітин, які звужують судини.
  • Негормональні антигістамінні засоби – «Гистан». Мазь створює плівку, що перешкоджає проникненню вологи, алергенів, вільно пропускає кисень. Стимулює кровообіг, покращує живлення тканин.
  • Протиалергічні засоби – «Фенистил» (мазь або гель). Перешкоджає проникненню алергенів, знеболює, надає охолоджуючу дію.
  • Негормональні мазі – «Такролімус», «Пемикролимус». Дезактивують частина лімфоцитів, зменшують запалення, свербіж, почервоніння, подразнення шкіри.
  • Отшелушивающие препарати – саліцилова мазь, Дипросалик», «Белосалік». Знижують рівень запалення, відлущують ороговілі клітини, пом’якшують епідерміс, нормалізують проникність кровоносних судин.
  • Загоєння ран – «Солкосерил». Стимулює загоєння пошкоджень шкіри, відновлює тканини, сприяє утворенню судин. Результат помітний через кілька днів.

Лікування червоного позбавляючи зовнішніми засобами застосовується для зняття імунного запалення, загоєння ерозії і виразкових утворень, поліпшення живлення клітин шкіри. Застосування мазі узгоджується з фахівцем, для досягнення ефекту потрібно комбінація кількох препаратів.

Особливі випадки

Червоний лишай у роті приносить багато неприємностей. Найчастіше ця недуга вражає жінок. Лікування спрямоване на усунення причини дерматозу і терапії проявів патології.

Що необхідно зробити:

  • Вилікувати запалення ротової порожнини (карієс, стоматит тощо).
  • В період ремісії проводити зміну існуючих протезів на більш якісні.
  • Вилікувати захворювання ШКТ.
  • Виявити приховані алергії (харчові, медикаментозні і т. д.) і вжити заходів для їх усунення.

Лікування здійснюється за рекомендаціями лікаря з застосуванням загальних правил терапії виявленого захворювання, додавання до них рекомендується наступне:

  • Прийом медикаментозних препаратів для придушення імунної алергії, антигістамінних («Цетрин», «Зіртек», «Лоратидин» тощо).
  • Обробка виразок на слизовій («Солкосерил», олія обліпихи тощо).
  • Прийом вітамінів з ретинолом, каротиноїдів («Тігазон», «Феноро», «Неотигазон» тощо).

Червоний лишай у людини з ураженням слизових оболонок протікає важко, часто повертається. Пацієнт відчуває болісні відчуття при прийомі їжі, тому рекомендується дієта, основу якої складають страви, приготовані на пару або відварені. Виключаються продукти, що подразнюють слизову, гостре, кисле, солоне, гаряче, холодне. Перевага віддається рідких каш, протертим супів, різноманітним пюре.

Червоний лишай у дитини найчастіше виникає внаслідок генетичної схильності. Чому ураження розвивається при відсутності близьких родичів з такою патологією, медицина поки не знає. Легка форма захворювання не потребує лікування, роздратування зійде через 1-2 місяці. У цьому випадку застосовують тільки зовнішні засоби, перевага віддається натуральним масел (обліпихова, оливкова і т. д.).

У тих випадках, коли дерматит прогресує, дитина скаржиться на сильний свербіж, лікування ураження здійснюється тими ж методами, що і у випадку хвороби дорослого людини. При призначеннях коригується дозування препаратів, що використовуються народні засоби при відсутності алергії. Методи народної медицини вітаються більшою мірою, ніж фармакологічні препарати.

Народні засоби

Більшість дерматологів дають позитивний прогноз при лікуванні такого дерматиту, як червоний лишай. Народні засоби багато в чому допомагають подолати недугу та її наслідки.

Кілька ефективних рецептів:

  • Олія на основі календули. Квітки рослини заливають рослинним маслом в скляному бутлі. Настоюють 1-1,5 місяця при затемненні, періодично струшують. Змазують уражені місця кілька разів на день. Ефект – зменшення подразнення та площі лишаю, зворотний розвиток папул, антимікробну дію, пом’якшення епідермісу.
  • Березовий дьоготь. Засіб купується в аптеці. На місця локалізації висипань накладають пов’язки з просоченої дьогтем марлі. Час дії поступово збільшується від 10 до 30 хвилин. Знижує вираженість запалення, стимулює регенерацію, дезінфікує рани.
  • Обліпихова олія – готовий препарат. Застосовується у вигляді компресів для шкіри (просочують тканину і прикладають кілька разів в день), слизові оболонки змазують. Прискорює загоєння ран, знімає запалення.

Оскільки не відомо, з-за чого виникає червоний лишай, медики не можуть однозначно сказати чи передається дерматоз від людини до людини. Частина фахівців закликає виявляти розсудливість і уникати близьких контактів з людиною, у якої діагностована патологія.

Підтвердженням зараження служать численні приклади сімейного поразки, коли обидва з подружжя і діти послідовно хворіють червоним лишаєм. Також відомі випадки, зараження лікарів, які проводили біопсії шкіри хворого. В цілях безпеки не варто користуватися з хворим одним рушником, гігієнічними приладдям, бритвою, пінцетом, одягом, взуттям і т. д.